Ну що ж. Вчергове перечитав Великий Шедевр Кемпбелла. Читав дового. Повертався багато. Закрив останню сторінку і захотілось відразу перечитати. Ось що означає Велика Книга. Логічне продовження в послідовності Фрейзер-Тейлор-Еліаде. Велика насолода для кожного мандрівника міфологіями світу.
Ну і вже традиційно, публікую свою особливу рецензію з велетенською кількістю цитат, фото та непересічним аналізом (поки що не бачив, щоб жодний український літературознавець говорив щось про паралелі між Джойсом та Кемпбеллом).
Найкраще, що виходить на цьому каналі - огляди найголовніших книг людства від Абрахама Хосебра.

https://abrahamhosebrlibrarium.wordpress.com/2025/05/13/%d0%b4%d0%b6%d0%be%d0%b7%d0%b5%d1%84-%d0%ba%d0%b5%d0%bc%d0%bf%d0%b1%d0%b5%d0%bb%d0%bb-%d1%82%d0%b8%d1%81%d1%8f%d1%87%d0%be%d0%bb%d0%b8%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d0%b3%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%b9-%d0%b1/

Деякі серії я читаю повністю. До них можу віднести дві: "Бібліотеку античної літератури" від "Апріорі" та "Американський постмодернізм" від "Темпори".
Читачі мого роману "Тетраморфеус" зможуть знайти на його сторінках багато покликань та алюзій на твори авторів цих двох серій.
Вплив цих книжок на мою творчість важко переоцінити. Наприклад, прочитавши Кувера, я повністю переписав цілий розділ, перетворивши його на серію розкладів карт, які в свою чергу є паралельними альтернативними реальностями та інтерпретаціями одного сюжету. Бо де ж такого можна навчитися, як не в постмодерністів?
Ну і тут вже вкотре маю подякувати екстраординарній особистості, людині, яка відкрила для України цілий жанр. Master Max, il miglior fabbro, це про тебе.
І ось в моїх руках новинка з серії. Як завжди делікатний переклад Максима Нестелєєва і фірмова післямова на яку чекаєш більше ніж на сам роман.
Хай почекає рідлист, негайно беруся до Коена! А вам тим часом раджу почитати відгуки на попередні книжки з серії в моєму Вордпресі.
Дякую за подарунок, починаю читання.