Як антикознавець, стосовно інциденту щодо ганебного недопущення МОК до змагань Владислава Гераскевича, можу зауважити, що спортивні змагання мають у Стародавній Греції саме комеморативне походження.

Згідно з легендами, Олімпійські ігри встановив Геракл, син Зевса, на згадку про ідейських братів-курет після перемоги в бігу, або ж на честь Пелопса, який переміг у гонках на колісницях [Paus.V.1].

Герої Гомера брали участь у спортивних змаганнях, щоби вшанувати пам'ять загиблих. В “Іліаді” є гонки на колісницях, бокс, боротьба, піший забіг, а також фехтування, стрілянина з лука та метання списа. “Одіссея” додає до них стрибки в довжину та метання диска [Young D. A Brief History of Olympic Games. Blackwell Publishing, 2004, p.6].

#рефлексії_антикознавця

До Вашої уваги - відео-презентація першого повного українського перекладу «Аргонавтика» Аполлонія Родоського

Перекладач - Євген Матковський.

Науковий редактор - доктор філологічних наук, професор КНУ імені Тараса Шевченка Звонська Леся Леонідівна.

https://www.youtube.com/watch?v=LigujesXjsg


Придбати книгу можна за цим покликанням - https://koleso.life/catalog/1/4665

#переклади_українською

Про саркастичність етимології слова «сарказм»

Давньогрецьке слово σαρκασμός, яке фіксується вперше лише аж у працях пізньоантичних граматиків і риторів [Hdn.Fig.p.92 S., Phryn.PS p.168], походить від дієслова σαρκάζειν – «рвати м’ясо», «роздирати плоть», «шматувати тіло» [Ar.Pax 482]. Коренем тут є іменник σάρξ – «плоть», «тілесність». Уже сама ця тілесна семантика надає поняттю сарказму відчутно агресивного й болісного забарвлення. Мова, яка в культурі часто мислиться як інструмент розуму, тут постає майже як знаряддя фізичного ушкодження.

Виникає закономірне запитання: що саме вкладали давні автори в це поняття? Чи йшлося про те, що сарказм безжально зриває маску з людини, оголюючи приховане так само різко, як хижі ікла роздирають м’ясо? Чи, можливо, акцент робився на іншому – на тому, що влучне, дошкульне слово здатне ранити настільки глибоко, ніби вириває шмат плоті, залишаючи психологічний слід?

У риторичній традиції сарказм поступово почали розуміти як особливо гостру форму іронії - таку, що не просто натякає, а свідомо вражає, викриває, принижує або висміює. На відміну від м’якої іронії, яка може бути інтелектуальною грою, сарказм передбачає елемент нападницької сили. Його мета – не лише показати суперечність, а й «розсікати» хибу, розкривати удаваність чи моральну слабкість.

Таким чином, етимологія слова «сарказм» напрочуд точно відображає його сутність. Це мовленнєвий прийом, який діє різко, болісно й оголювально. І в цьому сенсі сама історія слова стає метафорою сили слова як такого – здатного не лише переконувати чи пояснювати, а й ранить, залишаючи після себе відчутний, майже тілесний ефект.

#філологічні_нотатки #грека

Вийшла друком стаття про перші україномовні переклади Платона

У крайньому номері (2025, #4) провідного філософського журналу України «Філософська думка» вийшла стаття Олександра Іванюти (Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України) на тему
«Омелян Гороцький і перші україномовні перекла­ди Платона».

Зі статею можна ознайомитися за наступним покликанням - https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/861/757

#переклади_українською
#антична_філософія #класика_в_Україні
#платон

Віднайшли незвичайний шолом, який підтверджує один сюжет з "Іліади"

Незвичайний шолом із іклів кабана віком 3500 років виявили на початку цього року у Греції.
У десятій книзі «Іліади» [261-271] Гомера герой Одіссей носить шолом із рядами білих іклів, що дивовижно збігається зі свіжою археологічною знахідкою.

Неподалік Пілоса в Греції дослідники виявили незвичайний шолом, який проливає нове світло на військову культуру мікенської Греції бронзового століття, що існувала приблизно в 1500 р. до н. е. Артефакт виготовлений з десятків ретельно відполірованих іклів дикого кабана, пришитих до конічної шкіряної шапочки, і є однією з характерних форм захисту голови того часу. Про знахідку повідомило Міністерство культури Греції.

Як був зроблений шолом

Шолом створювався шляхом пришивання іклів до смужок тканини або шкіри, що охоплюють шапочку, обшиту повстю. Така конструкція захищала щелепу та шию, хоча за міцністю поступалася пізнішим бронзовим моделям. За словами дослідників, Гомер навіть натякає, що такі шоломи могли передаватися як сімейні реліквії з покоління до покоління, наголошуючи на їх символічному значенні. Ці об'єкти допомагають зрозуміти, як у мікенській Греції перепліталися ремесло, соціальний статус та міфологія.

На думку археологів, шоломи з ікол кабанів не лише показують технічну майстерність, а й свідчать про складну соціальну структуру того часу. Подібні знахідки дозволяють поглянути на давньогрецьку військову справу не лише через призму війни, а й через мистецтво, символіку та статус власників.

Детальніше - https://greekcitytimes.com/2026/02/12/mycenaean-boar-tusk-helmet-pylos/?utm_source=chatgpt.com

#новини_класики #культурологічні_нотатки #гомер

- а як буде давньогрецькою "спіч" (промова)?
- як один з варіантів "міф" (точніше -міт/ф-ос) 😳

#давньогрецька_у_житті

Розкрито хімічну формулу давньогрецького «чарівного еліксиру»: дослідження розкриває галюциногенний секрет Елевсінських містерій.

Міжнародна група вчених - хіміків, мікологів та антикознавців-археологів використовуючи методи, що існували ще в Стародавній Греції, зуміла відтворити перетворення отруйного гриба на зілля з психоделічними властивостями. Це відкриття підтверджує теорію про те, що «кікеон», священний напій, що був кульмінацією обрядів Елевсіна, містив потужний галюциноген, здатний викликати переживання трансцендентності та одкровення.

Протягом майже двох тисячоліть щоосені процесія віруючих долала 20 кілометрів, що розділяли Афіни та Елевсін, несучи з собою не лише підношення, а й надію побачити потойбічне життя. Там, усередині Телестеріону, великого залу ініціацій, прочани брали участь в Елевсінських містеріях, найважливішому езотеричному обряді класичної античності.

Зі статею можна ознайомитися за наступним покликанням -
https://www.nature.com/articles/s41598-026-39568-3

#історичні_нотатки

Віднайдено підтвердження застосування бойових слонів Ганнібалом

Нещодавно Вчені знайшли перше матеріальне підтвердження тому, що легендарний карфагенський полководець Ганнібал використав бойових слонів у своєму поході на Римську республіку: на півдні Іспанії археологи відкопали кістку ступні слона.

Історики Другої Пунічної війни, яку Ганнібал вів проти стародавніх римлян, давно припускали, що він мав армію бойових слонів. Однак підтвердження цьому не було, поки залишки тварини не знайшли неподалік Кордови під час розкопок нашарувань, що належать до Залізного віку.

Детальніше за цим покликанням - https://www.bbc.com/news/articles/cdr2xl1e41eo

Дивлюся на цю ситуацію з Іраном і розумію, що насправді фактично нічого не змінилося за майже 2500 років у протистоянні Заходу і Близького Сходу - тільки тоді Греція та Перське царство, а описували її не ТГ-канали, а видатні постаті як Фукідід, Ксенофонт та інші…

#рефлексії_антикознавця