До вашої уваги анонс книжкових новинок з проблематики класичних студій - історії, філософії, культурології та літератури, які мають вийти у світ до кінця 2025 року у видавництві Принстонського університету
#книжкові_новинки
#книжкові_новинки
🔥8❤5🤩1
Шановні Друзі і Колеги!
Нагадую Вам, що дружня Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики КНУ ім. Тараса Шевченка запрошує до участі в Міжнародній науковій конференції «Філологія доби глобалізації: візії та перспективи» (10 жовтня 2025 р.).
NB! Реєстрація триває до 24 серпня 2025 р. Потрібно заповнити реєстраційну форму учасника (http://surl.li/kkcizd) та сплатити організаційний внесок 400 грн або 10 євро (для закордонних учасників). Номер рахунку зазначений в реєстраційній формі. Квитанцію про сплату необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
1. Класична філологія в сучасному освітньо-науковому просторі
2. Неоелліністика в координатах сучасної філології
3. Нові тенденції в перекладознавстві: динаміка й перспектива
4. Інноваційні підходи в сучасній дидактиці та гуманітаристиці
5. Традиційні та новітні аспекти лінгвістичних досліджень
6. «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо» (видатні постаті в філології)
7. Румунська філологія: здобутки й перспективи поступу
8. Гуманітарний дискурс: результати перших наукових пошуків (для молодих учених і здобувачів освіти)
9. Антикознавство в сучасному світі: філософія, історія, культура, мистецтво
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Формат конференції – змішаний.
Файл із текстом тез обсягом до 3000 знаків необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Оприлюднення тез у електронному форматі заплановане до початку конференції.
За підсумками конференції і рішенням редакційної колегії матеріали виступів можуть бути опубліковані у «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» (Категорія Б, Index Copernicus).
Контактні особи:
доц. Руда Наталія Вікторівна (nataruda82@gmail.com)
доц. Кожушний Олег Володимирович (olorch@gmail.com; тел. 0675816409)
#події_в_Україні
#класика_в_Украіні
Нагадую Вам, що дружня Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики КНУ ім. Тараса Шевченка запрошує до участі в Міжнародній науковій конференції «Філологія доби глобалізації: візії та перспективи» (10 жовтня 2025 р.).
NB! Реєстрація триває до 24 серпня 2025 р. Потрібно заповнити реєстраційну форму учасника (http://surl.li/kkcizd) та сплатити організаційний внесок 400 грн або 10 євро (для закордонних учасників). Номер рахунку зазначений в реєстраційній формі. Квитанцію про сплату необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
1. Класична філологія в сучасному освітньо-науковому просторі
2. Неоелліністика в координатах сучасної філології
3. Нові тенденції в перекладознавстві: динаміка й перспектива
4. Інноваційні підходи в сучасній дидактиці та гуманітаристиці
5. Традиційні та новітні аспекти лінгвістичних досліджень
6. «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо» (видатні постаті в філології)
7. Румунська філологія: здобутки й перспективи поступу
8. Гуманітарний дискурс: результати перших наукових пошуків (для молодих учених і здобувачів освіти)
9. Антикознавство в сучасному світі: філософія, історія, культура, мистецтво
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Формат конференції – змішаний.
Файл із текстом тез обсягом до 3000 знаків необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Оприлюднення тез у електронному форматі заплановане до початку конференції.
За підсумками конференції і рішенням редакційної колегії матеріали виступів можуть бути опубліковані у «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» (Категорія Б, Index Copernicus).
Контактні особи:
доц. Руда Наталія Вікторівна (nataruda82@gmail.com)
доц. Кожушний Олег Володимирович (olorch@gmail.com; тел. 0675816409)
#події_в_Україні
#класика_в_Украіні
❤10🔥3✍1❤🔥1
Як відрізнити друга і підлабузника: поради Плутарха
У Плутарха (бл. 46 – бл. 120 н. е.) можна знайти твір "Як відрізнити друга від підлабузника?" (давньогрец. "Πῶς ἄν τις διακρίνοιε τὸν κόλακα τοῦ φίλου"; латин. "Quomodo adulator ab amico internoscatur"). Це есе входить до збірки «Моралії» (Moralia) — збірка творів на етичні, філософські та соціальні теми. Як нескладно здогадатися з назви, Плутарх звертається до проблеми істинної дружби, протиставляючи друга (φίλος), який діє щиро, і підлабузника (κόλαξ/adulator), який у стосунках прагне лише власної вигоди. Коротко позначимо, за якими ознаками можна відрізнити підлабузника: він надмірно хвалить, особливо в обличчя; часто у нього відсутня власна думка – він завжди погоджується; такій людині властиве прагнення догодити в дрібницях; допомагати лизун буде лише тоді, коли це вигідно. Небезпека такого роду дружби полягає в тому, що підлабузник рано чи пізно розбещує душу свого друга, заохочуючи його вади і ницості; саму дружбу він покине при першій потребі – вона ілюзорна.
Як же розпізнати підлабузника? Слід:
- уважно спостерігати за людиною, особливо в складних ситуаціях;
- перевіряти його реакцію на критику;
- з'ясувати, чи має вона власні принципи.
Якщо ж відомостей Плутарха виявилося недостатньо для Вас, щоб відрізнити друга від підлабузника, то можна звернутися ще до читання «Нікомахової етики» Арістотеля, або ж «Про дружбу» Цицерона.
P.S. Доречним буде також зауважити, що κόλαξ - розмовне аттичне слово без усталеної етимології. За словами Р. Бікеса, воно може мати догрецьке походження завдяки суфіксу -ακ- (-ak-). [Beekes, R. S. P. (2010), “κόλαξ, -ᾱκος”, in Etymological Dictionary of Greek (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 10), with the assistance of Lucien van Beek, Leiden, Boston: Brill, p. 734]
#антична_філософія
#філологічні_нотатки
У Плутарха (бл. 46 – бл. 120 н. е.) можна знайти твір "Як відрізнити друга від підлабузника?" (давньогрец. "Πῶς ἄν τις διακρίνοιε τὸν κόλακα τοῦ φίλου"; латин. "Quomodo adulator ab amico internoscatur"). Це есе входить до збірки «Моралії» (Moralia) — збірка творів на етичні, філософські та соціальні теми. Як нескладно здогадатися з назви, Плутарх звертається до проблеми істинної дружби, протиставляючи друга (φίλος), який діє щиро, і підлабузника (κόλαξ/adulator), який у стосунках прагне лише власної вигоди. Коротко позначимо, за якими ознаками можна відрізнити підлабузника: він надмірно хвалить, особливо в обличчя; часто у нього відсутня власна думка – він завжди погоджується; такій людині властиве прагнення догодити в дрібницях; допомагати лизун буде лише тоді, коли це вигідно. Небезпека такого роду дружби полягає в тому, що підлабузник рано чи пізно розбещує душу свого друга, заохочуючи його вади і ницості; саму дружбу він покине при першій потребі – вона ілюзорна.
Як же розпізнати підлабузника? Слід:
- уважно спостерігати за людиною, особливо в складних ситуаціях;
- перевіряти його реакцію на критику;
- з'ясувати, чи має вона власні принципи.
Якщо ж відомостей Плутарха виявилося недостатньо для Вас, щоб відрізнити друга від підлабузника, то можна звернутися ще до читання «Нікомахової етики» Арістотеля, або ж «Про дружбу» Цицерона.
P.S. Доречним буде також зауважити, що κόλαξ - розмовне аттичне слово без усталеної етимології. За словами Р. Бікеса, воно може мати догрецьке походження завдяки суфіксу -ακ- (-ak-). [Beekes, R. S. P. (2010), “κόλαξ, -ᾱκος”, in Etymological Dictionary of Greek (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 10), with the assistance of Lucien van Beek, Leiden, Boston: Brill, p. 734]
#антична_філософія
#філологічні_нотатки
❤12🔥2👏2✍1❤🔥1
Вийшов друком підручник з порівняльної типології класичних мов
У Видавництві КНУ імені Тараса Шевченка вийшов підручник доктора філологічних наук, професора кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики Лесі Леонідівни Звонської «Порівняльна типологія класичних мов» (Київ : ВПЦ "Київський університет", 2025. – 311 с.)
Подано компаративний аналіз давньогрецької і латинської мов, оскільки зіставно-типологічне вивчення класичних мов формує цілісний фаховий підхід до розуміння мовної системи, її розвитку та функціонування. Подано опис лексико-граматичних явищ фонетичного, морфологічного та синтаксичного рівнів давньогрецької та латинської мов. Як приклади використано цитати виключно з оригінальних текстів; винятки та відхилення від правил наведено максимально повно.
Для практичного закріплення теоретичного матеріалу до кожного підрозділу додано завдання, а для зіставного аналізу включено прозових та поетичних текстів давньогрецьких і латинських авторів класичної доби.
Підручник розрахований на фахівців із класичної філології (викладачів і студентів), перекладачів з класичних мов, а також стане в пригоді всім, хто хоче поглибити свої знання з індоєвропейського порівняльно-історичного та зіставно-типологічного мовознавства.
#класична_філологія
У Видавництві КНУ імені Тараса Шевченка вийшов підручник доктора філологічних наук, професора кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики Лесі Леонідівни Звонської «Порівняльна типологія класичних мов» (Київ : ВПЦ "Київський університет", 2025. – 311 с.)
Подано компаративний аналіз давньогрецької і латинської мов, оскільки зіставно-типологічне вивчення класичних мов формує цілісний фаховий підхід до розуміння мовної системи, її розвитку та функціонування. Подано опис лексико-граматичних явищ фонетичного, морфологічного та синтаксичного рівнів давньогрецької та латинської мов. Як приклади використано цитати виключно з оригінальних текстів; винятки та відхилення від правил наведено максимально повно.
Для практичного закріплення теоретичного матеріалу до кожного підрозділу додано завдання, а для зіставного аналізу включено прозових та поетичних текстів давньогрецьких і латинських авторів класичної доби.
Підручник розрахований на фахівців із класичної філології (викладачів і студентів), перекладачів з класичних мов, а також стане в пригоді всім, хто хоче поглибити свої знання з індоєвропейського порівняльно-історичного та зіставно-типологічного мовознавства.
#класична_філологія
🔥15❤6👏3❤🔥1👍1
Зараз однією з "модних" лексем є "ретрит" (період особистого чи групового усамітнення для духовної чи психологічної роботи над собою)....а от давньогрецькою це буде "анахоресіс"
#давньогрецька_у_житті
#давньогрецька_у_житті
👏11❤7🔥6
Що писали античні туристи на єгипетських пірамідах: дослідження польських єгиптологів
Польські археологи, досліджуючи гробницю єгипетського фараона Рамзеса VI, виявили в ній численні написи античних туристів, які відвідували гробницю та написані давньогрецькою, рідше латинською мовою.
Люди доби античності вважали, що в гробниці похований герой Троянської війни Мемнон, тому вона була місцем поклоніння. Античні написи мало відрізнялися від тих, які вирізають сучасні туристи: найпоширенішим виявився давній еквівалент нашого «Тут був такий-то». Повідомлення про знахідку опубліковано в Science and Scholarship in Poland.
Рамзес VI був фараоном XX династії Нового царства, який правив у 1145–1137 рр. до н.е. Як і багато правителів XVIII-XX династій, він був похований у Долині царів. Неподалік від усипальниці Рамзеса VI знаходилися 18-метрові статуї іншого фараона, Аменхотепа III, які вирубали з пісковика і поставили перед входом у меморіальний храм Аменхотепа.
У I ст. до н.е. одна із статуй була розколота землетрусом і почала видавати звуки, схожі, за словами очевидців, на свист вітру чи звуки ліри. Зазвичай статуя «співала» вранці, на світанку.
За цей незвичайний «спів» обидві статуї прозвали «колосами Мемнона». У грецькій міфології Мемнон був царем Ефіопії (легендарної країни, розташованої у верхів'ях Нілу) та сином богині зорі Еос. Стародавні вважали, що за допомогою «співочої» статуї Мемнон розмовляє зі своєю матір'ю, коли вона вдосвіта піднімається на небо.
У стародавньому світі колоси Мемнона стали вважати оракулами, що передбачають майбутнє. Також вважалося, що на того, хто почує «спів» статуї, чекає успіх. Тому до руїн храму Аменхотепа стікалися не лише місцеві жителі, а й мандрівники з інших регіонів Середземномор'я. При цьому виникла плутанина: оскільки багато офіційних титулів Аменхотепа, вирізьблених на статуї, і титули Рамзеса VI із сусідньої гробниці збігалися, гробницю стали вважати місцем поховання Мемнона і туди теж стікалися паломники.
Найчастіше серед написів зустрічаються античні еквіваленти «Тут був такий-то», імена, місця народження чи рід занять візитерів. Рідше дослідникам траплялися довші тексти, включаючи віршовані. Іноді відвідувачі залишали на стінах критичні відгуки на кшталт: «Я тут був і мені нічого не сподобалося крім саркофагу», «Не зміг прочитати ієрогліфи», «Сподобалося!» Один з написів є діалогом з пізнішими додаваннями. Якийсь відвідувач написав, що йому сподобалася гробниця та що він прочитав ієрогліфи на стінах. Другий додав нижче: "Не можу прочитати цей напис!", А третій турист дописав: "Не розумію, чому тебе це хвилює".
З імен, топонімів і роду занять, згаданих у написах, археологи зробили висновок, що усипальницю фараона відвідували як жителі Єгипту, і прилеглих країн. Серед них були лікарі та філософи — кініки та платоніки. "[Гробницю відвідували] люди і з дуже високим соціальним статусом, включаючи префектів Єгипту, призначених римськими імператорами, і правителів окремих частин країни", - пояснює керівник робіт професор Адам Лукашевич (Adam Łukaszewicz) з Варшавського університету.
#новини_класики
Польські археологи, досліджуючи гробницю єгипетського фараона Рамзеса VI, виявили в ній численні написи античних туристів, які відвідували гробницю та написані давньогрецькою, рідше латинською мовою.
Люди доби античності вважали, що в гробниці похований герой Троянської війни Мемнон, тому вона була місцем поклоніння. Античні написи мало відрізнялися від тих, які вирізають сучасні туристи: найпоширенішим виявився давній еквівалент нашого «Тут був такий-то». Повідомлення про знахідку опубліковано в Science and Scholarship in Poland.
Рамзес VI був фараоном XX династії Нового царства, який правив у 1145–1137 рр. до н.е. Як і багато правителів XVIII-XX династій, він був похований у Долині царів. Неподалік від усипальниці Рамзеса VI знаходилися 18-метрові статуї іншого фараона, Аменхотепа III, які вирубали з пісковика і поставили перед входом у меморіальний храм Аменхотепа.
У I ст. до н.е. одна із статуй була розколота землетрусом і почала видавати звуки, схожі, за словами очевидців, на свист вітру чи звуки ліри. Зазвичай статуя «співала» вранці, на світанку.
За цей незвичайний «спів» обидві статуї прозвали «колосами Мемнона». У грецькій міфології Мемнон був царем Ефіопії (легендарної країни, розташованої у верхів'ях Нілу) та сином богині зорі Еос. Стародавні вважали, що за допомогою «співочої» статуї Мемнон розмовляє зі своєю матір'ю, коли вона вдосвіта піднімається на небо.
У стародавньому світі колоси Мемнона стали вважати оракулами, що передбачають майбутнє. Також вважалося, що на того, хто почує «спів» статуї, чекає успіх. Тому до руїн храму Аменхотепа стікалися не лише місцеві жителі, а й мандрівники з інших регіонів Середземномор'я. При цьому виникла плутанина: оскільки багато офіційних титулів Аменхотепа, вирізьблених на статуї, і титули Рамзеса VI із сусідньої гробниці збігалися, гробницю стали вважати місцем поховання Мемнона і туди теж стікалися паломники.
Найчастіше серед написів зустрічаються античні еквіваленти «Тут був такий-то», імена, місця народження чи рід занять візитерів. Рідше дослідникам траплялися довші тексти, включаючи віршовані. Іноді відвідувачі залишали на стінах критичні відгуки на кшталт: «Я тут був і мені нічого не сподобалося крім саркофагу», «Не зміг прочитати ієрогліфи», «Сподобалося!» Один з написів є діалогом з пізнішими додаваннями. Якийсь відвідувач написав, що йому сподобалася гробниця та що він прочитав ієрогліфи на стінах. Другий додав нижче: "Не можу прочитати цей напис!", А третій турист дописав: "Не розумію, чому тебе це хвилює".
З імен, топонімів і роду занять, згаданих у написах, археологи зробили висновок, що усипальницю фараона відвідували як жителі Єгипту, і прилеглих країн. Серед них були лікарі та філософи — кініки та платоніки. "[Гробницю відвідували] люди і з дуже високим соціальним статусом, включаючи префектів Єгипту, призначених римськими імператорами, і правителів окремих частин країни", - пояснює керівник робіт професор Адам Лукашевич (Adam Łukaszewicz) з Варшавського університету.
#новини_класики
Science in Poland
In a pharaoh tomb, archaeologist examines the inscriptions ... of ancient tourists | Science in Poland
The tomb of Ramesses VI in the Egyptian Valley of the Kings already in ancient times was visited by tourists, who signed their names and exchanged remarks reminiscent of discussions on Facebook and tourist forums. Walls of the tomb "spoke" thanks to the research…
🔥9❤7👏2
Безкоштовний доступ до найновіших журналів з антикознавства Кембріджського університету
Понад 1️⃣2️⃣0️⃣0️⃣ статей у журналах з класичних студій - історії, філології, філософії, культурологііі, які видаються Кембріджським університетом будуть доступні протягом тижня безкоштовно - раджу пошукати по Вашій темі та завантажити - https://www.cambridge.org/core/publications/open-access/listing?utm_date=20250822&utm_id=1755866738&sort=canonical.date:desc&aggs%5BproductTypes%5D%5Bfilters%5D=JOURNAL_ARTICLE&aggs%5BproductSubject%5D%5Bfilters%5D=DDC63B7F5792FE2A95D1FB15F76E3F42&searchWithinIds=7275BA1E84CA769210167A6A66523B47&utm_campaign=CLAS,Humanities,IOC,Journals,Open+Access&utm_source=facebook&utm_medium=social&utm_content=&fbclid=IwZnRzaAMcIidleHRuA2FlbQIxMQABHuP7umJmTyflEHWhnoV8HAdSvZYrBdCQYZwc5tQsGXsF7iPYu7O7GEsw6A7x_aem_8cmpnGj5Pcqc7ctKP2PCUA
#корисні_посилання
Понад 1️⃣2️⃣0️⃣0️⃣ статей у журналах з класичних студій - історії, філології, філософії, культурологііі, які видаються Кембріджським університетом будуть доступні протягом тижня безкоштовно - раджу пошукати по Вашій темі та завантажити - https://www.cambridge.org/core/publications/open-access/listing?utm_date=20250822&utm_id=1755866738&sort=canonical.date:desc&aggs%5BproductTypes%5D%5Bfilters%5D=JOURNAL_ARTICLE&aggs%5BproductSubject%5D%5Bfilters%5D=DDC63B7F5792FE2A95D1FB15F76E3F42&searchWithinIds=7275BA1E84CA769210167A6A66523B47&utm_campaign=CLAS,Humanities,IOC,Journals,Open+Access&utm_source=facebook&utm_medium=social&utm_content=&fbclid=IwZnRzaAMcIidleHRuA2FlbQIxMQABHuP7umJmTyflEHWhnoV8HAdSvZYrBdCQYZwc5tQsGXsF7iPYu7O7GEsw6A7x_aem_8cmpnGj5Pcqc7ctKP2PCUA
#корисні_посилання
Cambridge Core
Content listing
Welcome to Cambridge Core
❤13🔥8👏3⚡1👍1
Всіх з прийдешнім початком нового навчального року! 📚 Щиро бажаю - сил, терпіння і натхнення на нові успіхи та звершення кожному/кожній з Вас!
🔥21❤14👏5💋5🤔2👍1
Монографія 2025 - досократики.pdf
3.6 MB
Пропоную Вашій увазі найновішу монографію 2025 р., присвячену досократикам (вийшла друком на минулому тижні).
"Поезія буття та проза світу у ранньогрецькій філософії"
Досократичні філософи, які писали в Греції у шостому та п'ятому століттях до нашої ери, винайшли нові способи осмислення людського життя, природного світу та структур реальності. Вони також розробили нові способи використання мови для вираження своїх думок. У цій книзі Вікторія Воль досліджує ці нововведення та продуктивний зв'язок між ними у творчості п'яти постатей: Парменіда, Геракліта, Емпедокла, Анаксагора та Демокріта.
Залучаючи цих мислителів до розмови із сучасними критичними теоретиками щодо питань, що викликають спільне занепокоєння, Воль стверджує про поетичну вишуканість їхніх робіт та нерозривну конвергенцію їхньої естетичної форми та філософського змісту. Окрім оригінальних прочитань цих захопливих постатей та надійних стратегій інтерпретації їхніх фрагментарних, спростовуваних текстів, ця книга запрошує читачів до спілкування, долаючи глибокі розбіжності між літературою та філософією, а також між античністю та сучасністю.
#антична_філософія #досократики
"Поезія буття та проза світу у ранньогрецькій філософії"
Досократичні філософи, які писали в Греції у шостому та п'ятому століттях до нашої ери, винайшли нові способи осмислення людського життя, природного світу та структур реальності. Вони також розробили нові способи використання мови для вираження своїх думок. У цій книзі Вікторія Воль досліджує ці нововведення та продуктивний зв'язок між ними у творчості п'яти постатей: Парменіда, Геракліта, Емпедокла, Анаксагора та Демокріта.
Залучаючи цих мислителів до розмови із сучасними критичними теоретиками щодо питань, що викликають спільне занепокоєння, Воль стверджує про поетичну вишуканість їхніх робіт та нерозривну конвергенцію їхньої естетичної форми та філософського змісту. Окрім оригінальних прочитань цих захопливих постатей та надійних стратегій інтерпретації їхніх фрагментарних, спростовуваних текстів, ця книга запрошує читачів до спілкування, долаючи глибокі розбіжності між літературою та філософією, а також між античністю та сучасністю.
#антична_філософія #досократики
❤16🔥4👏2👍1
💉Який зв’язок між шприцами та німфою?💉
Чи Ви задумувалися над етимологією англійського слова syringe, що означає шприц? Воно походить від давньогрецького слова σύριγξ.
З міфології нам відома цнотлива німфа-гамадріада з таким ім’ям, що служила Артеміді. Сирінзі довелося рятуватися втечею від Пана, який палко закохався в неї, і вона молила наядів про порятунок. Вони почули її прохання і перетворили її на очерет, який, колихаючись на вітрі, видавав сумний звук. З цього очерету Пан зробив сирінгу — музичний інструмент, вид флейти.
Слово також означало трубку, що й дало назву шприцю. Певні форми шприців були відомі вже в античності. Серед авторів — Авл Корнелій Цельс і Гален Пергамський (100 р. до н.е. ~ 200 р. н.е.).
Ці шприці використовувалися для промивання порожнин тіла або ран, а також для відкачування гнійних виділень і введення ліків. Герон описує шприц, що складається з металевого циліндра з поршнем. Цельс згадує про шприци для промивання різних частин тіла. У Галена описується трубка з бронзи або рогу з прямим отвором, а також шприц, зроблений із закрепленого в трубці сечового міхура свині. Були поршневі шприци і серед хірургічних інструментів, знайдених у будинку хірурга в Помпеях.
#філологічні_нотатки
#грека
Чи Ви задумувалися над етимологією англійського слова syringe, що означає шприц? Воно походить від давньогрецького слова σύριγξ.
З міфології нам відома цнотлива німфа-гамадріада з таким ім’ям, що служила Артеміді. Сирінзі довелося рятуватися втечею від Пана, який палко закохався в неї, і вона молила наядів про порятунок. Вони почули її прохання і перетворили її на очерет, який, колихаючись на вітрі, видавав сумний звук. З цього очерету Пан зробив сирінгу — музичний інструмент, вид флейти.
Слово також означало трубку, що й дало назву шприцю. Певні форми шприців були відомі вже в античності. Серед авторів — Авл Корнелій Цельс і Гален Пергамський (100 р. до н.е. ~ 200 р. н.е.).
Ці шприці використовувалися для промивання порожнин тіла або ран, а також для відкачування гнійних виділень і введення ліків. Герон описує шприц, що складається з металевого циліндра з поршнем. Цельс згадує про шприци для промивання різних частин тіла. У Галена описується трубка з бронзи або рогу з прямим отвором, а також шприц, зроблений із закрепленого в трубці сечового міхура свині. Були поршневі шприци і серед хірургічних інструментів, знайдених у будинку хірурга в Помпеях.
#філологічні_нотатки
#грека
🔥11👍9❤5👏1😢1
117 томів наукової серії «Millennium Studien» («Міленіум») викладені у відкритий доступ
Велике академічне видавництво «De Gruyter Brill» відкрило безкоштовний доступ до практично всієї наукової серії «Millennium Studien» («Міленіум»). Для вільного завантаження у форматах PDF або EPUB стали доступні 113 із 117 томів серії, випущених з 2004 по 2026 рік.
Питома частина монографій цієї серії присвячена пізній античності - історії, філософії та культури.
https://www.degruyterbrill.com/serial/mst-b/html
#електронні_ресурси
#корисні_посилання
Велике академічне видавництво «De Gruyter Brill» відкрило безкоштовний доступ до практично всієї наукової серії «Millennium Studien» («Міленіум»). Для вільного завантаження у форматах PDF або EPUB стали доступні 113 із 117 томів серії, випущених з 2004 по 2026 рік.
Питома частина монографій цієї серії присвячена пізній античності - історії, філософії та культури.
https://www.degruyterbrill.com/serial/mst-b/html
#електронні_ресурси
#корисні_посилання
De Gruyter Brill
Millennium-Studien / Millennium Studies
Millennium transcends boundaries – between epochs and regions, and between disciplines. Like the journal Millennium-Jahrbuch , the Millennium-Studien pursues an international, interdisciplinary approach that cuts across historical eras. The editorial and…
🔥10❤8👏5
Сьогодні, на 103 році відійшла у вічність Людина-епоха, на працях якої виросло не одне покоління вітчизняних філологів-класиків та істориків філософії Аза Алібеківна Тахо-Годі.
До речі, в кінці 1940-их років вона була викладачкою кафедри загального мовознавства і класичної філології Київського державного університету.
Царство Небесне та вічна памʼять 🕯️ 🙏🏻
#in_memoriam
До речі, в кінці 1940-их років вона була викладачкою кафедри загального мовознавства і класичної філології Київського державного університету.
Царство Небесне та вічна памʼять 🕯️ 🙏🏻
#in_memoriam
🙏45
Вперше знайшли археологічне підтвердження використання ведмедів у гладіаторських боях у Стародавньому Римі.
Під час розкопок біля римського амфітеатру в Сербії археологи знайшли розбитий череп бурого ведмедя. Дослідження показали, що близько 1700 років тому тварину тривалий час утримували в неволі, а перед загибеллю вона страждала від інфекції. Відкриття надає перші прямі докази участі ведмедів у кривавих виставах Римської імперії, повідомляє Live Science.
«Ми не можемо стверджувати, що ведмідь загинув безпосередньо на арені, але дані свідчать: травми він отримав під час ігор, а розвинена інфекція, ймовірно, прискорила його смерть», — заявив керівник дослідження Неманья Маркович, старший науковий співробітник Інституту археології (Белград).
У статті, опублікованій у журналі Antiquity, Маркович та його колеги описали фрагменти черепа бурого ведмедя, виявлені у 2016 році біля амфітеатру Вімінаціуму — римського міста-фортеці на території сучасної Сербії.
Амфітеатр Вімінаціуму, збудований у II ст. н.е., мав овальну форму, високі стіни і вміщував до 7000 глядачів. Череп ведмедя виявили біля входу разом із рештками інших тварин, зокрема леопарда.
«Тіла тварин, які загинули на арені, зазвичай розбирали неподалік: м’ясо роздавали, а кістки викидали поруч з амфітеатром — рідко ховали окремо», — пояснив Маркович.
Ведмедів могли використовувати в різних ролях: для сутичок з венаторами (гладіаторами-мисливцями), боїв з іншими звірами, страти злочинців або циркових виступів. Аналіз черепа демонструє жорстокість цих видовищ.
Вивчення давньої ДНК визначило, що ведмідь був самцем місцевого походження. За станом зубів йому було близько 6 років. Радіовуглецевий аналіз кісток відніс знахідку до 240–350 рр. н.е. — періоду активних гладіаторських ігор у Вімінаціумі.
На передній частині черепа виявили загоювану рану з ознаками інфекції. Вчені припускають, що травму завдав венатор списом. Щелепи тварини також були уражені інфекцією, а на іклах виявили аномальний знос — типовий наслідок життя в неволі, де ведмеді гризуть прути своїх кліток.
«Цей ведмідь, ймовірно, провів у неволі роки і неодноразово виступав на арені Вімінаціуму», — підкреслив Маркович.
Фото 1: Nemanja Marković et al.\/ Antiquity Publications, 2025
#новини_класики
Під час розкопок біля римського амфітеатру в Сербії археологи знайшли розбитий череп бурого ведмедя. Дослідження показали, що близько 1700 років тому тварину тривалий час утримували в неволі, а перед загибеллю вона страждала від інфекції. Відкриття надає перші прямі докази участі ведмедів у кривавих виставах Римської імперії, повідомляє Live Science.
«Ми не можемо стверджувати, що ведмідь загинув безпосередньо на арені, але дані свідчать: травми він отримав під час ігор, а розвинена інфекція, ймовірно, прискорила його смерть», — заявив керівник дослідження Неманья Маркович, старший науковий співробітник Інституту археології (Белград).
У статті, опублікованій у журналі Antiquity, Маркович та його колеги описали фрагменти черепа бурого ведмедя, виявлені у 2016 році біля амфітеатру Вімінаціуму — римського міста-фортеці на території сучасної Сербії.
Амфітеатр Вімінаціуму, збудований у II ст. н.е., мав овальну форму, високі стіни і вміщував до 7000 глядачів. Череп ведмедя виявили біля входу разом із рештками інших тварин, зокрема леопарда.
«Тіла тварин, які загинули на арені, зазвичай розбирали неподалік: м’ясо роздавали, а кістки викидали поруч з амфітеатром — рідко ховали окремо», — пояснив Маркович.
Ведмедів могли використовувати в різних ролях: для сутичок з венаторами (гладіаторами-мисливцями), боїв з іншими звірами, страти злочинців або циркових виступів. Аналіз черепа демонструє жорстокість цих видовищ.
Вивчення давньої ДНК визначило, що ведмідь був самцем місцевого походження. За станом зубів йому було близько 6 років. Радіовуглецевий аналіз кісток відніс знахідку до 240–350 рр. н.е. — періоду активних гладіаторських ігор у Вімінаціумі.
На передній частині черепа виявили загоювану рану з ознаками інфекції. Вчені припускають, що травму завдав венатор списом. Щелепи тварини також були уражені інфекцією, а на іклах виявили аномальний знос — типовий наслідок життя в неволі, де ведмеді гризуть прути своїх кліток.
«Цей ведмідь, ймовірно, провів у неволі роки і неодноразово виступав на арені Вімінаціуму», — підкреслив Маркович.
Фото 1: Nemanja Marković et al.\/ Antiquity Publications, 2025
#новини_класики
😢7🔥5❤4👏2❤🔥1😱1
Якщо Ви думали, що Горгона Медуза у давньогрецькій культурі лише втілення жаху і страху, то можу Вас розчарувати/порадувати…
Весела Горгона Медуза — інталія-печатка на скарабеї з сердоліку. Давня Греція, період архаїки, бл. 500 р. до н.е.
Горгони (зображення Горгони Медузи) були популярні на різьблених каменях, які використовувалися як амулети. Вважалося, що їхній лякаючий вигляд захищає власника, відлякуючи злих духів.
У Горгони на цьому скарабеї — великі, широко відкриті очі. Від верхньої частини голови розходяться п’ять змій, від підборіддя — ще дві. Однак її сміючийся рот незвично малий, також відсутні ікла, спотворена гримаса і висунутий язик, характерні для більшості її архаїчних зображень.
Подібні амулети носили у вигляді кулона або кріпили до металевого обруча і носили як перстень, розмістивши скарабея зображенням назовні, а інталією — всередину. Щоб поставити печатку, перстень знімали, повертали скарабея і вдавлювали інталію в м’яку глину або віск — для ідентифікації та захисту майна.
Форма скарабея була запозичена з Єгипту, де її століттями використовували для виготовлення печаток і амулетів. Розміри артефакту — 0,8 × 1,6 × 1,2 см.
Музей Пола Гетті, інв. №81.AN.76.3, Малібу, Каліфорнія, США
#культурологічні_нотатки
Весела Горгона Медуза — інталія-печатка на скарабеї з сердоліку. Давня Греція, період архаїки, бл. 500 р. до н.е.
Горгони (зображення Горгони Медузи) були популярні на різьблених каменях, які використовувалися як амулети. Вважалося, що їхній лякаючий вигляд захищає власника, відлякуючи злих духів.
У Горгони на цьому скарабеї — великі, широко відкриті очі. Від верхньої частини голови розходяться п’ять змій, від підборіддя — ще дві. Однак її сміючийся рот незвично малий, також відсутні ікла, спотворена гримаса і висунутий язик, характерні для більшості її архаїчних зображень.
Подібні амулети носили у вигляді кулона або кріпили до металевого обруча і носили як перстень, розмістивши скарабея зображенням назовні, а інталією — всередину. Щоб поставити печатку, перстень знімали, повертали скарабея і вдавлювали інталію в м’яку глину або віск — для ідентифікації та захисту майна.
Форма скарабея була запозичена з Єгипту, де її століттями використовували для виготовлення печаток і амулетів. Розміри артефакту — 0,8 × 1,6 × 1,2 см.
Музей Пола Гетті, інв. №81.AN.76.3, Малібу, Каліфорнія, США
#культурологічні_нотатки
🔥11🥰9👍4❤3👏3❤🔥1