Сьогодні в рамках Днів наук філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка виступав з антикознавчими тезами щодо феномену рееміграціі - тобто поверненням на постійне місце проживання яке людина полишила за власною волею або примусово.

Зокрема, що цікаво для себе відкрив: як Платон, так і Арістотель заснували в Афінах Академію і Лікей відповідно (з різницею у 40 років) саме після досвіду рееміграції.

А якщо ж говорити про давньогрецьку лінгвокультуру, то в ній можемо зустріти два ключові концепти, коли рееміграція є позитивною у випадку з Одісеєм, і коли фатальною, негативною як у випадку з Агамемноном.

#рефлексії_антикознавця

Семантика слова "Rector" у класичній латині - від керманича до інтелектуального провідника

У сучасному академічному середовищі слово «ректор» сприймається доволі однозначно - як адміністративна посада керівника університету. Проте його латинське походження відкриває значно глибший і багатошаровий смисловий горизонт.

Латинське rector, ōris походить від дієслова rego - «керувати», «спрямовувати», «вести». Уже на цьому рівні важливо, що йдеться не просто про управління як механічну функцію, а про акт спрямування руху, надання йому сенсу і порядку. У класичній латині rector означає «провідник», «керманич», «наставник», «володар» (пор. moderator, gubernator), тобто фігуру, яка не лише контролює, а й задає напрям.

Особливо показовим є образне вживання цього слова в античній літературі. У Цицерона rector - це керманич корабля (navium rectores: Cic. Divinatione I, 14, 24). Подібний образ розгортається у Вергілія (Verg. Aeneis V, 161; 176), де керманич постає як той, хто утримує курс у мінливому морському просторі. В Овідія це значення також є усталеним (Ov. Metamorphoses II, 186; VI, 232; XI, 482; 493; Ov. Tristia I, 2, 31), підкреслюючи зв’язок між керуванням і долею.

У інших контекстах слово вживається для позначення вершника (Ov. Ars Amatoria II, 433; Sil. Ital. XVII, 138; Tac. Agricola 36; Tac. Annales I, 65), погонича слона (Liv. XXVII, 49; XLIV, 5; Curt. VIII, 14, 9) або пастуха (Plin. Epistulae VIII, 17, 4). На перший погляд - різні сфери, але їх об’єднує одна функція: спрямування живої сили, яка має власну динаміку. Rector не створює рух із нуля - він упорядковує, коригує і веде.

Це дозволяє побачити важливу особливість латинської лінгвокультури: влада тут мислиться не як домінування, а як відповідальне спрямування. Rector - це не лише той, хто має владу, а той, хто здатен утримати курс.

Якщо перенести це значення у сучасний академічний контекст, постає цікава трансформація. Ректор університету - це не просто адміністратор чи менеджер освітнього процесу. У глибшому, класичному сенсі - це «керманич» інтелектуальної спільноти, відповідальний за її стратегічний напрям, цінності та сенси.

У цьому вимірі університет постає як своєрідний «корабель», що рухається у складному морі сучасності - між технологічними викликами, соціальними трансформаціями та кризами цінностей. І саме rector визначає, чи буде цей рух хаотичним, чи осмисленим.

Таким чином, латинське слово rector зберігає в собі не лише історичне значення, а й певний етичний імператив: керувати - означає не володіти, а спрямовувати; не домінувати, а відповідати за напрям руху.

І, можливо, саме це первісне значення сьогодні у світі є особливо актуальним.

#філологічні_нотатки #латина

Нові публікації з класичних студій у фаховому філологічному виданні Київського університету 🇺🇦📚✍️

У свіжому випуску №1(39) за 2026 рік філологічного часопису Навчального наукового інституту філології "Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика" (категорія Б), головним редактором якого є професор Світлана ГРИЦЕНКО, завідувач кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоеллінстики Київського університету, надруковано чимало важливих та цікавих напрацювань з класичної філології:

вперше переклад українською мовою:
- твору Ермія Філософа "Висміювання язичницьких філософів", виконаний доцентом Олегом КОЖУШНИМ (КНУ імені Тараса Шевченка);
- історії про мучеництво святого Севастіана за твором "Золота легенда" (Legenda aurea) авторства Якова Ворагінського (Voragine, n. d.; Glare, 2012), виконаний доктором філософії Мартою Тимошенко (Український католицький університет)

а також статті:

- професора Лесі ЗВОНСЬКОЇ "Давньогрецька мова епіграфічних пам'яток дорійськими та західно-грецькими діалектами: спільне та відмінне";
- доцента Оксани КОЩІЙ "Лінгвотектоніка візуального образу в "Метаморфозах" Овідія: структурно-семантичний вимір латинської екфрази";
- доцента Анни ПОЛІЩУК "Максими мовної ввічливості в "Риториці" Арістотеля";
- доцента Інеси ЧАКАЛ "Зооніми в концептуальній структурі античного наративу";
- аспіранта Павла БЄЛЬСЬКОГО "Пророцтва Кассандри в трагедії Есхіла "Агамемнон": лінгвопрагматичний аспект".

З повними версіями цих публікацій і загалом всього випуску можна ознайомитися за наступним покликанням - https://philology-journal.com/index.php/journal/issue/view/24

#переклади_українською #класика_в_Україні

Діалоги з мудрістю…мабуть, саме Діти - найкращі філософи (с)

Джерело - https://www.facebook.com/share/p/1EHrbB2Eey/?mibextid=wwXIfr

Ніщо не чуже людське античним філософам, навіть Tinder

(С) авторське

#іронія_античності #антична_філософія

Вибачте за нескромність, але це мабуть одне з найоригінальніших привітань яке отримав сьогоднішній іменинник…адмін цього ТГ-каналу ☺️ Дякую сердечно за Підтримку та Увагу до моїх дуже скромних напрацювань в океані вітчизняних антикознавчих студій 🤗

📘 Вийшов друком новий номер журналу Studia graeco-arabica 15 (2025)

Опубліковано черговий випуск одного з провідних міжнародних журналів, присвячених античній, середньовічній та греко-арабській філософській традиції. Номер охоплює широкий спектр досліджень – від аристотелівської логіки й неоплатонізму до арабської рецепції античної думки,Авіценни, Аль-Фарабі, Псевдо-Діонісія та Марсіліо Фічіно.

📑 Основні статті випуску:▪️
Джузеппе Настазі – Нове свідчення щодо силогістики перипатетика АрістонаАлександрійського
▪️ Тіціано Доранді – До інтерпретації нового свідка трактату Галена «Про безжурність»
▪️ Клелія Аттаназіо — Ангельська мудрість: педагогічні таємниці діонісійської ієрархії
▪️ Георге Паскелеу – Чому Дамаскій так пишався своїм визначенням буття?
▪️ Александр Трайгер – Тріада«Благо–Сила–Мудрість» і новий порфиріївський фрагмент арабською мовою
▪️ Ясемін Ґьокпинар – Грецька математика для арабської музики: Аль-Фарабі та адаптація античної теорії
▪️ Йоп Ламер – Дослідження понять ayyiyya таinniyya у «Книзі зцілення» Авіценни
▪️ Уарі Туаті– Про арабський фрагмент «Політики»Арістотеля
▪️ Фредерік Вертер — Жінки у політичній філософії Аверроеса: методологічний підхід
▪️ Бернард Бланкенгорн O.P. – Альберт Великий і Corpus Dionysiacum
▪️ Кончетта Луна – Марсіліо Фічіно та його анотації до «De arte hieratica» Прокла
▪️ Стівен Герш – Гармонійна figura композиції душі у Compendium Марсіліо Фічіно до «Тімея»

📚 Окрім дослідницьких статей, номер містить:– рецензії та критичні огляди нових праць з античної й середньовічної філософії;
– матеріали з рецепції піфагореїзму, Авіценни, арабських перекладів Отців Церкви;
– меморіальні тексти пам’яті Hans Daiber та Jean-Pierre Torrell O.P.

З повними версіями статей можна ознайомитися за наступним посиланням - https://learningroads.cfs.unipi.it/sga-15-2025/

#антикознавча_світова_періодика

- як ти зрозумів, що вона створена для тебе?
- вона знає різницю між Сократом та Ісократом 😄😉

#іронія_античності

Відкрито передпродаж першого перекладу українською «Міфологічної бібліотеки» Псевдо-Аполлодора


Анотація
«Мітологічна бібліотека» — одна з найважливіших пам’яток античної мітографії, у якій зібрано й систематизовано основні давньогрецькі міти, легенди про богів, героїв і походження світу. Твір, датований приблизно I–II століттям, традиційно приписували Аполлодору Афінському, однак сучасні дослідники вважають авторство помилковим, тому автора називають Псевдо-Аполлодором.
У трьох книгах «Мітологічної бібліотеки» послідовно викладено історії про олімпійських богів, Персея, Геракла, Тесея, аргонавтів, Троянську війну та інших героїв еллінської традиції.

Переклад з давньогрец. Назара Ващишина.
Детальніше за наступним посиланням - https://atenabooks.com/product:peredprodaj_quotmitologichna_bibliotekaquot

#книжкові_новинки #переклади_українською

🏺Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків КНУ імені Тараса Шевченка запрошує до участі у Міжнародній науковій конференції" VER KYIVIENSE. Sub Umbra Castanearum. Суспільства давньої, середньовічної і ранньомодерної доби та їх цивілізаційна спадщина: історія, релігія, культура", яка відбудеться 26 травня 2026 р.

Напрямки роботи конференції:
🔸Цивілізації Стародавнього Сходу
🔸Антична Греко-Римська цивілізація та її етно-політична периферія
🔸Доба Середньовіччя та Раннього Нового часу
🔸Історія Середньовічного Сходу
🔸Цивілізації Доколумбової Америки
🔸Рецепція історико-культурної спадщини суспільств давньої, середньовічної і ранньомодерної доби

📌 Подати заявку на участь можна до 24 травня 2026 р. (включно), заповнивши форму за цим посиланням:
https://forms.gle/ySqohPd2M5qXr4BD8

‼️ За результатами роботи конференції буде видана електронна збірка матеріалів. Тези доповідей приймаються до 30 червня 2026 р. (включно) на пошту damhconference@gmail.com

📌 Деталі проведення конференції та вимоги до оформлення її матеріалів – за посиланням:
https://docs.google.com/document/d/15hPMP8oHfdqErPm7BgSLPiaDj5A5Z8tzlEai7_qUVPI/edit?tab=t.0

💬 Робочі мови конференції: українська, англійська

#конференції