Актуальні античні поради при ГРВІ

Вже половина осені промайнула, дні стають ще холоднішими, тому є цілком ризик захворіти на гострі респіраторні вірусні інфекції 🦠 😷 🤒

Якщо у вас сезонний ларингіт, тонзиліт, трахеїт чи щось подібне, ця публікація для вас. Античний лікар І ст.н.е. Педаній Діоскорид поспішає на допомогу.

Зазирнемо в його головний твір — «De Materia Medica» (давньогрец.Περὶ ὕλης ἰατρικῆς)
— і дізнаємося, що він радить при болю в горлі.
Що застосувати в першу чергу?

💊 Мазь з полину, меду та лугу. Так, полин корисний не лише для пробудження апетиту в овець. Будучи розтертим у мазь, він чудово справляється з виразками, пухлинами та гнійними запаленнями (ІІІ 26).

💊 Луг здається вам надто грізним інгредієнтом? Тоді приготуйте відвар із сушеного інжиру для полоскання — він гарантовано зніме запалення мигдаликів і трахеї (І 183).

Якщо турбує не лише горло, а й кашель:
💊 Відвар ісопу з інжиром, медом і водою, який приймають як напій, обов’язково принесе полегшення (ІІІ 30).
Для таких цілей краще використовувати мед весняного або літнього збору, але ні в якому разі не зимовий. Найкращий мед 🍯 — гіметтський, але кікладський або сицилійський теж підійдуть (ІІ 101).

💊 Не варто забувати і про старий добрий часник — вживаний як у сирому, так і в вареному вигляді, він знімає напругу в горлі і допомагає від кашлю (ІІ 182).

💊 Кип’ячене молоко (як козяче, так і коров’яче) має схожий протизапальний і заспокійливий ефект (ІІ 75).

Загалом, вибір за вами. Не хворійте, і нехай ваш голос залишається сильним, звучним і приємним.

Пропоную Вашій увазі монографію яка вийде у прийдешньому 2026 (!) році

"Тварини у грецькій, латинській та арабській філософії"

Анотація:
Тварини, що не належать до людини, є темою пильного філософського інтересу в сучасності. Часто вважається, що це нещодавнє відкриття, але насправді домодерні філософи були дуже зацікавлені тваринами. Арістотель започаткував давню зоологічну традицію, але вона була лише частиною величезної літератури про тварин в античності та середньовіччі. Щоб віддати належне, ця книга зібрала двадцять п'ять досліджень про тварин у грецькій, арабській та латинській філософії. Основні теми включають когнітивні здібності тварин, різницю між людьми та тваринами та питання про те, як люди повинні ставитися до тварин, а також стосунки Бога з тваринами, раціон та парування тварин, мову серед тварин, страждання тварин, тварин як етичні зразки та перевтілення.

#антична_філософія

Це що ж виходить: Сократ - "олень"?

У пізніх виданнях «Фізіогноміки» (одного з трактатів як коментаря на природничі праці Арістотеля) Альберта Великого серед пояснювальних ілюстрацій можна зустріти парне зображення Сократа та оленя [De Animal II 86]. Чим зумовлене таке сусідство?

У параграфі, що супроводжує портрет Сократа, повідомляється, що людина з такою ж великою і непривабливою головою, як правило, виявляється дуже розумною, скромною, справедливою і надзвичайно приємною.

Олень же в середньовіччі був символом благородства, відваги, моральної стійкості та мудрості і, ймовірно, тому підійшов на роль символічного двійника Сократа.
Але й у самого Платона можна знайти пояснення цього зближення Сократа і оленя. У діалозі «Хармід» (155d), де платонівський Сократ описує своє захоплення і пристрасну любов до прекрасного Харміда, з’являються образи боязкого оленятка і грізного лева. Це порівняння з оленем, сповненого захоплення закоханого, а коханого — зі левом, що вводить у оцепеніння одним своїм виглядом, Платон запозичує у свого сучасника поета Кідія (давньогрец: Κυδίας).

Закоханий Сократ покірно готовий «поділити долю жертовного м’яса», бо самому йому тоді здавалося, що він «роздирається на частини таким чудовиськом».

Проте що цікаво, Альберт не міг читати «Харміда», адже цей діалог латиною буде перекладено лише наприкінці XV ст. А от пізні ілюстратори «Фізіогноміки», без сумніву, Платона читали, і тому не відмовили собі в задоволенні поєднати у своїй ілюстрації середньовічний символізм і платонівську іронію.

#антична_філософія

Нові публікації з класичних студій у фаховому філологічному виданні Київського університету 🇺🇦📚✍️

У свіжому випуску №2 (38) за 2025 рік філологічного часопису Навчального наукового інституту філології "Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика" (категорія Б), головним редактором якого є професор Світлана ГРИЦЕНКО, завідувач кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоеллінстики Київського університету, надруковано чимало важливих та цікавих напрацювань з класичної філології:

вперше переклад українською мовою фрагментів із промов "Панегирик" та "Панафінейська промова" афінського оратора Ісократа, виконаний д. філол.н., професором Лесею ЗВОНСЬКОЮ,

а також статті:

-доцент Наталя РУДА "Функції протиставлення СВОЇ–ЧУЖІ у воєнно-політичному дискурсі Г. Ю. Цезаря (на матеріалі "Commentarii de bello Gallico")";
- аспірант Павло БЄЛЬСЬКИЙ "Мотив впізнавання у Гомера та у сценах зустрічі Електри з Орестом"

З повними версіями цих публікацій і загалом всього випуску можна ознайомитися за наступним покликанням -https://philology-journal.com/index.php/journal/issue/view/23

#переклади_українською #класика_в_Україні

Для тих, хто вивчає та займається дослідженнями у галузі класичних мов, пропоную два таких електронних ресурси-інструменти

Collatinus – це інструмент для лематизації латинських текстів, їх морфо-синтаксичного розбору, а також перекладу (по слову) одночасно.

Тобто Ви можете вставити туди речення латиною, а в результаті отримаєте леми, або пояснення, яке слово в якому відмінку стоїть, або той же текст з наголосами.
Використовувати можна як у браузері, так і встановивши локально.

Аналогічний інструмент для давньогрецької називається- Eulexis.

#електронні_ресурси #корисні_посилання
#класична_філологія

Як кініки обзивали перипатетиків?

Філософ Діоген порівняв одну людину з лірою, що чудово звучить, але не чує себе - за те, що та багатьом давала дуже розумні поради і взагалі говорила правильні речі, але сама при цьому мало співвідносила сказане зі своїм способом життя. Порівняння це сподобалося філософу Клеанфу, і той почав обзивати «лірами» філософів-перипатетиків, учнів Арістотеля.


Ілюстрація – керамічна посудина, прикрашена зображенням жінки, яка грає на лірі (гра, ймовірно, настільки прекрасна, що звуки музики слухає навіть птах). Предмет походить з Афін, датується IV ст. до н.е. Нині знаходиться у колекції музею Метрополітен.

#антична_філософія

Вийшло оновлене видання українського перекладу «Нікомахова етика» Арістотеля


Перший український переклад цієї праці здійснив професор Віктор Ставнюк. Книга вийшла у форматі білінгви у 2002 році й була відзначена премією «Книжка року – 2003» у номінації «Софія».


Пропоноване нині видання, яке вийшло друком у харківському видавництві “Verba” містить лише український переклад, виконаний Віктором Ставнюком. Текст збережено у первісному авторському стилі, він зазнав лише незначних коректорських уточнень та містить оновлену післямову.

Замовити книжку можна тут - https://verba.org.ua/book/nicomachean-ethics

#антична_філософія
#переклади_українською