Класичні студії (Антикознавство) в Україні 🇺🇦🏛✍️🦉
1.78K subscribers
1.32K photos
37 videos
210 files
258 links
Канал створений для популяризації класичних студій в Україні та вітчизняних антикознавчих досліджень.
Новітні зарубіжні та українські праці з антикознавства та цікаві факти з давньогрецької і давньоримської історії, філософії та класичних мов.
Download Telegram
Шановні Друзі і Колеги!

Запрошуємо Вас оприлюднити результати Ваших наукових досліджень у фаховому філологічному журналі (категорія Б) «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика»

Головни редактор - Світлана Гриценко
Відповідальний редактор - Олеся Лазер-Паньків

Мови публікації: українська, польська, литовська, англійська, німецька.

Види публікацій: вступне слово редактора, оригінальні дослідницькі статті, оглядові статті, документи і матеріали, рецензії та огляди, хроніки.

Індексування та архівування. «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» охоплює такі бази даних та архіви:
DOAJ (Directory of Open Access Journals)
EBSCO
Research4Life
Ulrich’s Periodicals Directory
Index Copernicus International Journals Master List
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського нацонального університету імені Тараса Шевченка
CrossRef
Google Scholar

Журнал включено до переліку наукових фахових видань України (категорія Б) зі спеціальності 035 Філологія (наказ МОН №320 від 7.04.2022).

Матеріали надсилайте, будь ласка, через сайт:
https://philology-journal.com/.../journal/about/submissions
Дедлайн для надсилання матеріалів у перший випуск 2026 року – 15 грудня 2025 року (оприлюднення на сайті планується на травень 2026 року).

Детальну інформацію про вимоги до оформлення статей, а також архів попередніх випусків можна знайти за покликанням: https://philology-journal.com/index.php/journal/for-authors

Будемо також дуже вдячні за поширення інформації серед зацікавлених осіб.

З повагою, Редколегія журналу

#класика_в_Україні
🔥8👏32🙏2
Кумедний давньогрецький посуд-свинка, Локри, Велика Греція, південна Італія, V століття до н.е.

Це аскос (давньогрец. ἀσκός) із Локр — посудина для зберігання олії та заправки світильників (лампад). На боці свинки зображені комічні фігурки — що біжать пігмеї.

Національний археологічний музей Реджо-ді-Калабрія, Італія

#культурологічні_нотатки
🔥19🤩75👍2🥰1
Амфори як GPS стародавнього світу 🏺

Наприкінці XIX століття німецький вчений Генріх Дрессель (1845-1920) під час роботи для Corpus Inscriptionum Latinarum запропонував першу систематичну класифікацію амфор. Він надав кожній формі номер (від Dressel 1 до Dressel 29 і т. д.), і цим зробив те, що до нього здавалося неможливим: перетворив хаотичну масу знахідок на струнку систему

Чому це важливо?
Датування. Кожна форма використовувалась у певний період. Знайшовши амфору, можна датувати шар розкопу

Походження. Тип амфори вказує на регіон. Наприклад, Dressel 20 - це майже напевно оливкова олія з Бетики (сучасна Андалусія)

Торгові шляхи. Ареалом знахідок можна буквально намалювати карту, куди вино або масло потрапляли з Іспанії, Італії або Африки.

Амфори завдяки класифікації Дресселя стали головним інструментом вивчення економіки та торгівлі Римської імперії. Вони показують, що провінції були пов'язані в єдину систему: Іспанія постачала маслом, Галія вином, Єгипет зерном

По суті кожна амфора — це свідчення того, як глобалізований був античний світ.

#культурологічні_нотатки
3🔥14👏42
До Вашої уваги добірка книжок з проблематики класичних студій - історіографії, класичних мов, античної літератури, культурології та філософії, які мають вийти друком у Oxford University Press до кінця 2025 р. 📚

#книжкові_новинки
❤‍🔥16431🔥1
Про віднайдення першого у світі торгового автомату в античності

Йдеться про винахід, створений у Стародавньому Єгипті приблизно в першому столітті нашої ери. Це, наскільки відомо історикам, найперший торговий автомат, оскільки більш ранніх задокументованих згадок про щось подібне не виявлено. Винахідником першого торгового автомата є Герон Александрійський, на рахунку якого багато інших винаходів, зокрема автоматичні двері, парова турбіна, поршневий насос, самозарядний арбалет та інші.

Причиною для створення торгового автомата став замовлення античного храму, якому потрібно було пристрій для спрощення торгівлі святою водою. Прихожани використовували її для пиття та ритуального омовіння рук перед входом до храму. Автомат мав інтуїтивно зрозуміле застосування: кинув монетку — з крана потекла вода. Ціна однієї порції води становила 5 драхм.

Принцип, за яким працює торговий автомат Герона, досить простий: монета приземлялася на свого роду ваги і нахиляла одну чашу, тим самим піднімаючи іншу, до якої був прикріплений клапан для води. Клапан був відкритий, поки монета зісковзувала зі своєї чаші ваг. Тому порції води могли трохи відрізнятися за обсягом, залежно від того, наскільки вдало впаде монета, а також від кількості залишкової води в резервуарі.

Хоча принцип роботи цього пристрою полягає у нахилі чаші ваг невеликим вантажем, обдурити його було складно. Група ентузіастів з Еллінського науково-дослідного інституту александрійської цивілізації (The Hellenic Research Institute of the Alexandrian Civilization) спроектувала і відтворила копію торгового автомата Герона. Провівши експерименти, вони дійшли висновку, що пристрій буде повноцінно працювати лише у випадку, коли використовується монета, розмір і вага якої копіює драхми тих років (бронза, вага близько 18 г, діаметр ~ 23 мм).

#історичні_нотатки
🔥176❤‍🔥2👀2
Груша 🍐 як «предмет діалогу» Платона і Августина

Груша (давньогрец. ἄπιον/лат.pyrum) — з найдавніших часів культивується в Європі. Вже Гомер згадує, що в розкішному саду царя Алкіноя, який так зачарував Одіссея, були й груші [Od. VII 115]. А антикознавця груша захоплює не лише тим, що це смачний плід, а й філософськи насиченим образом.

Платон у своєму пізньому діалозі «Закони» не заперечує, якщо під час осіннього збору плодів деякі з них потраплять не в загальний кошик, а в рот збирача врожаю: «Нехай не вважається ганебним таємно зривати груші, яблука, гранати та інші подібні плоди, однак спійманий на цьому зазнає побоїв, якщо він молодший за тридцять років. Проте не слід завдавати йому ран» (Leg.845c).

На противагу йому, Августин Аврелій усе життя мучився своїм юнацьким гріхом — крадіжкою груш із сусідського саду: «Я ж захотів вчинити крадіжку, і я її вчинив, штовханий не бідністю чи голодом, а від огиди до справедливості і від обжерливості гріхом. Я …хотів насолодитися не тим, що прагнув вкрасти, а самим крадіжкою і гріхом» (Conf. 2.4.9).

🍐 У світі Платона важливе збереження порядку, яке досягається через виховання і правильне знання. Трапляються й проступки, але їх можна виправити легким тілесним покаранням, вихованням почуття сорому і моральним наставленням. Сократівський принцип «ніхто не злий за власним бажанням» при правильному застосуванні гарантує виправлення.

🍐 У світі ж Августина такий проступок — не помилка і не пустощі, а симптом глибочезної моральної катастрофи: бунту пошкодженої волі проти Бога, що чинить зло заради самого зла.
Подолати це власними силами неможливо. Залишається лише покаяння і надія на зцілення волі через божественну благодать.

У цій історії з грушами Августин демонструє недостатність класичної, зокрема платонівської, етики, що пов’язує зло з незнанням. Августин говорить про тотальну гріховність людської природи і на власному досвіді доводить, що зло корениться у волі, здатній свідомо обирати зло.
А груша тут ніби позначає прірву між інтелектуалізмом Платона і волюнтаризмом Августина, не менш велику, ніж та, що за словами Тертулліана, розкинулася між Афінами і Єрусалимом.

#антична_філософія #гомер
🔥103👏3👍1
Перед Вами дві античні косметичні скриньки (піксіда і лепсіда) з рум'янами та білилами знайшли в саркофазі кінця IV — середини III ст. до н.е. у некрополі Керамікос біля Афін.

Однак у ньому був похований прах не жінки, а чоловіка на ім'я Макарій. Неочікувано? Невже Макарій був... Стоп, не треба фантазій.

Просто цей Макарій був досить популярним трагедійним актором, якому часто доводилося грати жінок. Так, в античному театрі ролі жінок виконували чоловіки. І ось тут — точно не обійтися без білил і рум'ян.


#культурологічні_нотатки
🔥117👏4🤣1