Це що ж виходить: Сократ - "олень"?

У пізніх виданнях «Фізіогноміки» (одного з трактатів як коментаря на природничі праці Арістотеля) Альберта Великого серед пояснювальних ілюстрацій можна зустріти парне зображення Сократа та оленя [De Animal II 86]. Чим зумовлене таке сусідство?

У параграфі, що супроводжує портрет Сократа, повідомляється, що людина з такою ж великою і непривабливою головою, як правило, виявляється дуже розумною, скромною, справедливою і надзвичайно приємною.

Олень же в середньовіччі був символом благородства, відваги, моральної стійкості та мудрості і, ймовірно, тому підійшов на роль символічного двійника Сократа.
Але й у самого Платона можна знайти пояснення цього зближення Сократа і оленя. У діалозі «Хармід» (155d), де платонівський Сократ описує своє захоплення і пристрасну любов до прекрасного Харміда, з’являються образи боязкого оленятка і грізного лева. Це порівняння з оленем, сповненого захоплення закоханого, а коханого — зі левом, що вводить у оцепеніння одним своїм виглядом, Платон запозичує у свого сучасника поета Кідія (давньогрец: Κυδίας).

Закоханий Сократ покірно готовий «поділити долю жертовного м’яса», бо самому йому тоді здавалося, що він «роздирається на частини таким чудовиськом».

Проте що цікаво, Альберт не міг читати «Харміда», адже цей діалог латиною буде перекладено лише наприкінці XV ст. А от пізні ілюстратори «Фізіогноміки», без сумніву, Платона читали, і тому не відмовили собі в задоволенні поєднати у своїй ілюстрації середньовічний символізм і платонівську іронію.

#антична_філософія

Нові публікації з класичних студій у фаховому філологічному виданні Київського університету 🇺🇦📚✍️

У свіжому випуску №2 (38) за 2025 рік філологічного часопису Навчального наукового інституту філології "Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика" (категорія Б), головним редактором якого є професор Світлана ГРИЦЕНКО, завідувач кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоеллінстики Київського університету, надруковано чимало важливих та цікавих напрацювань з класичної філології:

вперше переклад українською мовою фрагментів із промов "Панегирик" та "Панафінейська промова" афінського оратора Ісократа, виконаний д. філол.н., професором Лесею ЗВОНСЬКОЮ,

а також статті:

-доцент Наталя РУДА "Функції протиставлення СВОЇ–ЧУЖІ у воєнно-політичному дискурсі Г. Ю. Цезаря (на матеріалі "Commentarii de bello Gallico")";
- аспірант Павло БЄЛЬСЬКИЙ "Мотив впізнавання у Гомера та у сценах зустрічі Електри з Орестом"

З повними версіями цих публікацій і загалом всього випуску можна ознайомитися за наступним покликанням -https://philology-journal.com/index.php/journal/issue/view/23

#переклади_українською #класика_в_Україні

Для тих, хто вивчає та займається дослідженнями у галузі класичних мов, пропоную два таких електронних ресурси-інструменти

Collatinus – це інструмент для лематизації латинських текстів, їх морфо-синтаксичного розбору, а також перекладу (по слову) одночасно.

Тобто Ви можете вставити туди речення латиною, а в результаті отримаєте леми, або пояснення, яке слово в якому відмінку стоїть, або той же текст з наголосами.
Використовувати можна як у браузері, так і встановивши локально.

Аналогічний інструмент для давньогрецької називається- Eulexis.

#електронні_ресурси #корисні_посилання
#класична_філологія

Як кініки обзивали перипатетиків?

Філософ Діоген порівняв одну людину з лірою, що чудово звучить, але не чує себе - за те, що та багатьом давала дуже розумні поради і взагалі говорила правильні речі, але сама при цьому мало співвідносила сказане зі своїм способом життя. Порівняння це сподобалося філософу Клеанфу, і той почав обзивати «лірами» філософів-перипатетиків, учнів Арістотеля.


Ілюстрація – керамічна посудина, прикрашена зображенням жінки, яка грає на лірі (гра, ймовірно, настільки прекрасна, що звуки музики слухає навіть птах). Предмет походить з Афін, датується IV ст. до н.е. Нині знаходиться у колекції музею Метрополітен.

#антична_філософія

Вийшло оновлене видання українського перекладу «Нікомахова етика» Арістотеля


Перший український переклад цієї праці здійснив професор Віктор Ставнюк. Книга вийшла у форматі білінгви у 2002 році й була відзначена премією «Книжка року – 2003» у номінації «Софія».


Пропоноване нині видання, яке вийшло друком у харківському видавництві “Verba” містить лише український переклад, виконаний Віктором Ставнюком. Текст збережено у первісному авторському стилі, він зазнав лише незначних коректорських уточнень та містить оновлену післямову.

Замовити книжку можна тут - https://verba.org.ua/book/nicomachean-ethics

#антична_філософія
#переклади_українською

Щиро рекомендую курси класичної латини

Курс організовує освітня платформа Plato’s Cave і відбуватиметься щоп'ятниці з 14 листопада 2025 року о 20:00 за київським часом!
Місце проведення: Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.
Кількість зустрічей: 25 зустрічей.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Мова курсу: українська.

Латинська мова – це одна з класичних мов, на основі якої виросли та розквітли сучасні європейські мови.

На практичних заняттях під час вивчення граматики буде напрацьований лексичний мінімум, необхідний для аналізу та перекладу простих текстів та сентенцій. По завершенню курсу студенти володітимуть глибокими базовими знаннями з латини, необхідними для перекладу оригінальних латинських текстів.

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. 

Лектор:
Марія Остапенко — Доктор філософії з філології, викладачка латинської мови Українського медичного ліцею НМУ ім. О.О. Богомольця з десятирічним досвідом

посилання на реєстрацію

"Кориця" в античних текстах та її етимологія

Передусім, слід зауважити, що коли мова йде про корицю в античності - це не та яку ми зараз куштуємо cinnamomum verum, що росте на Шрі-Ланці (у Європу вона потрапила не раніше 16 ст, завдяки португальським мореплавцям), а майже завжди постає касія (cinnamomum cassia), кора коричника китайського.

Вона була грубішою, різкішою за смаком і, що важливо, набагато доступнішою. Її й запалювали в храмах, додавали в ліки, косметику та іноді в їжу. Коли в античних авторів згадується κιννάμωμον/cinnamomum або κασία/cassia, у 90% випадків уявляйте собі саме корицю з китайського коричника. Гіппократ і Діоскорид дуже цінували її фармакологічні властивості (знезаражувальні та зігрівальні) [Dsc.5.121]. Для Плінія Старшого вона насамперед необхідний "інгредієнт" для запалювання на вівтарі і він не розуміє навіжених, які додають її у вино, щоб "насолоджуватися розкішним ароматом як зсередини, так і зовні" [Hist.Nat., 13.4.25].

Втім, більш захоплює дух етимологія латинських слів cinnamomum і cassia: грецькі κασία і κιννάμωμον, які збагатили латинську мову, самі є запозиченими з семітських мов.Кασία, найімовірніше, прийшов із давньоєврейського qəṣīʿāh, яке народилося від дієслова qāṣaʿ - "здирати кору". (Але цю версію підтримують не всі). А слово κιννάμωμον греки перейняли у купців фінікійців, які словом qinnāmōn називали і саме коричне дерево, і його кору.

#філологічні_нотатки
#флора_в_античності

Загинув випускник кафедри класичної філології КНУ імені Тараса Шевченка

Антон ніколи не боявся смерті, він боявся прожити життя поза гідністю. Але Антон – це і є сама гідність і саме життя. «Любов» і «обов’язок» для нього – дієслова. У всьому дієвий, у всьому справжній, у кожному вчинку – сміливий і щирий. Ітелектуал із серцем Воїна. Юнак із чарівною-чарівною усмішкою.

15 вересня військовослужбовець Антон Бондаренко із позивним «Бандерас» – командир 1-го відділення 1-го взводу оперативного призначення, в.о. головного сержанта 10-ої роти 4-го батальйону 13 броп "Хартія" Нацгвардії України – зник безвісти під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку, захищаючи незалежність, суверинітет і територіальну цілісність України. Днями тест ДНК підтвердив – Антон загинув. Про час і дату прощання повідомимо згодом.

Посилання на публікацію: https://www.facebook.com/share/p/1Ca56zT91d/?mibextid=wwXIfr

#In_memoriam

З викладацьких буднів 😂😄😆

#іронія_античності

⚡️ Вийшов друком 5️⃣-ий том перекладу українською
«Від заснування Міста», Тит Лівій. Книги XXХI–XXXIV.

Пʼяте видання (5-й том) — переклад книг ХХХІ–ХХХV першого професійного римського історика Тита Лівія, що охоплює період з 201/200 до 193/192 рр. до н. е.

Перекладачка — Наталя Яковенко — докторка історичних наук, професорка. Закінчила класичне відділення факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка. Фахівчиня з ранньомодерної історії XVI–XVII століть.

Замовити можна на сайті провідного вітчизняного гуманітарного видавництва «Дух і літера» за наступним покликанням - https://duh-i-litera.com/bookstore/vid-zasnuvannja-mista-knigi-xxxixxxv

#переклади_українською #книжкові_новинки
#антична_історіографія

Вже незабаром - Зима ❄️ Ви тільки подивіться яким можливо у цю пору бачили Акрополь (звичайно, що повністю цілими будівлями) у свій час видатні філософи, драматурги, поети, історики…