Forwarded from Вадим Філашкін / Донецька ОДА (ОВА)
Оперативна ситуація по області станом на ранок 18 травня.
Покровський район. У Добропіллі поранено людину, пошкоджено багатоповерхівку.
Краматорський район. У Миколаївці пошкоджено 4 багатоповерхівки, адмінбудівлю та інфраструктурний об'єкт; у Никонорівці пошкоджено 13 приватних будинків. У Слов'янську поранено 2 людини, пошкоджено 4 приватні будинки, крамницю та склад. У Ясногірці Краматорської громади пошкоджено 7 приватних будинків і 2 автівки. У Привіллі Черкаської громади пошкоджено інфраструктуру. У Сергіївці Андріївської громади пошкоджено господарче приміщення. У Дружківці поранено людину, пошкоджено 2 багатоповерхівки.
Бахмутський район. У Різниківці Сіверської громади пошкоджено приватні будинки.
Всього за добу росіяни 24 рази обстріляли населені пункти Донеччини. З лінії фронту евакуйовано 213 людей, у тому числі 27 дітей.
Покровський район. У Добропіллі поранено людину, пошкоджено багатоповерхівку.
Краматорський район. У Миколаївці пошкоджено 4 багатоповерхівки, адмінбудівлю та інфраструктурний об'єкт; у Никонорівці пошкоджено 13 приватних будинків. У Слов'янську поранено 2 людини, пошкоджено 4 приватні будинки, крамницю та склад. У Ясногірці Краматорської громади пошкоджено 7 приватних будинків і 2 автівки. У Привіллі Черкаської громади пошкоджено інфраструктуру. У Сергіївці Андріївської громади пошкоджено господарче приміщення. У Дружківці поранено людину, пошкоджено 2 багатоповерхівки.
Бахмутський район. У Різниківці Сіверської громади пошкоджено приватні будинки.
Всього за добу росіяни 24 рази обстріляли населені пункти Донеччини. З лінії фронту евакуйовано 213 людей, у тому числі 27 дітей.
😢1
Forwarded from Zelenskiy / Official
Понад 6 годин уночі тривала російська атака по Дніпру та області. Ракетним ударом пошкоджено багатоповерхівку, є значні руйнування іншої цивільної інфраструктури. В області була під ударом енергетика, житлові будинки. Були влучання дронів в Одесі, і один з безпілотників ударив по судну, що належить Китаю. Росіяни не могли не знати, яке судно в морі. Загалом були руйнування у восьми областях, і станом на зараз відомо про десятки поранених по країні, серед них діти.
Загалом росіяни використали в цьому ударі 524 ударних дрони і 22 ракети різних типів – балістичні та крилаті. У багатьох прикордонних та прифронтових громадах тривога триває, але всюди, де дозволяє безпекова ситуація, наші служби працюють. Росія покладається на балістику, щоб наносити удари по людях, і саме тому маємо у Європі зробити все, щоб проти цього був надійний захист. Європа повинна мати власні антибалістичні системи і бути самодостатньою проти цих загроз. Ми знову повторюємо: нам потрібна власна антибалістика та зміцнення української ППО вже зараз. Цей тиждень – робота з партнерами для посилення захисту життів. Дякую всім, хто вже працює над цим разом з Україною.
Загалом росіяни використали в цьому ударі 524 ударних дрони і 22 ракети різних типів – балістичні та крилаті. У багатьох прикордонних та прифронтових громадах тривога триває, але всюди, де дозволяє безпекова ситуація, наші служби працюють. Росія покладається на балістику, щоб наносити удари по людях, і саме тому маємо у Європі зробити все, щоб проти цього був надійний захист. Європа повинна мати власні антибалістичні системи і бути самодостатньою проти цих загроз. Ми знову повторюємо: нам потрібна власна антибалістика та зміцнення української ППО вже зараз. Цей тиждень – робота з партнерами для посилення захисту життів. Дякую всім, хто вже працює над цим разом з Україною.
😢1
18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тисяч кримських татар, які у 1944 році стали жертвами жорстокої депортації, здійсненої тоталітарним радянським режимом. Цей злочин забрав життя багатьох невинних людей, позбавив цілі родини рідного дому, права на мову, культуру та майбутнє.
Ми пам’ятаємо трагедію кримськотатарського народу та схиляємо голови перед усіма, хто пережив ці страшні випробування. Пам'ять про геноцид кримських татар є важливою частиною нашої спільної історії та нагадуванням про ціну свободи, людської гідності й права народу жити на своїй землі.
Разом — у правді, пам’яті та боротьбі за справедливість.
З повагою
начальник Торецької міської
військової адміністрації
Бахмутського району Донецької області
Василь ЧИНЧИК
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тисяч кримських татар, які у 1944 році стали жертвами жорстокої депортації, здійсненої тоталітарним радянським режимом. Цей злочин забрав життя багатьох невинних людей, позбавив цілі родини рідного дому, права на мову, культуру та майбутнє.
Ми пам’ятаємо трагедію кримськотатарського народу та схиляємо голови перед усіма, хто пережив ці страшні випробування. Пам'ять про геноцид кримських татар є важливою частиною нашої спільної історії та нагадуванням про ціну свободи, людської гідності й права народу жити на своїй землі.
Разом — у правді, пам’яті та боротьбі за справедливість.
З повагою
начальник Торецької міської
військової адміністрації
Бахмутського району Донецької області
Василь ЧИНЧИК
😢1🙏1
18 травня - День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
18 травня 1944 року сталінський режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини - Криму. Цей злочин, який за своєю суттю та наслідками відповідає міжнародному визначенню геноциду, став спробою знищити кримськотатарську спільноту як корінний народ, стерти її присутність з півострова, викорінити культуру, мову, традиції.
Депортація кримськотатарського народу радянським тоталітарним режимом була кульмінацією російської колоніальної політики, направленої на детатаризацію Криму.
Постанова Державного Комітету Оборони від 11 травня 1944 року, підписана особисто сталіним, завершила процес примусового витіснення корінного народу Криму з власної землі. Політика радянського тоталітарного режиму проти кримських татар стала фактичним продовженням традицій російської імперії з колонізації території Кримського півострова, яка після анексії Криму в XVIII ст. здійснювала виселення кримських татар, обмежувала їхні права та свободи.
Так, до анексії росією (1783 рік) на території Кримського ханства, кримські татари становили понад 92% населення. Згідно з матеріалами пʼятої ревізії 1795 року у Криму проживало 157 319 осіб, з них – 126 000 кримських татар. Протягом XVIII-XIX сторіч російська імперія проводила політику постійного тиску на кримських татар, обмежуючи їхні права та релігійні свободи, спалюючи духовні книги, відбираючи землю, ресурси. Значна частина корінного народу була вимушена виїхати за межі Криму. Відбувалося заміщення корінного населення Криму колоністами.
Радянська влада планувала завершити депортацію до 1 червня 1944 року, проте репресивний апарат було вкотре використано для «перевиконання плану». Вже о 8 годині ранку 18 травня 90 тисяч кримських татар було завантажено у 25 ешелонів. 19 травня було депортовано в товарних вагонах ще 165 515 кримських татар. Зрештою, такі темпи дозволили катам вже 20 травня відзвітуватися у москву про «очищення» Криму від кримських татар.
Під час бойових дій, поки чоловіки були на фронті, радянська влада підступно вигнала дітей, жінок та літніх людей з власних домівок та відправила їх у вигнання - шлях, який для багатьох став останнім. Тривалість вбивчого шляху депортованих до місць спецпоселень у товарних вагонах тривала в середньому 2-3 тижні. Дорогою, у тісних вагонах, без їжі, води та медичної допомоги, від голоду та хвороб загинуло 7000-7900 кримських татар.
Всього було депортовано 47 885 сімей (193 865 осіб, в т.ч. 92 553 дітей до 16 років). Як зазначалося в документі нквс, «з них зайнято на роботах: чоловіків – 26 092, жінок – 50 481, дітей – 14 614, всього – 91 187». До цього числа не увійшли майже 6 тис. кримських татар, ув’язнених до ГУЛАГу безпосередньо під час депортації.
Незважаючи на участь у захисті Батьківщини у роки Другої світової війни, доля кримських татар - солдатів та офіцерів радянської армії – повністю повторювала долю цивільних жителів півострова. Директиви нквс срср № 1/21826 від 16 листопада 1944 року і № 1/1559 від 12 серпня 1945 року категорично забороняли «направляти демобілізованих з червоної армії кримських татар, кримських болгар, греків, вірмен – на територію колишньої Кримської АРСР». Свої сім’ї захисники Батьківщини знаходили вже в місцях спецпоселень. Загальна кількість позбавлених Батьківщини кримських татар, включно з остарбайтерами та демобілізованими після війни з лав червоної армії чоловіками, становила 207 111 кримських татар.
Депортованих представників корінного народу Криму наділили статусом «спецпереселенців». Це передбачало постійний нагляд репресивних радянських структур, реєстрацію в комендатурах, примусову фізичну працю на виснажливій роботі. Праця була важка, особливо для змарнілих від голоду і хвороб спецпереселенців. Їхні діти не могли відвідувати школу через відсутність взуття та одягу. За даними відділу спецпоселень нквс Узбецької рср, за шість місяців 1944 року, тобто з моменту прибуття в Узбецьку сср і до кінця року, померло 16 052осіб (10,6%), а за 1945 рік – 13 183 (9,8%).
18 травня 1944 року сталінський режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини - Криму. Цей злочин, який за своєю суттю та наслідками відповідає міжнародному визначенню геноциду, став спробою знищити кримськотатарську спільноту як корінний народ, стерти її присутність з півострова, викорінити культуру, мову, традиції.
Депортація кримськотатарського народу радянським тоталітарним режимом була кульмінацією російської колоніальної політики, направленої на детатаризацію Криму.
Постанова Державного Комітету Оборони від 11 травня 1944 року, підписана особисто сталіним, завершила процес примусового витіснення корінного народу Криму з власної землі. Політика радянського тоталітарного режиму проти кримських татар стала фактичним продовженням традицій російської імперії з колонізації території Кримського півострова, яка після анексії Криму в XVIII ст. здійснювала виселення кримських татар, обмежувала їхні права та свободи.
Так, до анексії росією (1783 рік) на території Кримського ханства, кримські татари становили понад 92% населення. Згідно з матеріалами пʼятої ревізії 1795 року у Криму проживало 157 319 осіб, з них – 126 000 кримських татар. Протягом XVIII-XIX сторіч російська імперія проводила політику постійного тиску на кримських татар, обмежуючи їхні права та релігійні свободи, спалюючи духовні книги, відбираючи землю, ресурси. Значна частина корінного народу була вимушена виїхати за межі Криму. Відбувалося заміщення корінного населення Криму колоністами.
Радянська влада планувала завершити депортацію до 1 червня 1944 року, проте репресивний апарат було вкотре використано для «перевиконання плану». Вже о 8 годині ранку 18 травня 90 тисяч кримських татар було завантажено у 25 ешелонів. 19 травня було депортовано в товарних вагонах ще 165 515 кримських татар. Зрештою, такі темпи дозволили катам вже 20 травня відзвітуватися у москву про «очищення» Криму від кримських татар.
Під час бойових дій, поки чоловіки були на фронті, радянська влада підступно вигнала дітей, жінок та літніх людей з власних домівок та відправила їх у вигнання - шлях, який для багатьох став останнім. Тривалість вбивчого шляху депортованих до місць спецпоселень у товарних вагонах тривала в середньому 2-3 тижні. Дорогою, у тісних вагонах, без їжі, води та медичної допомоги, від голоду та хвороб загинуло 7000-7900 кримських татар.
Всього було депортовано 47 885 сімей (193 865 осіб, в т.ч. 92 553 дітей до 16 років). Як зазначалося в документі нквс, «з них зайнято на роботах: чоловіків – 26 092, жінок – 50 481, дітей – 14 614, всього – 91 187». До цього числа не увійшли майже 6 тис. кримських татар, ув’язнених до ГУЛАГу безпосередньо під час депортації.
Незважаючи на участь у захисті Батьківщини у роки Другої світової війни, доля кримських татар - солдатів та офіцерів радянської армії – повністю повторювала долю цивільних жителів півострова. Директиви нквс срср № 1/21826 від 16 листопада 1944 року і № 1/1559 від 12 серпня 1945 року категорично забороняли «направляти демобілізованих з червоної армії кримських татар, кримських болгар, греків, вірмен – на територію колишньої Кримської АРСР». Свої сім’ї захисники Батьківщини знаходили вже в місцях спецпоселень. Загальна кількість позбавлених Батьківщини кримських татар, включно з остарбайтерами та демобілізованими після війни з лав червоної армії чоловіками, становила 207 111 кримських татар.
Депортованих представників корінного народу Криму наділили статусом «спецпереселенців». Це передбачало постійний нагляд репресивних радянських структур, реєстрацію в комендатурах, примусову фізичну працю на виснажливій роботі. Праця була важка, особливо для змарнілих від голоду і хвороб спецпереселенців. Їхні діти не могли відвідувати школу через відсутність взуття та одягу. За даними відділу спецпоселень нквс Узбецької рср, за шість місяців 1944 року, тобто з моменту прибуття в Узбецьку сср і до кінця року, померло 16 052осіб (10,6%), а за 1945 рік – 13 183 (9,8%).
Таким чином, в перші півтора року померло близько 30 тисяч кримських татар.
У 1948 році режим проживання у спецпоселеннях став ще більше репресивним. Зокрема, арештом на 5 діб карався виїзд зі спецпоселень, а повторне порушення «режиму перебування» вважалося «втечею з місця заслання», що призводило до позбавлення волі терміном на 20 років.
Трагічна історія депортації кримськотатарського народу замовчувалася в срср протягом десятиріч. Кримські татари були не просто позбавлені Батьківщини, але й власного імені, мови, історії, ідентичності.
Після смерті сталіна кримським татарам так і не повернули їхні права та не дозволили повернутися на Батьківщину. Фактично, заслання тривало.
Попри заборону, починаючи з 1967 року, кримські татари робили чисельні спроби оселитися на власній землі - в Криму. Кримськотатарський національний рух за повернення був одним з найефективніших та найяскравіших протестних рухів в срср. Але справді, масове повернення, репатріація, розпочалися після 1987 року.
Тільки після розпаду срср, у незалежній Україні, ми можемо гідно вшановувати памʼять жертв геноциду та говорити правду про злочини проти людяності.
За матеріалами Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим
У 1948 році режим проживання у спецпоселеннях став ще більше репресивним. Зокрема, арештом на 5 діб карався виїзд зі спецпоселень, а повторне порушення «режиму перебування» вважалося «втечею з місця заслання», що призводило до позбавлення волі терміном на 20 років.
Трагічна історія депортації кримськотатарського народу замовчувалася в срср протягом десятиріч. Кримські татари були не просто позбавлені Батьківщини, але й власного імені, мови, історії, ідентичності.
Після смерті сталіна кримським татарам так і не повернули їхні права та не дозволили повернутися на Батьківщину. Фактично, заслання тривало.
Попри заборону, починаючи з 1967 року, кримські татари робили чисельні спроби оселитися на власній землі - в Криму. Кримськотатарський національний рух за повернення був одним з найефективніших та найяскравіших протестних рухів в срср. Але справді, масове повернення, репатріація, розпочалися після 1987 року.
Тільки після розпаду срср, у незалежній Україні, ми можемо гідно вшановувати памʼять жертв геноциду та говорити правду про злочини проти людяності.
За матеріалами Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим
❤2
До уваги діючих та демобілізованих військовослужбовців з числа мешканців Торецької міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області
З метою належної підготовки до відзначення Дня захисників і захисниць України, зокрема надання матеріальної допомоги, просимо військовослужбовців пройти коротке опитування.
Анкета спрямована на уточнення інформації про військовослужбовців, які наразі проходять службу (безпосередньо залучені до виконання бойових завдань) та військовослужбовців демобілізованих за станом здоров’я.
Надані вами дані будуть використані виключно для формування попередніх списків отримувачів допомоги та залишатимуться конфіденційними.
Просимо поставитися з розумінням та, за можливості, пройти онлайн-опитування.
Дякуємо за вашу службу та захист України!
Звертаємо Вашу увагу, що опитувальник заповнюється один раз.
https://docs.google.com/forms/d/1BVkIq1YrYGIsHvBJxAIJx1_P9DFnwmhwdUQhz0yF9FQ/edit
З метою належної підготовки до відзначення Дня захисників і захисниць України, зокрема надання матеріальної допомоги, просимо військовослужбовців пройти коротке опитування.
Анкета спрямована на уточнення інформації про військовослужбовців, які наразі проходять службу (безпосередньо залучені до виконання бойових завдань) та військовослужбовців демобілізованих за станом здоров’я.
Надані вами дані будуть використані виключно для формування попередніх списків отримувачів допомоги та залишатимуться конфіденційними.
Просимо поставитися з розумінням та, за можливості, пройти онлайн-опитування.
Дякуємо за вашу службу та захист України!
Звертаємо Вашу увагу, що опитувальник заповнюється один раз.
https://docs.google.com/forms/d/1BVkIq1YrYGIsHvBJxAIJx1_P9DFnwmhwdUQhz0yF9FQ/edit
❤1