Римський казан для нагрівання води у формі фортеці-форту. Знайдений у Помпеях, що датується I ст. н.е.
Котел ставився на жаровню, причому центр (двір фортеці) залишався відкритим і можна було щось зігріти чи приготувати. Прямо напрошуються шампури для шашлику, але, на жаль, римляни не робили шашлик.🍢
Для порівняння поряд - на 3 фото руїн римського форту Каср-Башир у Йорданії на східному кордоні імперії, збудований наприкінці III ст.я н.е., а на 4 фото – реконструкція фортеці Каср-Башир.
Національний археологічний музей Неаполя, Італія
#культурологічні_нотатки
Котел ставився на жаровню, причому центр (двір фортеці) залишався відкритим і можна було щось зігріти чи приготувати. Прямо напрошуються шампури для шашлику, але, на жаль, римляни не робили шашлик.🍢
Для порівняння поряд - на 3 фото руїн римського форту Каср-Башир у Йорданії на східному кордоні імперії, збудований наприкінці III ст.я н.е., а на 4 фото – реконструкція фортеці Каср-Башир.
Національний археологічний музей Неаполя, Італія
#культурологічні_нотатки
🔥17❤8👏4
Епічно-політичне 😁😅🙈
«Данайці дарують коня Дональду Трампу»
Червонофігурний вазопис. IV ст. до н. е.
#іронія_античності
«Данайці дарують коня Дональду Трампу»
Червонофігурний вазопис. IV ст. до н. е.
#іронія_античності
🤣19🔥11🙈2
Передпродаж книг "24 години у Стародавніх Афінах/Стародавньому Римі"
Про Афіни
Перенесіться до Стародавніх Афін, щоби провести з мешканцями міста один день.
416 рік до н.е. Афіни перебувають на вершині своєї могутності: їхня політична й військова потуга вселяє страх у всьому античному світі, а місто безупинно розширює межі соціальних, літературних і філософських експериментів. Тут зосереджені більше геніїв на душу населення, ніж у будь-яку іншу добу історії людства.
Про Рим
Перенесіться до Стародавнього Рима, щоби провести з мешканцями міста один день.
У 137 році н. е. Рим наближається до зеніту могутності; імперія багатіє і процвітає, а столиця стає символом культури й науки. Проте не можна сказати, що пересічний римлянин відчуває на собі всі ці блага чи переймається розширенням територій, пишнотою споруд або високими ідеалами. Для більшості люду життя важке, а кожен день приносить нові виклики.
#книжкові_новинки
Про Афіни
Перенесіться до Стародавніх Афін, щоби провести з мешканцями міста один день.
416 рік до н.е. Афіни перебувають на вершині своєї могутності: їхня політична й військова потуга вселяє страх у всьому античному світі, а місто безупинно розширює межі соціальних, літературних і філософських експериментів. Тут зосереджені більше геніїв на душу населення, ніж у будь-яку іншу добу історії людства.
Про Рим
Перенесіться до Стародавнього Рима, щоби провести з мешканцями міста один день.
У 137 році н. е. Рим наближається до зеніту могутності; імперія багатіє і процвітає, а столиця стає символом культури й науки. Проте не можна сказати, що пересічний римлянин відчуває на собі всі ці блага чи переймається розширенням територій, пишнотою споруд або високими ідеалами. Для більшості люду життя важке, а кожен день приносить нові виклики.
#книжкові_новинки
🔥14❤4👏3❤🔥2💘1
Третій том «Порівняльних життєписів» Плутарха вже у наявності!
Цей том вміщує біографії дванадцяти діячів Еллади та Риму: правителів, полководців, мислителів і борців за свободу. Зокрема, спартанського царя Агесілая, афінського стратега Кімона, римського воєначальника Гая Марія та Помпея Великого, якому присвячено найбільший розділ.
З давньогрецької переклав Назар Ващишин.
Придбати можна за наступним посиланням - https://stiletto.com.ua/catalog/#ptoduct-10005
#переклади_українською
Цей том вміщує біографії дванадцяти діячів Еллади та Риму: правителів, полководців, мислителів і борців за свободу. Зокрема, спартанського царя Агесілая, афінського стратега Кімона, римського воєначальника Гая Марія та Помпея Великого, якому присвячено найбільший розділ.
З давньогрецької переклав Назар Ващишин.
Придбати можна за наступним посиланням - https://stiletto.com.ua/catalog/#ptoduct-10005
#переклади_українською
🔥13👏4❤3❤🔥3👍3
Про античну "шапку-невидимку"
Сьогодні звернімося до образу античної «шапки-невидимки» — так званого шолома Аїда. У V книзі «Іліади» (840-845) саме ним користується Афіна, коли спрямовує Діомеда проти Ареса:
Шолом Аїда названо словом κυνέη, що буквально означає головний убір зі шкури собаки (хоча, як відомо, у Гомера κυνέη може виготовлятися й із козячої шкури). Уже цей мовний факт породжує низку питань. Що мається на увазі під «шоломом Аїда»? Чи йдеться про шолом, який належить самому богові підземного світу, чи про певний тип обладунку? Якщо ж він справді є особистою власністю Аїда, то яким чином цей предмет опинився у володінні Афіни — і чому джерело не подає жодних пояснень щодо цього?
Надалі шолом Аїда з’являється у псевдогесіодівському творі «Щит» [Scut. 226–227] де він уже перебуває на голові Персея після перемоги над Медузою.
Псевдо-Аполлодор повідомляє, що цей шолом був дарований Аїдові кіклопами під час боротьби Зевса з титанами [Apollod. 1, 2, 1] у той самий момент, коли Зевс отримав блискавку, а Посейдон — тризуб. Звідси випливає, що шолом Аїда є не просто шкіряним головним убором, а кованим, божественного походження артефактом.
Тим самим шоломом, за Псевдо-Аполлодором, користувався Гермес під час гігантомахії [Apollod. 1, 6, 2], а також Персей [Apollod. 2, 4, 2]. І знову ж таки джерела мовчать про те, за яких обставин Аїд передавав цей предмет іншим богам чи героям. Складається враження, що шолом функціонує як універсальний магічний засіб, доступний будь-кому за потреби.
Р. Оніанс пов’язує образ шолома Аїда з уявленнями про душу — ψυχή, яка локалізується в голові: шолом робить її «невидимою». Якщо прийняти таке тлумачення, то йдеться, ймовірно, про головні убори, подібні до пізніших коринфських шоломів, що повністю закривали обличчя воїна. Проте навіть у цьому разі низка питань щодо походження, символіки та функцій шолома Аїда залишається відкритою.
#культурологічні_нотатки
Сьогодні звернімося до образу античної «шапки-невидимки» — так званого шолома Аїда. У V книзі «Іліади» (840-845) саме ним користується Афіна, коли спрямовує Діомеда проти Ареса:
"Віжки й батіг в свої руки вхопила Паллада Афіна
І до Арея погналася однокопитими кіньми.
Зброю в тій хвилі знімав із велетня він Періфанта,
Кращого із етоліян, Охесія славного сина, -
З нього Арей закривавлений зброю знімав. А Афіна,
Щоб не побачив Арей, прикрилась шоломом Аїда". (переклад Бориса Тена)
Шолом Аїда названо словом κυνέη, що буквально означає головний убір зі шкури собаки (хоча, як відомо, у Гомера κυνέη може виготовлятися й із козячої шкури). Уже цей мовний факт породжує низку питань. Що мається на увазі під «шоломом Аїда»? Чи йдеться про шолом, який належить самому богові підземного світу, чи про певний тип обладунку? Якщо ж він справді є особистою власністю Аїда, то яким чином цей предмет опинився у володінні Афіни — і чому джерело не подає жодних пояснень щодо цього?
Надалі шолом Аїда з’являється у псевдогесіодівському творі «Щит» [Scut. 226–227] де він уже перебуває на голові Персея після перемоги над Медузою.
Псевдо-Аполлодор повідомляє, що цей шолом був дарований Аїдові кіклопами під час боротьби Зевса з титанами [Apollod. 1, 2, 1] у той самий момент, коли Зевс отримав блискавку, а Посейдон — тризуб. Звідси випливає, що шолом Аїда є не просто шкіряним головним убором, а кованим, божественного походження артефактом.
Тим самим шоломом, за Псевдо-Аполлодором, користувався Гермес під час гігантомахії [Apollod. 1, 6, 2], а також Персей [Apollod. 2, 4, 2]. І знову ж таки джерела мовчать про те, за яких обставин Аїд передавав цей предмет іншим богам чи героям. Складається враження, що шолом функціонує як універсальний магічний засіб, доступний будь-кому за потреби.
Р. Оніанс пов’язує образ шолома Аїда з уявленнями про душу — ψυχή, яка локалізується в голові: шолом робить її «невидимою». Якщо прийняти таке тлумачення, то йдеться, ймовірно, про головні убори, подібні до пізніших коринфських шоломів, що повністю закривали обличчя воїна. Проте навіть у цьому разі низка питань щодо походження, символіки та функцій шолома Аїда залишається відкритою.
#культурологічні_нотатки
🔥6👏2❤1
Базовий курс з давньогрецької мови
Курс відбуватиметься по вівторках з 10 лютого 2026 року о 20:00!
Місце проведення: Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень по 1,5 години.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Кількість занять у курсі: 48 занять.
Мова курсу - українська.
Давньогрецька мова – мова Гомера і Сафо, Платона і Аристотеля, Нового Заповіту та отців Церкви, невичерпне джерело для створення термінології будь-якої науки. Її значення для античності навіть більше за значення англійської у наші дні. Знання структури цієї мови (разом з санскритом і латиною) є ключовим для вивчення мов індоєвропейської сім'ї.
Унікальність цього курсу полягає в тому, що давньогрецька мова вивчатиметься в контексті слов’янських мов у співставленні з українською, тобто ми з’ясовуватимемо значення граматичних термінів в рідній мові, а же потім використовуватимемо їх деінде. Основою для занять буде новітні підручники Λόγος та Athenaze, а ключом для вивчення лексики стане етимологізація «знайомих незнайомців» - слів, про чиє походження з греки мовці української часто навіть не здогадуються: канапка, кемарити, халепа, цвинтар…
Курс охоплюватиме і неадаптовані тексти: збірки анекдотів та небувальщини.
В результаті слухачі:
- зможуть читати тексти за різними системами вимови;
- опанують основи класичної граматики давньогрецької мови;
- зможуть самостійно продовжувати вивчення за допомогою класичних навчальних текстів (байки Езопа, діалоги Платона…).
У курсі зроблено акцент на практичному аспекті: учасники курсу будуть читати та переклади з першого заняття! Також учасникам потрібно буде робити домашні роботи та самостійно (час від часу) читати маленькі уривки з теорії для закріплення тем.
Курс може бути продовжений у вигляді факультативу з читання та перекладу одного з першоджерел, цікавого групі.
Є можливість сплачувати частинами від Монобанку та Приватбанку.
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи.
Викладач:
Ілля Бей — магістр богослов'я, магістр філології, перекладач, релігієзнавець, укладач українсько-давньогрецького словника, редактор телеграм-каналу «Давньогрецька мова»
Зареєстуватись можливо за посиланням:
https://platoscave.com.ua/kurs_davnohretskoi_movy
Якщо ви з якихось причин не можете долучитись до цього набору або хочете потрапити на інший курс, то залишайте свої дані у цій формі:
https://forms.gle/eethrUNvh13FMzW96
#класика_в_Україні
Курс відбуватиметься по вівторках з 10 лютого 2026 року о 20:00!
Місце проведення: Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень по 1,5 години.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Кількість занять у курсі: 48 занять.
Мова курсу - українська.
Давньогрецька мова – мова Гомера і Сафо, Платона і Аристотеля, Нового Заповіту та отців Церкви, невичерпне джерело для створення термінології будь-якої науки. Її значення для античності навіть більше за значення англійської у наші дні. Знання структури цієї мови (разом з санскритом і латиною) є ключовим для вивчення мов індоєвропейської сім'ї.
Унікальність цього курсу полягає в тому, що давньогрецька мова вивчатиметься в контексті слов’янських мов у співставленні з українською, тобто ми з’ясовуватимемо значення граматичних термінів в рідній мові, а же потім використовуватимемо їх деінде. Основою для занять буде новітні підручники Λόγος та Athenaze, а ключом для вивчення лексики стане етимологізація «знайомих незнайомців» - слів, про чиє походження з греки мовці української часто навіть не здогадуються: канапка, кемарити, халепа, цвинтар…
Курс охоплюватиме і неадаптовані тексти: збірки анекдотів та небувальщини.
В результаті слухачі:
- зможуть читати тексти за різними системами вимови;
- опанують основи класичної граматики давньогрецької мови;
- зможуть самостійно продовжувати вивчення за допомогою класичних навчальних текстів (байки Езопа, діалоги Платона…).
У курсі зроблено акцент на практичному аспекті: учасники курсу будуть читати та переклади з першого заняття! Також учасникам потрібно буде робити домашні роботи та самостійно (час від часу) читати маленькі уривки з теорії для закріплення тем.
Курс може бути продовжений у вигляді факультативу з читання та перекладу одного з першоджерел, цікавого групі.
Є можливість сплачувати частинами від Монобанку та Приватбанку.
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи.
Викладач:
Ілля Бей — магістр богослов'я, магістр філології, перекладач, релігієзнавець, укладач українсько-давньогрецького словника, редактор телеграм-каналу «Давньогрецька мова»
Зареєстуватись можливо за посиланням:
https://platoscave.com.ua/kurs_davnohretskoi_movy
Якщо ви з якихось причин не можете долучитись до цього набору або хочете потрапити на інший курс, то залишайте свої дані у цій формі:
https://forms.gle/eethrUNvh13FMzW96
#класика_в_Україні
platoscave.com.ua
Базовий курс з давньогрецької мови
Давньогрецька мова – мова Гомера і Сафо, Платона і Аристотеля, Нового Заповіту та отців Церкви, невичерпне джерело для створення термінології будь-якої науки
❤8👌3❤🔥1👍1👏1😍1
Сучасне дослідження про специфіку функціонування «військової розвідки» Сципіона Африканського в Іспанії.
Нещодавнє академічне дослідження, опубліковане в журналі Florentia Iliberritana Гранадського університету, проливає нове світло на один із найменш відомих, але найважливіших аспектів стародавнього військового генія: систематичне використання інформації та шпигунства. Дослідники Грегоріо Карраско Серрано і Давид Ромеро Фернандес з Університету Кастилії-Ла-Манчі докладно аналізують, як Публій Корнелій Сципіон, майбутній переможець Ганнібала, використовував мережу стратегічної інформації під час своєї кампанії в Іспанії (209–206 рр. до н.е.). його перемоги над карфагенянами.
Дослідження ґрунтується на ретельному аналізі класичних джерел, головним чином істориків Полібія та Лівія. Хоча обидва автори явно дотримувалися проримських поглядів, їхні докладні описи дозволяють нам реконструювати практику того, що ми сьогодні б назвали «військовою розвідкою».
Докладніше можна ознайомитися за цим покликанням - https://revistaseug.ugr.es/index.php/florentia/article/view/34094/30507
#історичні_нотатки #Рим
Нещодавнє академічне дослідження, опубліковане в журналі Florentia Iliberritana Гранадського університету, проливає нове світло на один із найменш відомих, але найважливіших аспектів стародавнього військового генія: систематичне використання інформації та шпигунства. Дослідники Грегоріо Карраско Серрано і Давид Ромеро Фернандес з Університету Кастилії-Ла-Манчі докладно аналізують, як Публій Корнелій Сципіон, майбутній переможець Ганнібала, використовував мережу стратегічної інформації під час своєї кампанії в Іспанії (209–206 рр. до н.е.). його перемоги над карфагенянами.
Дослідження ґрунтується на ретельному аналізі класичних джерел, головним чином істориків Полібія та Лівія. Хоча обидва автори явно дотримувалися проримських поглядів, їхні докладні описи дозволяють нам реконструювати практику того, що ми сьогодні б назвали «військовою розвідкою».
Докладніше можна ознайомитися за цим покликанням - https://revistaseug.ugr.es/index.php/florentia/article/view/34094/30507
#історичні_нотатки #Рим
🔥9👏3❤🔥2🆒1
Після століть пошуків було знайдено залишки єдиної будівлі, збудованої Вітрувієм.
У місті Фано (Італія) виявлено залишки базиліки, спроектованої надзвичайно впливовим архітектором Вітрувієм у I ст. до н.е. Єдиний відомий будинок, спроектований самим Вітрувієм, був знайдений під площею Андреа Коста під час профілактичних археологічних розкопок перед початком реконструкції. На відміну від стародавньої громадської будівлі, знайденої в 2023 році, яка, як передбачалося, була тією довгоочікуваною базилікою, нещодавно виявлена споруда відповідає докладному опису в трактаті Вітрувія «Про архітектуру» (De Architectura).
Точність, з якою знайдені залишки збіглися з описами Вітрувія, вразила експертів. Справді, Вітрувій описав будівлю з прямокутним планом та певним розташуванням колон: вісім на довгій стороні та чотири на короткій, за винятком двох колон, звернених до форуму.
Деталі- https://www.euronews.com/culture/2026/01/21/italys-tutankhamuns-tomb-archaeologists-hail-discovery-of-sole-vitruvius-basilica
У місті Фано (Італія) виявлено залишки базиліки, спроектованої надзвичайно впливовим архітектором Вітрувієм у I ст. до н.е. Єдиний відомий будинок, спроектований самим Вітрувієм, був знайдений під площею Андреа Коста під час профілактичних археологічних розкопок перед початком реконструкції. На відміну від стародавньої громадської будівлі, знайденої в 2023 році, яка, як передбачалося, була тією довгоочікуваною базилікою, нещодавно виявлена споруда відповідає докладному опису в трактаті Вітрувія «Про архітектуру» (De Architectura).
Точність, з якою знайдені залишки збіглися з описами Вітрувія, вразила експертів. Справді, Вітрувій описав будівлю з прямокутним планом та певним розташуванням колон: вісім на довгій стороні та чотири на короткій, за винятком двох колон, звернених до форуму.
Деталі- https://www.euronews.com/culture/2026/01/21/italys-tutankhamuns-tomb-archaeologists-hail-discovery-of-sole-vitruvius-basilica
🔥11❤9👏2
Тит_Лівій_Від_Заснування_Міста_6_том.pdf
13.2 MB
⚡️ Електронна версія 6️⃣-ого тому перекладу українською «Від заснування Міста», Тит Лівій. Книги XXХV - XL
Книги ХХХVI–ХL охоплюють період 191–179 рр. до н. е. та містять опис розбрату між синами Филипа V, через який молодшого, Деметрія, було вбито, а старший, Персей, вступив на здобуте злочином царювання, самогубства видатного карфаґенського полководця Ганібала, загибелі в полоні восьмиразового стратеґа військ Ахейського союзу Філопемена, прижиттєвих і посмертних обвинувачень Публія Сципіона Африканського. Також — традиційні розповіді про блискучі перемоги та не дуже вдалі бої римського війська.
Перекладачка — Наталя Яковенко — докторка історичних наук, професорка. Закінчила класичне відділення факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка. Фахівчиня з ранньомодерної історії XVI–XVII століть.
Цього разу даний том вийшов у видавництві «Фоліо»
#переклади_українською #книжкові_новинки
#антична_історіографія
Книги ХХХVI–ХL охоплюють період 191–179 рр. до н. е. та містять опис розбрату між синами Филипа V, через який молодшого, Деметрія, було вбито, а старший, Персей, вступив на здобуте злочином царювання, самогубства видатного карфаґенського полководця Ганібала, загибелі в полоні восьмиразового стратеґа військ Ахейського союзу Філопемена, прижиттєвих і посмертних обвинувачень Публія Сципіона Африканського. Також — традиційні розповіді про блискучі перемоги та не дуже вдалі бої римського війська.
Перекладачка — Наталя Яковенко — докторка історичних наук, професорка. Закінчила класичне відділення факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка. Фахівчиня з ранньомодерної історії XVI–XVII століть.
Цього разу даний том вийшов у видавництві «Фоліо»
#переклади_українською #книжкові_новинки
#антична_історіографія
❤10👏6🤯4🔥2
Про цитування Фукідіда на цьогорічному Всесвітньому форумі у Давосі
Якщо можна думати, що античність дуже далека від сучасних глобальних подій, то мушу Вас порадувати/розчарувати, що це зовсім не так.
Так, нинішній прем'єр-міністр Канади Марк Карні процитував думку з праці давньогрецького історика Фукідіда"Історії Пелопонесської війни", а саме з фрагменту так званого ''Мелоського діалогу'' [V 89] у світлі останніх заяв Президента США Дональда Трампа стосовно Гренландії.
Детальніше за покликанням - https://theconversation.com/mark-carney-invoked-thucydides-at-davos-what-people-get-wrong-about-this-ancient-greek-writers-take-on-power-274086
#новини_класики
Якщо можна думати, що античність дуже далека від сучасних глобальних подій, то мушу Вас порадувати/розчарувати, що це зовсім не так.
Так, нинішній прем'єр-міністр Канади Марк Карні процитував думку з праці давньогрецького історика Фукідіда"Історії Пелопонесської війни", а саме з фрагменту так званого ''Мелоського діалогу'' [V 89] у світлі останніх заяв Президента США Дональда Трампа стосовно Гренландії.
Детальніше за покликанням - https://theconversation.com/mark-carney-invoked-thucydides-at-davos-what-people-get-wrong-about-this-ancient-greek-writers-take-on-power-274086
#новини_класики
The Conversation
Mark Carney invoked Thucydides at Davos – what people get wrong about this ancient Greek writer’s take on power
Thucydides did not say that the strong will always win out over the weak.
🔥5👍3👏1
Презентація першого перекладу «Аргонавтики»
Шановні колеги! Запрошую на знакову і, без перебільшення, історичну подію в класичній філології!
Це перший!! переклад українською мовою гекзаметром!! однієї з трьох епічних давньогрецьких поем - поеми Аполлонія Родоського «Аргонавтика». Дві інші епічні поеми були перекладені більше як півстоліття тому Борисом Теном: «Одіссея» у 1968 р. та «Іліада» у 1977 р.
Тому подія перекладу «Аргонавтики» співмірна з перекладом Гомерових поем, тобто це світовий рівень українського перекладацтва!
Інших епічних поем у давньогрецькій літературі не було, тому в нашому житті випала унікальна нагода бути сучасниками цього перекладу і отримати щасливий шанс долучитися до презентації цієї книги📚
Перекладач - Євген Матковський.
Науковий редактор - Леся Звонська.
Презентація книги відбудеться 3 лютого о 19.00 на М «Почайна»: ВЕЖА на Почайній, просп. Степана Бандери, 23, ТРЦ GORODOK GALERY, 3-й поверх.
#переклади_українською
#класика_в_Украіні
Шановні колеги! Запрошую на знакову і, без перебільшення, історичну подію в класичній філології!
Це перший!! переклад українською мовою гекзаметром!! однієї з трьох епічних давньогрецьких поем - поеми Аполлонія Родоського «Аргонавтика». Дві інші епічні поеми були перекладені більше як півстоліття тому Борисом Теном: «Одіссея» у 1968 р. та «Іліада» у 1977 р.
Тому подія перекладу «Аргонавтики» співмірна з перекладом Гомерових поем, тобто це світовий рівень українського перекладацтва!
Інших епічних поем у давньогрецькій літературі не було, тому в нашому житті випала унікальна нагода бути сучасниками цього перекладу і отримати щасливий шанс долучитися до презентації цієї книги📚
Перекладач - Євген Матковський.
Науковий редактор - Леся Звонська.
Презентація книги відбудеться 3 лютого о 19.00 на М «Почайна»: ВЕЖА на Почайній, просп. Степана Бандери, 23, ТРЦ GORODOK GALERY, 3-й поверх.
#переклади_українською
#класика_в_Украіні
❤10🔥8👏4🤔1
Оксимель (ὀξύμελι): античний суперсироп від кашлю, болю та отруєння.
Оксимель - фармацевтична класика, що стала в наш час модним трендом для тих, хто любить здоровий спосіб життя (сучасним сленгом "зошників"). Його дуже поважали античні лікарі - Гіппократ і Діоскорид. Згадується також у Лісія і Арістотеля [Lys.Fr.42, Arist.Pr.922a6] та Плінія і Колумелли [NH xxxvii271; De Rustica Ii. 17. p. ca. 95, 780]. А сьогодні виробники "зожних" продуктів радо продають його як потужний імуномодулятор.
Назва ὀξύμελ (oxymeli) - буквально «кислий мед» або «мед з оцтом». Цей сироп був універсальним засобом. Його прописували:
• від кашлю з харкотинням, бронхіту та ангіни.
• від болю у суглобах.
• навіть як протиотруту при укусах гадюк!
І як приємний бонус – полоскання оксимелем ротової порожнини освіжало дихання.
⚗️ А ось рецепт від самого Діоскорида (V.14):
«Взявши 5 котил оцту (~1,35 л), 1 міну морської солі (~430 г), 10 мін меду (~4,3 кг) і 10 котил води (~2,7 л), змішавши разом, варити, поки суміш не закипить десять разів. Потім остудити та розлити».
🍋 Сучасна адаптація. Сьогодні все простіше, смачніше та ароматніше.
Інгредієнти:
• 2 лимони (біо)
• 50 г свіжого імбиру
• 500 г меду
• бл.125 мл натурального яблучного оцту (винний теж підійде)
Приготування:
-Лимон та імбир нарізати тонкими скибочками.
-Вкласти в стерилізовану банку, залити медом та оцтом (яблучним або винним).
-Закрити і настоювати 4 тижні у темряві, струшуючи щодня (замість кип'ятіння - ферментація)
-Процідити, перелити у пляшку. Зберігати у темряві та прохолоді до 6 місяців.
⚠️ Але не забувайте про застереження Гіппократа: вживати теплим, в малих дозах і при необхідності розбавляти [Hp.Loc.Hom.17]
#культурологічні_нотатки
Оксимель - фармацевтична класика, що стала в наш час модним трендом для тих, хто любить здоровий спосіб життя (сучасним сленгом "зошників"). Його дуже поважали античні лікарі - Гіппократ і Діоскорид. Згадується також у Лісія і Арістотеля [Lys.Fr.42, Arist.Pr.922a6] та Плінія і Колумелли [NH xxxvii271; De Rustica Ii. 17. p. ca. 95, 780]. А сьогодні виробники "зожних" продуктів радо продають його як потужний імуномодулятор.
Назва ὀξύμελ (oxymeli) - буквально «кислий мед» або «мед з оцтом». Цей сироп був універсальним засобом. Його прописували:
• від кашлю з харкотинням, бронхіту та ангіни.
• від болю у суглобах.
• навіть як протиотруту при укусах гадюк!
І як приємний бонус – полоскання оксимелем ротової порожнини освіжало дихання.
⚗️ А ось рецепт від самого Діоскорида (V.14):
«Взявши 5 котил оцту (~1,35 л), 1 міну морської солі (~430 г), 10 мін меду (~4,3 кг) і 10 котил води (~2,7 л), змішавши разом, варити, поки суміш не закипить десять разів. Потім остудити та розлити».
🍋 Сучасна адаптація. Сьогодні все простіше, смачніше та ароматніше.
Інгредієнти:
• 2 лимони (біо)
• 50 г свіжого імбиру
• 500 г меду
• бл.125 мл натурального яблучного оцту (винний теж підійде)
Приготування:
-Лимон та імбир нарізати тонкими скибочками.
-Вкласти в стерилізовану банку, залити медом та оцтом (яблучним або винним).
-Закрити і настоювати 4 тижні у темряві, струшуючи щодня (замість кип'ятіння - ферментація)
-Процідити, перелити у пляшку. Зберігати у темряві та прохолоді до 6 місяців.
⚠️ Але не забувайте про застереження Гіппократа: вживати теплим, в малих дозах і при необхідності розбавляти [Hp.Loc.Hom.17]
#культурологічні_нотатки
🔥12❤5👏3❤🔥1
Сучасні алюзії на міф про Печеру
«Через проблеми в електроенергії світло поза печерою буде вимкнено на невизначений термін…»
«Через проблеми в електроенергії світло поза печерою буде вимкнено на невизначений термін…»
🔥18🤣4❤2👏1
Сучасно про античне
В файлах Епштейна знайдено докази, що хоча для Арістотеля - Платон був другом, але все ж істина була для першого дорожче 😄
В файлах Епштейна знайдено докази, що хоча для Арістотеля - Платон був другом, але все ж істина була для першого дорожче 😄
🤣24🔥5👏1👀1
👋Запрошуємо на курс Назара Ващишина «Як ми греків і римлян перекладали»
Цей короткий курс має, як пожартував би Лукіан Самосатський, кентаврову природу: він рівною мірою належить двом царинам — історії античної літератури і теорії художнього перекладу. Оперті на твори найвизначніших представників давньогрецького і римського письменства, вісім лекцій курсу запрошують на перекладацьку «кухню», у цікавий, складний і почасти прихований від читача світ — світ мовних механізмів, стильового і жанрового розмаїття, традиції і новаторства; прийнятих і відкинутих, вдалих і невдалих рішень.
📅Старт 18 лютого, онлайн, 8 лекцій, щосереди о 19:30
🔗 Лінк на реєстрацію та програма курсу - https://kontur.live/classical-literature?fbclid=IwZnRzaAP0U8RleHRuA2FlbQExAHNydGMGYXBwX2lkCjY2Mjg1NjgzNzkAAR4s_KIY120S1c6RG5ea5y8HtPzrdy3BouI-S0PLTUiHH62O6hf_AvgpR2blEQ_aem__k01fveDqfNmLmhjZbs0hw
#події_в_Україні
Цей короткий курс має, як пожартував би Лукіан Самосатський, кентаврову природу: він рівною мірою належить двом царинам — історії античної літератури і теорії художнього перекладу. Оперті на твори найвизначніших представників давньогрецького і римського письменства, вісім лекцій курсу запрошують на перекладацьку «кухню», у цікавий, складний і почасти прихований від читача світ — світ мовних механізмів, стильового і жанрового розмаїття, традиції і новаторства; прийнятих і відкинутих, вдалих і невдалих рішень.
📅Старт 18 лютого, онлайн, 8 лекцій, щосереди о 19:30
🔗 Лінк на реєстрацію та програма курсу - https://kontur.live/classical-literature?fbclid=IwZnRzaAP0U8RleHRuA2FlbQExAHNydGMGYXBwX2lkCjY2Mjg1NjgzNzkAAR4s_KIY120S1c6RG5ea5y8HtPzrdy3BouI-S0PLTUiHH62O6hf_AvgpR2blEQ_aem__k01fveDqfNmLmhjZbs0hw
#події_в_Україні
kontur.live
Назар Ващишин. Як ми греків і римлян перекладали
Курс з історії античної літератури і теорії художнього перекладу
❤12🤔4
- А як буде давньогрецькою Керівник офісу (Президента) ?
- Звичайно, що "демархос".
#давньогрецька_у_житті
- Звичайно, що "демархос".
#давньогрецька_у_житті
🔥11🤣2👏1
Forwarded from Філософський слем
Античні міфи просякнуті несправедливістю. Згадаймо Прометея чи Актеона.
Та чи не завдяки Прометею людина винайшла ядерну зброю? Боги не дарма приховали від нас засоби до прожитку. Адже, маючи усі життєві блага, людина могла б виконувати річну роботу за день. Ця ідея належить іще Гесіоду, проте дещо видозміненою дійшла і до нас.
І чи не служила доля Актеона гарним уроком еллінові? Адже міфи, демонструючи жорстокість, вміло керували рівнем насилля у суспільстві. Та чи не керують вони ним і досі?
«Метаморфози прихованого від Гесіода до економіки уваги» – Денис Султангалієв, незалежний дослідник, випускник Тартуського Університету та Києво-Могилянської Академії.
«Міф супроти та заради насилля» – Олександр С'єдін, дослідник філософії міфології, аналітик пропаганди, старший викладач НаУКМА.
Дата: 15.02
Час: 17:30
Місце: вул. Спаська, 36/31, КультМотив
Квиток: 300 грн (дорослий), 150 (студентський/пільговий)
У день події: 400 (дорослий), 200 (студентський/пільговий)
Філософський слем | КультМотив
Квитки
Та чи не завдяки Прометею людина винайшла ядерну зброю? Боги не дарма приховали від нас засоби до прожитку. Адже, маючи усі життєві блага, людина могла б виконувати річну роботу за день. Ця ідея належить іще Гесіоду, проте дещо видозміненою дійшла і до нас.
І чи не служила доля Актеона гарним уроком еллінові? Адже міфи, демонструючи жорстокість, вміло керували рівнем насилля у суспільстві. Та чи не керують вони ним і досі?
«Метаморфози прихованого від Гесіода до економіки уваги» – Денис Султангалієв, незалежний дослідник, випускник Тартуського Університету та Києво-Могилянської Академії.
«Міф супроти та заради насилля» – Олександр С'єдін, дослідник філософії міфології, аналітик пропаганди, старший викладач НаУКМА.
Дата: 15.02
Час: 17:30
Місце: вул. Спаська, 36/31, КультМотив
Квиток: 300 грн (дорослий), 150 (студентський/пільговий)
У день події: 400 (дорослий), 200 (студентський/пільговий)
Філософський слем | КультМотив
Квитки
🔥12❤1👏1