Forwarded from Zelenskiy / Official
Сьогодні День воєнної розвідки України. Ми дякуємо кожному й кожній, хто справді посилює захист України у війні, дає нашій державі необхідну інформацію та проводить операції, які не дозволяють Росії досягти її цілей. Із силою та професіоналізмом спецпризначенців ГУР разом з усіма іншими воїнами Сил оборони України були забезпечені захист Києва, звільнення Зміїного та сотні інших оборонних операцій на території нашої держави та у ворожому тилу, які потрібні Україні.
І будемо памʼятати всіх наших розвідників, які загинули, виконуючи бойові завдання. Шануємо пам’ять про кожного полеглого героя. І я дякую всім, хто продовжив справу полеглих побратимів і щодня працює заради безпеки та незалежності України.
Слава воєнній розвідці України!
Слава Україні!
Фото: Головне управління розвідки Міністерства оборони України, підрозділ активних дій ГУР МО KRAKEN, «Спецпідрозділ Тимура» ГУР МО України, спецпідрозділ ГУР МО України «Артан».
І будемо памʼятати всіх наших розвідників, які загинули, виконуючи бойові завдання. Шануємо пам’ять про кожного полеглого героя. І я дякую всім, хто продовжив справу полеглих побратимів і щодня працює заради безпеки та незалежності України.
Слава воєнній розвідці України!
Слава Україні!
Фото: Головне управління розвідки Міністерства оборони України, підрозділ активних дій ГУР МО KRAKEN, «Спецпідрозділ Тимура» ГУР МО України, спецпідрозділ ГУР МО України «Артан».
👎2❤1
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Наші воїни продовжують справедливо відповідати на російські удари по Україні. У Рязанському регіоні уражено НПЗ. Було застосування нашої далекобійної сили по нафтопереробних заводах у Пермському регіоні й Татарстані, по місцю зберігання і пусків ударних дронів у Курському регіоні. Також уражено ціль в акваторії Чорного моря. Дякую за влучність кожному нашому підрозділу!
👎3
Forwarded from Zelenskiy / Official
Нарада з переговорною групою за підсумками наших зустрічей в Києві з представниками Президента Америки. Провели три раунди перемовин. Разом із нами були також представники Е3 – Франції, Британії та Німеччини. Окремо ще вчора проговорив зі Стівом і Джаредом тет-а-тет за підсумками дня. Найголовніше – продовжувати активно й спільно працювати разом, щоб дипломатія була. Предметно обговорили наші потреби в ППО, відповідну технологічну співпрацю та необхідний зимовий пакет. Партнери знають, що може спрацювати і що має спрацювати саме до зими. Координуємо подальші кроки. Готуємо наступні зустрічі й комунікацію. Українські пропозиції конструктивні, і так буде завжди. Дякую!
❤3👎2👍1
Вересень повертає дітей і дорослих до щільнішого спілкування
Після літа зростає кількість контактів у школах, дитячих садках, гуртках, громадському транспорті та місцях тимчасового проживання. Саме в цей період варто не лише згадати про сезонні застуди, а й перевірити захист від інфекцій, яким можна запобігти вакцинацією.
Найбільше занепокоєння викликають інфекції, які легко передаються від людини до людини. Кір є однією з найзаразніших хвороб, кашлюк небезпечний для немовлят і маленьких дітей, дифтерія може мати тяжкі ускладнення, а поліомієліт загрожує незворотними наслідками для нервової системи.
Вакцинація не є формальністю, а способом підготувати організм до можливої зустрічі з інфекцією.
Восени також варто подумати про грип. Це рекомендоване щеплення, але для людей із хронічними захворюваннями, медичних працівників, літніх людей, вагітних та інших груп ризику воно має особливе значення. Грип може спричинити не лише кілька днів температури, а й тяжкі ускладнення, особливо якщо організм уже ослаблений.
Профілактика починається з простого кроку — перевірки календаря щеплень. Якщо дитина пропустила дозу через хворобу, евакуацію, зміну лікаря або інші обставини, потрібно скласти план надолуження. Якщо дорослий не пам’ятає, коли востаннє робив щеплення проти дифтерії та правця, це також привід звернутися до сімейного лікаря.
Осінь не повинна починатися з паніки перед інфекціями. Вона має починатися з упорядкованих документів, консультації з лікарем і зрозумілого плану захисту. Коли родина знає свій вакцинальний статус, легше ухвалювати рішення і спокійніше проходити сезон підвищених ризиків.
Перевірте щеплення дітей і дорослих у родині та зверніться до лікаря, щоб надолужити пропущені дози до початку активного епідсезону.
Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/
#ПрофілактикаІнфекцій #ПеревіритиВакцинацію #ДонецькийОЦКПХ
Після літа зростає кількість контактів у школах, дитячих садках, гуртках, громадському транспорті та місцях тимчасового проживання. Саме в цей період варто не лише згадати про сезонні застуди, а й перевірити захист від інфекцій, яким можна запобігти вакцинацією.
Найбільше занепокоєння викликають інфекції, які легко передаються від людини до людини. Кір є однією з найзаразніших хвороб, кашлюк небезпечний для немовлят і маленьких дітей, дифтерія може мати тяжкі ускладнення, а поліомієліт загрожує незворотними наслідками для нервової системи.
Вакцинація не є формальністю, а способом підготувати організм до можливої зустрічі з інфекцією.
Восени також варто подумати про грип. Це рекомендоване щеплення, але для людей із хронічними захворюваннями, медичних працівників, літніх людей, вагітних та інших груп ризику воно має особливе значення. Грип може спричинити не лише кілька днів температури, а й тяжкі ускладнення, особливо якщо організм уже ослаблений.
Профілактика починається з простого кроку — перевірки календаря щеплень. Якщо дитина пропустила дозу через хворобу, евакуацію, зміну лікаря або інші обставини, потрібно скласти план надолуження. Якщо дорослий не пам’ятає, коли востаннє робив щеплення проти дифтерії та правця, це також привід звернутися до сімейного лікаря.
Осінь не повинна починатися з паніки перед інфекціями. Вона має починатися з упорядкованих документів, консультації з лікарем і зрозумілого плану захисту. Коли родина знає свій вакцинальний статус, легше ухвалювати рішення і спокійніше проходити сезон підвищених ризиків.
Перевірте щеплення дітей і дорослих у родині та зверніться до лікаря, щоб надолужити пропущені дози до початку активного епідсезону.
Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/
#ПрофілактикаІнфекцій #ПеревіритиВакцинацію #ДонецькийОЦКПХ
dn.cdc.gov.ua
Вакцинація - Громадянам - Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб
Передбачити загрози. Захистити здоров'я. Зберегти майбутнє.
❤2👎2👍1
Коли ветеран повертається додому: як родині знову навчитися бути разом
Повернення ветерана додому — це не завжди момент, коли «все стає як раніше».
Іноді це початок нового етапу, у якому двом людям потрібно заново вчитися бути разом.
Поки чоловік був на війні, життя родини не зупинялося. Дружина сама вирішувала побутові питання, займалася дітьми, оплачувала рахунки, робила покупки, приймала важливі рішення, вирішувала проблеми.
Іноді вона фактично виконувала і свою, і його роль.
Вона звикла не чекати допомоги.
Звикла бути сильною.
Звикла сама вирішувати.
А потім чоловік повертається.
І парадоксально, але його повернення може стати для родини не лише радістю, а й новим випробуванням.
«Я сама все робила. А тепер як?»
Наприклад, дружина роками сама забирала дитину, купувала продукти, планувала бюджет, вирішувала побутові питання.
Чоловік повернувся і каже:
— Я сам сходжу за продуктами.
А у відповідь:
— Та не треба, я сама.
На перший погляд — дрібниця.
Але за нею може стояти значно більше.
Вона звикла контролювати побут, бо інакше просто не могла.
Він хоче знову відчувати себе чоловіком і членом сім'ї, а не гостем у власному домі.
Тому конфлікт може виникати навіть через посуд, покупки, дітей, гроші, ремонт чи прибирання.
Хто тепер за що відповідає?
Під час тривалої розлуки ролі в сім'ї могли сильно змінитися.
Дружина стала самостійнішою.
Діти звикли до життя без батька.
Чоловік за час служби також змінився.
І повернення не означає автоматичного повернення старої системи.
Не обов'язково знову робити все так, як було до війни.
Іноді сім'ї потрібно створити нові правила.
Хто займається дітьми?
Хто відповідає за покупки?
Як приймаються фінансові рішення?
Хто займається побутом?
Скільки особистого простору потрібно кожному?
Це можуть здаватися дрібницями, але саме з таких дрібниць складається щоденне сімейне життя.
«Я чекала одного чоловіка, а повернувся інший»
Це може бути болючою правдою для обох.
Ветеран може мати інший режим сну, бути більш мовчазним, гостріше реагувати на шум, потребувати часу на самоті або постійно контролювати навколишній простір.
Для нього це може бути частиною адаптації після пережитого.
Для дружини це іноді виглядає як:
«Він віддалився».
«Йому зі мною нецікаво».
«Він більше не такий, як раніше».
А ветеран може думати:
«Вдома мене не розуміють».
«Від мене одразу чогось хочуть».
«Я навіть не встигаю звикнути до того, що я знову вдома».
Після повернення ветерану та його родині може бути потрібен час, щоб адаптуватися до нового етапу життя. Психологічна підтримка може стати важливою частиною цього процесу.
Діти теж можуть реагувати по-своєму
Дитина могла звикнути жити без батька.
Вона навчилася засинати без нього, вирішувати свої проблеми з мамою, проводити з нею більше часу.
А тепер тато повернувся і хоче бути поруч.
Для дорослого це природно.
Для дитини — не завжди.
Вона може соромитися, злитися, уникати спілкування або навпаки вимагати постійної уваги.
Це не означає, що дитина не любить батька.
Їй також потрібно познайомитися з ним заново.
Найскладніше — не повернути «як було», а створити «як буде»
Родині не обов'язково намагатися відновити старе життя день у день.
Війна змінила всіх.
Тому замість питання:
«Коли все стане як раніше?»
іноді корисніше поставити інше:
«Якою буде наша сім'я тепер?»
Можна почати з простих речей:
- поговорити про побут і розподіл обов'язків;
- домовитися, які рішення приймаються разом;
- запитати одне одного, що зараз складно;
- не вимагати миттєвої близькості;
- залишати одне одному особистий простір;
- не забирати у ветерана самостійність через надмірну турботу;
- не вимагати від дружини одразу відмовитися від тієї самостійності, яку вона була змушена сформувати.
Адаптуватися потрібно всій родині
Важливо пам'ятати: адаптація потрібна не тільки ветерану.
Дружина теж пережила роки очікування, тривоги та відповідальності.
Діти теж проходять свій процес адаптації.
Тому звернення по психологічну допомогу — це не означає, що з родиною «щось не так».
Повернення ветерана додому — це не завжди момент, коли «все стає як раніше».
Іноді це початок нового етапу, у якому двом людям потрібно заново вчитися бути разом.
Поки чоловік був на війні, життя родини не зупинялося. Дружина сама вирішувала побутові питання, займалася дітьми, оплачувала рахунки, робила покупки, приймала важливі рішення, вирішувала проблеми.
Іноді вона фактично виконувала і свою, і його роль.
Вона звикла не чекати допомоги.
Звикла бути сильною.
Звикла сама вирішувати.
А потім чоловік повертається.
І парадоксально, але його повернення може стати для родини не лише радістю, а й новим випробуванням.
«Я сама все робила. А тепер як?»
Наприклад, дружина роками сама забирала дитину, купувала продукти, планувала бюджет, вирішувала побутові питання.
Чоловік повернувся і каже:
— Я сам сходжу за продуктами.
А у відповідь:
— Та не треба, я сама.
На перший погляд — дрібниця.
Але за нею може стояти значно більше.
Вона звикла контролювати побут, бо інакше просто не могла.
Він хоче знову відчувати себе чоловіком і членом сім'ї, а не гостем у власному домі.
Тому конфлікт може виникати навіть через посуд, покупки, дітей, гроші, ремонт чи прибирання.
Хто тепер за що відповідає?
Під час тривалої розлуки ролі в сім'ї могли сильно змінитися.
Дружина стала самостійнішою.
Діти звикли до життя без батька.
Чоловік за час служби також змінився.
І повернення не означає автоматичного повернення старої системи.
Не обов'язково знову робити все так, як було до війни.
Іноді сім'ї потрібно створити нові правила.
Хто займається дітьми?
Хто відповідає за покупки?
Як приймаються фінансові рішення?
Хто займається побутом?
Скільки особистого простору потрібно кожному?
Це можуть здаватися дрібницями, але саме з таких дрібниць складається щоденне сімейне життя.
«Я чекала одного чоловіка, а повернувся інший»
Це може бути болючою правдою для обох.
Ветеран може мати інший режим сну, бути більш мовчазним, гостріше реагувати на шум, потребувати часу на самоті або постійно контролювати навколишній простір.
Для нього це може бути частиною адаптації після пережитого.
Для дружини це іноді виглядає як:
«Він віддалився».
«Йому зі мною нецікаво».
«Він більше не такий, як раніше».
А ветеран може думати:
«Вдома мене не розуміють».
«Від мене одразу чогось хочуть».
«Я навіть не встигаю звикнути до того, що я знову вдома».
Після повернення ветерану та його родині може бути потрібен час, щоб адаптуватися до нового етапу життя. Психологічна підтримка може стати важливою частиною цього процесу.
Діти теж можуть реагувати по-своєму
Дитина могла звикнути жити без батька.
Вона навчилася засинати без нього, вирішувати свої проблеми з мамою, проводити з нею більше часу.
А тепер тато повернувся і хоче бути поруч.
Для дорослого це природно.
Для дитини — не завжди.
Вона може соромитися, злитися, уникати спілкування або навпаки вимагати постійної уваги.
Це не означає, що дитина не любить батька.
Їй також потрібно познайомитися з ним заново.
Найскладніше — не повернути «як було», а створити «як буде»
Родині не обов'язково намагатися відновити старе життя день у день.
Війна змінила всіх.
Тому замість питання:
«Коли все стане як раніше?»
іноді корисніше поставити інше:
«Якою буде наша сім'я тепер?»
Можна почати з простих речей:
- поговорити про побут і розподіл обов'язків;
- домовитися, які рішення приймаються разом;
- запитати одне одного, що зараз складно;
- не вимагати миттєвої близькості;
- залишати одне одному особистий простір;
- не забирати у ветерана самостійність через надмірну турботу;
- не вимагати від дружини одразу відмовитися від тієї самостійності, яку вона була змушена сформувати.
Адаптуватися потрібно всій родині
Важливо пам'ятати: адаптація потрібна не тільки ветерану.
Дружина теж пережила роки очікування, тривоги та відповідальності.
Діти теж проходять свій процес адаптації.
Тому звернення по психологічну допомогу — це не означає, що з родиною «щось не так».
❤3👎2
Іноді це просто означає, що сім'я проходить через великі зміни і потребує підтримки.
Якщо після повернення ветерана виникають труднощі у спілкуванні, конфлікти через побут, розподіл обов'язків, виховання дітей або просто відчуття, що ви більше не знаєте, як бути разом — не обов'язково залишатися з цим наодинці.
Психолог Торецького міського центру соціальних служб Тетяна готова надати психологічну підтримку та допомогти родині розібратися у складних ситуаціях.
📞 +380 98 338 3613 — Тетяна, психолог Торецького міського центру соціальних служб.
Звернутися по допомогу — не слабкість. Це можливість вчасно підтримати себе, близьку людину та свої стосунки.
Повернення додому — це не кнопка «повернути все назад».
Це поступовий шлях.
Шлях від «я сам» і «я сама» — до нового «ми».
Торецький міський центр соціальних служб — поруч, коли родині потрібна підтримка.
Якщо після повернення ветерана виникають труднощі у спілкуванні, конфлікти через побут, розподіл обов'язків, виховання дітей або просто відчуття, що ви більше не знаєте, як бути разом — не обов'язково залишатися з цим наодинці.
Психолог Торецького міського центру соціальних служб Тетяна готова надати психологічну підтримку та допомогти родині розібратися у складних ситуаціях.
📞 +380 98 338 3613 — Тетяна, психолог Торецького міського центру соціальних служб.
Звернутися по допомогу — не слабкість. Це можливість вчасно підтримати себе, близьку людину та свої стосунки.
Повернення додому — це не кнопка «повернути все назад».
Це поступовий шлях.
Шлях від «я сам» і «я сама» — до нового «ми».
Торецький міський центр соціальних служб — поруч, коли родині потрібна підтримка.
👍3👎2❤1