Сьогодні відбулась публічна презентація програми «Плечі Гігантів: 100 філософських творів для сучасної України» — ініціативи, спрямованої на системний розвиток українського інтелектуального простору.
У межах програми, на основі широкого експертного опитування, було сформовано перелік зі ста творів, зокрема написаних давньогрецькою і латиною, переклад яких є сьогодні найбільш пріоритетних для розвитку філософії в Україні.
Під час презентації обговорювалося про те, як формувався перелік, чому системна робота з перекладами є критично важливою сьогодні та як можна долучитися до реалізації проєкту.
#новини_класики #класика_в_Україні
У межах програми, на основі широкого експертного опитування, було сформовано перелік зі ста творів, зокрема написаних давньогрецькою і латиною, переклад яких є сьогодні найбільш пріоритетних для розвитку філософії в Україні.
Під час презентації обговорювалося про те, як формувався перелік, чому системна робота з перекладами є критично важливою сьогодні та як можна долучитися до реалізації проєкту.
#новини_класики #класика_в_Україні
❤20🔥5👏4👍1
Нові публікації з класичних студій у фаховому філологічному виданні Київського університету 🇺🇦📚✍️
У свіжому випуску №1(39) за 2026 рік філологічного часопису Навчального наукового інституту філології "Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика" (категорія Б), головним редактором якого є професор Світлана ГРИЦЕНКО, завідувач кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоеллінстики Київського університету, надруковано чимало важливих та цікавих напрацювань з класичної філології:
вперше переклад українською мовою:
- твору Ермія Філософа "Висміювання язичницьких філософів", виконаний доцентом Олегом КОЖУШНИМ (КНУ імені Тараса Шевченка);
- історії про мучеництво святого Севастіана за твором "Золота легенда" (Legenda aurea) авторства Якова Ворагінського (Voragine, n. d.; Glare, 2012), виконаний доктором філософії Мартою Тимошенко (Український католицький університет)
а також статті:
- професора Лесі ЗВОНСЬКОЇ "Давньогрецька мова епіграфічних пам'яток дорійськими та західно-грецькими діалектами: спільне та відмінне";
- доцента Оксани КОЩІЙ "Лінгвотектоніка візуального образу в "Метаморфозах" Овідія: структурно-семантичний вимір латинської екфрази";
- доцента Анни ПОЛІЩУК "Максими мовної ввічливості в "Риториці" Арістотеля";
- доцента Інеси ЧАКАЛ "Зооніми в концептуальній структурі античного наративу";
- аспіранта Павла БЄЛЬСЬКОГО "Пророцтва Кассандри в трагедії Есхіла "Агамемнон": лінгвопрагматичний аспект".
З повними версіями цих публікацій і загалом всього випуску можна ознайомитися за наступним покликанням - https://philology-journal.com/index.php/journal/issue/view/24
#переклади_українською #класика_в_Україні
У свіжому випуску №1(39) за 2026 рік філологічного часопису Навчального наукового інституту філології "Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика" (категорія Б), головним редактором якого є професор Світлана ГРИЦЕНКО, завідувач кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоеллінстики Київського університету, надруковано чимало важливих та цікавих напрацювань з класичної філології:
вперше переклад українською мовою:
- твору Ермія Філософа "Висміювання язичницьких філософів", виконаний доцентом Олегом КОЖУШНИМ (КНУ імені Тараса Шевченка);
- історії про мучеництво святого Севастіана за твором "Золота легенда" (Legenda aurea) авторства Якова Ворагінського (Voragine, n. d.; Glare, 2012), виконаний доктором філософії Мартою Тимошенко (Український католицький університет)
а також статті:
- професора Лесі ЗВОНСЬКОЇ "Давньогрецька мова епіграфічних пам'яток дорійськими та західно-грецькими діалектами: спільне та відмінне";
- доцента Оксани КОЩІЙ "Лінгвотектоніка візуального образу в "Метаморфозах" Овідія: структурно-семантичний вимір латинської екфрази";
- доцента Анни ПОЛІЩУК "Максими мовної ввічливості в "Риториці" Арістотеля";
- доцента Інеси ЧАКАЛ "Зооніми в концептуальній структурі античного наративу";
- аспіранта Павла БЄЛЬСЬКОГО "Пророцтва Кассандри в трагедії Есхіла "Агамемнон": лінгвопрагматичний аспект".
З повними версіями цих публікацій і загалом всього випуску можна ознайомитися за наступним покликанням - https://philology-journal.com/index.php/journal/issue/view/24
#переклади_українською #класика_в_Україні
Philology-Journal
№ 1(39) (2026): Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика…
❤8👏6🔥4👍1
Діалоги з мудрістю…мабуть, саме Діти - найкращі філософи (с)
Джерело - https://www.facebook.com/share/p/1EHrbB2Eey/?mibextid=wwXIfr
Джерело - https://www.facebook.com/share/p/1EHrbB2Eey/?mibextid=wwXIfr
🔥10❤9🥰4❤🔥2
Ніщо не чуже людське античним філософам, навіть Tinder
(С) авторське
#іронія_античності #антична_філософія
(С) авторське
#іронія_античності #антична_філософія
🔥23❤7👏5❤🔥2
📘 Вийшов друком новий номер журналу Studia graeco-arabica 15 (2025)
Опубліковано черговий випуск одного з провідних міжнародних журналів, присвячених античній, середньовічній та греко-арабській філософській традиції. Номер охоплює широкий спектр досліджень – від аристотелівської логіки й неоплатонізму до арабської рецепції античної думки,Авіценни, Аль-Фарабі, Псевдо-Діонісія та Марсіліо Фічіно.
📑 Основні статті випуску:▪️
Джузеппе Настазі – Нове свідчення щодо силогістики перипатетика АрістонаАлександрійського
▪️ Тіціано Доранді – До інтерпретації нового свідка трактату Галена «Про безжурність»
▪️ Клелія Аттаназіо — Ангельська мудрість: педагогічні таємниці діонісійської ієрархії
▪️ Георге Паскелеу – Чому Дамаскій так пишався своїм визначенням буття?
▪️ Александр Трайгер – Тріада«Благо–Сила–Мудрість» і новий порфиріївський фрагмент арабською мовою
▪️ Ясемін Ґьокпинар – Грецька математика для арабської музики: Аль-Фарабі та адаптація античної теорії
▪️ Йоп Ламер – Дослідження понять ayyiyya таinniyya у «Книзі зцілення» Авіценни
▪️ Уарі Туаті– Про арабський фрагмент «Політики»Арістотеля
▪️ Фредерік Вертер — Жінки у політичній філософії Аверроеса: методологічний підхід
▪️ Бернард Бланкенгорн O.P. – Альберт Великий і Corpus Dionysiacum
▪️ Кончетта Луна – Марсіліо Фічіно та його анотації до «De arte hieratica» Прокла
▪️ Стівен Герш – Гармонійна figura композиції душі у Compendium Марсіліо Фічіно до «Тімея»
📚 Окрім дослідницьких статей, номер містить:– рецензії та критичні огляди нових праць з античної й середньовічної філософії;
– матеріали з рецепції піфагореїзму, Авіценни, арабських перекладів Отців Церкви;
– меморіальні тексти пам’яті Hans Daiber та Jean-Pierre Torrell O.P.
З повними версіями статей можна ознайомитися за наступним посиланням - https://learningroads.cfs.unipi.it/sga-15-2025/
#антикознавча_світова_періодика
Опубліковано черговий випуск одного з провідних міжнародних журналів, присвячених античній, середньовічній та греко-арабській філософській традиції. Номер охоплює широкий спектр досліджень – від аристотелівської логіки й неоплатонізму до арабської рецепції античної думки,Авіценни, Аль-Фарабі, Псевдо-Діонісія та Марсіліо Фічіно.
📑 Основні статті випуску:▪️
Джузеппе Настазі – Нове свідчення щодо силогістики перипатетика АрістонаАлександрійського
▪️ Тіціано Доранді – До інтерпретації нового свідка трактату Галена «Про безжурність»
▪️ Клелія Аттаназіо — Ангельська мудрість: педагогічні таємниці діонісійської ієрархії
▪️ Георге Паскелеу – Чому Дамаскій так пишався своїм визначенням буття?
▪️ Александр Трайгер – Тріада«Благо–Сила–Мудрість» і новий порфиріївський фрагмент арабською мовою
▪️ Ясемін Ґьокпинар – Грецька математика для арабської музики: Аль-Фарабі та адаптація античної теорії
▪️ Йоп Ламер – Дослідження понять ayyiyya таinniyya у «Книзі зцілення» Авіценни
▪️ Уарі Туаті– Про арабський фрагмент «Політики»Арістотеля
▪️ Фредерік Вертер — Жінки у політичній філософії Аверроеса: методологічний підхід
▪️ Бернард Бланкенгорн O.P. – Альберт Великий і Corpus Dionysiacum
▪️ Кончетта Луна – Марсіліо Фічіно та його анотації до «De arte hieratica» Прокла
▪️ Стівен Герш – Гармонійна figura композиції душі у Compendium Марсіліо Фічіно до «Тімея»
📚 Окрім дослідницьких статей, номер містить:– рецензії та критичні огляди нових праць з античної й середньовічної філософії;
– матеріали з рецепції піфагореїзму, Авіценни, арабських перекладів Отців Церкви;
– меморіальні тексти пам’яті Hans Daiber та Jean-Pierre Torrell O.P.
З повними версіями статей можна ознайомитися за наступним посиланням - https://learningroads.cfs.unipi.it/sga-15-2025/
#антикознавча_світова_періодика
🔥7❤6👏3
- як ти зрозумів, що вона створена для тебе?
- вона знає різницю між Сократом та Ісократом 😄😉
#іронія_античності
- вона знає різницю між Сократом та Ісократом 😄😉
#іронія_античності
🔥18🤔9🤣4💊2
Відкрито передпродаж першого перекладу українською «Міфологічної бібліотеки» Псевдо-Аполлодора
Анотація
«Мітологічна бібліотека» — одна з найважливіших пам’яток античної мітографії, у якій зібрано й систематизовано основні давньогрецькі міти, легенди про богів, героїв і походження світу. Твір, датований приблизно I–II століттям, традиційно приписували Аполлодору Афінському, однак сучасні дослідники вважають авторство помилковим, тому автора називають Псевдо-Аполлодором.
У трьох книгах «Мітологічної бібліотеки» послідовно викладено історії про олімпійських богів, Персея, Геракла, Тесея, аргонавтів, Троянську війну та інших героїв еллінської традиції.
Переклад з давньогрец. Назара Ващишина.
Детальніше за наступним посиланням - https://atenabooks.com/product:peredprodaj_quotmitologichna_bibliotekaquot
#книжкові_новинки #переклади_українською
Анотація
«Мітологічна бібліотека» — одна з найважливіших пам’яток античної мітографії, у якій зібрано й систематизовано основні давньогрецькі міти, легенди про богів, героїв і походження світу. Твір, датований приблизно I–II століттям, традиційно приписували Аполлодору Афінському, однак сучасні дослідники вважають авторство помилковим, тому автора називають Псевдо-Аполлодором.
У трьох книгах «Мітологічної бібліотеки» послідовно викладено історії про олімпійських богів, Персея, Геракла, Тесея, аргонавтів, Троянську війну та інших героїв еллінської традиції.
Переклад з давньогрец. Назара Ващишина.
Детальніше за наступним посиланням - https://atenabooks.com/product:peredprodaj_quotmitologichna_bibliotekaquot
#книжкові_новинки #переклади_українською
🔥23👏3❤1
Читаю зараз цю книгу, яка має лише вийти друком влітку (!) цього року, про походження і джерела історіографії у давньогрецькій культурі. Дуже цікаві ідеї та міркування для подальших студій
#антична_історіографія
#антична_історіографія
🔥17👏3❤2
🏺Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків КНУ імені Тараса Шевченка запрошує до участі у Міжнародній науковій конференції" VER KYIVIENSE. Sub Umbra Castanearum. Суспільства давньої, середньовічної і ранньомодерної доби та їх цивілізаційна спадщина: історія, релігія, культура", яка відбудеться 26 травня 2026 р.
Напрямки роботи конференції:
🔸Цивілізації Стародавнього Сходу
🔸Антична Греко-Римська цивілізація та її етно-політична периферія
🔸Доба Середньовіччя та Раннього Нового часу
🔸Історія Середньовічного Сходу
🔸Цивілізації Доколумбової Америки
🔸Рецепція історико-культурної спадщини суспільств давньої, середньовічної і ранньомодерної доби
📌 Подати заявку на участь можна до 24 травня 2026 р. (включно), заповнивши форму за цим посиланням:
https://forms.gle/ySqohPd2M5qXr4BD8
‼️ За результатами роботи конференції буде видана електронна збірка матеріалів. Тези доповідей приймаються до 30 червня 2026 р. (включно) на пошту damhconference@gmail.com
📌 Деталі проведення конференції та вимоги до оформлення її матеріалів – за посиланням:
https://docs.google.com/document/d/15hPMP8oHfdqErPm7BgSLPiaDj5A5Z8tzlEai7_qUVPI/edit?tab=t.0
💬 Робочі мови конференції: українська, англійська
#конференції
Напрямки роботи конференції:
🔸Цивілізації Стародавнього Сходу
🔸Антична Греко-Римська цивілізація та її етно-політична периферія
🔸Доба Середньовіччя та Раннього Нового часу
🔸Історія Середньовічного Сходу
🔸Цивілізації Доколумбової Америки
🔸Рецепція історико-культурної спадщини суспільств давньої, середньовічної і ранньомодерної доби
📌 Подати заявку на участь можна до 24 травня 2026 р. (включно), заповнивши форму за цим посиланням:
https://forms.gle/ySqohPd2M5qXr4BD8
‼️ За результатами роботи конференції буде видана електронна збірка матеріалів. Тези доповідей приймаються до 30 червня 2026 р. (включно) на пошту damhconference@gmail.com
📌 Деталі проведення конференції та вимоги до оформлення її матеріалів – за посиланням:
https://docs.google.com/document/d/15hPMP8oHfdqErPm7BgSLPiaDj5A5Z8tzlEai7_qUVPI/edit?tab=t.0
💬 Робочі мови конференції: українська, англійська
#конференції
Google Docs
Заявка на участь у Міжнародній науковій конференції "Ver Kyiviens. Sub umbra castanearum. Суспільства давньої, середньовічної і…
🏺 Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків приймає заявки на участь у Міжнародній науковій конференції "Ver Kyiviens. Sub umbra castanearum. Суспільства давньої, середньовічної і ранньомодерної доби та їх цивілізаційна спадщина: історія, релігія…
🔥14❤2