Тайвань прискорює розробку дронів для захисту у потенційному протистоянні з Китаєм
Війни в Україні та Ірані змінюють підходи Тайваню до оборони, особливо з огляду на зростаючу роль недорогих дронів у сучасній війні. Застосування Росією проти України дронів «Шахед» іранської розробки викрило економічну диспропорцію в системі протиповітряної оборони: дрон вартістю в десятки тисяч доларів може змусити захисників застосовувати ракети-перехоплювачі вартістю в мільйони. Україна відреагувала на це розробкою недорогих дронів-перехоплювачів, продемонструвавши більш стійку модель війни на виснаження.
Аналітики попереджають, що Тайвань стикається з подібним викликом у протистоянні з Китаєм. Тайбей продовжує інвестувати значні кошти у дорогі системи, такі як ракети Patriot та Sky Bow, але їх можуть перевершити великомасштабні китайські рої дронів та ракетні залпи. Величезні промислові потужності Китаю та його домінування у виробництві комерційних дронів, очолюване такими компаніями, як SZ DJI Technology Co., Ltd., можуть дозволити Пекіну швидко наростити виробництво недорогих військових дронів.
Тому Тайвань прискорює реалізацію власних програм з розробки дронів, зокрема морських дронів, натхненних тактикою України у Чорному морі. Експерти стверджують, що Тайвань повинен менше зосереджуватися виключно на високотехнологічній зброї, а більше — на масовому виробництві доступних дронів та асиметричних систем у рамках своєї «стратегії дикобраза». Тайбей також розширює співпрацю з такими партнерами, як Україна, Польща, Японія та США, щоб зміцнити технології дронів, ланцюги постачання та виробничі потужності.
https://globaltaiwan.org/2026/05/a-cost-too-high-to-protect-the-sky/
Війни в Україні та Ірані змінюють підходи Тайваню до оборони, особливо з огляду на зростаючу роль недорогих дронів у сучасній війні. Застосування Росією проти України дронів «Шахед» іранської розробки викрило економічну диспропорцію в системі протиповітряної оборони: дрон вартістю в десятки тисяч доларів може змусити захисників застосовувати ракети-перехоплювачі вартістю в мільйони. Україна відреагувала на це розробкою недорогих дронів-перехоплювачів, продемонструвавши більш стійку модель війни на виснаження.
Аналітики попереджають, що Тайвань стикається з подібним викликом у протистоянні з Китаєм. Тайбей продовжує інвестувати значні кошти у дорогі системи, такі як ракети Patriot та Sky Bow, але їх можуть перевершити великомасштабні китайські рої дронів та ракетні залпи. Величезні промислові потужності Китаю та його домінування у виробництві комерційних дронів, очолюване такими компаніями, як SZ DJI Technology Co., Ltd., можуть дозволити Пекіну швидко наростити виробництво недорогих військових дронів.
Тому Тайвань прискорює реалізацію власних програм з розробки дронів, зокрема морських дронів, натхненних тактикою України у Чорному морі. Експерти стверджують, що Тайвань повинен менше зосереджуватися виключно на високотехнологічній зброї, а більше — на масовому виробництві доступних дронів та асиметричних систем у рамках своєї «стратегії дикобраза». Тайбей також розширює співпрацю з такими партнерами, як Україна, Польща, Японія та США, щоб зміцнити технології дронів, ланцюги постачання та виробничі потужності.
https://globaltaiwan.org/2026/05/a-cost-too-high-to-protect-the-sky/
Global Taiwan Institute
A Cost Too High to Protect the Sky? Lessons for Taiwan from the Wars in Ukraine and Iran
Since September 2022, Russia has been actively launching Iranian-designed Shahed-136 loitering unmanned aerial vehicles (UAV). Moscow has since domesticated its production (naming its own Shahed drones “Geran-2”), intended to overwhelm Ukraine’s air-defense…
👍4❤2
Китайські торговці в Ірані підтримують бізнес на плаву, тоді як війна паралізує морські перевезення
Китайські торговці в Ірані все частіше звертаються до залізничних та наземних перевезень, оскільки перебої в роботі Ормузької протоки продовжують паралізувати морські перевезення. Конфлікт, що розпочався в лютому, призвів до затримки сотень суден, порушив світові потоки нафти та різко підвищив витрати на перевезення та страхування.
Багато китайських підприємств, що працюють в Ірані, зараз вважають залізничний експрес «Китай-Європа» найнадійнішою альтернативою. Китайський торговець Хань Юнь, який продає побутову техніку в Ірані, зазначив, що місця для залізничних вантажів на травень вже повністю заброньовані, оскільки компанії поспішають забезпечити собі транспортні потужності. Деякі торговці також розглядають можливість використання автомобільних маршрутів через Євразію, незважаючи на вищі витрати.
Залізнична мережа, запущена в рамках китайської ініціативи «Пояс і шлях», цього року швидко розширилася, оскільки нестабільність ланцюгів постачання змушує компанії відмовлятися від вразливих морських маршрутів. Обсяги вантажоперевезень у першому кварталі різко зросли, і зараз мережа з’єднує сотні міст у Європі та Азії.
Китайські інвестори в Ірані заявляють, що морські перевезення майже зупинилися, тоді як можливості наземного транспорту залишаються обмеженими та дорогими. За повідомленнями, перевезення 40-футового контейнера залізницею коштує близько 6 600 доларів США і займає приблизно 22 дні.
https://www.scmp.com/economy/china-economy/article/3353363/how-chinese-traders-iran-are-keeping-business-afloat-war-capsizes-naval-shipping
Китайські торговці в Ірані все частіше звертаються до залізничних та наземних перевезень, оскільки перебої в роботі Ормузької протоки продовжують паралізувати морські перевезення. Конфлікт, що розпочався в лютому, призвів до затримки сотень суден, порушив світові потоки нафти та різко підвищив витрати на перевезення та страхування.
Багато китайських підприємств, що працюють в Ірані, зараз вважають залізничний експрес «Китай-Європа» найнадійнішою альтернативою. Китайський торговець Хань Юнь, який продає побутову техніку в Ірані, зазначив, що місця для залізничних вантажів на травень вже повністю заброньовані, оскільки компанії поспішають забезпечити собі транспортні потужності. Деякі торговці також розглядають можливість використання автомобільних маршрутів через Євразію, незважаючи на вищі витрати.
Залізнична мережа, запущена в рамках китайської ініціативи «Пояс і шлях», цього року швидко розширилася, оскільки нестабільність ланцюгів постачання змушує компанії відмовлятися від вразливих морських маршрутів. Обсяги вантажоперевезень у першому кварталі різко зросли, і зараз мережа з’єднує сотні міст у Європі та Азії.
Китайські інвестори в Ірані заявляють, що морські перевезення майже зупинилися, тоді як можливості наземного транспорту залишаються обмеженими та дорогими. За повідомленнями, перевезення 40-футового контейнера залізницею коштує близько 6 600 доларів США і займає приблизно 22 дні.
https://www.scmp.com/economy/china-economy/article/3353363/how-chinese-traders-iran-are-keeping-business-afloat-war-capsizes-naval-shipping
South China Morning Post
Chinese traders in Iran keep business afloat as war capsizes naval shipping
Extended disruption caused by conflict has prompted Chinese merchants to turn to railway and land transport routes to trade goods.
👍1🤔1
Китай готується розпочати найтриваліший пілотований космічний політ
Китай готується відправити космонавта в річну місію на свою космічну станцію «Тяньґун», що стане найтривалішим на сьогоднішній день пілотованим космічним польотом країни. Місія «Шеньчжоу-23», запущена з космодрому Цзюцюань, доставить на орбіту трьох космонавтів, серед яких — спеціаліст з корисного навантаження Лі Цзяїн, яка стане першою представницею Гонконгу, що візьме участь у китайській космічній місії.
Один член екіпажу залишиться на орбіті на строк до 12 місяців для вивчення впливу тривалих космічних польотів на людський організм, зокрема втрати кісткової маси, опромінення та психологічного стресу. Місія підтримує більш широку мету Китаю — здійснити пілотовану посадку на Місяць до 2030 року та побудувати постійну базу на Місяці до 2035 року.
Цей політ є частиною прискореної космічної програми Китаю, в рамках якої вже було виконано кілька місій «Тяньґун» та досягнуто таких важливих етапів, як отримання зразків з зворотного боку Місяця. Він також відбувається на тлі загострення конкуренції зі Сполученими Штатами, які планують здійснити посадку на Місяць у 2028 році.
Китай одночасно випробовує нові ракети, космічні апарати та системи посадки на Місяць, проводячи передові біологічні експерименти на орбіті, включаючи дослідження стовбурових клітин. Офіційні особи заявляють, що програма йде за планом, хоча технічні виклики переходу від місій на низькій навколоземній орбіті до дослідження далекого космосу залишаються значними.
https://asia.nikkei.com/business/aerospace-defense-industries/china-to-send-astronaut-on-year-long-space-mission
Китай готується відправити космонавта в річну місію на свою космічну станцію «Тяньґун», що стане найтривалішим на сьогоднішній день пілотованим космічним польотом країни. Місія «Шеньчжоу-23», запущена з космодрому Цзюцюань, доставить на орбіту трьох космонавтів, серед яких — спеціаліст з корисного навантаження Лі Цзяїн, яка стане першою представницею Гонконгу, що візьме участь у китайській космічній місії.
Один член екіпажу залишиться на орбіті на строк до 12 місяців для вивчення впливу тривалих космічних польотів на людський організм, зокрема втрати кісткової маси, опромінення та психологічного стресу. Місія підтримує більш широку мету Китаю — здійснити пілотовану посадку на Місяць до 2030 року та побудувати постійну базу на Місяці до 2035 року.
Цей політ є частиною прискореної космічної програми Китаю, в рамках якої вже було виконано кілька місій «Тяньґун» та досягнуто таких важливих етапів, як отримання зразків з зворотного боку Місяця. Він також відбувається на тлі загострення конкуренції зі Сполученими Штатами, які планують здійснити посадку на Місяць у 2028 році.
Китай одночасно випробовує нові ракети, космічні апарати та системи посадки на Місяць, проводячи передові біологічні експерименти на орбіті, включаючи дослідження стовбурових клітин. Офіційні особи заявляють, що програма йде за планом, хоча технічні виклики переходу від місій на низькій навколоземній орбіті до дослідження далекого космосу залишаються значними.
https://asia.nikkei.com/business/aerospace-defense-industries/china-to-send-astronaut-on-year-long-space-mission
Nikkei Asia
China to send astronaut on year-long space mission
Shenzhou-23 vessel scheduled to launch Sunday as Beijing eyes crewed moon landing by 2030
👍2
‼️Головні новини від УАК‼️
18 — 24 травня 2026 р.
Російська війна проти України та Китай
🔹росіяни атакували «Шахедом» китайське судно в Чорному морі
🔹МЗС КНР заявили, що судно йшло під прапором Маршаллових островів, китайські громадяни на борту не постраждали
🔹У ЄС вважають, що Китай зміг би допомогти закінчити війну в Україні
🔹Західна розвідка має свідчення того, що в Китаї тренувалися російські військові
Візит путіна до Китаю
🔹Сі Цзіньпін та путін заявили про «безпрецедентний рівень» відносин
рф та КНР підписали спільну заяву про просування багатополярного світу та міжнародних відносин нового типу
🔹Сі та путін підписали низку домовленостей під час візиту, однак не дійшли згоди щодо «Сили Сибіру-2»
🔹Акції «Газпрому» обвалилися після візиту путіна в Китай
Коментар УАК
🔹Дмитро Бурцев про візит Трампа в Китай
🔹Віта Голод для KP.UA про посилення ролі Китаю у світовій політиці
🔹Віта Голод в етері радіо НВ щодо візитів Трампа та путіна до Китаю
Українське китаєзнавство
Запрошуємо опублікувати результати наукових досліджень, присвячених актуальним проблемам історії та сучасного розвитку Китаю, аналізу китайської мови та літератури, а також вивченню міжнародних контактів Китаю з іншими країнами Азії та з Україною, у науковому журналі «Китаєзнавчі дослідження», випуск № 2, 2026.
18 — 24 травня 2026 р.
Російська війна проти України та Китай
🔹росіяни атакували «Шахедом» китайське судно в Чорному морі
🔹МЗС КНР заявили, що судно йшло під прапором Маршаллових островів, китайські громадяни на борту не постраждали
🔹У ЄС вважають, що Китай зміг би допомогти закінчити війну в Україні
🔹Західна розвідка має свідчення того, що в Китаї тренувалися російські військові
Візит путіна до Китаю
🔹Сі Цзіньпін та путін заявили про «безпрецедентний рівень» відносин
рф та КНР підписали спільну заяву про просування багатополярного світу та міжнародних відносин нового типу
🔹Сі та путін підписали низку домовленостей під час візиту, однак не дійшли згоди щодо «Сили Сибіру-2»
🔹Акції «Газпрому» обвалилися після візиту путіна в Китай
Коментар УАК
🔹Дмитро Бурцев про візит Трампа в Китай
🔹Віта Голод для KP.UA про посилення ролі Китаю у світовій політиці
🔹Віта Голод в етері радіо НВ щодо візитів Трампа та путіна до Китаю
Українське китаєзнавство
Запрошуємо опублікувати результати наукових досліджень, присвячених актуальним проблемам історії та сучасного розвитку Китаю, аналізу китайської мови та літератури, а також вивченню міжнародних контактів Китаю з іншими країнами Азії та з Україною, у науковому журналі «Китаєзнавчі дослідження», випуск № 2, 2026.
Telegram
Українська асоціація китаєзнавців
Російські військові вночі 18 травня атакували безпілотником китайське торговельне судно у водах України
"Судно ходить під прапором Маршаллових островів, а його судновласник — із КНР. На борту — екіпаж із громадян Китаю", - поінформували у ВМС.
"Росія вкотре…
"Судно ходить під прапором Маршаллових островів, а його судновласник — із КНР. На борту — екіпаж із громадян Китаю", - поінформували у ВМС.
"Росія вкотре…
ХХIХ СХОДОЗНАВЧІ ЧИТАННЯ А. КРИМСЬКОГО
📢 Шановні колеги!
Запрошуємо науковців, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів і магістрантів до участі в Міжнародній науковій конференції «ХХIХ Сходознавчі читання А. Кримського», присвяченій 100-річчю заснування Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства.
Конференція відбудеться 25–26 червня 2026 р.
📌Заявнику необхідно до 1 червня:
▪️заповнити реєстраційну форму (українською та англійською мовами) за посиланням
▪️надіслати тези доповіді на адресу: chytkrymskogo@gmail.com
Більше деталей – на сайті Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського
📢 Шановні колеги!
Запрошуємо науковців, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів і магістрантів до участі в Міжнародній науковій конференції «ХХIХ Сходознавчі читання А. Кримського», присвяченій 100-річчю заснування Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства.
Конференція відбудеться 25–26 червня 2026 р.
📌Заявнику необхідно до 1 червня:
▪️заповнити реєстраційну форму (українською та англійською мовами) за посиланням
▪️надіслати тези доповіді на адресу: chytkrymskogo@gmail.com
Більше деталей – на сайті Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського
Google Docs
Registration form for participant of XXІХ A. Krymskyi Annual Memorial Conference on Oriental Studies, dedicated to the 100th anniversary…
*Прохання до українських учасників заповнити форму обома мовами - українською і англійською.
👍2
У Китаї повідомляють про розслідування щодо академіка Китайської академії наук Чжоу Ченху
62-річного китайського географа, академіка Китайської академії наук Чжоу Ченху, ймовірно, забрали для розслідування органи партійної дисциплінарної інспекції міста Ченьчжоу провінції Хунань.
За інформацією кількох джерел, однією з причин справи можуть бути його зв’язки з понад 20 компаніями. Зокрема, Чжоу Ченху був або залишається акціонером щонайменше 17 компаній і керівником або колишнім керівником 19 компаній. Йдеться переважно про бізнеси у сферах супутникового дистанційного зондування, геоінформаційних технологій та просторових даних.
У Китаї статус академіка Китайської академії наук або Китайської інженерної академії є найвищою академічною відзнакою. Розслідування щодо таких фігур має не лише юридичний, а й символічний характер. КПК демонструє, що навіть представники наукової еліти не перебувають поза межами партійного контролю.
62-річного китайського географа, академіка Китайської академії наук Чжоу Ченху, ймовірно, забрали для розслідування органи партійної дисциплінарної інспекції міста Ченьчжоу провінції Хунань.
За інформацією кількох джерел, однією з причин справи можуть бути його зв’язки з понад 20 компаніями. Зокрема, Чжоу Ченху був або залишається акціонером щонайменше 17 компаній і керівником або колишнім керівником 19 компаній. Йдеться переважно про бізнеси у сферах супутникового дистанційного зондування, геоінформаційних технологій та просторових даних.
У Китаї статус академіка Китайської академії наук або Китайської інженерної академії є найвищою академічною відзнакою. Розслідування щодо таких фігур має не лише юридичний, а й символічний характер. КПК демонструє, що навіть представники наукової еліти не перебувають поза межами партійного контролю.
www.zaobao.com.sg
中科院士周成虎传被带走调查 与20多家企业有关联
多名消息人士本周透露， 现年62岁的中国科学院院士、地理学家周成虎，近日被中共湖南省郴州市纪委监察机关带走调查。据了解，周成虎与20多家企业存在关联关系，是此番案发的原因之一。
👍2👎1🤔1
Звіт Rhodium Group “Промислова політика Китаю нового покоління”, підготовлений для Торгової палати США
Основні висновки:
📌Китай входить у нову фазу промислової політики. Якщо Made in China 2025 був сфокусований на окремих стратегічних секторах, то нинішня модель перетворюється на те, що автори звіту називають “industrial policy of everything” — промислову політику майже для всього: від сировини, компонентів і промислового обладнання до штучного інтелекту, сервісів, біотехнологій, енергетики та майбутніх технологій.
📌Пекін не відходить від державного втручання в економіку, а навпаки — розширює його. Китайська держава дедалі активніше спрямовує фінансові ресурси, банківське кредитування, державні фонди, закупівлі та інвестиції у стратегічні галузі. Це відбувається попри слабкий внутрішній попит, фіскальний тиск і проблему надлишкових потужностей.
📌Глобальний ефект цієї політики стає значно сильнішим. Китай не лише збільшує експорт готової продукції, а й дедалі глибше входить у середні та верхні ланки глобальних виробничих ланцюгів: хімію, машини, промислове обладнання, компоненти, матеріали. Тобто Китай уже не просто “фабрика світу”, а дедалі більше — “фабрика для фабрик”.
📌З 2019 року профіцит Китаю у торгівлі промисловими товарами фактично подвоївся — приблизно з 1 трлн до 2 трлн доларів. Це створює нову хвилю тиску на промисловість ЄС, США, Японії, Південної Кореї та інших економік. Автори звіту прямо говорять про ризик “China Shock 2.0”.
📌Окрема проблема — залежність інших країн від китайських комплектуючих і виробничого обладнання. Навіть коли китайські компанії відкривають виробництва за кордоном, вони часто зберігають ключові ланки доданої вартості в Китаї. Тому зовнішні інвестиції КНР не завжди зменшують залежність від Китаю — іноді навпаки, ще більше її закріплюють.
📌Для світу це означає не лише економічну конкуренцію, а й стратегічну вразливість. Якщо Китай контролює критичні матеріали, компоненти, технології та виробниче обладнання, він отримує не лише ринкову перевагу, а й потенційний інструмент політичного тиску. До 2030 року до 650 млрд доларів, або близько 12% промислового експорту G7, можуть опинитися під прямим тиском китайського зростання частки ринку.
Основні висновки:
📌Китай входить у нову фазу промислової політики. Якщо Made in China 2025 був сфокусований на окремих стратегічних секторах, то нинішня модель перетворюється на те, що автори звіту називають “industrial policy of everything” — промислову політику майже для всього: від сировини, компонентів і промислового обладнання до штучного інтелекту, сервісів, біотехнологій, енергетики та майбутніх технологій.
📌Пекін не відходить від державного втручання в економіку, а навпаки — розширює його. Китайська держава дедалі активніше спрямовує фінансові ресурси, банківське кредитування, державні фонди, закупівлі та інвестиції у стратегічні галузі. Це відбувається попри слабкий внутрішній попит, фіскальний тиск і проблему надлишкових потужностей.
📌Глобальний ефект цієї політики стає значно сильнішим. Китай не лише збільшує експорт готової продукції, а й дедалі глибше входить у середні та верхні ланки глобальних виробничих ланцюгів: хімію, машини, промислове обладнання, компоненти, матеріали. Тобто Китай уже не просто “фабрика світу”, а дедалі більше — “фабрика для фабрик”.
📌З 2019 року профіцит Китаю у торгівлі промисловими товарами фактично подвоївся — приблизно з 1 трлн до 2 трлн доларів. Це створює нову хвилю тиску на промисловість ЄС, США, Японії, Південної Кореї та інших економік. Автори звіту прямо говорять про ризик “China Shock 2.0”.
📌Окрема проблема — залежність інших країн від китайських комплектуючих і виробничого обладнання. Навіть коли китайські компанії відкривають виробництва за кордоном, вони часто зберігають ключові ланки доданої вартості в Китаї. Тому зовнішні інвестиції КНР не завжди зменшують залежність від Китаю — іноді навпаки, ще більше її закріплюють.
📌Для світу це означає не лише економічну конкуренцію, а й стратегічну вразливість. Якщо Китай контролює критичні матеріали, компоненти, технології та виробниче обладнання, він отримує не лише ринкову перевагу, а й потенційний інструмент політичного тиску. До 2030 року до 650 млрд доларів, або близько 12% промислового експорту G7, можуть опинитися під прямим тиском китайського зростання частки ринку.
Uschamber
China’s Next-Generation Industrial Policy
The latest report from the U.S. Chamber and Rhodium Group finds that China's industrial policy is expanding from targeted sectors to a system-wide strategy spanning all layers of production and frontier technologies.
👍1🤔1
Українська асоціація китаєзнавців pinned «‼️Головні новини від УАК‼️ 18 — 24 травня 2026 р. Російська війна проти України та Китай 🔹росіяни атакували «Шахедом» китайське судно в Чорному морі 🔹МЗС КНР заявили, що судно йшло під прапором Маршаллових островів, китайські громадяни на борту не постраждали…»
Уроки України для Тайваню: захист неба має бути не лише технологічним, а й економічно витривалим,
Оскар Стієвенар для Global Taiwan Institute
Сучасна війна дедалі більше перетворюється на змагання не лише технологій, а й вартості. Дешеві дрони можуть виснажувати дорогі системи ППО, створюючи для держави-оборонця серйозну проблему економічної асиметрії.
На прикладі України видно, що використання Росією іранських Shahed/Geran змусило Київ шукати дешевші способи перехоплення, бо застосування дорогих ракет проти дешевих дронів створює невигідну модель виснаження. Автор переносить цю логіку на Тайвань: якщо Китай використає масовані дронові атаки або рої дронів, Тайбей не зможе покладатися лише на дорогі багаторівневі системи ППО.
Для острова важливо інвестувати не лише у високотехнологічні системи, а й у дешевші, масові та швидко відновлювані засоби оборони, слідуючи прикладу України.
Оскар Стієвенар для Global Taiwan Institute
Сучасна війна дедалі більше перетворюється на змагання не лише технологій, а й вартості. Дешеві дрони можуть виснажувати дорогі системи ППО, створюючи для держави-оборонця серйозну проблему економічної асиметрії.
На прикладі України видно, що використання Росією іранських Shahed/Geran змусило Київ шукати дешевші способи перехоплення, бо застосування дорогих ракет проти дешевих дронів створює невигідну модель виснаження. Автор переносить цю логіку на Тайвань: якщо Китай використає масовані дронові атаки або рої дронів, Тайбей не зможе покладатися лише на дорогі багаторівневі системи ППО.
Для острова важливо інвестувати не лише у високотехнологічні системи, а й у дешевші, масові та швидко відновлювані засоби оборони, слідуючи прикладу України.
Global Taiwan Institute
A Cost Too High to Protect the Sky? Lessons for Taiwan from the Wars in Ukraine and Iran
Since September 2022, Russia has been actively launching Iranian-designed Shahed-136 loitering unmanned aerial vehicles (UAV). Moscow has since domesticated its production (naming its own Shahed drones “Geran-2”), intended to overwhelm Ukraine’s air-defense…
👍2
Китай і Монголія проведуть сухопутні спільні навчання “Степовий партнер — 2026”
З кінця травня до початку червня в китайському автономному районі Внутрішня Монголія відбудуться китайсько-монгольські сухопутні спільні навчання “Степовий партнер — 2026”.
Темою навчань визначено спільні дії з протидії незаконним збройним формуванням. Це буде друге навчання цієї серії між сухопутними військами двох країн. За офіційним формулюванням, мета — поглиблення дружби й довіри, посилення практичної співпраці та підвищення спроможності спільно підтримувати регіональний мир і стабільність.
З кінця травня до початку червня в китайському автономному районі Внутрішня Монголія відбудуться китайсько-монгольські сухопутні спільні навчання “Степовий партнер — 2026”.
Темою навчань визначено спільні дії з протидії незаконним збройним формуванням. Це буде друге навчання цієї серії між сухопутними військами двох країн. За офіційним формулюванням, мета — поглиблення дружби й довіри, посилення практичної співпраці та підвищення спроможності спільно підтримувати регіональний мир і стабільність.
Xinhuanet
【双语】中蒙将举行“草原伙伴-2026”陆军联训 - 新华网客户端
更多品质内容，尽在新华网客户端
👎1😁1🤔1
Під тиском: промислово розвинені країни відчують наслідки Made in China 2025
По горизонталі показано, наскільки важливими для економіки країни є високотехнологічні галузі.
По вертикалі — наскільки країна залежить від виробництва як частки ВВП. Чим правіше і вище розташована країна, тим сильніше вона може відчути конкуренцію з боку Китаю.
У зоні найбільшого ризику — Південна Корея, Японія, Німеччина, Чехія, Угорщина, Словаччина, Ірландія та Австрія.
Це країни, економіки яких значною мірою спираються на промисловість і високотехнологічне виробництво, де Китай послідовно нарощує власні можливості через державну підтримку, імпортозаміщення, субсидії, технологічне оновлення та контроль над ланцюгами постачання.
Джерело: MERICS
По горизонталі показано, наскільки важливими для економіки країни є високотехнологічні галузі.
По вертикалі — наскільки країна залежить від виробництва як частки ВВП. Чим правіше і вище розташована країна, тим сильніше вона може відчути конкуренцію з боку Китаю.
У зоні найбільшого ризику — Південна Корея, Японія, Німеччина, Чехія, Угорщина, Словаччина, Ірландія та Австрія.
Це країни, економіки яких значною мірою спираються на промисловість і високотехнологічне виробництво, де Китай послідовно нарощує власні можливості через державну підтримку, імпортозаміщення, субсидії, технологічне оновлення та контроль над ланцюгами постачання.
Джерело: MERICS
🤔3👍2
Фраза тижня: 风里来雨里去 (fēng lǐ lái yǔ lǐ qù)–працювати крізь вітер і дощ
Ця фраза стала популярною після документального фільму “2026中国外卖员生存报告” — про життя китайських кур’єрів доставки їжі. У Китаї сьогодні понад 13 мільйонів таких працівників, але оплата за одне замовлення за останні роки суттєво знизилася, а конкуренція між кур’єрами зросла.
Одна з найсильніших фраз у фільмі належить власнику локшичної:
风里来雨里去 сьогодні дуже точно описує життя китайських кур’єрів: за зручністю швидкої доставки стоїть важка, нестабільна і часто невидима праця мільйонів людей.
Джерело: SINICA
Ця фраза стала популярною після документального фільму “2026中国外卖员生存报告” — про життя китайських кур’єрів доставки їжі. У Китаї сьогодні понад 13 мільйонів таких працівників, але оплата за одне замовлення за останні роки суттєво знизилася, а конкуренція між кур’єрами зросла.
Одна з найсильніших фраз у фільмі належить власнику локшичної:
因为我觉得我也是一个普通人，跟送外卖的一样，只不过我是在店里熬，他们是风里来雨里去的，都很辛苦。
yīnwèi wǒ juéde wǒ yě shì yí ge pǔtōng rén, gēn sòng wàimài de yíyàng, zhǐ bùguò wǒ shì zài diàn lǐ áo, tāmen shì fēng lǐ lái yǔ lǐ qù de, dōu hěn xīnkǔ.
“Я така сама звичайна людина, як і кур’єри. Просто я виснажуюся всередині магазину, а вони працюють надворі — крізь вітер і дощ. Усім нам важко.”
风里来雨里去 сьогодні дуже точно описує життя китайських кур’єрів: за зручністю швидкої доставки стоїть важка, нестабільна і часто невидима праця мільйонів людей.
Джерело: SINICA
👍5
“Дволикість китайського націоналізму в епоху Сі Цзіньпіна: конфлікт і мир у Сіньцзяні”
Вийшла друком книга української китаєзнавиці Віти Голод — “The Dual Face of Chinese Nationalism in the Xi Jinping Era: Conflict and Peace in Xinjiang”.
Монографія пропонує комплексний аналіз сучасного китайського націоналізму як одного з ключових інструментів державного управління та націєтворення.
На прикладі уйгурського питання авторка концептуалізує китайський націоналізм як явище з «двома обличчями»: з одного боку — інтеграційним і цивілізаційним, з іншого — дисциплінарним та асиміляційним. У книзі оцінюються наслідки цієї подвійності для стабільності, єдності «китайської нації», трансформації ідентичності етнічних меншин та перспектив миру в Сіньцзяні.
Ознайомитися зі змістом і замовити книгу можна на сайті видавництва Олді+.
Вийшла друком книга української китаєзнавиці Віти Голод — “The Dual Face of Chinese Nationalism in the Xi Jinping Era: Conflict and Peace in Xinjiang”.
Монографія пропонує комплексний аналіз сучасного китайського націоналізму як одного з ключових інструментів державного управління та націєтворення.
На прикладі уйгурського питання авторка концептуалізує китайський націоналізм як явище з «двома обличчями»: з одного боку — інтеграційним і цивілізаційним, з іншого — дисциплінарним та асиміляційним. У книзі оцінюються наслідки цієї подвійності для стабільності, єдності «китайської нації», трансформації ідентичності етнічних меншин та перспектив миру в Сіньцзяні.
Ознайомитися зі змістом і замовити книгу можна на сайті видавництва Олді+.
🔥12
Китай і Сербія поглиблюють “залізну дружбу”: Сі Цзіньпін провів переговори з Александром Вучичем
– звіт МЗС КНР
25 травня 2026 року Сі Цзіньпін провів у Пекіні переговори з президентом Сербії Александром Вучичем, який перебуває в Китаї з державним візитом. За повідомленням МЗС КНР, сторони наголосили на “залізній дружбі” між Китаєм і Сербією та домовилися поглиблювати всеосяжне стратегічне партнерство.
Ключові акценти китайської сторони — підтримка Сербії у виборі власного шляху розвитку, посилення співпраці в межах Belt and Road, розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури, а також нові напрями взаємодії: штучний інтелект, цифрова економіка, зелена енергетика й передове виробництво.
Вучич, зі свого боку, подякував Китаю за підтримку незалежності та суверенітету Сербії й заявив про тверду підтримку “ключових інтересів” КНР. Після переговорів сторони підписали понад 20 документів у сферах політики, економіки, торгівлі, науки і технологій, освіти, права та культури.
– звіт МЗС КНР
25 травня 2026 року Сі Цзіньпін провів у Пекіні переговори з президентом Сербії Александром Вучичем, який перебуває в Китаї з державним візитом. За повідомленням МЗС КНР, сторони наголосили на “залізній дружбі” між Китаєм і Сербією та домовилися поглиблювати всеосяжне стратегічне партнерство.
Ключові акценти китайської сторони — підтримка Сербії у виборі власного шляху розвитку, посилення співпраці в межах Belt and Road, розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури, а також нові напрями взаємодії: штучний інтелект, цифрова економіка, зелена енергетика й передове виробництво.
Вучич, зі свого боку, подякував Китаю за підтримку незалежності та суверенітету Сербії й заявив про тверду підтримку “ключових інтересів” КНР. Після переговорів сторони підписали понад 20 документів у сферах політики, економіки, торгівлі, науки і технологій, освіти, права та культури.
👎3🤔1
Спеціалізовані, інноваційні та нішеві ‘малі гіганти’ за секторами
2020–2022 та 2023–2025 роки
Китай розширює промислову політику не лише через великі державні корпорації, а й через мережу так званих “малих гігантів” — спеціалізованих, інноваційних і технологічно орієнтованих малих та середніх компаній.
Найшвидше зростання у 2023–2025 роках спостерігається в секторах технологічних прикладних послуг, дослідницьких послуг, ІКТ-компонентів, спеціального обладнання та програмного забезпечення. Таким чином, Китай намагається контролювати не лише фінальний продукт, а й усі ключові ланки, які роблять цей продукт можливим.
Джерело: Qichacha
2020–2022 та 2023–2025 роки
Китай розширює промислову політику не лише через великі державні корпорації, а й через мережу так званих “малих гігантів” — спеціалізованих, інноваційних і технологічно орієнтованих малих та середніх компаній.
Найшвидше зростання у 2023–2025 роках спостерігається в секторах технологічних прикладних послуг, дослідницьких послуг, ІКТ-компонентів, спеціального обладнання та програмного забезпечення. Таким чином, Китай намагається контролювати не лише фінальний продукт, а й усі ключові ланки, які роблять цей продукт можливим.
Джерело: Qichacha
👍2
Тиха цифрова експансія Китаю в Центральній Азії
Новий вимір китайського впливу в Центральній Азії аналізується не через дороги, залізниці чи енергетику, а через цифрову інфраструктуру, фінтех і суперзастосунки.
📌Ключовий приклад — інвестиції китайської Tencent у дві важливі цифрові платформи регіону: Kaspi.kz у Казахстані та Uzum в Узбекистані. У квітні 2026 року Tencent придбала 3,2% акцій Kaspi.kz приблизно за 518 млн доларів, а раніше взяла участь у фінансуванні Uzum, першого узбецького “єдинорога”, оціненого в 1,5 млрд доларів.
Автор наголошує, що це не просто комерційні інвестиції. Kaspi.kz у Казахстані — це не звичайний фінтех-сервіс, а суперзастосунок, який об’єднує платежі, e-commerce, фінансові послуги, подорожі, оголошення та доступ до державних сервісів. За даними статті, Kaspi.kz контролює близько 75% цифрових платежів і майже 89% e-commerce у Казахстані.
‼️Саме тому цифрова присутність Китаю має стратегічне значення. Якщо китайська компанія отримує частку в платформах, через які щодня проходять фінансові, комерційні й навіть адміністративні дані мільйонів людей, ідеться вже не лише про бізнес, а про потенційний доступ до масштабних поведінкових і транзакційних даних.
Це вписується в ширшу логіку Digital Silk Road: Huawei давно присутня в телекомунікаційних мережах Центральної Азії, Alibaba Cloud розвиває хмарну інфраструктуру, а китайські e-commerce платформи дедалі більше посередничають у торгівлі між Китаєм і регіоном. У результаті формується не лише економічна, а й цифрова залежність, яку складно розірвати після того, як вона вбудована в щоденне життя держави й суспільства.
Новий вимір китайського впливу в Центральній Азії аналізується не через дороги, залізниці чи енергетику, а через цифрову інфраструктуру, фінтех і суперзастосунки.
📌Ключовий приклад — інвестиції китайської Tencent у дві важливі цифрові платформи регіону: Kaspi.kz у Казахстані та Uzum в Узбекистані. У квітні 2026 року Tencent придбала 3,2% акцій Kaspi.kz приблизно за 518 млн доларів, а раніше взяла участь у фінансуванні Uzum, першого узбецького “єдинорога”, оціненого в 1,5 млрд доларів.
Автор наголошує, що це не просто комерційні інвестиції. Kaspi.kz у Казахстані — це не звичайний фінтех-сервіс, а суперзастосунок, який об’єднує платежі, e-commerce, фінансові послуги, подорожі, оголошення та доступ до державних сервісів. За даними статті, Kaspi.kz контролює близько 75% цифрових платежів і майже 89% e-commerce у Казахстані.
‼️Саме тому цифрова присутність Китаю має стратегічне значення. Якщо китайська компанія отримує частку в платформах, через які щодня проходять фінансові, комерційні й навіть адміністративні дані мільйонів людей, ідеться вже не лише про бізнес, а про потенційний доступ до масштабних поведінкових і транзакційних даних.
Це вписується в ширшу логіку Digital Silk Road: Huawei давно присутня в телекомунікаційних мережах Центральної Азії, Alibaba Cloud розвиває хмарну інфраструктуру, а китайські e-commerce платформи дедалі більше посередничають у торгівлі між Китаєм і регіоном. У результаті формується не лише економічна, а й цифрова залежність, яку складно розірвати після того, як вона вбудована в щоденне життя держави й суспільства.
www.cacianalyst.org
China's Quiet Digital Conquest of Central Asia
<p dir="ltr"><em>By Anatoly Motkin</em></p> <p><em>In late April 2026, Tencent - the Chinese te...
🤔3😢2👎1
Молоді китайці тікають у держслужбу: рекордна конкуренція за “стабільну” роботу
Державний сектор у Китаї дедалі більше стає головною професійною мрією покоління, яке живе в умовах економічної невизначеності. У 2026 році близько 3,7 млн кандидатів пройшли формальний відбір для участі в національному іспиті на держслужбу, тоді як відкрито було лише приблизно 38 100 вакансій.
‼️Це означає майже 98 претендентів на одне місце — новий рекорд. Для порівняння: у 2023 році співвідношення становило близько 70 до 1, у 2024 — 77 до 1, у 2025 — 86 до 1.
Один із показових прикладів — місто Жуйлі 瑞丽 на півдні Китаю, де на одну посаду в державній міграційній службі подалися понад 6400 кандидатів. Це не виняток, а симптом ширшої тенденції: молоді китайці дедалі частіше обирають не приватний сектор, а державну службу, бо шукають передбачуваність, соціальні гарантії та бодай відносну стабільність.
Ця тенденція багато говорить про стан китайського ринку праці. Приватний сектор більше не сприймається як простір швидкого кар’єрного зростання, як це було раніше. Уповільнення економіки, криза нерухомості, невпевненість бізнесу, жорстка конкуренція серед випускників і страх перед нестабільною зайнятістю підштовхують молодь до “залізної рисової миски” — роботи в державному секторі. Але парадокс у тому, що сам державний сектор уже не може поглинути таку кількість охочих.
Державний сектор у Китаї дедалі більше стає головною професійною мрією покоління, яке живе в умовах економічної невизначеності. У 2026 році близько 3,7 млн кандидатів пройшли формальний відбір для участі в національному іспиті на держслужбу, тоді як відкрито було лише приблизно 38 100 вакансій.
‼️Це означає майже 98 претендентів на одне місце — новий рекорд. Для порівняння: у 2023 році співвідношення становило близько 70 до 1, у 2024 — 77 до 1, у 2025 — 86 до 1.
Один із показових прикладів — місто Жуйлі 瑞丽 на півдні Китаю, де на одну посаду в державній міграційній службі подалися понад 6400 кандидатів. Це не виняток, а симптом ширшої тенденції: молоді китайці дедалі частіше обирають не приватний сектор, а державну службу, бо шукають передбачуваність, соціальні гарантії та бодай відносну стабільність.
Ця тенденція багато говорить про стан китайського ринку праці. Приватний сектор більше не сприймається як простір швидкого кар’єрного зростання, як це було раніше. Уповільнення економіки, криза нерухомості, невпевненість бізнесу, жорстка конкуренція серед випускників і страх перед нестабільною зайнятістю підштовхують молодь до “залізної рисової миски” — роботи в державному секторі. Але парадокс у тому, що сам державний сектор уже не може поглинути таку кількість охочих.
Handelsblatt
Arbeitsmarkt: Tausende Kandidaten pro Job – Chinesen flüchten in Staatsdienst
Chinas öffentlicher Sektor wird zum Berufsziel für eine Generation in Unsicherheit und Wandel. Doch auch der Staat steht unter Druck – und kann nur einen Bruchteil der Bewerber aufnehmen.
👍1😁1🤔1
Кевін Радд: його нова амбіція — впливати на стратегію США і Китаю
У The Sydney Morning Herald вийшов великий матеріал Пітера Гартчера про Кевіна Радда — колишнього прем’єр-міністра Австралії, екс-посла у США та одного з найвідоміших китаєзнавців.
Після завершення дипломатичної місії у Вашингтоні Радд повертається до роботи в Asia Society та Asia Society Policy Institute у Нью-Йорку. Його головна амбіція тепер — впливати на формування американської та китайської стратегій, щоб не допустити кризи, конфлікту або війни навколо Тайваню. Рудд прямо говорить, що потенційна війна за Тайвань була б “неймовірно катастрофічною”.
Радд пройшов складний шлях від австралійського прем’єра до посла у США, де він активно працював над AUKUS, домовленостями щодо критичних мінералів, технологічної співпраці, AI та звільненням Джуліана Ассанжа.
Попри попередню різку критику Дональда Трампа, Радд зберіг доступ до американського політичного істеблішменту й залишився впливовим голосом у питаннях Китаю. В США він, можливо, має більше впливу, ніж у себе вдома.
У The Sydney Morning Herald вийшов великий матеріал Пітера Гартчера про Кевіна Радда — колишнього прем’єр-міністра Австралії, екс-посла у США та одного з найвідоміших китаєзнавців.
Після завершення дипломатичної місії у Вашингтоні Радд повертається до роботи в Asia Society та Asia Society Policy Institute у Нью-Йорку. Його головна амбіція тепер — впливати на формування американської та китайської стратегій, щоб не допустити кризи, конфлікту або війни навколо Тайваню. Рудд прямо говорить, що потенційна війна за Тайвань була б “неймовірно катастрофічною”.
Радд пройшов складний шлях від австралійського прем’єра до посла у США, де він активно працював над AUKUS, домовленостями щодо критичних мінералів, технологічної співпраці, AI та звільненням Джуліана Ассанжа.
Попри попередню різку критику Дональда Трампа, Радд зберіг доступ до американського політичного істеблішменту й залишився впливовим голосом у питаннях Китаю. В США він, можливо, має більше впливу, ніж у себе вдома.
The Sydney Morning Herald
What next for Rudd? He’s steeling himself for his grandest ambition
Kevin Rudd has been so right about many of the great matters of our time. His tragedy is that he alienated some of the very people he most needed to fulfil his ambitions.
🤔3👍1
Голова Ґоміньдану (КМТ) Чен Лівень прямує до Вашингтона
Нещодавній візит Чен до Пекіну характеризувався як теплий прийом, що супроводжувався символічними жестами та промовами про "китайців по обидві сторони Тайваньської протоки".
Райан Хасс, старший науковий співробітник Brookings Institution, попереджає, що у Вашингтоні на неї чекатимуть значно жорсткіші питання. Американських політиків цікавитиме, чи може стратегія KMT щодо діалогу з Китаєм поєднуватися з реальним посиленням стримування в Тайванській протоці.
📌Особливо чутливими будуть питання оборони. У Вашингтоні Чен відома своєю критикою спеціального оборонного бюджету Тайваню, а остаточно ухвалений скорочений бюджет не включив фінансування місцевого виробництва дронів і протиракетної оборони. Тому американські конгресмени, ймовірно, питатимуть, чи підтримує KMT інвестиції у дрони, асиметричні можливості та інші системи, потрібні для стримування КНР.
Другий блок питань стосуватиметься довгострокового бачення KMT щодо майбутнього Тайваню. У Вашингтоні хочуть зрозуміти, чи готовий KMT у разі перемоги на виборах 2028 року до політичних переговорів із Пекіном, як партія бачить майбутній статус Республіки Китай і чи підтримала б можливу угоду з КНР через конституційні механізми.
Нещодавній візит Чен до Пекіну характеризувався як теплий прийом, що супроводжувався символічними жестами та промовами про "китайців по обидві сторони Тайваньської протоки".
Райан Хасс, старший науковий співробітник Brookings Institution, попереджає, що у Вашингтоні на неї чекатимуть значно жорсткіші питання. Американських політиків цікавитиме, чи може стратегія KMT щодо діалогу з Китаєм поєднуватися з реальним посиленням стримування в Тайванській протоці.
📌Особливо чутливими будуть питання оборони. У Вашингтоні Чен відома своєю критикою спеціального оборонного бюджету Тайваню, а остаточно ухвалений скорочений бюджет не включив фінансування місцевого виробництва дронів і протиракетної оборони. Тому американські конгресмени, ймовірно, питатимуть, чи підтримує KMT інвестиції у дрони, асиметричні можливості та інші системи, потрібні для стримування КНР.
Другий блок питань стосуватиметься довгострокового бачення KMT щодо майбутнього Тайваню. У Вашингтоні хочуть зрозуміти, чи готовий KMT у разі перемоги на виборах 2028 року до політичних переговорів із Пекіном, як партія бачить майбутній статус Республіки Китай і чи підтримала б можливу угоду з КНР через конституційні механізми.
TAIPEI TIMES
Ryan Hass On Taiwan: Hard questions await Cheng Li-wun
Bringing Taiwan to the World and the World to Taiwan
👍2🤔1
Путін підтвердив участь у саміті BRICS у Делі: очікується і можливий візит Сі Цзіньпіна
Індія у вересні 2026 року прийматиме саміт BRICS у Нью-Делі. За повідомленнями індійських медіа, участь Володимира Путіна вже підтверджена російською стороною, а участь Сі Цзіньпіна вважається ймовірною. Саміт має відбутися 12–13 вересня.
Якщо візит Сі Цзіньпіна відбудеться, це буде його перша поїздка до Індії з 2019 року — тобто після прикордонної кризи між Індією та Китаєм у Ладакху та різкого охолодження двосторонніх відносин.
❗️Для Нью-Делі це створює складну дипломатичну ситуацію: Індія одночасно прийматиме лідерів Китаю і Росії, залишаючись партнером США та важливим учасником Quad.
Саміт BRICS у Делі може стати важливим майданчиком для демонстрації нової багатополярності, яку активно просувають Китай і Росія. Для Пекіна та Москви це можливість показати, що Захід не може ізолювати Росію. Для Індії — це спроба балансувати між власними інтересами.
Джерело
Індія у вересні 2026 року прийматиме саміт BRICS у Нью-Делі. За повідомленнями індійських медіа, участь Володимира Путіна вже підтверджена російською стороною, а участь Сі Цзіньпіна вважається ймовірною. Саміт має відбутися 12–13 вересня.
Якщо візит Сі Цзіньпіна відбудеться, це буде його перша поїздка до Індії з 2019 року — тобто після прикордонної кризи між Індією та Китаєм у Ладакху та різкого охолодження двосторонніх відносин.
❗️Для Нью-Делі це створює складну дипломатичну ситуацію: Індія одночасно прийматиме лідерів Китаю і Росії, залишаючись партнером США та важливим учасником Quad.
Саміт BRICS у Делі може стати важливим майданчиком для демонстрації нової багатополярності, яку активно просувають Китай і Росія. Для Пекіна та Москви це можливість показати, що Захід не може ізолювати Росію. Для Індії — це спроба балансувати між власними інтересами.
Джерело
👎5
Один із останніх рибалок із бакланами в Яншо
Китай — 86-річний Хуан Цюаньде 黄泉德.
Фото: Пітер Янь, 2019 р.
Риболовля з бакланами — давня традиція з історією приблизно 1300 років.
На момент зйомки ця практика вже майже не була способом заробітку. Для рибалки вона стала радше справою любові й пам’яті: він переважно жив за рахунок пожертв і дбав про своїх бакланів.
Хуан Цюаньде помер у 2023 році у віці 90 років, залишивши по собі пам’ять про давню традицію, що поступово зникає.
Джерело
Китай — 86-річний Хуан Цюаньде 黄泉德.
Фото: Пітер Янь, 2019 р.
Риболовля з бакланами — давня традиція з історією приблизно 1300 років.
На момент зйомки ця практика вже майже не була способом заробітку. Для рибалки вона стала радше справою любові й пам’яті: він переважно жив за рахунок пожертв і дбав про своїх бакланів.
Хуан Цюаньде помер у 2023 році у віці 90 років, залишивши по собі пам’ять про давню традицію, що поступово зникає.
Джерело
❤7👍2