УКРАЇНІЗАЦІЯ ЗА ГЕТЬМАНА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО

29 квітня 1918 року в Києві, в будівлі кінного цирку Петра Крутикова «Hippo Palace» (з 1964 до 2018 року на тому місці на вулиці архітектора Городецького був кінотеатр «Україна»), за участі понад 6 тисяч делегатів відбувся Хліборобський конгрес, який проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України. Того ж дня гетьман розпустив Українську Центральну Раду та проголосив Українську Державу, яка проіснувала до 14 грудня 1918 року і була одним із етапів Української революції 1917–1921 років.

Законом про тимчасовий державний устрій України гетьман отримав виняткові повноваження: затверджував закони, призначав і звільняв вищих урядовців, генеральних суддів, був верховним командувачем армії та флоту, здійснював керівництво зовнішньою політикою. Також йому належало право оголошувати надзвичайний стан, амністію, надавати громадянство тощо.

Здобувши владу, гетьман скористався мирним періодом для зміцнення української державності в економічній, юридичній, військовій справах, на міжнародній арені.

У культурній царині гетьман інтенсифікував політику українізації, започатковану Центральною Радою. У школах запровадили обов’язкове вивчення української мови, літератури, історії та географії України. В усіх державних установах і військових частинах створили курси українознавства.

У листопаді 1918 року в Україні діяло 150 українських гімназій, для яких було надруковано кілька мільйонів підручників.

Також відкривалися університети: 6 жовтня – Український державний (на основі Українського народного) у Києві, а 22 жовтня – Кам’янець-Подільський державний.

Крім того, у російськомовних університетах Києва, Харкова, Одеси, Ніжина відкривали кафедри української мови, літератури, культури, історії та права. Колишні російські університети оголосили українськими державними. Науковцям надали право захищати дисертації українською мовою. У Полтаві від жовтня 1918 року запрацював історико-філологічний факультет з усіма правами університету.

Кульмінацією розвитку тогочасного наукового життя стало відкриття Української академії наук (УАН). 14 листопада 1918 року гетьман затвердив Закон про її заснування в Києві, а 24 листопада вже відбулося її перше засідання. УАН мала три відділи: історико-філологічний (очолив Дмитро Багалій), фізико-математичний (на чолі з Миколою Кащенком) і соціальних наук (головував Орест Левицький). Також при УАН діяли постійні та тимчасові комісії за різними напрямами, наприклад, із вивчення природних багатств України, археографічна, «для складання словника живої української мови», «для складання біографічного словника діячів України», соціальних і правничих питань.

2 серпня засновано Національну бібліотеку Української Держави (нині – Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського). Розпочалося академічне видання творів Тараса Шевченка й Івана Франка.

Деякі інституції, створені в Українській Державі гетьмана Павла Скоропадського, продовжили роботу і досі є частиною культурного простору України.

☢️ Chernobyl: Tech for Safety — Підсумки!
Завершився марафон інновацій, де код рятує майбутнє, а технології переосмислюють історію. Ми об’єднали ІТ-рішення та безпеку, щоб знайти нові інструменти для моніторингу та збереження людської пам’яті. 📱🏛
🛠 Наші інноватори та їхні проєкти:
💻 «Калькулятор доз опромінення» — програмне рішення від Гороновича Д. (КН 23).
🕹 Симулятор системи безпеки реактора — технічна модель від Гончарова В. (КН 24).
🌐 Дослідницький інтернет-центр ЧАЕС — робота Литвіненка К. та Леонтюка Д. (ОПС 25).
🌏 ЧОРНОБИЛЬ: HEART OF DISASTER — інформаційний портал Замкової Д. (КІ 23).
🎨 Візуалізація катастрофи в Canva — цифровий дизайн від Ясира І. (КМ 25).
Це не просто навчальні роботи, а поєднання цифрових навичок та історичної відповідальності. Ми перетворюємо уроки минулого на алгоритми безпечного майбутнього. 🛡✨
Дякуємо всім за активну участь та сміливі ідеї! Ви — покоління, що творить безпечний світ. 🦾🇺🇦

Вебдизайн — це постійний рух уперед 🚀, і один із найцікавіших моментів у його історії — День перезавантаження таблиці стилів (CSS Reboot Day), який відзначають 1 травня 📅.

Це своєрідне "весняне прибирання" у веб-дизайні 🧹✨ — час для оновлення візуалу, підвищення доступності та адаптивності сайтів.

Чому це важливо? 🤔

🎨 CSS змінює спосіб сприйняття. Від кольорів і шрифтів до розташування елементів — стиль формує наше враження про сайт і бренд.

🤝 Рух до стандартів. Використання сучасних стандартів CSS означає кращу сумісність із різними браузерами 🌐. Раніше вебмайстри витрачали години, щоб сторінка виглядала однаково у Chrome, Firefox чи Internet Explorer 🤯. Тепер усе простіше!

🌍 Символ співпраці. Цей день нагадує про спільне прагнення зробити інтернет красивим, зручним і доступним для всіх 🫂.

А як справи у вас? 👇
• Коли востаннє ви оновлювали дизайн свого сайту? 🖥🔄
• Чи замислювалися ви, наскільки важливі єдині стандарти в роботі інтернету? 🏗

🔑 Міжнародний день паролів
Ініціатива створення World Password Day з’явилася у 2013 році за підтримки компанії Intel 💻. Ідея полягала в тому, щоб бодай раз на рік змусити людей оновити свої старі паролі 🔄 та налаштувати двофакторну автентифікацію 🔐.

Чи знали ви, що перший в історії комп'ютерний пароль був створений ще в 1961 році в Массачусетському технологічному інституті (MIT) 🏫, щоб обмежити час використання комп’ютера для студентів? 🎓📜

8 травня Україна відзначає День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років 🇺🇦🕯, вшановуючи пам'ять кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв війни 🥀.

Саме 8 травня 1945 року о 22:43 (за центральноєвропейським часом) у передмісті Берліна було підписано Акт про капітуляцію Німеччини 📜🖋.

Пам'ятаємо — перемагаємо! ✊🇺🇦

Шануємо пам’ять героїв, які вибороли мир тоді 🎖✨, і дякуємо тим, хто захищає нас сьогодні 💪🛡. Дякуємо за життя! 🙏🌤

🎓 ДОЛУЧАЙСЯ ДО ОСВІТНЬОГО ПРОЄКТУ SOFTSERVE та
Харківського національного університету радіоелектроніки!

🤝 Спільно з ІТ-компанією SoftServe та кафедрою ЕОМ ХНУРЕ стартує набір на бакалаврат (F7) та магістратуру (F7, F6):

💻 F7 «Комп’ютерна інженерія» (бакалавр, магістр)
📊 F6 «Інформаційні системи і технології» (бакалавр, магістр)

F7 «Комп’ютерна інженерія» - 150 бюджетних місць на базі ПЗСО та 45 на базі коледжу

F6 «Інформаційні системи і технології» - 20 бюджетних місць на базі ПЗСО

🚀 ОБИРАЙ ПРОФЕСІЇ МАЙБУТНЬОГО:

🧑‍💻 Програміст (веб, мобільні, системні застосунки)
📡 IoT-інженер
📈 Big-Data-аналітик
☁️ Cloud-архітектор
🔐 Фахівець з кібербезпеки
🤖 Інженер з AI-рішень

✨ ЧОМУ САМЕ МИ?

✅ 70% практики – навчання через реальний досвід
🎓 Курси від SoftServe: хмарні сервіси, IoT, AI, Linux, Big Data
📲 Підтримка 24/7, мобільність навчання
📚 Спеціальні умови для ВПО, ветеранів та їхніх родин

🖥 МОВИ, ЯКІ ВИВЧАЄМО:

🔹 C++, C#, Java, Python, Assembler
🔹 JavaScript, PHP, SQL
📂 Бази даних

🛤 ВСТУПАЙ – СТВОРЮЙ МАЙБУТНЄ З НАМИ!

📞 Наші контакти:
+38 (096) 934-74-08
+38 (097) 590-17-58