антично-передноворічне 🎄😸😂🤣

#іронія_античності

Які новорічні подарунки 🎄🎁радить робити Овідій?

Якщо Ви ще не всім вигадали подарунки, то пропоную пару безпрограшних варіантів від представника давньоримської літератури - Овідія. Він починає свої "Фасти" (або "Календар" )з діалогу з Янусом про те, чому новий рік настає саме у січневі календи і які атрибути має це свято. Поет цікавиться навіть традиційними подарунками.

Перший варіант - різні солодощі 🍫🍭🍪:
«Фініки тут чому у тебе, карійські смокви
І в білих горщиках білий видніється мед?» -
«Це прикмета до того, щоб усе навколо пахло
І наступний рік солодким був», - він сказав. [I.185-188]

Другий - гроші 💶💰:
💸«Я розумію, навіщо ці солодощі; але гроші навіщо ж
Дарують? Скажи і відкрий все про твоє торжество».
«Погано ти знаєш людей, - відповів Янус зі сміхом, -
Якщо вважаєш, що мед солодший, ніж гроші тепер! [I.189-192]

Щоправда, виявляється, що дволикий бог не надто схвалює такий подарунок - він не втрачає нагоди прочитати поетові нотацію про те, що саме прагнення римлян до багатства призвело до занепаду вдач і решти неприємностей.

Набагато кращий третій подарунок - це добрі слова та побажання:
«А чому в твої дні привітні мови людські,
То що бажає добра кожному з нас?»
Бог, спершись на жезл у своїй правиці, промовив:
«З доброго слова завжди треба все починати!» [I.175-178].

#культурологічні_нотатки

З Новим 2️⃣0️⃣2️⃣6️⃣ роком, Шановні Друзі і Колеги! Сердечно бажаю кожній/кожному з Вас- хай у Новому році буде якомога більше світлих, добрих, приємних та прекрасних людей, подій та емоцій! 🎄

На перший погляд, здається, що це прикраса для новорічної ялинки 🎄, але насправді - це давньоримський скляний сферичний флакон для зберігання парфумів або ароматичної пудри із золотим ланцюжком, Німеччина, I - II ст. н.е.

Вміст герметично запечатували всередині, і щоб відкрити їх, доводилося відламувати запаяну скляну шишечку зверху. Свого роду гарантія оригінальності та якості продукту — недобросовісний продавець за бажання не зміг би ні відлити, ні розбавити дорогий парфум.

Розмір флакона не вказано, але, судячи з масштабу, прибл. 5 см у діаметрі.

Старий музей Берліна, Німеччина

#культурологічні_нотатки

Чи дійсно "впав" у колодязь Фалес?

Всім відома історія про Фалеса, який впав у колодязь, спостерігаючи за зірками, і був піднятий на сміх жвавою фракійською служницею [Diog.Laert I 34]. Платон розповідає про це в діалозі #теетет, щоб проілюструвати особливий, "філософський" спосіб життя [Thaetet. 174 a—b].

Але наука не стоїть на місці, і серйозні люди пишуть дослідження про те, що Фалес у колодязь не падав.

Ф. Будьонзік у статті за 2014 рік, яку тут прикріпив, спираючись на дослідження 1943 р., пропонує нове прочитання ситуації з криницею, а саме:
- Фалес не впав у колодязь, а свідомо в нього спустився. То справді був професійний вибір астронома, а не випадковість.

- криниця виступала як імпровізований астрономічний інструмент, що дозволяв звузити поле зору і створити умови для спостереження за зірками в зеніті.

- уявлення про те, що з глибокої криниці або шахти можна вдень побачити зірки, зустрічається у Арістотеля, Плінія, Галена та інших античних авторів.

#антична_філософія #досократики

Монографія про давньогрецькі оракули

Пропоную Вашій увазі монографію 2025 року "Давньогрецькі оракули: тексти, форми, аспекти, контексти", в якій висвітлюється комплексний та систематичний, а не історичний, підхід до давньогрецьких оракулярних текстів, показуючи їхню концептуальну та формальну єдність та структурованість, а також їхню змістовну різноманітність.

Вона рівномірно розкриває як оракулярні тексти, що приписуються основним установам, включаючи Дельфи, Додону, Дідіму, так і ті, що приписуються міфічним поетам, таким як Сивілла та Мусей. У розділах аналізується метрика та фразеологія текстів, а також те, як вони записувалися, передавались, архівувалися та збиралися, а також їхні наративні функції та автори.

#антична_релігія #антична_містика

І про різницю між досократиками і класичними філософами в античній думці 😸😁🤣

#іронія_античності

- а як буде давньогрецькою "гладіатор"?
- Звичайно, що "Мономахос".

#давньогрецька_у_житті

Епічно-політичне 😁😅🙈

«Данайці дарують коня Дональду Трампу»
Червонофігурний вазопис. IV ст. до н. е.

#іронія_античності

Третій том «Порівняльних життєписів» Плутарха вже у наявності!

Цей том вміщує біографії дванадцяти діячів Еллади та Риму: правителів, полководців, мислителів і борців за свободу. Зокрема, спартанського царя Агесілая, афінського стратега Кімона, римського воєначальника Гая Марія та Помпея Великого, якому присвячено найбільший розділ.

З давньогрецької переклав Назар Ващишин.

Придбати можна за наступним посиланням - https://stiletto.com.ua/catalog/#ptoduct-10005


#переклади_українською

Про античну "шапку-невидимку"

Сьогодні звернімося до образу античної «шапки-невидимки» — так званого шолома Аїда. У V книзі «Іліади» (840-845) саме ним користується Афіна, коли спрямовує Діомеда проти Ареса:

"Віжки й батіг в свої руки вхопила Паллада Афіна
І до Арея погналася однокопитими кіньми.
Зброю в тій хвилі знімав із велетня він Періфанта,
Кращого із етоліян, Охесія славного сина, -
З нього Арей закривавлений зброю знімав. А Афіна,
Щоб не побачив Арей, прикрилась шоломом Аїда". (переклад Бориса Тена)

Шолом Аїда названо словом κυνέη, що буквально означає головний убір зі шкури собаки (хоча, як відомо, у Гомера κυνέη може виготовлятися й із козячої шкури). Уже цей мовний факт породжує низку питань. Що мається на увазі під «шоломом Аїда»? Чи йдеться про шолом, який належить самому богові підземного світу, чи про певний тип обладунку? Якщо ж він справді є особистою власністю Аїда, то яким чином цей предмет опинився у володінні Афіни — і чому джерело не подає жодних пояснень щодо цього?

Надалі шолом Аїда з’являється у псевдогесіодівському творі «Щит» [Scut. 226–227] де він уже перебуває на голові Персея після перемоги над Медузою.

Псевдо-Аполлодор повідомляє, що цей шолом був дарований Аїдові кіклопами під час боротьби Зевса з титанами [Apollod. 1, 2, 1] у той самий момент, коли Зевс отримав блискавку, а Посейдон — тризуб. Звідси випливає, що шолом Аїда є не просто шкіряним головним убором, а кованим, божественного походження артефактом.

Тим самим шоломом, за Псевдо-Аполлодором, користувався Гермес під час гігантомахії [Apollod. 1, 6, 2], а також Персей [Apollod. 2, 4, 2]. І знову ж таки джерела мовчать про те, за яких обставин Аїд передавав цей предмет іншим богам чи героям. Складається враження, що шолом функціонує як універсальний магічний засіб, доступний будь-кому за потреби.

Р. Оніанс пов’язує образ шолома Аїда з уявленнями про душу — ψυχή, яка локалізується в голові: шолом робить її «невидимою». Якщо прийняти таке тлумачення, то йдеться, ймовірно, про головні убори, подібні до пізніших коринфських шоломів, що повністю закривали обличчя воїна. Проте навіть у цьому разі низка питань щодо походження, символіки та функцій шолома Аїда залишається відкритою.

#культурологічні_нотатки

Базовий курс з давньогрецької мови

Курс відбуватиметься по вівторках з 10 лютого 2026 року о 20:00!
Місце проведення: Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень по 1,5 години.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Кількість занять у курсі: 48 занять.
Мова курсу - українська.

Давньогрецька мова – мова Гомера і Сафо, Платона і Аристотеля, Нового Заповіту та отців Церкви, невичерпне джерело для створення термінології будь-якої науки. Її значення для античності навіть більше за значення англійської у наші дні. Знання структури цієї мови (разом з санскритом і латиною) є ключовим для вивчення мов індоєвропейської сім'ї.

Унікальність цього курсу полягає в тому, що давньогрецька мова вивчатиметься в контексті слов’янських мов у співставленні з українською, тобто ми з’ясовуватимемо значення граматичних термінів в рідній мові, а же потім використовуватимемо їх деінде. Основою для занять буде новітні підручники Λόγος та Athenaze, а ключом для вивчення лексики стане етимологізація «знайомих незнайомців» - слів, про чиє походження з греки мовці української часто навіть не здогадуються: канапка, кемарити, халепа, цвинтар…

Курс охоплюватиме і неадаптовані тексти: збірки анекдотів та небувальщини.

В результаті слухачі:

- зможуть читати тексти за різними системами вимови;
- опанують основи класичної граматики давньогрецької мови;
- зможуть самостійно продовжувати вивчення за допомогою класичних навчальних текстів (байки Езопа, діалоги Платона…).

У курсі зроблено акцент на практичному аспекті: учасники курсу будуть читати та переклади з першого заняття! Також учасникам потрібно буде робити домашні роботи та самостійно (час від часу) читати маленькі уривки з теорії для закріплення тем.

Курс може бути продовжений у вигляді факультативу з читання та перекладу одного з першоджерел, цікавого групі.

Є можливість сплачувати частинами від Монобанку та Приватбанку.
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи.

Викладач:
Ілля Бей — магістр богослов'я, магістр філології, перекладач, релігієзнавець, укладач українсько-давньогрецького словника, редактор телеграм-каналу «Давньогрецька мова»

Зареєстуватись можливо за посиланням:
https://platoscave.com.ua/kurs_davnohretskoi_movy

Якщо ви з якихось причин не можете долучитись до цього набору або хочете потрапити на інший курс, то залишайте свої дані у цій формі:
https://forms.gle/eethrUNvh13FMzW96

#класика_в_Україні

Сучасне дослідження про специфіку функціонування «військової розвідки» Сципіона Африканського в Іспанії.

Нещодавнє академічне дослідження, опубліковане в журналі Florentia Iliberritana Гранадського університету, проливає нове світло на один із найменш відомих, але найважливіших аспектів стародавнього військового генія: систематичне використання інформації та шпигунства. Дослідники Грегоріо Карраско Серрано і Давид Ромеро Фернандес з Університету Кастилії-Ла-Манчі докладно аналізують, як Публій Корнелій Сципіон, майбутній переможець Ганнібала, використовував мережу стратегічної інформації під час своєї кампанії в Іспанії (209–206 рр. до н.е.). його перемоги над карфагенянами.

Дослідження ґрунтується на ретельному аналізі класичних джерел, головним чином істориків Полібія та Лівія. Хоча обидва автори явно дотримувалися проримських поглядів, їхні докладні описи дозволяють нам реконструювати практику того, що ми сьогодні б назвали «військовою розвідкою».

Докладніше можна ознайомитися за цим покликанням - https://revistaseug.ugr.es/index.php/florentia/article/view/34094/30507

#історичні_нотатки #Рим