Продовжуємо працювати з державами Близького Сходу та Затоки. Ситуація в цьому регіоні має глобальне значення, і це відображається на світових ринках, у вартості життя в усіх країнах без винятку, а також у технологічних викликах, які не можна залишати без належного реагування. Війна робить зброю небезпечнішою. Наша мета – більше спільної безпеки.

Станом на сьогодні ми вже предметно співпрацюємо із Саудівською Аравією, Еміратами, Катаром. Триває робота з Йорданією. Ми в комунікації також із Бахрейном, Кувейтом та Іраком. Рустем Умєров сьогодні доповів ще про заплановану роботу з країнами поза Близьким Сходом, а саме – з Туреччиною та деякими іншими, які мають вагомий потенціал. Секретар РНБО України продовжує контактувати на політичному рівні з партнерами, які перебувають під ударами іранського режиму. І ми в Україні вдячні всім у світі, хто працює саме так – об’єднує зусилля для захисту людей та критичної інфраструктури. Наша військова експертиза вже дає результати. Наші перехоплювачі вже дають результати. Ми вже маємо кілька довгострокових домовленостей про співпрацю та взаємне посилення і готуємо нові рішення.

Іранські «шахеди» й ракети фактично така ж загроза, якій ми протистоїмо у Європі, коли захищаємося від російських «шахедів» і ракет. Блокування нормального мореплавства в Ормузькій протоці – це фактично такий же виклик, із яким ми в Україні зіткнулися у 2022 році, коли Росія спробувала заблокувати наші порти та доступ до моря, – тільки в більш небезпечному масштабі. Жоден народ не має залишитися сам на сам із терористичними ударами. Дякую всім, хто не втрачає часу, координується та розробляє формати надійного гарантування спільної безпеки! Тільки сумлінна взаємодія дасть змогу захистити життя та відновити стабільність.

Обговорили з міністеркою закордонних справ, торгівлі та оборони Ірландії Хелен Макенті пріоритети ірландського головування в ЄС у другому півріччі цього року. Для України дуже важливо, щоб принцип відкриття кластерів для країни, яка виконує свої зобовʼязання, зрештою запрацював.
 
Детально поінформував про результати візитів у країни Близького Сходу та про систему захисту, яку Україна там запропонувала. Ми готові працювати в такому ж форматі і з європейськими партнерами як на двосторонній основі, так і в межах програми SAFE. В усіх вимірах Європа має бути захищеною, і українська експертиза може вагомо додати безпеки.
 
Дякую Ірландії за всю підтримку: військову, гуманітарну, енергетичну. Вдячний особисто Хелен Макенті за участь у Бучанському саміті, який відбувся напередодні, у четверту річницю звільнення Бучі від російських окупантів.

Обговорили з Премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере ситуацію у світі загалом і нашу двосторонню роботу зокрема. Дуже розраховуємо на результати в комунікації з американською командою, вони нам усім потрібні. Готуємо також і нашу спільну роботу з європейськими партнерами на найближчі дні та тижні.

Розповів про зустрічі й перемовини на Близькому Сході та в регіоні Затоки: ми працюємо заради спільної безпеки. Є важливі домовленості вже, і коло країн, які зацікавлені в безпековій співпраці з нами, розширюється. Україна відкрита до такої ж ефективної співпраці і з європейськими країнами, і вже закладено відповідну основу нашими двосторонніми домовленостями щодо оборонних виробництв, інших спільних заходів.

Норвегія – один із лідерів підтримки для України, і логічно, що для нас природно бути партнерами в безпеці. Обговорили з Йонасом конкретні кроки, і команди попрацюють щодо цього. Наш підхід – саме довгострокове партнерство, яке може посилити і нас, і партнерів. І передусім це стосується захисту неба. Дякую!

Говорив із Премʼєр-міністром Великої Британії Кіром Стармером про нашу координацію з партнерами для закінчення війни, зокрема про комунікацію з американською командою. Ми запропонували припинення вогню на час великодніх свят і розраховуємо, що Сполучені Штати нас підтримають.

Україна робить усе можливе, щоб дипломатія працювала. Але з боку Росії ми не бачимо жодної готовності. Змінити їхній настрій може тільки тиск і рішучість партнерів та стійкість наших воїнів. Поінформував Кіра про ситуацію на фронті: наші позиції вже значно сильніші. Дякую всім, хто нам у цьому допомагає!

Розповів про зустрічі на Близькому Сході та в регіоні Затоки і наші домовленості для збільшення захисту життів. Український досвід та експертизу треба масштабувати на всю Європу: це наша спільна гарантія безпеки. І ми готові працювати з європейськими партнерами для спільного захисту наших людей.

Фактично всю добу наші воїни збивають російські безпілотники. Повітряні тривоги були в більшості регіонів, більш ніж 700 російських дронів, значна частина з них – «шахеди». Відсоток збиття за цю добу доволі високий: близько 90%, але, звісно, потрібно вище.

На жаль, були влучання, зокрема у Волинській області, у Закарпатській області, на Тернопільщині, у Чернівецькій області, у Черкаській області, на Франківщині, також в інших регіонах. Усюди, де потрібно, тривають відновлювальні роботи. Серед основних мішеней для росіян знов енергетика. У Луцьку були пошкоджені також продовольчі склади, термінал «Нової пошти». На Полтавщині, в інших областях є пошкодження житлових будинків.

Фактично це відповідь росіян на нашу пропозицію припинення вогню на великодні свята. Україна відкрито зробила таку пропозицію Росії. Росія відповідає «шахедами» і продовжує свої терористичні операції проти нашої енергетики, проти нашої інфраструктури.

Я говорив сьогодні з американською командою, зокрема, про це. Потрібні інші сигнали, і тиша на Великдень могла би бути саме тим сигналом, який усім скаже: дипломатія може бути успішною. Україна робить усе, щоб підтримати роботу заради миру.

Вшануємо світлою пам’яттю всіх, хто віддав своє життя через вторгнення російської федерації в Україну!

Згадаймо Героїв, які боролися і загинули за наше майбутнє, невинних дітей, мирних українців та всіх наших співвітчизників!

Пам’ятаємо! Не пробачимо! Переможемо!

Слава Україні! Героям слава!

Педагоги Торецької, Канівської та Ружинської громад разом вшановують пам’ять полеглих захисників

#плічопліч

У межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» педагоги Торецької, Канівської та Ружинської громад щоденно долучаються до вшанування пам’яті захисників і захисниць України, які віддали своє життя за свободу та незалежність держави.

Щодня о 9:00, незалежно від місця перебування - у різних куточках України - освітяни єднаються у загальнонаціональній хвилині мовчання. У будні дні, у вихідні, під час канікул - ця традиція залишається незмінною, символізуючи глибоку повагу, вдячність і національну єдність.

Ця хвилина тиші — більше, ніж ритуал. Це усвідомлений прояв пам’яті про тих, хто ціною власного життя захистив майбутнє країни. Це мить зупинки у щоденному ритмі, можливість замислитися, відчути спільність і відповідальність перед історією та наступними поколіннями.

Попри відстань і різні обставини, громади залишаються єдиними — у пам’яті, у серцях і в цінностях. Саме педагоги щодня подають приклад своїм учням, формуючи в них повагу до історії, свідомість та почуття громадянської відповідальності.

Ініціатива «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» ще раз підкреслює: справжня сила — у єдності, взаємопідтримці та спільному вшануванні тих, хто боронив Україну.

Схиляємо голови. Пам’ятаємо. Шануємо. Єднаємося.

2 квітня - Міжнародний день дитячої книги

Щороку 2 квітня, у день народження видатного данського казкаря Ганса Крістіана Андерсена, відзначається Міжнародний день дитячої книги. Свято було започатковане у 1967 році за ініціативи Міжнародної ради з дитячої книги з метою привернення уваги до дитячої літератури, популяризації читання та формування у дітей любові до книги як важливого джерела знань і духовного розвитку.

Дитяча література як жанр з’явилася не так вже давно. Розважальні та повчальні історії передавалися здебільшого з вуст в уста. Колискові пісні, казки, народні оповідання становили початки дитячої літератури. Та перші серйозні кроки зі створення дитячої літератури з’явилися тільки у 18-му столітті після того, як заговорили про інститут дитинства. До цього діти ставилися на однаковий рівень з дорослими, тому окремої спеціалізованої літератури для них не випускали.

У 1744 році світ побачила перша дитяча книжка розважального характеру під назвою «Маленька гарненька кишенькова книжечка». Її автором та видавцем був популяризатор дитячої книги тих часів – Джон Ньюбері. Видання відрізнялося гарною обкладинкою та захоплювало дітлахів веселими іграми та яскравими ілюстраціями.

Розвиток друкарства, поширення грамотності серед широкого загалу, поява нових читачів, зниження ціни на друковані видання – все це призвело до підвищення попиту на дитячі книжки. А 1865 рік ознаменувався появою нового стилю у створенні дитячої літератури, оскільки світ побачила фентезійна книга Льюіса Керолла – «Аліса в країні чудес».

Перша друкована дитяча книга в Україні з’явилася в 1574 році. Це було навчальне видання під назвою «Руська граматика, або Буквар». Підручник видав перший український книговидавець Іван Федоров у львівській друкарні. До складу видання увійшла абетка, а також зразки та вправи читання. В ці часи здебільшого випускалися навчальні дитячі книги. А вже у 18-му столітті починають виходити книги для читання.

Відомими дитячими письменниками тих часів були Іван Максимович, Ігнатій Максимович, Іван Пашковський, Григорій Сковорода тощо. Саме завдяки Григорію Сковороді в дитячій літературі вперше з’явилися просвітницькі ідеї. Його відомі дитячі твори: «Ой пташино-жовтобоко», «Гей, поля, поля зелені», різноманітні байки, епіграми тощо.

Величезний вклад у розвиток дитячої української книжки зробив Іван Франко. Під кінець 18-го – на початку 19-го століття виходять казки та оповідання для маленьких читачів. Автор не просто пише казки, а намагається скерувати дитячу уяву від казкових героїв та подій до реалій справжнього життя. Франкові оповідання розповідають про життя простих сільських дітей – «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Під оборогом», «Олівець» та багато інших. Діти з захопленням зачитувались казкою «Лис Микита».

Сучасна українська дитяча література представлена низкою яскравих імен, серед яких Всеволод Нестайко, Катерина Міхаліцина, Татуся Бо, Сашко Дерманський, Галина Вдовиченко, Сергій Гридін та багато інших.

Літературно-мистецькі заходи, які проходили на Донеччині до початку повномасштабного російського вторгнення на територію України, як-от літературно-мистецький фестиваль «Кальміюс», Нью-Йоркський літературний фестиваль, знайомили з сучасною дитячою літературою маленького читача, формуючи культуру читання.

На жаль, сьогодні, ворог продовжує цілеспрямоване знищення української культури, руйнуючи друкарні, обстрілюючи та спалюючи бібліотеки з їх фондами. На окупованих територіях відомі непоодинокі випадки вилучення та знищення українських художніх книг. Все це є частиною стратегії знищення української ідентичності та культурного коду нації.

Міжнародний день дитячої книги — це не лише про літературу. Це про зв’язок поколінь, про силу слова, яке здатне підтримати, навчити й надихнути навіть у найскладніші часи. Сьогодні українська дитяча книга – це водночас і про дитинство, і про стійкість: вона допомагає маленьким українцям зростати зі світлом у серці, вірою в добро та усвідомленням власної причетності до майбутнього країни.