#герої
Володимир Андрусів народився 12 лютого 1965 року в селі Верхня Липиця на Івано-Франківщині. Після чотирьох років в армії чоловік працював в Івано-Франківській філії "Карпатвибухпрому". Він був виконувачем обов'язків заступника керівника дільниці.
2 березня 2022 року Володимир Андрусів приєднався до Сил територіальної оборони. Боєць служив старшим стрільцем-оператором у стрілецькій роті на Запорізькому напрямку.
Життя воїна обірвалося під час мінометного обстрілу на околицях Гуляйполя Запорізької області 22 березня 2024 року.
Захисник понад два роки повномасштабної війни був на фронті, йому залишався лише рік до пенсії.
У Героя залишилися дружина, доньки та троє онуків.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Володимир Андрусів народився 12 лютого 1965 року в селі Верхня Липиця на Івано-Франківщині. Після чотирьох років в армії чоловік працював в Івано-Франківській філії "Карпатвибухпрому". Він був виконувачем обов'язків заступника керівника дільниці.
2 березня 2022 року Володимир Андрусів приєднався до Сил територіальної оборони. Боєць служив старшим стрільцем-оператором у стрілецькій роті на Запорізькому напрямку.
Життя воїна обірвалося під час мінометного обстрілу на околицях Гуляйполя Запорізької області 22 березня 2024 року.
Захисник понад два роки повномасштабної війни був на фронті, йому залишався лише рік до пенсії.
У Героя залишилися дружина, доньки та троє онуків.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Молодший сержант Микола Мацко родом із Полтавщини. Був командиром 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.
Воїн захищав українські землі від противника на Харківщині.
12 березня 2024 року Микола загинув, виконуючи бойове завдання на фронті.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Молодший сержант Микола Мацко родом із Полтавщини. Був командиром 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.
Воїн захищав українські землі від противника на Харківщині.
12 березня 2024 року Микола загинув, виконуючи бойове завдання на фронті.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоолександрівка Запорізької області обірвалося життя українського військовослужбовця Ярослава Багрія. Свій останній бій воїн прийняв 26 березня.
46-річний Герой був родом із села Кам'янське Закарпатської області.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоолександрівка Запорізької області обірвалося життя українського військовослужбовця Ярослава Багрія. Свій останній бій воїн прийняв 26 березня.
46-річний Герой був родом із села Кам'янське Закарпатської області.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Євген Шумілов був популярним українським актором. Він знімався у таких проєктах, як "Реальна містика", "Сидоренки-Сидоренки", "Агенти справедливості", "Речовий доказ" тощо.
Євген мобілізувався до лав ЗСУ два роки тому і вирушив на фронт захищати Україну від російських загарбників. На жаль, його життя трагічно обірвалося 30 квітня, коли актор допомагав пораненому побратиму.
У Захисника залишилася мама, а також вітчим, який має інвалідність.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Євген Шумілов був популярним українським актором. Він знімався у таких проєктах, як "Реальна містика", "Сидоренки-Сидоренки", "Агенти справедливості", "Речовий доказ" тощо.
Євген мобілізувався до лав ЗСУ два роки тому і вирушив на фронт захищати Україну від російських загарбників. На жаль, його життя трагічно обірвалося 30 квітня, коли актор допомагав пораненому побратиму.
У Захисника залишилася мама, а також вітчим, який має інвалідність.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Громов Сергій після призову за мобілізацією, з 2014 року весь час проходив службу в 73 Морському центрі спеціальних операцій Сил спеціальних операцій ЗСУ. Він був досвідченим моряком.
За успішне виконання бойових завдань нагороджений відомчими нагородами: «За взірцевість у військовій службі» 3 ступеню, нагрудним знаком «Знак пошани», медаллю «Захиснику України», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
Під час виконання завдання, катер, яким керував Сергій, перебував під щільним вогнем стрілецької зброї противника. Сергій зміг вийти з-під вогню противника, що дало змогу взяти його на буксир іншим катером - прикриття та провести евакуацію 8 вже поранених військовослужбовців. Сам він мав пораненя у серце. Останні дві хвилини його життя були служінням Україні та рятування життів тих хлопців, які були на його катері.
Рідні закликають підписати петицію на присвоєння звання Героя України (посмертно).
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Громов Сергій після призову за мобілізацією, з 2014 року весь час проходив службу в 73 Морському центрі спеціальних операцій Сил спеціальних операцій ЗСУ. Він був досвідченим моряком.
За успішне виконання бойових завдань нагороджений відомчими нагородами: «За взірцевість у військовій службі» 3 ступеню, нагрудним знаком «Знак пошани», медаллю «Захиснику України», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
Під час виконання завдання, катер, яким керував Сергій, перебував під щільним вогнем стрілецької зброї противника. Сергій зміг вийти з-під вогню противника, що дало змогу взяти його на буксир іншим катером - прикриття та провести евакуацію 8 вже поранених військовослужбовців. Сам він мав пораненя у серце. Останні дві хвилини його життя були служінням Україні та рятування життів тих хлопців, які були на його катері.
Рідні закликають підписати петицію на присвоєння звання Героя України (посмертно).
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Вчора у Вінниці сотні українців живим коридором зустріли загиблого у боях проти російських окупантів воїна Назарія Гринцевича. Він був одним із наймолодших захисників "Азовсталі" у Маріуполі.
Разом із побратимами Назарій тримав оборону у Маріуполі майже три місяці, працював парамедиком і рятував поранених. Потім воїн потрапив у російський полон, з якого його вдалося звільнити 21 вересня 2022 року разом з іншими 215 українськими військовополоненими — в рамках великого обміну.
Після 4 місяців полону, повернувшись, він разом із побратимами заснував підрозділ "Контакт 12", де командував взводом оптичних спостерігачів.
10 березня 2024 року Назарію виповнився 21 рік.
"Що б не було у вас, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну", — Назарій Гринцевич.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Вчора у Вінниці сотні українців живим коридором зустріли загиблого у боях проти російських окупантів воїна Назарія Гринцевича. Він був одним із наймолодших захисників "Азовсталі" у Маріуполі.
Разом із побратимами Назарій тримав оборону у Маріуполі майже три місяці, працював парамедиком і рятував поранених. Потім воїн потрапив у російський полон, з якого його вдалося звільнити 21 вересня 2022 року разом з іншими 215 українськими військовополоненими — в рамках великого обміну.
Після 4 місяців полону, повернувшись, він разом із побратимами заснував підрозділ "Контакт 12", де командував взводом оптичних спостерігачів.
10 березня 2024 року Назарію виповнився 21 рік.
"Що б не було у вас, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну", — Назарій Гринцевич.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Катерина Шинкаренко (Віскі) - снайперка роти снайперів 53 ОМБР, нагороджена орденом "За мужність" ІІІ ступеня, відзнакою Генерального штабу "Золотий хрест" та відзнакою Міністерства оборони України "Хрест доблесті".
Загинула 30-річна захисниця під час виконання бойового завдання, стримуючи прорив ворога під час відходу Сил оборони з Авдіївки. Вона отримала смертельне поранення в бою на ділянці Ласточкине – Сєверне.
У Катерини залишився чоловік та син Денис.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Катерина Шинкаренко (Віскі) - снайперка роти снайперів 53 ОМБР, нагороджена орденом "За мужність" ІІІ ступеня, відзнакою Генерального штабу "Золотий хрест" та відзнакою Міністерства оборони України "Хрест доблесті".
Загинула 30-річна захисниця під час виконання бойового завдання, стримуючи прорив ворога під час відходу Сил оборони з Авдіївки. Вона отримала смертельне поранення в бою на ділянці Ласточкине – Сєверне.
У Катерини залишився чоловік та син Денис.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Андрій Войтко народився 17 листопада 1989 року в селі Шнирів. Навчався в Шнирівській гімназії та ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій. Займався спортом- професійними боями, кандидат в майстри спорту. Працював в сфері рибного господарства. Проживав із сімʼєю у Стрию.
В перші дні повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Вступив до лав НГУ. Служив у 4-1 бригаді оперативного призначення НГУ "Рубіж", 4-ого батальйону оперативного призначення "Сила Свободи", 10-ї роти "Зелені Відморозки". Брав участь у штурмах на гарячих напрямках, наодинці заходив у тил ворога.
Загинув 13 квітня 2024 року від численних поранень внаслідок обстрілу позиції в районі н. п. Спірне на Донеччині. У нього залишилися дружина, діти, батько і брат.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Андрій Войтко народився 17 листопада 1989 року в селі Шнирів. Навчався в Шнирівській гімназії та ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій. Займався спортом- професійними боями, кандидат в майстри спорту. Працював в сфері рибного господарства. Проживав із сімʼєю у Стрию.
В перші дні повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Вступив до лав НГУ. Служив у 4-1 бригаді оперативного призначення НГУ "Рубіж", 4-ого батальйону оперативного призначення "Сила Свободи", 10-ї роти "Зелені Відморозки". Брав участь у штурмах на гарячих напрямках, наодинці заходив у тил ворога.
Загинув 13 квітня 2024 року від численних поранень внаслідок обстрілу позиції в районі н. п. Спірне на Донеччині. У нього залишилися дружина, діти, батько і брат.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Ігор Демченко родом із Яворова. У 2019 році проходив строкову службу, а згодом підписав контракт з Національною гвардією України. Під час повномасштабного вторгнення захисник вже брав участь у бойових діях. Йому вдалось живим вийти із Маріуполя. Долучився до Азову.
Загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в Сєвєродонецькому районі. Захиснику було 27 років.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Ігор Демченко родом із Яворова. У 2019 році проходив строкову службу, а згодом підписав контракт з Національною гвардією України. Під час повномасштабного вторгнення захисник вже брав участь у бойових діях. Йому вдалось живим вийти із Маріуполя. Долучився до Азову.
Загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в Сєвєродонецькому районі. Захиснику було 27 років.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Василь Купріянчик служив за контрактом - був старшим стрілком-оператором одного зі штурмових батальйонів. 10 квітня йому мав виповнитися 21 рік.
Воїн зник безвісти біля населеного пункту Орлівка Покровського району Донецької області 22 березня 2024 року. Трохи згодом стало відомо, що він загинув. Похорон Героя відбувся 29 березня.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Василь Купріянчик служив за контрактом - був старшим стрілком-оператором одного зі штурмових батальйонів. 10 квітня йому мав виповнитися 21 рік.
Воїн зник безвісти біля населеного пункту Орлівка Покровського району Донецької області 22 березня 2024 року. Трохи згодом стало відомо, що він загинув. Похорон Героя відбувся 29 березня.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії