Пропоную Вашій увазі відео-запис презентації ІІІ тому перекладу Тіта Лівія «Від заснування Риму», виданого вже у видавництві «Дух і Літера» - https://m.youtube.com/watch?v=VQwUTibXJzo

#події_в_Украіні #класика_в_Україні

Пропоную Вашій увазі цікаву монографію з історичної та соціально-культурної проблематики, яка вийшла друком восени 2️⃣0️⃣2️⃣4️⃣ року - «Залежність і соціальна нерівність у доримській Італії»

Анотація:

У минулому більшість досліджень доримських суспільств в Італії (І тисячоліття до н. е.) зосереджувалися на елітах, їх представництві та культурних контактах. Метою цієї монографії є розгляд залежних і маргіналізованих соціальних груп, які є менш помітними та часто навіть важко визначити (раби, слуги, вільновідпущеники, полонені, «іноземці», спортсмени, жінки, діти тощо). Розглянуто методологічні проблеми, пов’язані з вивченням таких різнорідних і розрізнених джерел. Чи докази достатньо репрезентативні для визначення різних форм залежностей? Чи можемо ми покладатися на письмові та графічні джерела чи вони лише відображають грецькі та римські погляди та іконографічні звичаї? Які соціальні групи взагалі НЕ можна простежити в літературних та археологічних пам’ятках? Для дослідження цієї теми було поєднано історичні та епіграфічні дослідження (грецькі та римські літературні джерела, етруські написи) з дослідженнями матеріальної культури (зображення, святилища, некрополі), включаючи антропологічні та біоархеологічні методи.

Ці нові ідеї відкривають новий розділ у вивченні залежності та соціальної нерівності в суспільствах доримської Італії.

#антична_історіографія

https://cdn.fbsbx.com/v/t59.2708-21/464573495_1273686044079796_8541972033664372348_n.pdf/C%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%83-%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9-%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97.pdf?_nc_cat=103&ccb=1-7&_nc_sid=2b0e22&_nc_ohc=v0BwlRh7otEQ7kNvgEHh3DR&_nc_zt=7&_nc_ht=cdn.fbsbx.com&_nc_gid=AhBR-uTY4-TSu11Hqsjf4VS&oh=03_Q7cD1QHiC2exTTdOO0RKFRq8rs4DvfB8Gu0j0bxRZ8ljJH9fHw&oe=672D90E9&dl=1#no_universal_links

- А як буде «менеджер» давньогрецькою?
- звичайно, що «епітропос»

#давньогрецька_у_житті

#Анонс
Запрошуємо 18 листопада 2024 о 17:00 до Паркової авдиторії Центру Шептицького УКУ, де відбудеться міждисциплінарний семінар кафедри філології УКУ та кафедри філософії УКУ:
Секрети Платонового «Іона», ключі і розгадки.

Доповідачка: Уляна Головач
Дискутантка: Орися Біла
Модератор: Андрій Ясіновський

Для участі у семінарі просимо зареєструватися: https://docs.google.com/forms/d/1f0TRD3WTlpNjROnG_wlP_9a_w00IjEITpYJbmc8CEKs/edit

До презентації можна долучитися дистанційно через Zoom.
Ланка для приєднання:
https://us02web.zoom.us/j/83942716622...
Meeting ID: 839 4271 6622
Passcode: 2024

#класика_в_Україні #події_в_Украіні

✉️ Відкривається передпродаж на переклад вперше українською книги Марка Аврелія «Листування з наставником» ✉️

Листування Марка Аврелія з його наставником у риториці й близьким приятелем Марком Корнелієм Фронтоном розкриває малознану сторону особистості імператора-філософа, доповнюючи образ мудреця-стоїка, відомий зі славнозвісних роздумів «Наодинці з собою», жвавими, зворушливими деталями. Темою листів стають і літературні уподобання, і вправи в риториці, і яскраво описані враження від буденних подій, і вічно актуальні розмови про погоду та здоров’я — про все це приятелі висловлюються з непідробною відвертістю почуттів.

А передовсім — листи пройняті їхньою щирою турботою про своїх близьких та одне про одного 🫂.

🍂Переклав з латини Ростислав Паранько.
🍂Редагування та коректура Галини Теодорович.

Акційна ціна за умови передпродажу: 213 ₴ (пізніше 250).
Книгу очікуємо приблизно у перші дні грудня (можливо, вона надійде швидше).

➡ Передзамовити: https://apriori-publishing.com/product/listuvanna-z-nastavnikom

#переклади_українською

Гранат в античних текстах

Продовжуючи рубрику #флора_в_античності на цей раз поговоримо про "пунічні яблука" (вони ж – зернинні яблука). Так, саме так (malum punicum і malum granatum) давні римляни називали гранати. У стародавніх греків дерево та плід граната називався ῥοά. Дослідники вважають переконливою етимологічну версію, що зв'язує цю назву з іменником ῥοή (струмінь, волога), вказуючи тим самим на соковитість плода, вірніше, його зерен.

У грецькій міфології плід граната поєднує у собі протилежності - з одного боку, родючість, народження, життя, з іншого - смерть і забуття. Греки вірили, що гранат виник із крові розтерзаного Діоніса. Гера, будучи покровителькою шлюбу, зображувалася з гранатом у руці як символом шлюбу. Аїд, відпускаючи Персефону до матері, змусив її з'їсти сім зерен граната, щоб вона не забула свого чоловіка і в належний термін повернулася до нього [Hes. hDem2].

Гранат - уродженець Середньої Азії, але дуже рано і швидко поширився і Середземноморському ареалі. У будь-якому разі, вже у Гомера засвідчено, що гранат - обов'язковий мешканець давньогрецького саду поряд з яблунями, виноградом, грушами і смоквами: не тільки палац Алкіноя, а й сад, що його оточує, справляє приголомшливе враження на Одіссея своєю красою і рясністю [Od.VII .115]. І безперервно квітучий і плодоносний гранат зіграв у цьому не останню роль.

Також про нього згадують філософи Платон і Арістотель [Pl.Lg.845b; Arist.Col.796a21, Pr.923b25].

Учень Стагірита, Теофраст пише про гранат як про звичну садову культуру  [Thphr.HP7.13.4]. Він підкреслює, що особливо гарні гранати в Північному Причорномор'ї, на території сучасної України - в Пантікапеї, і нарікає, що багато плодів гранту обсипається ще незрілими, а стиглі часто псують хробаки [Thphr.HP1.6.3].

Римляни звернули увагу на гранат значно пізніше за греків. Судячи з назви, вони відкрили для себе в Карфагені, звідки і привезли його саджанці. Колумелла і Пліній-старший діляться "лайфхаками" по догляду за цими рослинами [Collum. de Re Rustica XI; Plin.Dubius Sermo 13.111.1], а Апіцій - щодо збереження їх плодів: їх треба опустити в киплячу морську воду, відразу вийняти, підвісити, щоби вода скла, просушити і відправити в прохолодне сухе місце.
Для лікарів   гранат зі всіма своїми комплектуючими (плодами, квітами, корінням та шкіркою) став основою безлічі зілля - протизапальних, жарознижувальних, дезінфікуючих. Діоскорид корисним властивостям граната присвятив досить докладний запис [Dsc.1.110].

Пропоную Вашій увазі посібник Routledge «Жінки та давньогрецька філософія» який вийшов друком навесні 2024 року і є важливим довідковим джерелом для передових наукових досліджень щодо жінок, гендеру та філософії грецької античності. Том містить оригінальні дослідження, які перетинають дисципліни, пропонуючи читачам доступний путівник щодо нових методів, нових джерел і нових питань у вивченні давньогрецької філософії та її численних загробних життів.

Посібник складається з 40 розділів від різноманітної міжнародної групи експертів і розглядає питання про жінок і ґендер у джерелах давньогрецької давнини, що охоплює період з 7 ст. до н.е. до 2 ст. до н.е., а також у рецепціях грецької античності від періоду Римської імперії, через європейське Відродження до наших днів. Розділи організовані в п’ять основних розділів:

I. Рання грецька античність – включаючи Сафо, досократичну філософію, софістів і грецьку трагедію – 700-400-ті роки до н.
II. Класична грецька античність – включаючи Есхіна, Платона та Ксенофонта – 400–300-ті роки до н.
III. Від пізньої класичної грецької до елліністичної античності – включаючи кіренаїку, кініків, корпус Гіппократа та Арістотеля – 300–200-ті роки до н.
IV. Від пізньої грецької античності до періоду Римської імперії, включаючи піфагорійських жінок, стоїків, пірронівських скептиків і пізніх платоніків – 200-ті роки до нашої ери до 700-х років нашої ери.
V. Рецепція давньогрецького осмислення жінки – зокрема у творчості Шекспіра, європейське Відродження, Анна Джулія Купер, W.E.B. Дюбуа, Джейн Харрісон, Сара Кофман і Тоні Моррісон

Посібник Routledge «Жінки та давньогрецька філософія» є життєво важливим ресурсом для студентів і науковців у галузі філософії, класики та гендерних досліджень, які хочуть глибше зрозуміти багате минуле філософії та досліджувати джерела та питання, що виходять за межі традиційного канону. Том також є цінним ресурсом для студентів і науковців з історії, гуманітарних наук, літератури, політології, релігієзнавства, риторики, театру.

#книжкові_новинки #антична_філософія #жінки_античності

Класичний мем, але з філософсько-антикознавчим присмаком 😁😆😂

#іронія_античності