Актуальні античні поради при ГРВІ

Вже половина осені промайнула, дні стають ще холоднішими, тому є цілком ризик захворіти на гострі респіраторні вірусні інфекції 🦠 😷 🤒

Якщо у вас сезонний ларингіт, тонзиліт, трахеїт чи щось подібне, ця публікація для вас. Античний лікар І ст.н.е. Педаній Діоскорид поспішає на допомогу.

Зазирнемо в його головний твір — «De Materia Medica» (давньогрец.Περὶ ὕλης ἰατρικῆς)
— і дізнаємося, що він радить при болю в горлі.
Що застосувати в першу чергу?

💊 Мазь з полину, меду та лугу. Так, полин корисний не лише для пробудження апетиту в овець. Будучи розтертим у мазь, він чудово справляється з виразками, пухлинами та гнійними запаленнями (ІІІ 26).

💊 Луг здається вам надто грізним інгредієнтом? Тоді приготуйте відвар із сушеного інжиру для полоскання — він гарантовано зніме запалення мигдаликів і трахеї (І 183).

Якщо турбує не лише горло, а й кашель:
💊 Відвар ісопу з інжиром, медом і водою, який приймають як напій, обов’язково принесе полегшення (ІІІ 30).
Для таких цілей краще використовувати мед весняного або літнього збору, але ні в якому разі не зимовий. Найкращий мед 🍯 — гіметтський, але кікладський або сицилійський теж підійдуть (ІІ 101).

💊 Не варто забувати і про старий добрий часник — вживаний як у сирому, так і в вареному вигляді, він знімає напругу в горлі і допомагає від кашлю (ІІ 182).

💊 Кип’ячене молоко (як козяче, так і коров’яче) має схожий протизапальний і заспокійливий ефект (ІІ 75).

Загалом, вибір за вами. Не хворійте, і нехай ваш голос залишається сильним, звучним і приємним.

Пропоную Вашій увазі монографію яка вийде у прийдешньому 2026 (!) році

"Тварини у грецькій, латинській та арабській філософії"

Анотація:
Тварини, що не належать до людини, є темою пильного філософського інтересу в сучасності. Часто вважається, що це нещодавнє відкриття, але насправді домодерні філософи були дуже зацікавлені тваринами. Арістотель започаткував давню зоологічну традицію, але вона була лише частиною величезної літератури про тварин в античності та середньовіччі. Щоб віддати належне, ця книга зібрала двадцять п'ять досліджень про тварин у грецькій, арабській та латинській філософії. Основні теми включають когнітивні здібності тварин, різницю між людьми та тваринами та питання про те, як люди повинні ставитися до тварин, а також стосунки Бога з тваринами, раціон та парування тварин, мову серед тварин, страждання тварин, тварин як етичні зразки та перевтілення.

#антична_філософія

Це що ж виходить: Сократ - "олень"?

У пізніх виданнях «Фізіогноміки» (одного з трактатів як коментаря на природничі праці Арістотеля) Альберта Великого серед пояснювальних ілюстрацій можна зустріти парне зображення Сократа та оленя [De Animal II 86]. Чим зумовлене таке сусідство?

У параграфі, що супроводжує портрет Сократа, повідомляється, що людина з такою ж великою і непривабливою головою, як правило, виявляється дуже розумною, скромною, справедливою і надзвичайно приємною.

Олень же в середньовіччі був символом благородства, відваги, моральної стійкості та мудрості і, ймовірно, тому підійшов на роль символічного двійника Сократа.
Але й у самого Платона можна знайти пояснення цього зближення Сократа і оленя. У діалозі «Хармід» (155d), де платонівський Сократ описує своє захоплення і пристрасну любов до прекрасного Харміда, з’являються образи боязкого оленятка і грізного лева. Це порівняння з оленем, сповненого захоплення закоханого, а коханого — зі левом, що вводить у оцепеніння одним своїм виглядом, Платон запозичує у свого сучасника поета Кідія (давньогрец: Κυδίας).

Закоханий Сократ покірно готовий «поділити долю жертовного м’яса», бо самому йому тоді здавалося, що він «роздирається на частини таким чудовиськом».

Проте що цікаво, Альберт не міг читати «Харміда», адже цей діалог латиною буде перекладено лише наприкінці XV ст. А от пізні ілюстратори «Фізіогноміки», без сумніву, Платона читали, і тому не відмовили собі в задоволенні поєднати у своїй ілюстрації середньовічний символізм і платонівську іронію.

#антична_філософія