26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

Ця пам’ятна дата встановлена у 2020 році Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

У лютому 2014 року росія розпочала військову операцію із захоплення Криму, використовуючи регулярні підрозділи збройних сил російської федерації. Жителі Кримського півострова не скорилися та не прийняли окупантів.

26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим зібралися тисячі людей – кримські татари, українці та представники інших національностей. Вони виступали за збереження територіальної цілісності України та проти організації позачергової сесії кримського парламенту, яку 25 лютого 2014 року закликали скликати проросійські активісти. Останні вимагали винести на сесію розгляд питання щодо проведення так званого «референдуму за незалежність Криму», проте завдяки багатотисячному мітингу громадян вдалося не допустити позачергового засідання парламенту.

Однак за добу після цього мітингу росія перейшла до відкритої силової фази: озброєні військові без розпізнавальних знаків захопили будівлі парламенту та уряду Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, почали блокувати українські військові частини, аеропорти й сухопутні шляхи сполучення з материковою частиною України.

Українським законодавством датою початку збройної агресії російської федерації проти України визначено 20 лютого 2014 року. Міжнародні організації визнають факт цієї агресії та незаконність окупації Кримського півострову.

26 лютого набуло особливого значення як день відкритого спротиву російській окупації Криму, що триває й досі, ставши точкою відліку громадянського опору на півострові. Жителі Криму чинять спротив різними способами: від мирної громадської активності до участі у захисті України на передовій чи у тилу ворога. Цей день нагадує про неперервну боротьбу за звільнення Криму від російських загарбників.

Крим під окупацією – територія системних порушень прав людини. У Криму зафіксовані тортури, насильницькі зникнення, політичні переслідування, утиски журналістів, активістів, етнічних українців і кримських татар. Кримські татари – корінний народ, що зазнає цілеспрямованих репресій. росія проводить політику русифікації, заборони Меджлісу, витіснення кримськотатарської мови та культури, що є формою системної дискримінації.

Станом на початок лютого 2026 року на території Кримського півострова піддаються політиці судових переслідувань 284 людини, із яких 159 – кримські татари. Росія фабрикує кримінальні справи й виносить вироки без жодних доказів – на цьому постійно наголошують правозахисники та захисники політув’язнених. Окрім того, окупаційні адміністрації чинять тиск на політв’язнів, тримають їх у незадовільних умовах, замовчують їхній реальний стан та не надають їм медичної допомоги. Через це у політв’язнів системно погіршується стан здоров’я. Наприклад, у Тофіка Абдулгазієва, засудженого на 12 років, в ув’язненні діагностували пухлину головного мозку та туберкульоз легень, що прямо загрожує його життю. Іншому політв’язню – Амету Сулейманову окупанти роками не проводять необхідну операцію на серці.

Після 2022 року окупанти посилили переслідування за спротив окупації. Підставою для обшуків, затримань і подальшого ув’язнення може стати будь-який прояв проукраїнської позиції. Силовики приходять до людей через коментарі на підтримку України в соціальних мережах або навіть через використання синьо-жовтих смайликів. Такі дії окупаційна влада трактує як «екстремізм» чи «дискредитацію армії рф», «державну зраду». Наприклад, Галину Довгополу – одну з найстарших кримських політув’язнених – засудили до 12 років колонії загального режиму за нібито «державну зраду» та «співпрацю з українською розвідкою». А правозахисницю та журналістку Ірину Данилович незаконно засудили за нібито зберігання вибухового пристрою. Подібних історій сотні.

Актуальною також залишається практика утримання осіб інкомунікадо – без висунення їм формальних обвинувачень.

Окупований Крим перетворено на військову базу для агресії проти України. З території півострова російська армія завдає системних ракетних ударів по мирних містах України, півострів став логістичним вузлом, який використовується збройними силами рф для ведення бойових дій на півдні України. Деокупація Криму – це питання не лише територіальної цілісності, а й безпеки всієї України та регіону Чорного моря.

За інформацією Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим

🧠 Ми живемо в умовах постійного стресу — війна, втрати, вимушені переїзди, тривожні новини, економічна нестабільність. Усе це впливає на психіку навіть найстійкіших людей.

Ментальне здоров’я — це здатність справлятися зі стресом, підтримувати зв’язки, працювати й бачити сенс у житті 💛

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, профілактика суїцидів є одним із пріоритетів у сфері громадського здоров’я, адже більшість кризових станів можна попередити за умови своєчасної допомоги.

⚠️ Чому важливо говорити про запобігання самогубствам?
Суїцидальна поведінка найчастіше є наслідком поєднання факторів:
• депресія та тривожні розлади
• посттравматичний стрес
• соціальна ізоляція
• втрата близьких
• залежності
• відчуття безнадії

У кризових умовах люди можуть замикатися в собі та боятися звертатися по допомогу. Але важливо пам’ятати:
💬 Просити підтримки — це прояв сили.

🔎 Ознаки, які не можна ігнорувати
• різка зміна поведінки
• висловлювання про безнадію
• фрази «я більше не можу», «всім без мене буде краще»
• самоізоляція
• небезпечна або ризикована поведінка

Іноді проста розмова може врятувати життя.
Фраза «Я поруч. Ти важливий/важлива» має величезне значення 🤝

🛡 Що допомагає зберегти ментальне здоров’я?
✅ Підтримка близьких
✅ Регулярний сон і фізична активність
✅ Обмеження потоку тривожних новин
✅ Професійна психологічна допомога

Психічний біль лікується. І допомога доступна.
☎️ Куди звернутися по допомогу в Україні
Якщо вам або комусь поруч зараз дуже важко — зверніться по підтримку:
📞 Екстрені служби
103 — екстрена медична допомога
102 — поліція
💙 Національна гаряча лінія з питань запобігання самогубствам та психічного здоров’я
Лінія Lifeline Ukraine: 7333 (з мобільного)
Працює для ветеранів та їхніх родин.
🤝 Лінія запобігання самогубствам та підтримки психічного здоров’я
0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних)
116 123 (безкоштовно з мобільних)
🧒 Національна дитяча «гаряча лінія»
0 800 500 225
116 111
📌 Дзвінки безкоштовні та анонімні.

🌱 Пам’ятайте
Суїцидальні думки — це сигнал про сильний біль, а не про слабкість.
Криза минає. Допомога існує. Люди поруч є.
💛 Якщо ви читаєте це і вам зараз дуже важко — зробіть один крок: зателефонуйте. Розмова може стати початком порятунку.

💆‍♂️ Масаж — не розкіш, а турбота про здоров’я

Масаж — це не лише про приємні відчуття, а й про відновлення, профілактику та підтримку організму.

Сучасний спосіб життя — малорухливість, стрес, тривале перебування за комп’ютером — призводить до:
▪ болю в спині та шиї
▪ головного болю напруження
▪ м’язових затисків
▪ порушення сну
▪ швидкої втомлюваності

Професійний масаж допомагає:
✔ зменшити м’язову напругу
✔ покращити кровообіг і лімфовідтік
✔ зняти біль у спині та суглобах
✔ пришвидшити відновлення після травм
✔ знизити рівень стресу

Особливо ефективний масаж у поєднанні з реабілітаційними програмами — після травм, операцій, при захворюваннях опорно-рухового апарату.

💙 Пам’ятайте: регулярний догляд за тілом — це профілактика серйозних проблем у майбутньому.

Якщо вас турбує біль, напруження або ви просто відчуваєте перевтому — звертайтеся. Допоможемо вашому тілу відновитися та працювати без болю.

Запис на консультацію — через реєстратуру або за номером телефону – 0990826493
Адреса: м. Київ, вул. Вишгородська, 67 https://maps.app.goo.gl/9CFdqUXi7aHwo4ao9

День спротиву окупації Криму

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим спільно з ініціативою «Кримська платформа» підготували інформаційні матеріали до Дня спротиву окупації Криму.

Матеріали покликані нагадати про події 2014 року, мужність кримчан, які виступили проти окупації, та про те, що боротьба за територіальну цілісність України триває. Вони також містять факти про спротив, порушення прав людини на окупованому півострові та важливість міжнародної підтримки України.

Пам’ятаємо: Крим — це Україна. І боротьба за його повернення триває.

Брендбук https://surl.li/fswmgw

Додаткові інформаційні матеріали https://surl.lu/zwohrh

26 лютого — день, що став символом гідності й незламності кримчан.

Саме цього дня у 2014 році під стінами парламенту Автономної Республіки Крим у Сімферополі зібралися тисячі людей. Вони прийшли не зі зброєю, а з переконанням. Їхній голос звучав чітко й однозначно: Крим — це Україна.

На площі були кримські татари, українці, представники різних національностей — усі, хто відчував відповідальність за майбутнє півострова. Це був мирний прояв громадянської позиції, доказ того, що кримчани не залишалися осторонь історичних подій.

Втім, того ж дня поряд зібралися й прихильники проросійських сил. Напруга між двома таборами переросла у сутички, які, на жаль, мали трагічні наслідки: загинули люди, десятки отримали травми. Ця подія стала болісною сторінкою новітньої історії України.

Вже наступного дня ситуація різко змінилася: озброєні військові без розпізнавальних знаків захопили адміністративні будівлі Криму. Так розпочався етап відкритої окупації півострова.

Відтоді життя в Криму зазнало серйозних випробувань. Переслідування активістів, тиск на кримськотатарський народ, обмеження свободи слова та зібрань — усе це стало реальністю для багатьох мешканців півострова. Проте спротив не зник. Він змінив форму: перейшов у правозахисну діяльність, інформаційну боротьбу, культурне та громадянське збереження української ідентичності.

День спротиву окупації Криму — це не лише про минуле. Це про відповідальність сьогодення. Про пам’ять, яка не дозволяє змиритися. Про віру, яка допомагає вистояти.

Крим — це частина України. І ця правда залишається незмінною.

З повагою
начальник Торецької міської
військової адміністрації
Бахмутського району Донецької області
Василь ЧИНЧИК

За що підлітки можуть отримати судимість і коли відповідальність несуть батьки?

Підлітковий вік — це період експериментів, емоцій та часто необдуманих вчинків. Проте важливо пам’ятати: деякі «жарти» чи імпульсивні дії можуть мати серйозні правові наслідки.

🔹 З якого віку настає відповідальність?
В Україні кримінальна відповідальність загалом настає з 16 років.
За окремі тяжкі правопорушення — з 14 років.

🔹 За що підліток може отримати судимість?
Найпоширеніші випадки серед неповнолітніх:
крадіжки (у тому числі в магазинах);
грабіж або розбій;
хуліганство (бійки, пошкодження майна);
умисне знищення або псування чужого майна;
незаконне поводження з наркотичними речовинами;
кіберзлочини (злам акаунтів, шахрайство в інтернеті);
завдання тілесних ушкоджень.
Навіть «невинна» крадіжка в магазині або участь у бійці може завершитися відкриттям кримінального провадження.

🔹 Коли відповідальність несуть батьки?
Батьки можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за неналежне виконання обов’язків щодо виховання дитини.
Також вони можуть нести матеріальну відповідальність за шкоду, завдану неповнолітнім (наприклад, за розбиті вікна, зіпсоване майно тощо).
Якщо дитині ще не виповнилося 14 років, саме батьки відшкодовують завдану шкоду.

🔹 Що важливо знати батькам?
Контролюйте онлайн-активність дітей.
Обговорюйте наслідки протиправної поведінки.
Пояснюйте, що «компанія» не звільняє від відповідальності.
Формуйте довірливі стосунки, щоб дитина не боялася звернутися по допомогу.

Судимість у неповнолітньому віці може вплинути на подальше життя — навчання, працевлаштування, репутацію.

Профілактика завжди краща за покарання. Відкрита розмова в родині — найсильніший інструмент захисту дитини.

Якщо вам потрібна консультація з правових чи соціальних питань — звертайтеся до фахівців.
Бережімо наших дітей разом.

Відстрочка для звільнених із полону: як оформити та чи треба поновлювати

Звільненим з полону українцям та українкам, щоб отримати відстрочку від мобілізації, не потрібно звертатися до ТЦК та СП — достатньо один раз подати документи до ЦНАПу.

Після цього рішення про відстрочку поновлюватиметься автоматично кожні 90 днів, без необхідності внесення додаткових заяв і довідок, пояснює Мінветеранів.

Право на автопродовження відстрочки, зокрема, мають:

▪️ звільнені з полону військовослужбовці;

▪️ звільнені з полону цивільні громадяни України.

Важлива умова! Автоматичне продовження відбувається лише тоді, коли в облікових даних коректно вказано термін дії відстрочки, що відповідає періоду мобілізації.

Як дізнатися про автоматичне продовження відстрочки:

▪️ ті, в кого є застосунок Резерв+, отримують сповіщення, що їхню відстрочку буде автоматично продовжено з дня продовження мобілізації;

▪️ як тільки відстрочка автоматично продовжиться, Резерв + надішле сповіщення та запропонує оновити документ;

▪️ чатбот підтримки також містить розділ з роз’ясненнями, які відстрочки поновлюються автоматично, а які — ні, чому, і що робити далі.

Що робити, якщо відстрочка не продовжилася автоматично?

Ймовірно, у державних реєстрах не знайдено підтвердження підстав для продовження — ваші дані відсутні або неактуальні.

У такому разі необхідно оновити інформацію про себе у реєстрах, а після цього подати заяву на оформлення відстрочки через ЦНАП із актуальними документами.

📄 Потрібна довідка про відстрочку в паперовому вигляді?

Просто відкрийте електронний військово-обліковий документ у застосунку Резерв+ та завантажте роздруківку з відміткою про відстрочку.

Краснуха часто в дитинстві перебігає як легка дитяча хвороба, проте вона першочергово несе приховану загрозу для ненароджених дітей. Єдиний дієвий спосіб захистити себе, своїх дітей та запобігти трагічним наслідкам під час вагітності — це своєчасна вакцинація.

✅ Чому важливо подбати про щеплення?
Вірус входить до групи TORCH-інфекцій і має здатність проникати через плаценту від матері до плоду. Якщо вагітна жінка захворіє на краснуху, це може призвести до викидня, загибелі плоду або народження дитини з синдромом вродженої краснухи (СВК).
Дитині це загрожує втратою зору, слуху та вродженими вадами серця. Для самих дітей та дорослих хвороба також може мати ускладнення: зниження рівня тромбоцитів, пневмонія, отит, артрит, а в рідкісних випадках — енцефаліт (запалення головного мозку).

✅ Коли роблять щеплення?
Захист від краснухи забезпечує комбінована вакцина КПК. За оновленим Національним календарем профілактичних щеплень графік змінено: тепер 1 доза проводиться — у віці 12 місяців, 2 доза — в 4 роки (раніше було в 6 років).
Зміщення термінів другої дози з 6 на 4 роки дозволяє сформувати імунітет швидше та захистити дитину перед входом у широкі соціальні контакти (садок, гуртки, підготовка до школи).
Жінкам, які планують вагітність, критично важливо перевірити свій вакцинальний статус. Якщо ви не хворіли, відсутні антитіла класу IgG до вірусу краснухи, або не були щеплені — рекомендовано отримати вакцину до настання вагітності. Це можна зробити власним коштом.

✅ Якими є симптоми краснухи?
Вірус передається повітряно-крапельним шляхом або через брудні руки. Інкубаційний період триває від 15 до 21 дня. Підступність хвороби в тому, що від 25% до 50% людей переносять її безсимптомно, проте через це можуть легко інфікувати інших.

Якщо симптоми проявляються, вони зазвичай включають:
🔸 дрібну рожеву висипку, яка спочатку з'являється на обличчі, а потім швидко поширюється по всьому тілу,
🔸 збільшення лімфовузлів, а також —лихоманку,
🔸 кон’юктивіт, нежить та біль у суглобах.

Перевірте, чи отримала ваша дитина обидві дози вакцини КПК. Якщо дитині вже виповнилося 4 роки, саме час провести щеплення другою дозою. Сімейний лікар або педіатр запросять дитину на вакцинацію.