Світлій пам’яті Дениса Миколайовича Кшеминського (1978–2026)

Торецька міська військова адміністрація з глибоким сумом повідомляє про передчасну смерть головного редактора газети «Шахтарський Торецьк» Дениса Миколайовича Кшеминського, який пішов із життя 17 лютого 2026 року у віці 47 років. Його раптовий відхід став тяжкою втратою для рідних, колег та всієї Торецької громади.

Денис Миколайович народився 7 серпня 1978 року. Закінчив Луганський університет за спеціальністю «журналістика». Свій професійний шлях розпочав у редакції газети «Дзержинський шахтар» (в подальшому - "Шахтарський Торецьк"), куди прийшов працювати кореспондентом. Він багато писав на шахтарську тематику, вмів творчо, глибоко й цікаво висвітлювати нелегку працю гірників міста, передаючи через свої матеріали повагу до людей праці та їхньої щоденної звитяги.

Після кількох років роботи журналістом очолив колектив редакції. Під його керівництвом газета стала більш інформативною, різноманітною за тематикою та креативною в оформленні. Денис Миколайович віддавав багато сил творчому розвитку видання, відображаючи на сторінках газети найактуальніші теми життя Торецька та його мешканців.

Газета «Шахтарський Торецьк» була невід’ємною частиною інформаційного простору громади. У 2022 році видання змушене було призупинити свою діяльність у зв’язку з активними бойовими діями, однак праця редакційного колективу, очолюваного Денисом Миколайовичем, назавжди залишиться важливою сторінкою в історії міста.

Світла пам’ять про Дениса Миколайовича Кшеминського надовго збережеться в серцях читачів-торетчан, колег і всіх, хто знав його як професіонала своєї справи, принципову, відповідальну та щиру людину.

Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким.
Вічна пам’ять.

Лист-молитва Україні

#Культурні_заходи_на_локаціях_Торецької_громади
#Вісті_з_гуманітарних_штабів

За підтримки Торецької міської військової адміністрації у гуманітарному центрі «З Торецьком у серці» відбувся творчий майстер-клас «Лист-молитва Україні» — теплий і щирий захід, що об’єднав дітей навколо любові до рідної землі.

Під час майстер-класу учасники разом з бібліотекаркою центральної бібліотеки створили символічне дерево єдності та надії. Кожна дитина виготовила власний «листочок-молитву», на якому написала побажання для України: миру, перемоги, сили, світлого майбутнього. З маленьких паперових синьо-жовтих листочків виросло велике дерево — як образ нашої держави, що міцніє завдяки підтримці та вірі кожного з нас.

У теплій, дружній атмосфері діти не лише розкривали свої творчі здібності, а й замислювалися над важливими цінностями — любов’ю до Батьківщини, вдячністю захисникам, вірою у Перемогу. Кожен «лист» став щирою дитячою молитвою, сповненою світла та надії.

Запрошуємо долучатися до наступних заходів у гуманітарному центрі «З Торецьком у серці», де завжди панують підтримка, творчість і віра в Україну. 💙💛
Телефон для запису: 095 394 45 89 — Віра

Згідно з Календарем заходів з громадського здоров’я на 2026 рік з 23 лютого в Україні розпочався інформаційний тиждень боротьби зі сказом. Його мета — підвищити рівень обізнаності населення щодо небезпеки цього захворювання, шляхів передачі та ефективних методів профілактики.

В умовах воєнного стану проблема набуває особливої актуальності. Через масову евакуацію тисячі домашніх тварин залишилися без нагляду. Частина з них об’єднується у зграї та мігрує в пошуках їжі. Контакт із такими тваринами може бути непередбачуваним і становити серйозну загрозу здоров’ю людини.

Що таке сказ?
Сказ — це гостре вірусне захворювання, яке уражає центральну нервову систему та без своєчасного лікування призводить до летальних наслідків. За даними World Health Organization, у 99% випадків зараження людини джерелом інфекції є собаки, переважно невакциновані або безпритульні.

Збудник передається через:
• укус інфікованої тварини;
• подряпину;
• потрапляння слини на ушкоджену шкіру або слизові оболонки.

Джерелом інфекції можуть бути як дикі тварини (лисиці, кажани, їжаки), так і невакциновані домашні улюбленці.

Важливо пам’ятати: вірус міститься у слині тварини вже за 10 днів до появи перших клінічних ознак. Тобто зовні здорова тварина може бути небезпечною. Саме тому рекомендовано спостерігати за твариною протягом 10–14 днів після контакту.

Симптоми сказу у людини

Перебіг захворювання надзвичайно тяжкий. Серед перших ознак:
• свербіж або біль у місці укусу;
• підвищення температури тіла;
• головний біль;
• гідрофобія (страх води);
• збудження, галюцинації;
• судоми та параліч.

Особливо небезпечними є укуси в ділянку обличчя, шиї, голови, кистей і пальців.

Алгоритм дій при укусі тварини

• Негайно промити рану проточною водою з милом протягом щонайменше 15 хвилин.
• Обробити краї рани антисептиком (70% спирт або 5% розчин йоду).
• Терміново звернутися до найближчого закладу охорони здоров’я для проведення антирабічної вакцинації.

Своєчасне введення вакцини у першу добу після контакту забезпечує захист у 96–99% випадків.

Профілактика — спільна відповідальність

Ефективна профілактика сказу базується на:
• уникненні контактів із дикими та безпритульними тваринами;
• обов’язковій вакцинації домашніх улюбленців;
• відповідальному ставленні власників до утримання тварин;
• інформуванні населення про ризики та правила безпеки.

Сказ — це захворювання, якого можна повністю уникнути завдяки своєчасній профілактиці.

Інформаційний тиждень боротьби зі сказом — це нагадування про важливість особистої пильності, міжвідомчої взаємодії та відповідальності кожного громадянина за власне здоров’я і безпеку громади.
Бережімо себе та своїх близьких.

ПРОФЕСІЙНІСТЬ, ЩО ПЕРЕМАГАЄ

#Освіта_Торецька
#ЗЗСО_20 Підбито підсумки фінального етапу XV сезону національного конкурсу «Педагогічна майстерність», який об’єднав кращих освітян з усієї України. Конкурс проходив під егідою творчого об’єднання Adverman та став майданчиком для презентації сучасних методичних напрацювань і професійних ідей.

Цьогоріч особливу увагу журі приділяло вмінню педагога створювати результативне навчальне середовище, впроваджувати авторські інструменти та формувати в учнів критичне мислення. Адже сучасний учитель — це не лише глибоке знання предмета, а й здатність адаптувати складні наукові концепції до реалій сьогодення та потреб школярів.

Гідно представила Торецьку громаду вчителька фізики ЗЗСО І–ІІІ ступенів №20 Ізвєкова Анастасія . У номінації «Методична розробка» вона виборола І місце та здобула звання лауреата І ступеня.

Ця перемога — підтвердження високого професіоналізму, системної методичної роботи та вміння поєднувати класичну академічну основу з сучасними освітніми підходами.

Щиро вітаємо Анастасію Ігорівну з вагомим досягненням! Бажаємо натхнення, нових ідей, успішної реалізації професійних задумів і подальших звершень на освітянській ниві!

Вшануємо світлою пам’яттю всіх, хто віддав своє життя через вторгнення російської федерації в Україну!

Згадаймо Героїв, які боролися і загинули за наше майбутнє, невинних дітей, мирних українців та всіх наших співвітчизників!

Пам’ятаємо! Не пробачимо! Переможемо!

Слава Україні! Героям слава!

Чотири роки тому настав ранок, який змінив нас назавжди.
Ранок, що змусив подорослішати за одну ніч.
Ранок, коли війна прийшла в кожен дім.

1462 дні великої битви за свободу.
1462 дні, у яких — сльози матерів, мужність воїнів і незламність цілого народу.

Ми пережили темні зими й палаючі світанки.
Ми навчилися жити під звуки сирен.
Ми втрачали близьких, але не втрачали віри.

Світ побачив справжню Україну —
сміливу, гідну, нескорену.

Наші воїни стали щитом Європи.
Наші волонтери — прикладом людяності.
Наші діти — символом майбутнього, яке ми обов’язково відбудуємо.

Україна вистоїть.
Бо нас єднає пам’ять про полеглих і відповідальність перед тими, хто живе.
Бо ми знаємо, за що боремося.
Бо правда — на нашому боці.

Боротьба триває.
І разом ми обов’язково переможемо.

Слава Україні! 🇺🇦

Торецька громада…
Колись це було місце, де кипіло життя.

Тут лунав дитячий сміх у дворах.
Горіло світло у вікнах багатоповерхівок.
Шахти працювали, підприємства давали роботу, люди поспішали у своїх щоденних справах, планували майбутнє, святкували, кохали, народжували дітей.

Тут жили історії цілих поколінь.
Тут берегли традиції.
Тут був дім.

Війна прийшла без запрошення.
Вона принесла вибухи замість свят, тишу замість сміху, руїни замість осель.

Вулиці спорожніли.
Школи й лікарні зруйновані.
Будинки, які зводили роками, стали уламками бетону й попелу.

Торецьку громаду майже стерто з лиця землі.
Її знищено фізично.

Але її не знищити в пам’яті.

Вона живе у серцях тих, хто тут народився.
У спогадах про мирні вечори.
У світлинах, які зберігають тепло рідного подвір’я.
У мріях про повернення.

Бо громада — це не лише будівлі.
Це люди.
А поки живуть люди — житиме й Торецьк.

І прийде час, коли над цією землею знову звучатиме дитячий сміх.
Коли відбудова стане символом відродження.
Коли життя повернеться.

Ми пам’ятаємо.
Ми боремося.
Ми повернемо своє.

Слава Україні. 🇺🇦

Сьогодні рівно чотири роки, як Путін бере Київ за три дні. І це багато говорить про наш спротив, про те, як бореться Україна весь цей час. За цими словами – мільйони наших людей, велика сміливість, важка робота, витримка і великий шлях, який Україна долає з 24 лютого.

Згадуючи початок вторгнення і дивлячись на сьогоднішній день, ми маємо повне право сказати: ми захистили незалежність, ми не програли державність, Путін не досягнув своїх цілей. Не зламав українців, не переміг у цій війні. Ми зберегли Україну, і ми зробимо все, щоб здобути мир і справедливість. Слава Україні!

4 роки тому цей день став точкою відліку нової реальності, коли кожен із нас відчув біль, втрату й водночас — незламну силу нашої нації.

12 років спротиву. 1462 дні незламності.

Наша боротьба триває!

Донеччина вистоїть. Україна переможе.

Слава Україні!

У Національний день молитви ми єднаємося серцями, звертаючись до Всевишнього з проханням про мир, захист і благословення для України. Незалежно від того, де ми перебуваємо, якої ми конфесії чи віку — сьогодні ми разом у щирій молитві за рідну землю.

Нині наша держава проходить через важкі випробування війною. Та попри біль і втрати, українці залишаються незламними, бо наша сила — в єдності, правді та глибокій вірі. Ми молимося за наших воїнів, які мужньо боронять Україну, за їхню безпеку, витримку і повернення додому. Вшановуємо пам’ять полеглих Героїв та просимо розради для їхніх родин.

У молитві згадуємо поранених, полонених, усіх, хто постраждав від війни, дітей і мирних жителів. Просимо мудрості для керівництва держави, єдності для суспільства та справедливого миру для України.

Нехай Господь благословить наш народ, зміцнить нас у надії та подарує довгоочікуваний мир.

Разом у молитві — разом до Перемоги!

НАЖИВО. Молитва за Україну разом з Оленою Зеленською та високими іноземними гостями.