Китайські глядачі розкритикували використання ШІ-ведучих на телебаченні

6 травня телеканал «Hunan Economic Television» показав випуск новин, який вели дві ведучі, створені за допомогою штучного інтелекту, — Шен Шен та Шуан Шуан. Після того як глядачі розкритикували попередню трансляцію за те, що програму просто позначили як «створену ШІ», телеканал додав пояснення, в якому зазначив, що ШІ створив лише зображення ведучих, тоді як репортажі, написання текстів та монтаж, як і раніше, виконували люди.

Негативна реакція відобразила побоювання, що ШІ може повністю замінити журналістів і ще більше підірвати довіру до китайських державних ЗМІ, які й так тісно пов’язані з урядовими пропагандистськими структурами. Телеканал «Hunan Economic Television» остаточно контролюється Управлінням пропаганди Комітету Комуністичної партії Китаю в провінції Хунань, що підкреслює обмежену незалежність його журналістики.

Ця суперечка ілюструє більш широку напругу в Китаї: влада активно просуває штучний інтелект як символ модернізації, тоді як багато громадян побоюються, що машини можуть замінити не лише робочі місця, а й людське судження, необхідне для надійної журналістики. Подібні побоювання проявилися в недавній судовій справі в Ханчжоу, де компанії було наказано виплатити компенсацію працівникові, якого звільнили після того, як керівництво заявило, що його роботу може виконувати штучний інтелект.

https://chinamediaproject.org/2026/05/15/demanding-humanity-in-propaganda/

Сі Цзіньпін під час зустрічі з Трампом припустив, що Путін може пошкодувати про вторгнення в Україну

Глава КНР Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Пекіні минулого тижня заявив, що очільник Кремля Володимир Путін може в кінцевому підсумку пошкодувати про рішення розпочати повномасштабне вторгнення в Україну.
За даними ЗМІ, ці коментарі пролунали під час ширших переговорів, які також стосувалися війни в Україні. Зазначається, що під час обговорень Трамп запропонував ідею співпраці США, Китаю та Росії у протидії Міжнародному кримінальному суду.
Як пише FT, висловлювання Сі щодо рішення Путіна розпочати війну виглядали більш різкими, ніж у попередніх контактах із західними лідерами. Одна з осіб, обізнаних зі зустрічами Сі з експрезидентом США Джо Байденом, зазначила, що раніше китайський лідер утримувався від прямих оцінок Путіна та війни, хоча обговорення Росії та України були "відвертими та прямими".

https://www.ft.com/content/567c57b0-6346-43e6-9d14-840a793b4d1d?syn-25a6b1a6=1

Як Китай став економічним рятівником для росії

З початку повномасштабної війни проти України у 2022 році Китай став найважливішим економічним партнером Росії. Хоча Москва і Пекін називають свої відносини «партнерством без обмежень», баланс сил дедалі більше схиляється на користь Китаю. Експорт Росії до Китаю — переважно нафта, газ і вугілля за зниженими цінами — різко зріс, забезпечуючи Кремлю життєво необхідні доходи попри західні санкції. З моменту вторгнення Китай закупив російських викопних палив на сотні мільярдів доларів, що допомогло підтримати військову економіку Росії.

Натомість Китай замінив багатьох західних постачальників, експортуючи машини, електроніку, транспортні засоби та технології подвійного призначення, які можуть підтримувати військове виробництво. Згідно з повідомленнями, китайські компанії зараз забезпечують більшу частину імпорту технологій до Росії, що підпадають під санкції, включаючи компоненти, необхідні для ракет та дронів. За повідомленнями, Пекін також постачав супутникові знімки та дрони.

Санкції також змусили Росію та Китай зменшити залежність від долара США. До кінця 2025 року понад 99% двосторонньої торгівлі здійснювалося в юанях або рублях. Однак ця «дедоларизація» зробила Росію дедалі більш залежною від фінансової системи та політичних пріоритетів Китаю.

Аналітики вважають, що вплив Пекіна на Москву продовжуватиме зростати, особливо з огляду на те, що Росія прагне розширити енергетичні трубопроводи до Китаю, зокрема реалізувати відкладений проєкт «Сила Сибіру-2».

https://www.dw.com/en/china-russia-economy-trade-sanctions-iran-strait-of-hormuz-technology-oil/a-77193402

В ЄС вважають, що Китай міг би переконати росію закінчити війну в Україні

У перемовинах щодо встановлення миру в Україні наразі відсутній прогрес, і певну роль у переконанні Кремля припинити військову агресію міг би відіграти Китай.
Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед початком засідання Ради ЄС у Брюсселі.
«Що стосується України, ми бачимо, що переговори вперед не рухаються. Нічого не відбувається», - заявила Каллас.
Вона зауважила, що «Росія зараз перебуває не в найсильнішій позиції», додавши, що в цьому контексті необхідно й надалі тиснути на Кремль, аби Росія сіла за стіл мирних перемовин.
Коментуючи можливу роль Китаю у сприянні встановленню миру в Україні, Каллас заявила: «Роль Китаю, який має близькі відносини з Росією, може полягати в тому, аби переконати їх закінчити цю війну».

https://www.ukrinform.ua/rubric-world/4124593-kitaj-mig-bi-perekonati-rf-zakinciti-vijnu-kallas.html

МЗС КНР заперечили, що росіяни атакували шахедом китайське судно

19 травня речник Міністерства закордонних справ Ґо Цзякунь на черговій прес конференції заявив, що пошкоджене в Чорному морі судно - не китайське.
Журналіст агентства AFP запитав: «Вчора українська сторона заявила, що російський безпілотник у Чорному морі вразив китайське вантажне судно. Який коментар з цього приводу має Міністерство закордонних справ?»

«Ми звернули увагу на відповідні повідомлення», — зазначив Ґо Цзякунь. "За наявною на даний момент інформацією, судно зареєстроване під прапором Маршаллових островів, а на борту перебувають екіпаж китайського походження. Посольство Китаю в Україні вже зв’язалося з китайськими моряками та підтвердило, що жертв немає."

Ґо Цзякунь наголосив, що "позиція Китаю щодо кризи в Україні є незмінною та чіткою: діалог і переговори є єдиним виходом із кризи в Україні".

一架无人机在黑海击中了一艘中国货船？外交部回应_World湃_澎湃新闻-The Paper

На зустрічі в Пекіні путін планує обговорити питання будівництва "Сили Сибіру-2"

Очікується, що Росія та Китай обговорять питання щодо газопроводу «Сила Сибіру-2», реалізація якого тривалий час відкладалася, під час переговорів між президентами Володимиром Путіним та Сі Цзіньпіном, що відбудуться цього тижня. Запропонований газопровід довжиною 2 600 кілометрів дозволить щорічно транспортувати до 50 мільярдів кубометрів природного газу з російських родовищ Ямалу в Арктиці до Китаю через Монголію.

Цей проєкт доповнить існуючий газопровід «Сила Сибіру-1», який минулого року доставив до Китаю 38 мільярдів кубічних метрів газу. Російський державний енергетичний гігант «Газпром» розпочав техніко-економічне обґрунтування другого газопроводу у 2020 році та підписав 30-річний меморандум про постачання у 2025 році. Однак проєкт зупинився, оскільки Москва та Пекін не дійшли згоди щодо умов ціноутворення.

Для Росії газопровід набув стратегічного значення після того, як західні санкції, введені після вторгнення в Україну, різко скоротили експорт російського газу до Європи. Китай, тим часом, продовжує диверсифікувати імпорт енергоносіїв та розширювати свою трубопровідну мережу. Китайські чиновники висловлюються про проект обережно у публічних заявах, хоча в останньому п’ятирічному економічному плані Пекіна згадується продовження попередніх робіт над «Силою Сибіру-2».

Китай вже імпортує газ по трубопроводах із Центральної Азії, М’янми та Росії, а ще один російсько-китайський трубопровід із Сахаліну пропускною спроможністю 10 млрд куб. м також перебуває на стадії будівництва.

https://www.reuters.com/business/energy/what-is-russias-power-siberia-pipeline-2-china-2026-05-19/

Reuters: У Китаї таємно навчали російських військових

Наприкінці 2025 року Збройні сили Китаю таємно підготували приблизно 200 російських військових, які потім поїхали на війну проти України.
Про це повідомив Reuters із посиланням на європейську розвідку та документи.
За даними документа, Росія та Китай 2 липня підписали в Пекіні угоду про таємні навчання, зокрема у сфері дронів. Також росіяни мали пройти підготовку з РЕБ, авіації, бронетанкової піхоти, вибухових речовин, розмінування, стрільби та ППО.
Згідно з угодою, російські військовослужбовці мали навчатись на військових обʼєктах у Пекіні, Нанкіні та інших містах. Окрім того, китайські військові мали пройти підготовку на російських обʼєктах.
Більшість із тих, хто пройшов навчання у Китаї, — військові інструктори. У відомстві також ідентифікували кількох російських військових, які пройшли навчання в Пекіні. Після поїздки вони брали участь у боях у Запорізькій області та застосовували дрони з Криму.

https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/russians-covertly-trained-by-china-return-fight-ukraine-sources-say-2026-05-19/

Путін і Сі заявили про “безпрецедентний рівень” відносин та закликали до нового глобального порядку

Під час переговорів у Пекіні 20 травня Путін заявив, що відносини Росії та Китаю вийшли на “безпрецедентно високий рівень” і стали “зразком всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії”.

Путін назвав енергетику “локомотивом” економічного співробітництва між двома країнами та заявив, що Росія залишається “надійним постачальником енергоресурсів”, а Китай — “відповідальним споживачем”.

Сі Цзіньпін зі свого боку заявив, що Китай і Росія повинні спільно прагнути до “справедливішої та рівноправної системи глобального управління”. Він також заявив про зростання “односторонньої гегемонії” у світі та наголосив, що КНР і РФ як постійні члени Ради Безпеки ООН мають посилювати стратегічну координацію.

Окремо Сі згадав Близький Схід, заявивши, що регіон перебуває у критичній точці між “війною та миром”, закликавши до якнайшвидшого припинення бойових дій та продовження переговорів.

Путін прибув до Пекіна 19 травня. Його супроводжують 39 представників уряду, державних корпорацій та бізнесу.

https://suspilne.media/1313144-putin-si/

Китай розкрив деталі економічних домовленостей із США після саміту Сі–Трамп

Мінторгівлі Китаю оприлюднило перші деталі економічних домовленостей, досягнутих після саміту Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа та переговорів торговельних команд двох країн у Південній Кореї.

📍Сторони домовилися продовжити деескалацію тарифного протистояння та не перевищувати раніше погоджений рівень мит. Китай і США також принципово погодили рамку взаємного зниження мит на окремі товари обсягом щонайменше по 30 млрд доларів з кожного боку.

📍Окремо Пекін і Вашингтон домовилися створити дві нові структури — Торговельну раду та Інвестиційну раду. Вони мають забезпечити постійний механізм переговорів, обговорення суперечок та економічної координації між країнами.

📍Китай також підтвердив намір придбати 200 літаків Boeing відповідно до комерційних потреб авіаційного сектору. Водночас США мають забезпечити постачання двигунів та комплектуючих.

📍Сторони також погодилися розширювати аграрну торгівлю. США пообіцяли послабити частину нетарифних бар’єрів для китайської молочної продукції, морепродуктів та рослинної продукції. Китай своєю чергою відновить реєстрацію частини американських постачальників яловичини та послабить окремі обмеження на аграрний імпорт.

📍Окремий блок переговорів стосувався рідкоземельних металів та критично важливих мінералів. Сторони заявили, що шукатимуть рішення щодо взаємних занепокоєнь у сфері експортного контролю та стабільності глобальних ланцюгів постачання.

https://www.thepaper.cn/newsDetail_forward_33202939

Каллас: Росія, Китай і США хочуть зруйнувати Євросоюз

Росія, США та Китай зацікавлені в роз'єднаній Європі, заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас.

"Чому ці держави хочуть зруйнувати Європейський Союз? Тому що разом ми набагато сильніші", - зазначила вона на конференції імені Леннарта Мері в Таллінні. "Вони не люблять Європейський Союз, це абсолютно зрозуміло", - додала Каллас.

"Але ми маємо зрозуміти, чому вони не люблять ЄС, чому Китай не любить ЄС, чому Росія не любить. Це пов’язано з тим, що якщо ми тримаємося разом, якщо ми діємо спільно, то ми є рівними силами, ми сильні", - підкреслила верховна представниця ЄС.

Каллас зазначила, що, "звичайно, простіше" мати справу з окремими країнами, які набагато менші за розміром, ніж з блоком, здатним діяти як рівноправна сила. За її словами, риторика на кшталт "у мене з вами чудові стосунки, але я не люблю Європейський Союз" є частиною стратегії США "розділяй і володарюй".

https://amp.dw.com/uk/kallas-rosia-kitaj-i-ssa-hocut-zrujnuvati-evrosouz/a-77192233

Китайські користувачі Weibo та WeChat активно обговорювали атаку російського “Шахеда” на китайське судно в українських водах

На новинних платформах «Україна-онлайн» (медійний проєкт УАК китайською мовою) у Weibo та WeChat значний резонанс викликала новина про те, що в ніч проти 18 травня російський дрон типу “Шахед” атакував китайське торговельне судно в українських територіальних водах.

Раніше речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук повідомив, що китайське судно з китайським екіпажем прямувало до Китаю, коли по ньому було завдано удару. За його словами, обійшлося без жертв.

Публікація викликала активну реакцію китайських читачів. У коментарях користувачі саркастично згадували “безмежне партнерство” Москви та Пекіна, писали про “стабільність відносин великих держав”, а також іронізували щодо того, що удар стався незадовго до візиту Путіна до Китаю.

Окремі коментарі згадували китайські економічні інтереси в Україні та втрати китайських активів під час війни, тоді як інші коментували ситуацію у більш стриманому або жартівливому тоні.

Реакція під новиною показала, що тема російсько-китайських відносин та вплив війни в Україні на китайські інтереси викликають помітний інтерес у китайському онлайн-просторі.

З опублікованими матеріалами можна ознайомитись на основному сайті проєкту.

Суперництво США та КНР чинить тиск на Панаму

Панама відчуває на собі дедалі більший тиск через загострення суперництва між США та Китаєм, особливо після того, як Верховний суд країни скасував концесії, що належали гонконгській компанії CK Hutchison у портах поблизу Панамського каналу. Це рішення усунуло пов’язаного з Китаєм оператора від стратегічно важливої інфраструктури, але водночас викрило відсутність у Панами чіткої довгострокової стратегії зовнішньої політики.

Протягом десятиліть Панама покладалася на імпровізовану дипломатію, а не на послідовну доктрину управління відносинами з великими державами. Ця слабкість стає дедалі небезпечнішою, оскільки і Вашингтон, і Пекін змагаються за вплив над каналом, одним із найважливіших морських шляхів у світі. Колишній президент США Дональд Трамп посилив напруженість, погрожуючи «забрати» канал, тоді як Китай намагався використати антиамериканські настрої в Панамі, наголошуючи на історичних образах, таких як вторгнення США 1989 року та десятиліття американського контролю над зоною каналу.

https://americasquarterly.org/article/for-us-china-rivalry-panama-needs-a-real-plan/

росія та КНР не дійшли домовленості щодо "Сили Сибіру - 2"

Росія та Китай під час переговорів у Пекіні не змогли досягти остаточної домовленості щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2». Про це 20 травня повідомив Кремль після зустрічі президента РФ Володимира Путіна та лідера КНР Сі Цзіньпіна. За словами речника Кремля Дмитра Пєскова, сторони узгодили лише загальні параметри проєкту, зокрема маршрут і порядок реалізації, однак конкретних термінів досі немає, а низка питань залишається невирішеною. У підсумковому переліку підписаних угод проєкт газопроводу взагалі не згадується.

«Сила Сибіру-2» є одним із ключових енергетичних проєктів Москви після початку повномасштабної війни проти України. Газопровід має з’єднати Ямал у Західному Сибіру з Китаєм через Монголію та забезпечити постачання до 50 млрд кубометрів газу на рік. Для РФ це особливо важливо через втрату європейського ринку.

Втім, Пекін продовжує демонструвати обережність щодо проєкту, а переговори просуваються повільно. Водночас Росія і Китай підписали близько 40 інших документів про стратегічне партнерство та домовилися розширювати спільні військові навчання й координацію у сфері безпеки.

https://www.dw.com/ru/kitaj-i-rossia-ne-dostigli-dogovorennosti-o-sile-sibiri-2/a-77226928

рф та КНР підписали спільну заяву про просування багатополярного світу та міжнародних відносин нового типу

У спільній заяві урядів Китайської Народної Республіки та Російської Федерації стверджується, що світ рухається до «багатополярного» міжнародного порядку, та висловлюється заклик до створення нової системи міжнародних відносин, яка зменшить західне домінування.

У документі Китай і Росія представлені як провідні світові держави та постійні члени Ради Безпеки ООН, які прагнуть зберегти глобальний баланс і реформувати міжнародне управління.

Основні положення заяви:

Підтримка багатополярності: У заяві зазначається, що світ після закінчення «холодної війни» став більш різноманітним, а вплив країн Азії, Африки, Близького Сходу, Латинської Америки та регіональних організацій зростає. Також стверджується, що спроби окремих країн домінувати у світових справах або нав’язувати свої інтереси іншим зазнали невдачі.
Критика західноорієнтованого порядку: Китай і Росія звинувачують певні держави (США та їх союзники, але без прямих вказівок) у застосуванні одностороннього примусу, гегемонізму, блокової конфронтації, неоколоніалізму, санкційного тиску та втручання у справи суверенних держав.
Неприйняття військових альянсів: У заяві відкидається «нульова сума», розширення військових альянсів, опосередковані війни та гібридна війна. У ній стверджується, що безпека однієї країни не повинна досягатися за рахунок іншої, і що держави не повинні бути змушені відмовлятися від нейтралітету.
Захист суверенітету: Обидві сторони наголошують, що країни повинні обирати власні політичні системи та системи розвитку без зовнішнього втручання. Вони відкидають використання прав людини як виправдання для втручання у внутрішні справи.
Глобальне управління, орієнтоване на ООН: Декларація підтримує багатосторонність та підкреслює авторитет Організації Об’єднаних Націй і Статуту ООН. Вона закликає до реформ, які забезпечать країнам, що розвиваються, більшу представленість та вплив у глобальних інституціях.
Цивілізаційне різноманіття: наголошується на рівності всіх цивілізацій та систем цінностей, відкидається уявлення про універсальну перевагу будь-якої культури чи політичної моделі.


https://baijiahao.baidu.com/s?id=1865719215375788083&wfr=spider&for=pc

Візит путіна до Китаю спричинив різке падіння акцій "Газпрому"

Акції російського газового монополіста «Газпром» стрімко знецінилися на Московській біржі після завершення візиту путіна до Пекіна. Російському диктатору знову не вдалося досягти домовленостей щодо будівництва стратегічного газопроводу «Сила Сибіру-2».

Під час торгів акції компанії впали на 3,5% (до 119,06 рубля за штуку), що зробило їх головним антилідером російського ринку. Лише за один день капіталізація холдингу скоротилася на 100 мільярдів рублів, а загальні втрати за час китайського візиту перевищили 120 мільярдів рублів (близько 1,75 мільярда доларів). Цей провал потягнув донизу весь російський фондовий ринок, включаючи нафтові компанії та виробників труб.

Попри масштабний склад російської делегації, жоден із 40 підписаних у Пекіні документів не стосувався нафтогазової сфери. Головною причиною фіаско залишається жорсткий ціновий ультиматум Китаю. Пекін вимагає знизити вартість газу до внутрішньоросійського рівня — 50 доларів за тисячу кубометрів. Це у п'ять разів нижче за поточні європейські платежі Китаю і в 8,5 раза менше, ніж ціна «Газпрому» для інших міжнародних клієнтів.

Під час переговорів у Пекіні 20 травня Сі Цзіньпін і Володимир Путін узгодили параметри нового газового маршруту «Сила Сибіру-2». Сторони погодили маршрут проєкту, однак питання цін та графіку постачань залишаються відкритими.

https://ru.themoscowtimes.com/2026/05/20/aktsii-gazproma-obvalilis-naitogah-vizita-putina-vkitai-a195831

Трамп заявив, що може зустрітися з очільником Тайваню

Президент США Дональд Трамп порушив питання про можливість розмови з президентом Тайваню Лаєм Цінде, що було б безпрецедентним кроком для лідера США та суттєвим відхиленням від дипломатичних норм.

Президенти США та Тайваню не спілкувалися безпосередньо з 1979 року, коли Вашингтон переніс дипломатичне визнання з Тайбея на Пекін.

«Я поговорю з ним», – сказав Трамп журналістам на спільній базі Ендрюс у Меріленді в середу, коли його запитали, чи зателефонує він Лаю, перш ніж приймати рішення про те, чи підпише він великий продаж зброї острову, схвалений Конгресом.

«Я розмовляю з усіма. Ми добре контролюємо цю ситуацію», – сказав він перед посадкою на борт Air Force One, додавши: «Ми працюватимемо над проблемою Тайваню».

Незрозуміло, чи адміністрація Трампа має будь-які плани щодо телефонної розмови.

https://edition.cnn.com/2026/05/21/asia/trump-taiwan-china-lai-call-intl-hnk

Чим відрізнялися між собою візити Трампа і путіна до Китаю

Китайський лідер Сі Цзіньпін влаштував однаково урочисті прийоми як для Дональда Трампа, так і для Володимира Путіна під час їхніх нещодавніх візитів до Пекіна, проте ці зустрічі продемонстрували кардинально різні відносини Китаю зі Сполученими Штатами та Росією. Обох лідерів чекали урочисті прийоми на площі Тяньаньмень із військовими почестями, дітьми, що махали прапорами, та офіційними переговорами у Великому залі народу. Однак суть і цілі цих візитів різко розходилися.

Триденна поїздка Трампа була зосереджена на стабілізації напружених американо-китайських відносин після місяців торговельних суперечок. Сі зробив акцент на символізмі та особистій дипломатії, включаючи рідкісну екскурсію по Чжуннаньхаю та відвідування історичних місць, враховуючи прихильність Трампа до дуже помітних жестів поваги. Публічні повідомлення були зосереджені на підтримці стратегічної стабільності та покращенні економічних зв’язків між двома найбільшими економіками світу.

Натомість дводенний візит Путіна був зосереджений на поглибленні давнього стратегічного партнерства між Китаєм і Росією. Сі та Путін підписали понад 40 угод про співпрацю, що охоплюють енергетику, торгівлю, технології та медіа. Обидва лідери також підтвердили своє партнерство «без обмежень» і опублікували спільну декларацію, в якій Росія та Китай представлені як великі держави в багатополярному світі.

Тайвань ще раз продемонстрував глибину розбіжностей. Пекін застеріг Вашингтон від зближення з островом, тоді як Москва повністю підтримала позицію Китаю та виступила проти незалежності Тайваню.
https://www.washingtonpost.com/world/2026/05/21/china-russia-us-summits-xi-putin-trump/1d392738-54f8-11f1-9c40-7a0a12d9e745_story.html

Китай закликає США припинити погрози в бік Куби

Китай виступив із критикою США за те, що він назвав «погрозами» та «примусом» щодо Куби після того, як американські власті висунули звинувачення колишньому кубинському лідеру Раулю Кастро у зв’язку зі збиттям у 1996 році двох цивільних літаків.

Американський суд звинуватив 94-річного колишнього президента у змові з метою вбивства громадян США під час інциденту, який призвів до загибелі чотирьох осіб і залишається одним із найсуперечливіших епізодів у відносинах між США та Кубою. Літаки належали антикастровій активістській групі «Брати на порятунок» і здійснювали рейс між Кубою та Флоридою, коли їх збили кубинські війська. Серед загиблих було троє громадян США.

На момент інциденту Кастро обіймав посаду головнокомандувача збройних сил Куби. Він пішов у відставку з посади президента у 2018 році, але залишається символічною фігурою в комуністичному керівництві Куби.

У відповідь на звинувачення речник Міністерства закордонних справ Китаю Ґо Цзякунь закликав Вашингтон припинити «погрожувати силою на кожному кроці» та підтвердив підтримку Пекіна Кубі. Китай зміцнив зв’язки з Гаваною в останні роки, оскільки обидва уряди виступають проти санкцій та кампаній тиску з боку США.


https://www.bbc.com/news/articles/clype0x7pkgo

Викрадені в Лондоні телефони масово переправляються в Китай

Лондонська журналістка, у якої викрали iPhone, згодом з’ясувала, що пристрій подолав понад 9 000 кілометрів і опинився у Шеньчжені в Китаї, що дозволило викрити складну міжнародну мережу незаконного обігу мобільних телефонів. Репортерка CBC Брайар Стюарт розповіла, що у квітні двоє чоловіків на мопеді вирвали її iPhone 17 Pro Max з керма велосипеда поблизу Ріджент парку, коли вона їхала додому на велосипеді.

За даними лондонської поліції, у 2025 році в місті було викрадено понад 70 000 телефонів, хоча ця цифра є меншою, ніж у попередньому році. Поліція заявляє, що організовані злочинні угруповання використовують вуличних злодіїв, які часто їздять на електровелосипедах або мопедах, щоб викрадати пристрої, які швидко передаються «посередникам» і відправляються за кордон. За оцінками детективів, у Лондоні телефон викрадають кожні сім-вісім хвилин.

Влада заявляє, що Китай є основним пунктом призначення для викрадених телефонів. Розблоковані пристрої перепродаються, а заблоковані телефони розбирають на запчастини. Поліцейські розслідування виявили мережі, що займаються незаконним перевезенням десятків тисяч телефонів з Великої Британії до Китаю, включаючи вантажі, що прямують через Гонконг. Поліцейські зазначають, що злодії часто загортають викрадені телефони в алюмінієву фольгу, щоб послабити сигнали відстеження перед експортом.

https://www.cbc.ca/news/world/phone-london-snatch-9.7204104

Членкиня правління УАК Віта Голод в етері радіо НВ

Підсумки візиту Путіна та Трампа до Пекіну за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=yUblavizWaw