У видавництві «Стилет і Стилос» відкривається передзамовлення на третій том «Життєписів» Плутарха!

Цей том вміщує біографії дванадцяти діячів Еллади та Риму: правителів, полководців, мислителів і борців за свободу. Зокрема, спартанського царя Агесилая, афінського стратега Кімона, римського воєначальника Гая Марія та Помпея Великого, якому присвячено найбільший розділ.

З давньогрецької переклав Назар Ващишин.

Робота над перекладом і редагуванням тривала майже два роки, і вже у листопаді книга нарешті вийде друком.

▪️Ціна третього тому за передзамовленням — 400 грн (500).


#переклади_українською

Про семантику «афоризму» у давньогрецькій літературі


Іменник «ἀφορισμός» (афорісмос) походить від дієслова ἀφορίζω, aphorizô («розділяти, розмежовувати»), із суфіксом -μός, -mós. Дієслово ж це походить від ὅρος, horos («межа»), із суфіксом -ίζω, -ízô.

Вперше це слово виникає і саме у всім відомому нами значенні як короткого висловлювання у софіста Крітія [39 D], а пізніше у Філона Олександрійського та Гермогена [Ph.1.636, Hermog.Id.1.6].
У«Категоріях» Арістотеля зустрічаємо його у сенсі «визначення» [Cat.3b22]. Один з послідовників перипатетика, Олександр Афродісійський у коментарі на «Топіку» Стагірита вживає це слово на позначення прикметної особливості тієї чи іншої людини [in Top.74.14.] У безпосереднього учня Арістотеля, Теофраста бачимо декілька значень: розділення, розрізнення народів у «Природничій історії» [CP3.14.2], або ж як «фіксоване правило» у Метафізиці [Metaph.28].

#філологічні_нотатки

В Кембриджському видавництві розпочалося видання шеститомного Корпусу папірусних текстів латиною

Корпус латинських текстів на папірусі (CLTP) – це комплексний, сучасний та унікальний довідковий посібник у шести томах, що зібрав майже 1500 латинських текстів на папірусі. Видання містять як палеографічний, так і критичний апарат, переклади англійською мовою та детальні вступи. Тексти в CLTP охоплюють широкий хронологічний діапазон та багато різних типів і жанрів. Вони включають як літературні, так і документальні тексти, що датуються від першого століття до нашої ери до Середньовіччя. Вони надають нові знання про поширення латинської мови, пропонуючи унікальне розуміння текстової передачі та, власне, самої латинської літератури, а також таких тем, як антична освіта та багатомовність, економіка, суспільство, культура та мультикультуралізм у стародавньому Середземномор'ї. Результатом є довготривалий та важливий довідник для всіх, хто цікавиться історією латинської мови та римського світу.

#латина

Зі змістом першого тому можна ознайомитися за наступним покликанням - https://www.cambridge.org/core/books/corpus-of-latin-texts-on-papyrus/9FB8ED6470BF83A1A62EA8ACA5C9AF15#fndtn-contents

- А як буде давньогрецькою «барбершоп»? 🧔‍♂️ 💇‍♂️
- Звичайно, що «куреіон».

#давньогрецька_у_житті

Гадаю, що така сама реакція і стосовно давньогрецької 😁😄

#іронія_античночті

Пропоную Вашій увазі дуже цікаву книгу, яка вийшла друком на цьому тижні (!) у видавництві Кембріджського виданивцтва

Технології дивовижного в давньогрецькій релігії

Ця книга досліджує способи інтеграції технологічних, і особливо механічних, стратегій у давньогрецьку релігію. Аналізуючи низку свідчень, від трагічного використання deus ex machina до елліністичних епіграм та давньої механічної літератури, вона розширює існуючий словник візуальних способів давнього прозріння. Більше того, вона робить внесок у культурну історію унікальної категорії давніх технологій «чарування», кидаючи виклик академічній ортодоксальності щодо несумісності релігії та технологій. Докази цього раніше неідентифікованого явища представлені повністю, що дозволяє читачеві сприйняти зміну матриць впливу між технічними об'єктами, механічними знаннями, богами та смертними з V ст. до н. е до II ст. н. е.

#книжкові_новинки #антична_релігія

Шановні Друзі і Колеги!

Запрошуємо Вас оприлюднити результати Ваших наукових досліджень у фаховому філологічному журналі (категорія Б) «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика»

Головни редактор - Світлана Гриценко
Відповідальний редактор - Олеся Лазер-Паньків

Мови публікації: українська, польська, литовська, англійська, німецька.

Види публікацій: вступне слово редактора, оригінальні дослідницькі статті, оглядові статті, документи і матеріали, рецензії та огляди, хроніки.

Індексування та архівування. «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» охоплює такі бази даних та архіви:
DOAJ (Directory of Open Access Journals)
EBSCO
Research4Life
Ulrich’s Periodicals Directory
Index Copernicus International Journals Master List
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського нацонального університету імені Тараса Шевченка
CrossRef
Google Scholar

Журнал включено до переліку наукових фахових видань України (категорія Б) зі спеціальності 035 Філологія (наказ МОН №320 від 7.04.2022).

Матеріали надсилайте, будь ласка, через сайт:
https://philology-journal.com/.../journal/about/submissions
Дедлайн для надсилання матеріалів у перший випуск 2026 року – 15 грудня 2025 року (оприлюднення на сайті планується на травень 2026 року).

Детальну інформацію про вимоги до оформлення статей, а також архів попередніх випусків можна знайти за покликанням: https://philology-journal.com/index.php/journal/for-authors

Будемо також дуже вдячні за поширення інформації серед зацікавлених осіб.

З повагою, Редколегія журналу

#класика_в_Україні