Медаль «За працю і звитягу» отримав з рук Президента Володимира Зеленського електромонтер НЕК «Укренерго» Ігор Круківський. Ця відзнака стала ще одним свідченням багаторічної сумлінної праці нашого колеги, який працює в енергетиці уже 34 роки.

Свою відзнаку пан Ігор отримав за справді героїчну роботу. Під час минулого опалювального сезону бригада, у якій працює електромонтер, в рекордний термін виконала завдання найвищого рівня складності — під напругою (без відключення) була відремонтована лінія 750 кВ на ділянці між енергоблоком атомної електростанції та відкритим розподільчим пристроєм. Це робота, на яку здатні професіонали тільки найвищої категорії.

Загалом, від початку повномасштабної війни, Ігор Круківський активно долучився до аварійно-відновлювальних робіт на пошкоджених лініях електропередачі — щоразу демонструючи відповідальність та професіоналізм. Раніше наш колега вже отримував численні нагороди, серед яких — Почесні грамоти Кабінету Міністрів, нагрудний знак «Відмінник енергетики України» та «Визнання» НЕК «Укренерго» за наставництво.

Пишаємось тим, що у нашому колективі є такі Професіонали. Дякуємо за роботу!

Андрій, керівник одного із регіональних центрів обслуговування мережі, на робочому місці зустрів вже два російських вторгнення — у 2014 і у 2022 роках. І обидва рази він знаходив у роботі опору та розраду. «Справа не у заробітку, а в тому, що твоя праця потрібна! Коли ти задіяний у чомусь важливому — немає часу думати про погане», — каже наш колега.

Важливим своїм досягненням пан Андрій вважає утворення міцного, здатного відповідати на виклики війни, колективу. «У нас тоді утворився справжній кістяк професіоналів, заснований на сильній повазі і довірі один до одного. Колеги мені вірили, а я їх ніколи не підводив!», — згадує він.

Команда й досі залишається зі своїм керівником. Коли восени 2022 року почалися масовані ракетні обстріли, Андрій зі своїми підлеглими зайнявся відновленням енергооб’єктів. У березні 2023-го ворог завдав ударів по кількох підстанціях одночасно і залишив без світла майже 1,5 мільйона людей. Самовіддана робота Андрія і його професійної бригади дозволила заживити споживачів лише за дві доби після масштабних руйнувань. Президент тоді нагородив енергетика орденом «За мужність».

«Якщо після війни керівництво доручить мені відбудовувати Донбаський енерговузол — я обов’язково це зроблю!», — каже пан Андрій. І ми впевнені, що так і буде.

«Війна застала мене вдома. Я зв’язався із керівництвом — та одразу поїхав на підстанцію. За всі ці понад три роки повномасштабного вторгнення, навіть у найважчі часи, об’єкт був під постійним наглядом охорони та оперативного персоналу. Жоден з наших співробітників не покинув свого робочого місця», — так про свою роботу розповідає Володимир, начальник однієї з підстанцій «Укренерго» у прифронтовому регіоні.

Історія пана Володимира — це хроніка щоденних робочих подвигів під постійними ворожими обстрілами. На підстанцію, де працює наш колега, ворожі атаки почались ще у березні 2022-го. Попри небезпеку та хронічну втому, колектив енергетиків сумлінно виконував свою роботу. Стійкість та відданість керівника підстанції нещодавно були відзначені державною нагородою — орденом «За мужність».

Через комендантську годину та обстріли — не раз Володимирові та його колегам доводилось ночувати, і навіть лишатись на кілька діб на роботі. Речі та їжу приносили ті, хто міг це зробити. Загалом, усі жили згуртовано та допомагали один одному — чим могли.

«Мій орден — це ж насправді не лише моя відзнака. Це нагорода для всього нашого колективу. За те, що навіть у найскладніших умовах — усі залишились на робочих місцях. Бо кожен з нас розумів, що від нас залежить дуже багато. Ми просто не могли дозволити, щоб люди опинилися без світла, і ми не дали зробити цього ворогові», — каже пан Володимир.

На четвертому році війни — наш колега продовжує працювати. І тішиться тим, що зараз з ним поруч не тільки люди, з якими довелось пройти через найважче. На роботу приходить і молодь, яка вже переймає досвід у старших колег.

Дякуємо Володимирові та його колегам за мужність і справжню незламність! Пишаємось тим, що ви — частина великого колективу «Укренерго»!

Трагедія, що сталась 39 років тому, і катастрофа з наслідками на кілька наступних століть. Сьогодні чергові роковини найбільшої техногенної аварії в історії України та світу — вибуху на Чорнобильській атомній електростанції.

Попри те, що ЧАЕС вже давно не генерує електроенергію, станція і далі залишається об’єктом з високим рівнем ядерної небезпеки. Це розуміє увесь світ, окрім росії. У лютому цього року окупанти атакували ударним дроном саркофаг над Четвертим енергоблоком — тим самим, під руїнами котрого досі лишається паливо зі зруйнованого реактора.

Політика ядерного терору — звичне явище для росіян. Своє вторгнення в Україну окупанти теж почали із Зони відчуження, увірвавшись на територію ЧАЕС на танках та взявши персонал станції в заручники. Попри критичну важливість стабільного енергоживлення атомної станції, внаслідок російських обстрілів — енергопостачання ЧАЕС надовго переривалось. Кілька разів у 2022 році працівникам «Укренерго» доводилось перетинати лінію фронту з ризиком не повернутись — щоб усунути пошкодження. На одному з фото до цього посту зафіксовані наші героїчні ремонтники після відновлення лінії, що живила тоді ще окуповану Чорнобильську атомну електростанцію.

Окрім самовідданої роботи ремонтників у період російської окупації ЧАЕС, серед працівників «Укренерго» є і люди, які брали участь у ліквідації наслідків аварії 1986 року. Зараз статус ліквідаторів мають 142 наших колег. Дякуємо їм, а також всім, хто ціною власного здоров’я, або й життя, захистив нас від радіаційної загрози.