Була сьогодні доповідь Рустема Умєрова за підсумками зустрічей у Сполучених Штатах. Перемовини змістовні. Узгоджуємо графік необхідних візитів та очікуємо в Києві представників Президента Америки на рубежі весни – літа. Сподіваємось, що цього разу вийде реалізувати заплановане та активізувати дипломатію.

Обговорили гуманітарні завдання, зокрема продовження обмінів військовополонених. Доопрацьовуємо деталі домовленостей, які можуть гарантувати безпеку. Важливо, що є конструктив, і потрібно рухатись до миру, посилюючи Україну та двосторонні відносини з Америкою.

Ізмаїл у жалобі… Під час виконання бойового завдання у бою проти російських окупантів за свободу та незалежність України героїчно загинув наш містянин — номер обслуги 1-го мінометного взводу мінометної бригади 3 батальйону морської піхоти матрос Валерій Валерійович Феденков.

Валерій народився в Ізмаїлі. Навчався у загальноосвітній школі №14, після дев’ятого класу вступив до професійного училища №38, де здобув фах кухаря. Утім, більшу частину свого життя присвятив будівельній справі — працював в Ізмаїлі, Одесі та всюди, де були потрібні працьовиті руки. Він був людиною праці, відповідальною та щирою. Любив риболовлю, цінував родину, був турботливим сином і братом.

Після початку повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну долучився до лав Збройних Сил нашої Держави. Спочатку опановував військову справу сапера, згодом був переведений до мінометного підрозділу. Служив на гарячих напрямках бойового протистояння російським окупантам, брав безпосередню участь у бойових діях, мав статус учасника бойових дій.

Навіть у найважчі моменти залишався відданим побратимам і Батьківщині. Приїздив у відпустку, щоб провести в останню путь матір… Сподівався, що після Перемоги повернеться в батьківський дім, аби облаштувати його та будувати власне щастя.

Вірний Військовій присязі на вірність Українському народу, матрос Валерій Валерійович Феденков загинув поблизу населеного пункту Добропілля Покровського району, мужньо виконавши свій військовий обов’язок і віддавши за право кожного з нас на мирне майбутнє найдорожче, що має людина, — власне життя.

Громада Ізмаїла, Ізмаїльська міська рада та її виконавчий комітет висловлюють щирі співчуття родині та близьким загиблого Захисника.
Розділяємо Ваш біль...

Світла памʼять про Валерія Валерійовича Феденкова назавжди залишиться в наших серцях...

Номер обслуги 1-го мінометного взводу мінометної бригади 3 батальйону морської піхоти матрос Валерій Валерійович Феденков буде похований в Ізмаїлі на Алеї Слави Нового кладовища.

Вічна Пам’ять і Вічна Слава Українському Воїну!

Сьогодні зустрівся з воїнами 31-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького, яка тримає оборону на Олександрівському напрямку.

Заслухав доповідь Головнокомандувача Олександра Сирського про ситуацію на передовій. Попри оголошене припинення вогню ворог не зменшив інтенсивності штурмових дій. Також була детальна доповідь командира бригади щодо оперативної обстановки в смузі оборони 31-ї ОМБр. Обговорили з командирами батальйонів і рот актуальні питання: особливості служби іноземців у бригаді, розвиток НРК та підтримку напряму інновацій.

Відзначив наших захисників орденами Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та «За мужність» ІІ–ІІІ ступенів. Дякую за службу, за стійкість і за захист України та нашого суверенітету.

На пункті управління 67-ї окремої механізованої бригади поспілкувався з військовими про потреби підрозділів і відзначив захисників державними нагородами.

Були доповіді про оперативну обстановку в смузі оборони бригади, підготовку бійців, розвиток безпілотної складової, зокрема важливість збільшення НРК та їхніх спроможностей. Платформи, які можуть виконувати бойові завдання замість воїна і цим зберігати життя, мають отримувати необхідну підтримку. Також порушувалися питання щодо броньовиків та артилерійських снарядів. Із військовим командуванням будемо опрацьовувати.

Дякую воїнам за захист України. Нас поважає весь світ. Передусім завдяки силі наших воїнів. Це велике досягнення України.