❗️Увечері ворог завдав чергового удару по портовій інфраструктурі Одещини. Під час атаки ворожий БпЛА уразив цивільне судно під прапором Маршаллових Островів, пошкодивши надбудову судна. На борту виникла пожежа.

На жаль, внаслідок атаки загинуло двоє людей. Щирі співчуття рідним та близьким загиблих.

Ворог і надалі свідомо завдає ударів по мирним людям та цивільній інфраструктурі, грубо порушуючи міжнародне гуманітарне право.

Рік роботи Уряду.
Фокус — на обороні, енергетиці, підтримці людей, прифронтових громад, українських виробників.

Рекордне фінансування сектору безпеки й оборони. Посилення українського оборонного виробництва та запуск експорту української зброї. Рішення, які допомогли пройти найскладнішу зиму та зміцнити енергосистему. Нові можливості для українського бізнесу — основи економічної стійкості держави.

47,8 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги та Ukraine Support Loan обсягом 90 млрд євро. Продовження співпраці з МВФ та ще один крок до ЄС — відкриття переговорів за двома переговорними кластерами.

Рішення, які забезпечили стійкість країни у часи викликів.

Детальний звіт — у презентації за посиланням:

https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/18-Department/PDF/1-year-upd.pdf

Рік роботи Уряду.
Рік викликів і важливих рішень на благо України 🇺🇦

❗️Внаслідок чергового ракетного удару по Одесі зазнала пошкоджень цивільна інфраструктура. За попередньою інформацією, пошкоджено територію одного з підприємств міста. Інформація про постраждалих наразі не надходила. На місці працюють усі відповідні служби.

Ізмаїл – у жалобі: під час виконання бойового завдання, вірний військовій присязі українському народові, у бою проти російських окупантів за свободу, незалежність і територіальну цілісність України героїчно загинув солдат Тимофій Мельниченко — оператор штабу самохідного артилерійського дивізіону артилерійської групи.

Тимофій Вікторович народився в Ізмаїлі, навчався у загальноосвітній школі №9. Після закінчення дев'яти класів розпочав трудовий шлях в Ізмаїльському морському торговельному порту. Працював озеленювачем, згодом — у портовому флоті, отримав документи шкіпера та паспорт моряка. У різні роки працював також у будівельній сфері та виноградарстві. Захоплювався спортом, проте головним захопленням його життя стала робота на землі – саме цьому він віддавав весь свій вільний час.

Від початку повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну Тимофій добровільно долучився до лав Збройних Сил України, щоб захистити рідну землю від окупантів. Воював на найгарячішому напрямку – під Донецьком.
У лютому 2023-го прийшла звістка, що солдат Тимофій Мельниченко зник безвісті…

Рідні чекали на повернення, проте влітку 2026 стало відомо, що оператор штабу самохідного артилерійського дивізіону артилерійської групи солдат Тимофій Мельниченко, вірний своєму військовому обов'язку, загинув під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, в районі населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області внаслідок ворожого штурму позицій підрозділу.

Він віддав найдорожче — власне життя — за нашу свободу, за право кожного з нас жити під мирним небом на рідній землі у незалежній Державі.

Ізмаїльська міська рада, її виконавчий комітет та вся громада висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам Тимофія Мельниченка.
Розділяємо Ваш невимовний біль і схиляємо голови у глибокій скорботі.

Оператор штабу самохідного артилерійського дивізіону артилерійської групи солдат Тимофій Мельниченко буде похований на Алеї Слави Нового кладовища міста Ізмаїла.

Вічна Пам'ять і Вічна Слава Українському Воїну, який до останнього подиху захищав рідну Україну та кожного з нас!

Шановні мешканці та гості міста Ізмаїл!

Щиро вітаю вас із Днем Української Державності — святом, яке символізує понад тисячолітню історію нашої Держави, незламність українського народу та його одвічне прагнення жити у вільній, незалежній і суверенній Україні.

Наше державотворення бере початок із Київської Русі та княжої доби Володимира Великого, який визначив європейський цивілізаційний шлях розвитку України. Цю історичну спадщину продовжили козацька держава, борці за українську незалежність різних поколінь, а сьогодні — мужні Захисники й Захисниці України.

У час жорстокої війни, коли російський агресор намагається знищити нашу Батьківщину, це свято набуває особливого змісту. Ми вкотре доводимо всьому світові, що Україна була, є і буде незалежною Державою, а український народ — нацією вільних, сильних і нескорених людей.

Схиляємо голови перед світлою пам'яттю Героїв, які віддали життя за Україну.
Висловлюємо безмежну вдячність нашим героїчним Силам безпеки та оборони, які сьогодні самовіддано боронять нашу землю, нашу свободу і майбутнє наших дітей. Саме завдяки їхній мужності над Україною майорить синьо-жовтий прапор, а наш народ має можливість будувати власне майбутнє.

Наша сила — у єдності. У спільній праці, взаємній підтримці, любові до рідної землі та відповідальності за її майбутнє. Об'єднані навколо України, ми здолаємо всі випробування, відновимо мир і збережемо нашу державу для наступних поколінь.

Бажаю кожній родині миру, віри, добробуту, незламного духу та впевненості у завтрашньому дні. Нехай любов до України завжди живе у наших серцях, а над рідною землею якнайшвидше запанує справедливий мир.

Разом — до Перемоги!
Слава Україні!
Героям слава!

Щоранку о 9-й годині Ізмаїл разом з усією нашою державою згадує українців, які віддали життя, - всіх: військових, цивільних та дітей.

https://youtu.be/8BiTGDKkgIgх

Ізмаїл схиляє голови у скорботі: громада прощається із Захисником України Романом Рябоволом - номером обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підготовки роти вогневої підтримки 3-го батальйону Територіальної оборони.
Відданий військовій присязі на вірність Українському народові, Роман Юрійович помер від поранень, отриманих при виконанні бойового завдання по захисту України від російських окупантів, у Центральній лікарні Підволочиської селищної ради, де лікарі до останнього боролися за його життя.
Роман переїхав до Ізмаїла, коли йому був лише один рік. Навчався в Ізмаїльській загальноосвітній школі №3. Після закінчення дев'яти класів розпочав трудовий шлях і дуже швидко став справжнім майстром у будівельній справі. Його знали як чесну, щиру, працьовиту й життєрадісну людину. Він завжди приходив на допомогу друзям, знайомим і всім, хто її потребував. А у вільний час найбільше любив риболовлю.
У Романа було багато планів і мрій. Однією з них було здобути професію кухаря. Та після початку повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну він зробив свій головний життєвий вибір — стати на захист Батьківщини.
У лавах Територіальної оборони Роман Юрійович долучився до оборони Держави та мужньо виконував бойові завдання на одному з найважчих напрямків фронту — у Донецькій області, виборюючи право українського народу на мирне і вільне майбутнє.
Під час виконання бойового завдання взимку він зазнав тяжких поранень та обмороження. Медики провели кілька складних операцій, видаляючи уламки, і до останнього боролися за життя Воїна. На жаль, врятувати Захисника не вдалося…
Вірний військовій присязі та своєму обов'язку, Роман Рябовол віддав найдорожче — власне життя — за свободу України, за право кожного з нас жити під мирним небом у незалежній Державі.
У Героя залишилися мати та двоє дітей, для яких він назавжди залишиться люблячим сином і батьком.
Ізмаїльська міська рада, її виконавчий комітет та вся Ізмаїльська міська територіальна громада висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам Романа Юрійовича.
Розділяємо Ваш невимовний біль, схиляємо голови у глибокій скорботі та вдячності Захиснику за його жертовний подвиг.
Поховають Романа Рябовола на Алеї Слави Нового кладовища міста Ізмаїла.
Вічна Пам'ять і Вічна Слава Українському Воїну!