Вшануємо світлою пам’яттю всіх, хто віддав своє життя через вторгнення російської федерації в Україну!

Згадаймо Героїв, які боролися і загинули за наше майбутнє, невинних дітей, мирних українців та всіх наших співвітчизників!

Пам’ятаємо! Не пробачимо! Переможемо!

Слава Україні! Героям слава!

Оперативна ситуація по області станом на ранок 13 вересня.

Покровський район. У Білозерському зруйновано 2 триповерхівки, ще 2 пошкоджено.

Краматорський район. У Слов'янську поранено 4 людини, пошкоджено адмінбудівлю. У Краматорську 3 людини загинули і 5 поранені, пошкоджено 4 багатоповерхівки і автівку. В Очеретиному Олександрівської громади пошкоджено адмінбудівлю, у Петрівці Другій — крамницю. У Веселій Горі Новодонецької громади пошкоджено приватний будинок і гараж. У Дружківці поранено 2 людини, пошкоджено авто.

Всього за добу росіяни 32 рази обстріляли населені пункти Донеччини. З лінії фронту евакуйовано 544 людини, у тому числі 48 дітей.

Лише за цей тиждень Росія випустила по Україні близько 2100 дронів. Значна частина з них – саме реактивні «шахеди», якими росіяни намагаються розбити економіку та зруйнувати життя людей. Також ворог застосував майже 1700 керованих авіабомб і 78 ракет різних типів.

Сьогодні вночі та вранці були удари по енергетиці, Укрзалізниці, бізнесах та звичайних житлових будинках. Атакували Одесу ракетами та дронами. У багатьох західних областях тривають відновлювальні роботи після нічних ударів. Зокрема, всі необхідні служби працюють біля українсько-польського кордону на Волині, де росіяни демонстративно спалили локомотив потяга й пошкодили заправку дроновим ударом.

Саме щоб ці удари не пішли далі, у Європу, кожного дня борються українці та українки, віддають свої життя і не дають агресії розширюватися. Російський тероризм – це спільна загроза для багатьох, але розбити його точно можна й потрібно в Україні. Дякую кожному, хто вкладається в захист українського неба та підтримку наших людей.

Медогляди дітей: підсумки літа

📚 Понад 200 медичних довідок форми 086/о видано в Амбулаторії №9 за літо

З червня по серпень 2026 року лікарі Амбулаторії ЗП-СМ №9 Центру первинної медико-санітарної допомоги міста Торецька видали понад 200 медичних довідок форми 086/о для дітей та абітурієнтів, які вступають до навчальних закладів.

Під час оглядів проводилися антропометричні вимірювання, визначення гостроти зору та проба Руф’є.

📊 Серед обстежених пацієнтів виявлено:
👁️ 25% — захворювання очей
🦴 16% — патологію опорно-рухової системи
🧠 13% — патологію нервової системи

Усім дітям та їхнім батькам надано необхідні рекомендації, а за потреби — направлення на консультації до лікарів-спеціалістів.

💚 Профілактичний огляд — це не лише оформлення необхідної довідки, а й можливість своєчасно помітити зміни у стані здоров’я дитини та вчасно звернутися по допомогу.

📍 Амбулаторія ЗП-СМ №9
м. Дніпро, вул. Троїцька, 19
🗺 https://maps.app.goo.gl/o22QMyDm7VXXDzjf9
📞 0686947889

Графік прийому населення фахівцями управління соціального захисту населення Торецької міської військової адміністрації на базі гуманітарних хабів Торецької громади

Гуманітарний простір "Центр життєстійкості Торецької громади" - м. Київ, Оболонський район, вул. Вишгородська, 67:
14 вересня – 18 вересня (Пн - Пт) з 10:00 до 14:00.

Культурний простір Торецької міської територіальної громади - м. Дніпро,
Центральний район, проспект Лесі Українки, 55:
14 вересня, 16 вересня, 18 вересня (Пн, Ср, Пт) з 9:00 до 14:00.

Центр підтримки мешканців Торецької громади - м. Кременчук, Крюківський район, вул. Академіка Маслова, 8:
14 вересня – 16 вересня (Пн - Ср) з 10:00 до 14:00.

За більш детальною інформацією звертайтесь за номером телефону:
(099)611-89-54 та (066)456-71-70 у робочі дні з 9:00 до 15:00.

Осінь — чарівна пора року, яка дарує нам безліч яскравих барв, теплих емоцій та натхнення для творчості.

#Культурні_заходи_на_локаціях_Торецькоі_громади
#Вісті_з_гуманітарних_штабів

За підтримки Торецької міської військової адміністрації в Культурному просторі Торецької громади у місті Хмельницькому було проведено творчу годину «Осінь у долоньках», під час якої присутні поринули у світ осінньої творчості. Діти фантазували, створювали цікаві композиції та власноруч виготовляли осінні аплікації.

Дитячі долоньки перетворювалися на осінні дерева, квіти та різноманітні яскраві композиції. Під час роботи кожен проявив креативність та бажання дарувати звичайним речам нове життя.

Захід приніс дітям гарний настрій, багато усмішок і приємних вражень. Кожна робота вийшла особливою, адже в ній залишилася частинка дитячої фантазії та любові до осені.

🍁 «Осінь у долоньках» — це час, коли природа надихає, а дитяча творчість оживає!

Телефон для запису:
0951779436 Наталія
0994663813 Оксана

🎥 Відеовізитівка Тетяни Харківської

Продовжуємо знайомити вас ближче з фахівцями нашого Центру 💚

👩‍⚕️ Харківська Тетяна Олексіївна — сімейний лікар Амбулаторії ЗП-СМ №8.

Навіть у складний час Тетяна Олексіївна продовжує бути поруч із пацієнтами та надавати необхідну первинну медичну допомогу.

До лікаря можна звернутися для:
✔️ консультації та прийому сімейного лікаря;
✔️ отримання електронних рецептів за програмою реімбурсації;
✔️ оформлення направлень до лікарів-спеціалістів;
✔️ направлень на необхідні обстеження;
✔️ консультацій телефоном;
✔️ рекомендацій щодо збереження та підтримки здоров’я.

💚 Запрошуємо на прийом до Тетяни Харківської в Амбулаторію ЗП-СМ №8.
📍 Амбулаторія ЗП-СМ №8
м. Київ, вул. Вишгородська, 67
🗺 https://maps.app.goo.gl/9CFdqUXi7aHwo4ao9
📞 0990826493

Відділ культури Торецької міської військової адміністрації запрошує і дорослих, і малих долучитися до культурних заходів для мешканців Торецької громади, які проводяться за підтримки Торецької міської ВА на локаціях гуманітарних хабів нашої громади!

Культурний простір Торецької міської територіальної громади м. Дніпро
Телефон для запису: 0951779686 (Олена)
15.09.2026 о 11.00 Правовий лабіринт «Я – громадянин: права, обов’язки та відповідальність»
18.09.2026 о 11.00 Краєзнавчо-фольклорні посиденьки «»Звичаї нашого краю: від роду до роду

Культурний простір Торецької громади м. Хмельницький
Телефон для запису: 0951779436 (Наталія)
17.09.2026 о 15.00 Заняття з малювання «Щедрі дари осені на тарілці»
19.09.2026 о 12.00 Творча майстерня за мотивами казок «Чарівний світ фантазії»
20.09.2026 о 11.00 Майстер-клас «Нам потрібно мирне небо!»

Гуманітарний центр «З Торецьком у серці» м. Черкаси
Телефон для запису: 0953944589 (Віра)
15.09.2026 о 10.00 Виставка дитячих малюнків «Демократія очима дітей»
18.09.2026 о 10.00 Інтерактивна стіна побажань «Хай буде Мир у нашій рідній Україні»
19.09.2026 о 12.00 Смайл-феєрія «День магічних усмішок»

Педагоги освітніх локацій Торецької міської військової адміністрації запрошують і дорослих, і малих долучитися до заходів для мешканців Торецької громади, які проводяться за підтримки Торецької міської ВА на локаціях гуманітарних хабів нашої громади!

Освітня локація Торецької міської територіальної громади м. Дніпро.
Телефон для запису: 0502207928 Наталія Миколаївна.

15.09.2026 (вівторок)
15:00 Цифровий інтенсив "Google День: Від пошуку до побажань"

Освітній хаб «Аліса в країні знань» м. Ірпінь.
Телефон для запису: 0997816532 Оксана, 0669046777 Олена.

12.09.2026 (субота)
11.00 Заняття з англійської мови
11.30 Творчий інтенсив «Осінь, що надихає»

82-гі роковини від початку переселення та депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя 1944-1951 рр

У 2018 році Верховна Рада України встановила другу неділю вересня офіційним днем пам’яті про насильницькі депортації українців в 1944-1951 роках. Цього року цей день припадає на 13 вересня.

Початок масового переселення та депортації з Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя припадає на період з1944 по 1951 роки внаслідок угод між СРСР та Польщею. Перший етап відбувся у 1944-1946 роках, коли було переселено близько 482 тисяч українців. Потім, у 1947 році, в рамках операції «Вісла» депортовано ще близько 150 тисяч осіб. Загалом, за різними даними, близько 700 тисяч українців було переселено з цих регіонів до УРСР.

Депортація українців з цих територій була спричинена політичними та етнічними мотивами з метою створення моноетнічної польської держави та вирішення «українського питання». Вона супроводжувалася насильством, конфіскацією майна, обмеженням прав та терором.

Одним із підсумків Другої світової війни стало встановлення нових державних кордонів в Європі, зокрема між СРСР і Польщею. Для встановлення радянсько-польського кордону й усунення тривалих суперечок щодо спірних територій між українцями та поляками 9 вересня 1944 року в Любліні голови Ради народних комісарів УРСР Микита Хрущов і Польського комітету національного визволення Едвард Осубка-Моравський уклали угоду про «взаємний обмін населенням»: українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі.

До переїзду в СРСР підлягали усі громадяни української національності з теренів Холмського, Грубешівського, Томашівського, Красноставського, Володавського та інших повітів Люблінського, Ряшівського та пізніше з Краківського воєводств. Переселення мало бути добровільним, однак перетворилося на примусові депортації, які супроводжувалися репресіями, позбавленням майна, обмеженням політичних, соціальних, економічних і культурних прав людей.

Підставою для переселення ставали списки осіб, що виявили бажання покинути Польщу, відмовитися від її громадянства й отримати паспорт УРСР. Причому виявлення волі могло бути письмовим та усним. Це створювало широкі можливості для зловживань. В угоді не були виписані критерії визначення національності тієї чи іншої особи. Врешті, основним показником для виселення стала ідентифікаційна картка нацистської окупаційної влади (Kennkarte), в якій були дані про віросповідання і національність.

За згаданою угодою в 1944-1946 роках понад 482 тисячі українців примусово переселили до УРСР. В радянській Україні їх розселили на території 17 областей – від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини.

На територію Сталінської (Донецької) області пересилили 10037 лемків і бойків – представників етнографічної групи українців. Зокрема в села Званівка, Роздолівка, Верхньокам’янське сучасного Бахмутського району переселено бойків з сіл Лісковате та Коросно Хирівського району Дрогобицької області. У Тельманівський (нині – Кальміуський) район переселили мешканців села Чорна Нижньо-Устрицького району, зокрема у селище Тельманове (нині – Бойківське) – 514 осіб, в село Мічуріне – 282, в село Староласпа ‒ 299, в колишній Олександрівський район, зокрема село Криниці — декілька сотен.

Тоді ж із західних областей радянської України до Польщі переселили майже 790 тисяч поляків та євреїв.

Продовженням депортації українців стала «акція Вісла», проведена польським комуністичним режимом. У 1947 році тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, польська влада депортувала на північ і захід Польщі. За кілька місяців примусово переселили майже 150 тисяч людей.

Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948, 1951 роках.

Переселені українці переживали матеріальні і моральні труднощі. На нових місцях вони повинні були пристосовуватися до нових умов господарювання. Наприклад, колишні мешканці Прикарпаття і Карпат із традиційним укладом, сформованим у гірських лісистих місцевостях, опинившись у південних областей України, мусили звикати до степового клімату та аграрної культури.

Практично всі прибулі в УРСР зіштовхнулися з житловою проблемою. Переселенців до південних областей планували розміщати в колишніх німецьких колоніях. Проте на час переселення деякі колонії спалили, інші зайняли для підсобних господарств. Частину будинків у колоніях заселили місцеві колгоспники і різні прибулі, які втратили житло під час війни. Отже вільними залишалися приміщення, непридатні для проживання.

Ті, хто опинився в західних областях, розміщувалися в оселях, покинутих поляками. Але й тут справа рухалася надто повільно. Хіба що сприятливим чинником адаптації у цьому регіоні до кінця 1947 року була можливість вести індивідуальне господарство або працювати у заможних домоволодіннях.

Житлова невлаштованість була не єдиним лихом переселенців. Щодо них чинилися свавілля і беззаконня. Численні приклади таких зафіксовані в документах. Наприклад, у 1945 році траплялися випадки, коли переселенцям вже на другий день прибуття на нове місце вручали повідомлення про здачу державних обов’язкових поставок.

З метою «радянського перевиховання» серед депортованих проводили масово-політичну роботу. Невдоволених комуністичним ладом арештовували та судили як «націоналістичний елемент».

Загалом примусове переселення призвело до руйнування історичних, матеріальних, моральних та культурних цінностей Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя і поставило під загрозу знищення цілі етнографічні групи українського народу.