Сьогодні на 99-ому році життя відійшла у Вічність французька антикознавиця, дружина видатного дослідника античної філософії Пʼєра Адо - Ілзетраут Адо.

Дисертацію Ілзетраут захистила на тему «Seneca unddie griechisch-römische Tradition der Seelenleitung» (1966; «Сенека, духовне керівництво та практика філософії»). Потім вона з чоловіком разом займалися неоплатоніками. Дослідниця випустила критичне видання коментарю Сімплікія до «Енхірідіону» (франц. Le Commentaire de Simplicius sur le Manuel d’Épictète) з чудовим введенням, порівнянним з самостійною книгою, також був опублікований їх спільний лекційний курс Apprendreté та Сімплікію.

У 1985 році вона очолює в CNRS дослідницький проект про твори та ідеї Сімплікія.

Серед її численних публікацій особливу увагу здобула робота «Вільні мистецтва та філософія в античній думці».

#in_memoriam

Про незвичайне прізвисько.

У славнозвісному трактаті видатного письменника Афінея "Бенкет мудреців" зустрічаємо людину на прізвисько Κειτούκειτος (keitukeitos) [Ath. 1.1e.]. Автор цього твору дає таке прізвисько героєві свого енциклопедичного твору Ульпіану з Тіра. Прізвисько походить від виразу "κεῖται ἢ οὐ κεῖται" [keitai e ou keitai], тобто. "Підходить чи Не-підходить". Сенс прізвиська пояснюється таким чином: Ульпіан реагував на будь-яке слово, яке використовується співрозмовником, і цікавився, чи воно правда доречно для позначення того, що людина має на увазі? Співрозмовник мав у разі непросто дати тлумачення слова, а й навести приклади його використання у класичній літературі.

Як і багато інших персонажів твору Афінея, Ульпіан носить ім'я іменитого сучасника - правознавця III ст.н.е. Доміція Ульпіана, а також уродженця міста Тіра. Можливо, що або він, або його близький родич послужив прототипом для Ульпіана "Підходить-Не підходить". Ілюстрована цим персонажем прискіплива увага до слова відображала звички інтелектуалів греко-римського часу (періоду другої софістики), над якими Афіней дещо іронізує. Його твір, що розповідає про історію термінів, звичаїв, літературних творів і т.д., побудовано у вигляді бесіди подібних скрупульозних інтелектуалів, які, хоч і зібралися за столом, але за діалогом вчених та мислячих людей забувають іноді про страви, що стоять перед ними.

До уваги науковців КНУ імені Тараса Шевченка! Відкрито доступ до колекції міжнародних рецензованих антикознавчих журналів видавництва De Gruyter Brill https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects

De Gruyter Brill — провідне німецьке незалежне академічне видавництво зі штаб-квартирою в Берліні, засноване у 1749 році. Воно публікує понад 800 нових наукових книг на рік та тисячі журналів, особливо з гуманітарних, соціальних, технічних, природничих наук, медицини. Видання доступні англійською та німецькою мовами.

Доступ отримано завдяки співпраці Наукової бібліотеки з Консорціумом EIFL-Україна (Electronic Information for Libraries)

Користувачам Університету доступний Full access у розділ Journals за наступними темами:

Африканські дослідження - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/african-studies

Мистецтво - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/arts

Азійські студії - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/asian-studies

Бізнес та економіка - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/business-economics

Класичні, стародавні близькосхідні та єгипетські дослідження -
https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/classical-ancient-near-eastern-egyptian-studies

Культурологічні дослідження - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/cultural-studies

Освіта - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/education

Історія - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/history

Право - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/law

Лінгвістика та семіотика - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/linguistics-semiotics

Літературознавство - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/literary-studies

Середньовічні та ранньомодерні дослідження - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/medieval-early-modern-studies

Близькосхідні та ісламські дослідження - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/islamic-middle-eastern-studies

Сучасні мови - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/modern-languages

Філософія - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/philosophy


Психологія, Психотерапія, Коучинг - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/psychology-psychotherapy-coaching

Психосоціальна допомога, Освіта, Церква - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/psychosocial-care-education-church

Релігія, Біблія та теологія - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/religion-bible-theology

Соціальні науки - https://www.degruyterbrill.com/publishing/subjects/social-sciences


Доступ можливий з будь-якого комп’ютера в локальній мережі Університету: у комп’ютеризованому читальному залі Наукової бібліотеки імені М. Максимовича (кім. 27) та у всіх корпусах структурних підрозділів Університету.

Інституційний доступ надається до 31 грудня 2026 року.

#корисні_посилання #електронні_ресурси

На честь сьогоднішньої традиційної дати заснування міста Рим (21 квітня 753 р. до н.е.)- ділюся цікавим античним латинським паліндромом 😎🏛️

Віднайдено папірус з фрагментом "Іліади" Гомера в середині давньоєгипетської гробниці

Іспано-єгипетська археологічна команда виявила рідкісний фрагмент поеми "Іліада" давньогрецького поета Гомера всередині мумії на території стародавнього міста Оксірінх. Повідомляє Euronews - https://www.euronews.com/culture/2026/04/21/homer-and-the-mummy-rare-copy-of-the-iliad-poem-found-inside-ancient-egyptian-tomb

Знахідка відкриває нові уявлення про те, як античні тексти використовувалися в похоронних практиках, і навіть поширення грецької літератури в римському Єгипті.

Археологи працювали в містечку Аль-Бахнаса, приблизно за 190 кілометрів на південь від Каїра. Відкриття було зроблено під час спільної місії Університету Барселони та Інституту Стародавнього Близького Сходу. Про це повідомив міністр туризму та старожитностей Єгипту Шериф Фаті.

Знахідку було зроблено у "гробниці 65" - підземному похоронному комплексі, який, незважаючи на пограбування ще в античності, зберіг значну кількість похоронних артефактів.

Найбільш вражаюча знахідка була зроблена всередині однієї з мумій – фрагмент папірусу зі рядками з другої книги "Іліади", зокрема з розділу "Каталог кораблів", в якому перераховуються грецькі війська, що вирушили до Трої.

Хоча папіруси часто знаходять в Оксиринху – одному з найважливіших археологічних центрів для дослідження давньогрецьких текстів – їхня присутність безпосередньо всередині мумії значно рідша.

Саме це робить відкриття унікальним як із літературної, так і з історичної точки зору.

Експерти припускають, що фрагмент було повторно використано як частину обгортки мумії чи картоннажу – поширеної практики в античності, коли списані тексти застосовувалися у процесі поховання над символічних цілях, а ролі матеріалу.

Єгипетська влада зазначає, що ця знахідка доповнює археологічний масив провінції Аль-Мінья.

Артефакт датується греко-римським періодом, коли Єгипет перебував під сильним культурним впливом грецького, та був і римського світу. Він дає рідкісне уявлення про те, як класична література циркулювала у повсякденному житті, далеко за межами елітарних бібліотек.

Генеральний секретар Вищої ради старожитностей Хішам Аль-Лейзі наголосив, що це місце відкриває нові деталі похоронних ритуалів Аль-Бахнаси у греко-римський період.

#новини_класики #культурологічні_нотатки

Один давній знайомий адміна ТГ-каналу замовив до його Дня народження подарунок - друкований екземпляр критичного видання оригінального тексту "Каїрського папірусу" Емпедокла - сподіваюсь, що незабаром вітчизняні поціновувачі класики зможуть одні з перших прочитати українською абсолютно нові фрагменти видатного досократика.

Сьогодні в рамках Днів наук філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка виступав з антикознавчими тезами щодо феномену рееміграціі - тобто поверненням на постійне місце проживання яке людина полишила за власною волею або примусово.

Зокрема, що цікаво для себе відкрив: як Платон, так і Арістотель заснували в Афінах Академію і Лікей відповідно (з різницею у 40 років) саме після досвіду рееміграції.

А якщо ж говорити про давньогрецьку лінгвокультуру, то в ній можемо зустріти два ключові концепти, коли рееміграція є позитивною у випадку з Одісеєм, і коли фатальною, негативною як у випадку з Агамемноном.

#рефлексії_антикознавця

Семантика слова "Rector" у класичній латині - від керманича до інтелектуального провідника

У сучасному академічному середовищі слово «ректор» сприймається доволі однозначно - як адміністративна посада керівника університету. Проте його латинське походження відкриває значно глибший і багатошаровий смисловий горизонт.

Латинське rector, ōris походить від дієслова rego - «керувати», «спрямовувати», «вести». Уже на цьому рівні важливо, що йдеться не просто про управління як механічну функцію, а про акт спрямування руху, надання йому сенсу і порядку. У класичній латині rector означає «провідник», «керманич», «наставник», «володар» (пор. moderator, gubernator), тобто фігуру, яка не лише контролює, а й задає напрям.

Особливо показовим є образне вживання цього слова в античній літературі. У Цицерона rector - це керманич корабля (navium rectores: Cic. Divinatione I, 14, 24). Подібний образ розгортається у Вергілія (Verg. Aeneis V, 161; 176), де керманич постає як той, хто утримує курс у мінливому морському просторі. В Овідія це значення також є усталеним (Ov. Metamorphoses II, 186; VI, 232; XI, 482; 493; Ov. Tristia I, 2, 31), підкреслюючи зв’язок між керуванням і долею.

У інших контекстах слово вживається для позначення вершника (Ov. Ars Amatoria II, 433; Sil. Ital. XVII, 138; Tac. Agricola 36; Tac. Annales I, 65), погонича слона (Liv. XXVII, 49; XLIV, 5; Curt. VIII, 14, 9) або пастуха (Plin. Epistulae VIII, 17, 4). На перший погляд - різні сфери, але їх об’єднує одна функція: спрямування живої сили, яка має власну динаміку. Rector не створює рух із нуля - він упорядковує, коригує і веде.

Це дозволяє побачити важливу особливість латинської лінгвокультури: влада тут мислиться не як домінування, а як відповідальне спрямування. Rector - це не лише той, хто має владу, а той, хто здатен утримати курс.

Якщо перенести це значення у сучасний академічний контекст, постає цікава трансформація. Ректор університету - це не просто адміністратор чи менеджер освітнього процесу. У глибшому, класичному сенсі - це «керманич» інтелектуальної спільноти, відповідальний за її стратегічний напрям, цінності та сенси.

У цьому вимірі університет постає як своєрідний «корабель», що рухається у складному морі сучасності - між технологічними викликами, соціальними трансформаціями та кризами цінностей. І саме rector визначає, чи буде цей рух хаотичним, чи осмисленим.

Таким чином, латинське слово rector зберігає в собі не лише історичне значення, а й певний етичний імператив: керувати - означає не володіти, а спрямовувати; не домінувати, а відповідати за напрям руху.

І, можливо, саме це первісне значення сьогодні у світі є особливо актуальним.

#філологічні_нотатки #латина

Нові публікації з класичних студій у фаховому філологічному виданні Київського університету 🇺🇦📚✍️

У свіжому випуску №1(39) за 2026 рік філологічного часопису Навчального наукового інституту філології "Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика" (категорія Б), головним редактором якого є професор Світлана ГРИЦЕНКО, завідувач кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоеллінстики Київського університету, надруковано чимало важливих та цікавих напрацювань з класичної філології:

вперше переклад українською мовою:
- твору Ермія Філософа "Висміювання язичницьких філософів", виконаний доцентом Олегом КОЖУШНИМ (КНУ імені Тараса Шевченка);
- історії про мучеництво святого Севастіана за твором "Золота легенда" (Legenda aurea) авторства Якова Ворагінського (Voragine, n. d.; Glare, 2012), виконаний доктором філософії Мартою Тимошенко (Український католицький університет)

а також статті:

- професора Лесі ЗВОНСЬКОЇ "Давньогрецька мова епіграфічних пам'яток дорійськими та західно-грецькими діалектами: спільне та відмінне";
- доцента Оксани КОЩІЙ "Лінгвотектоніка візуального образу в "Метаморфозах" Овідія: структурно-семантичний вимір латинської екфрази";
- доцента Анни ПОЛІЩУК "Максими мовної ввічливості в "Риториці" Арістотеля";
- доцента Інеси ЧАКАЛ "Зооніми в концептуальній структурі античного наративу";
- аспіранта Павла БЄЛЬСЬКОГО "Пророцтва Кассандри в трагедії Есхіла "Агамемнон": лінгвопрагматичний аспект".

З повними версіями цих публікацій і загалом всього випуску можна ознайомитися за наступним покликанням - https://philology-journal.com/index.php/journal/issue/view/24

#переклади_українською #класика_в_Україні

Діалоги з мудрістю…мабуть, саме Діти - найкращі філософи (с)

Джерело - https://www.facebook.com/share/p/1EHrbB2Eey/?mibextid=wwXIfr

Ніщо не чуже людське античним філософам, навіть Tinder

(С) авторське

#іронія_античності #антична_філософія

Вибачте за нескромність, але це мабуть одне з найоригінальніших привітань яке отримав сьогоднішній іменинник…адмін цього ТГ-каналу ☺️ Дякую сердечно за Підтримку та Увагу до моїх дуже скромних напрацювань в океані вітчизняних антикознавчих студій 🤗

📘 Вийшов друком новий номер журналу Studia graeco-arabica 15 (2025)

Опубліковано черговий випуск одного з провідних міжнародних журналів, присвячених античній, середньовічній та греко-арабській філософській традиції. Номер охоплює широкий спектр досліджень – від аристотелівської логіки й неоплатонізму до арабської рецепції античної думки,Авіценни, Аль-Фарабі, Псевдо-Діонісія та Марсіліо Фічіно.

📑 Основні статті випуску:▪️
Джузеппе Настазі – Нове свідчення щодо силогістики перипатетика АрістонаАлександрійського
▪️ Тіціано Доранді – До інтерпретації нового свідка трактату Галена «Про безжурність»
▪️ Клелія Аттаназіо — Ангельська мудрість: педагогічні таємниці діонісійської ієрархії
▪️ Георге Паскелеу – Чому Дамаскій так пишався своїм визначенням буття?
▪️ Александр Трайгер – Тріада«Благо–Сила–Мудрість» і новий порфиріївський фрагмент арабською мовою
▪️ Ясемін Ґьокпинар – Грецька математика для арабської музики: Аль-Фарабі та адаптація античної теорії
▪️ Йоп Ламер – Дослідження понять ayyiyya таinniyya у «Книзі зцілення» Авіценни
▪️ Уарі Туаті– Про арабський фрагмент «Політики»Арістотеля
▪️ Фредерік Вертер — Жінки у політичній філософії Аверроеса: методологічний підхід
▪️ Бернард Бланкенгорн O.P. – Альберт Великий і Corpus Dionysiacum
▪️ Кончетта Луна – Марсіліо Фічіно та його анотації до «De arte hieratica» Прокла
▪️ Стівен Герш – Гармонійна figura композиції душі у Compendium Марсіліо Фічіно до «Тімея»

📚 Окрім дослідницьких статей, номер містить:– рецензії та критичні огляди нових праць з античної й середньовічної філософії;
– матеріали з рецепції піфагореїзму, Авіценни, арабських перекладів Отців Церкви;
– меморіальні тексти пам’яті Hans Daiber та Jean-Pierre Torrell O.P.

З повними версіями статей можна ознайомитися за наступним посиланням - https://learningroads.cfs.unipi.it/sga-15-2025/

#антикознавча_світова_періодика

- як ти зрозумів, що вона створена для тебе?
- вона знає різницю між Сократом та Ісократом 😄😉

#іронія_античності

Відкрито передпродаж першого перекладу українською «Міфологічної бібліотеки» Псевдо-Аполлодора


Анотація
«Мітологічна бібліотека» — одна з найважливіших пам’яток античної мітографії, у якій зібрано й систематизовано основні давньогрецькі міти, легенди про богів, героїв і походження світу. Твір, датований приблизно I–II століттям, традиційно приписували Аполлодору Афінському, однак сучасні дослідники вважають авторство помилковим, тому автора називають Псевдо-Аполлодором.
У трьох книгах «Мітологічної бібліотеки» послідовно викладено історії про олімпійських богів, Персея, Геракла, Тесея, аргонавтів, Троянську війну та інших героїв еллінської традиції.

Переклад з давньогрец. Назара Ващишина.
Детальніше за наступним посиланням - https://atenabooks.com/product:peredprodaj_quotmitologichna_bibliotekaquot

#книжкові_новинки #переклади_українською