Поки цього тижня наша команда працювала у США, у Берліні відкрили перший український Центр єдності в Європі. Його запустила урядова делегація на чолі з Денисом Улютіним у партнерстві з урядом Німеччини.

Це частина системної політики держави щодо українців за кордоном. У країнах ЄС під тимчасовим захистом понад 4,3 млн наших громадян, з них близько 1,2 млн — у Німеччині. Саме тому Берлін став місцем запуску першого і найбільшого Центру. 
Ми маємо зберігати зв’язок з нашими людьми за кордоном і створювати умови для добровільного повернення додому. Наступні Центри плануємо відкрити у Швеції та Чехії та згодом у інших країнах, де у звʼязку з війною перебувають найбільше українців.

З перших днів роботи Центр у Берліні уже відвідали понад 100 українців. Тут доступні послуги  від Пенсійного фонду України, допомога з оформленням документів від ДП “Документ” та підтримка щодо повернення в Україну через житло і роботу. Для дітей і молоді є програми, зокрема від PLAST (Українська скаутська організація в Берліні). Є можливості для навчання та програми перекваліфікації, зокрема Tech Hub від Diia.City Union. Також у Центрі діє виставковий артпростір. Важливо, що у Центрі працюють саме українські фахівці.  

Дякую Раді ЄС та уряду Німеччини за надане приміщення і підтримку, а також міжнародним і українським партнерам, які долучилися до роботи Центру.

Ми всі маємо працювати разом, щоб прибрати загрози в Ормузькій протоці так, щоб це допомогло захистити свободу судноплавства в усьому світі. Рішення, ухвалені щодо Ормузу зараз, визначатимуть, як інші агресивні актори сприйматимуть можливість створення проблем в інших протоках та на інших фронтах.

Зі звернення на онлайн-засіданні щодо свободи судноплавства в Ормузькій протоці (1/8).

Ми маємо бути якомога конкретнішими й чіткішими, щоб через пів року не опинитися в такій самій ситуації, як у Газі, де ще багато чого треба зробити: безпека там досі здебільшого нестабільна, відновлення фактично не розпочалось, а багато гуманітарних проблем залишаються нерозв’язаними. В Ормузі є безпекові завдання, які не можна вирішити за допомогою лише політичних рішень.

Зі звернення на онлайн-засіданні щодо свободи судноплавства в Ормузькій протоці (2/8).

По-перше, треба визначити, що саме в Ормузі залежить від нас усіх, а що – від США. Також важливо залучити країни Близького Сходу так, щоб були враховані їхні спільні інтереси. Ключовий принцип – після війни безпека має посилитись, а не послабшати.

Зі звернення на онлайн-засіданні щодо свободи судноплавства в Ормузькій протоці (3/8).

По-друге, треба якомога швидше організувати зустріч наших військових команд та опрацювати всі критичні аспекти того, як могла би працювати безпекова місія в Ормузі та який досвід може запропонувати кожна зі сторін. Україна вже здійснювала дуже схожу місію в Чорному морі.

Зі звернення на онлайн-засіданні щодо свободи судноплавства в Ормузькій протоці (4/8).

Росія також намагалася заблокувати наше море, і ми маємо досвід супроводу торгових суден, розмінування, захисту від повітряних атак та загальної координації таких операцій. Українці вже працюють у регіоні Затоки над безпекою в повітрі. Ми також можемо сприяти безпеці на морі.

Зі звернення на онлайн-засіданні щодо свободи судноплавства в Ормузькій протоці (5/8).

Війна в Ірані негативно впливає на ситуацію у Європі через війну Росії проти України. Росія не збирається зменшувати кількість і жорстокість своїх ударів, тоді як США можуть послаблювати тиск на неї. Це може призвести до дефіциту озброєння, особливо засобів ППО.

Зі звернення на онлайн-засіданні щодо свободи судноплавства в Ормузькій протоці (6/8).

Отже, Європа має робити ще сильніші кроки для захисту життів, насамперед для протидії балістичним загрозам і збереженню тиску на Росію. Я вдячний усім країнам, які допомагають нам у цьому, зокрема постачають засоби протиповітряної оборони, підтримують PURL і прискорюють внутрішнє виробництво.

Зі звернення на онлайн-засіданні щодо свободи судноплавства в Ормузькій протоці (7/8).

Основні регіони світу мають більше покладатися на власні сили: Європа, Близький Схід і країни Затоки, а також основні регіони Азії, Канада, Австралія та Нова Зеландія.

Зі звернення на онлайн-засіданні щодо свободи судноплавства в Ормузькій протоці (8/8).

Була доповідь Головкома Олександра Сирського. Перш за все по фронту – дякую всім нашим підрозділам, які зберігають позиції та стримують російські штурми. У квітні зберігається високий темп знищення окупантів. Росіянам не вдається перехопити фронтову ініціативу, і це важливо.

Також фіксуємо намагання окупаційного контингенту провести перегрупування сил – найвірогідніше з метою компенсувати дефіцит особового складу. У звʼязку із цим стає більш очевидним, для чого на території Білорусі підвищили активність збройних сил.

За даними розвідки, у прикордонні Білорусі відбувається розбудова доріг до території України та налагодження артилерійських позицій. Вважаємо, що Росія вкотре пробуватиме втягнути у свою війну Білорусь. Доручив відповідними каналами застерегти фактичне керівництво Білорусі щодо готовності України захищати свою землю та незалежність. Характер та наслідки нещодавніх подій у Венесуелі повинні стримувати керівництво Білорусі від помилок.

Обговорили з Головнокомандувачем також і наші подальші далекобійні операції. Слава Україні!

Шановні мешканці та гості Ізмаїла!
Напередодні Радониці, 19 та 20 квітня, міський транспорт у бік кладовищ працюватиме у посиленому режимі.
Міський автобусний маршрут № 7 буде працювати з інтервалом руху 7 хвилин.
Міський автобусний маршрут № 11, який буде продовжено до Нового кладовища, працюватиме з інтервалом руху 12 хвилин.
Міський автобусний маршрут № 17 працюватиме з інтервалом руху 6-8 хв.
Інтервал руху може змінитись із урахуванням пасажиропотоку.
Пільгові перевезення здійснюють:
- ⁠автобусний маршрут № 11 (відправлення від Центру о 9.00, 10.00, 15.00,16.00, від Нового кладовища – о 9.35, 10.35, 15.35, 16.35);
- ⁠автобусний маршрут № 17 (відправлення від АЗС о 8.36, 09.35, 11.32, 16.40, від Центру - о 9.00, 10.00, 12.01, 17.05).
Прошу взяти це до уваги.