Щиро рекомендую цей курс - Вступ до етичних та політичних поглядів Арістотеля
Як Арістотель задав траєкторію розвитку Західного світу?

Курс відбуватиметься щосуботи з 6 вересня 2025 року о 13:00 за київським часом!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.
Кількість зустрічей: 8 зустрічей.
Запис зустрічей: так, для учасників.

Є питання, які з часів зародження демократії все ще не мають остаточних відповідей (і чи матимуть?): хто ми як політичні істоти? як узгодити приватну доброчесність зі спільним благом? де проходить межа справедливості? як працює наділення Іншого цінністю? Один античний філософ на ім'я Арістотель дав свої відповіді на цей корпус питань: кращі, гірші, менш чи більш суперечливі, але це мало свої наслідки для всієї історії Західного світу. У цьому курсі ми спробуємо поглянути на Арістотелівське вчення як зсередини, так і ззовні, прослідкувавши наслідки імплементації його ідей в життя спільнот аж до сьогодення. Вісім занять передбачатимуть 5 лекцій, де розкриватиметься теоретична частина (від логіки й метафізики до антропології та етики, від Античності - й аж до наших днів), а також три заняття, присвячені поглибленому читанню уривків з «Нікомахової етики» та «Політики» Арістотеля.
Спробуймо осмислити сучасні проблеми через античний φρόνησις і глибше зрозуміти самих себе!

План курсу:
Лекція 1. Логіка, метафізика, фізика - засади світогляду та вчення Арістотеля.
Лекція 2. Антропологія та етика. Як Арістотелівська архітектоніка практичних наук змінила світ?
Практичне заняття 1. Читаємо уривки з «Нікомахової етики».
Лекція 3. Людина як тваринка політична: логос й правосуддя, приватна мораль і спільне благо.
Практичне заняття 2. Читаємо уривки з «Політики»
Практичне заняття 3. Читаємо уривки з «Політики»
Лекція 4. Витоки колоніалізму: яку роль відіграв Арістотель у дискусії між Сепульведою та Лас Касасом?
Лекція 5. Сучасні інтерпретації: траєкторія повернення до чеснот та Арістотель у геополітиці.

Лекторка:
Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Розгорнута програма:
https://platoscave.com.ua/tpost/061bh91r81-vstup-do-etichnih-ta-poltichnih-poglyadv

посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/sed80051abe08

#події_в_Україні

Про комети в античності

В античні часи комети вважалися не просто астрономічними явищами, а знаками богів, провісниками доленосних подій і навіть порушенням природного порядку світу. Комети асоціювалися з війнами, смертями правителів, епідеміями та природними катастрофами.

Можна згадати комету 373–372 рр. до н. е. Вважалося, що вона пов’язана з руйнуванням Геліки – сильний землетрус і цунамі знищили місто в Ахайї. Давньогрецькі історики - Ефор, Діодор Сицилійський - писали, що перед катастрофою з’явилася «вогняна колона» — ймовірно, яскрава комета.

Найвідоміша з античних комет, мабуть, комета Цезаря, «sidus Iulium», що з’явилася через кілька місяців після вбивства Юлія Цезаря (15 березня 44 р. до н. е.). Октавіан використав її в пропаганді: оголосив, що це душа Цезаря, яка вознесена до богів. Вона згадується у Светонія, Вергілія, Плінія Старшого і навіть зображена на денарії 42 р. до н. е.

Комета Галлея, найвідоміша комета сучасності, в античності також спостерігалася, хоча не було розуміння її періодичності (обчислення її орбіти відбулося лише у 1705 році). Комету Цезаря, наприклад, традиційно ототожнювали з кометою Галлея.

Римляни називали комети «crinitae stellae» («волосаті зорі»), а греки – ἀστὴρ κομήτης. Звідси й сучасне слово «комета». Вергілій в «Енеїді» порівнював комету з «вогняною бородою» бога Вулкана, а Сенека іронічно зауважував: «Колись нащадки здивуються, що ми не знали таких очевидних речей» («Природні питання» книга VII).

#історичні_нотатки #культурологічні_нотатки

Шановні Друзі і Колеги!

Нагадую Вам, що дружня Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики КНУ ім. Тараса Шевченка запрошує до участі в Міжнародній науковій конференції «Філологія доби глобалізації: візії та перспективи» (10 жовтня 2025 р.).

NB! Реєстрація триває до 24 серпня 2025 р. Потрібно заповнити реєстраційну форму учасника (http://surl.li/kkcizd) та сплатити організаційний внесок 400 грн або 10 євро (для закордонних учасників). Номер рахунку зазначений в реєстраційній формі. Квитанцію про сплату необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.

Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
1. Класична філологія в сучасному освітньо-науковому просторі
2. Неоелліністика в координатах сучасної філології
3. Нові тенденції в перекладознавстві: динаміка й перспектива
4. Інноваційні підходи в сучасній дидактиці та гуманітаристиці
5. Традиційні та новітні аспекти лінгвістичних досліджень
6. «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо» (видатні постаті в філології)
7. Румунська філологія: здобутки й перспективи поступу
8. Гуманітарний дискурс: результати перших наукових пошуків (для молодих учених і здобувачів освіти)
9. Антикознавство в сучасному світі: філософія, історія, культура, мистецтво

Робочі мови конференції: українська, англійська.
Формат конференції – змішаний.

Файл із текстом тез обсягом до 3000 знаків необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.

Оприлюднення тез у електронному форматі заплановане до початку конференції.

За підсумками конференції і рішенням редакційної колегії матеріали виступів можуть бути опубліковані у «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» (Категорія Б, Index Copernicus).

Контактні особи:
доц. Руда Наталія Вікторівна (nataruda82@gmail.com)
доц. Кожушний Олег Володимирович (olorch@gmail.com; тел. 0675816409)

#події_в_Україні

#класика_в_Украіні

Як відрізнити друга і підлабузника: поради Плутарха

У Плутарха (бл. 46 – бл. 120 н. е.) можна знайти твір "Як відрізнити друга від підлабузника?" (давньогрец. "Πῶς ἄν τις διακρίνοιε τὸν κόλακα τοῦ φίλου"; латин. "Quomodo adulator ab amico internoscatur"). Це есе входить до збірки «Моралії» (Moralia) — збірка творів на етичні, філософські та соціальні теми. Як нескладно здогадатися з назви, Плутарх звертається до проблеми істинної дружби, протиставляючи друга (φίλος), який діє щиро, і підлабузника (κόλαξ/adulator), який у стосунках прагне лише власної вигоди. Коротко позначимо, за якими ознаками можна відрізнити підлабузника: він надмірно хвалить, особливо в обличчя; часто у нього відсутня власна думка – він завжди погоджується; такій людині властиве прагнення догодити в дрібницях; допомагати лизун буде лише тоді, коли це вигідно. Небезпека такого роду дружби полягає в тому, що підлабузник рано чи пізно розбещує душу свого друга, заохочуючи його вади і ницості; саму дружбу він покине при першій потребі – вона ілюзорна.

Як же розпізнати підлабузника? Слід:
- уважно спостерігати за людиною, особливо в складних ситуаціях;
- перевіряти його реакцію на критику;
- з'ясувати, чи має вона власні принципи.

Якщо ж відомостей Плутарха виявилося недостатньо для Вас, щоб відрізнити друга від підлабузника, то можна звернутися ще до читання «Нікомахової етики» Арістотеля, або ж «Про дружбу» Цицерона.

P.S. Доречним буде також зауважити, що κόλαξ - розмовне аттичне слово без усталеної етимології. За словами Р. Бікеса, воно може мати догрецьке походження завдяки суфіксу -ακ- (-ak-). [Beekes, R. S. P. (2010), “κόλαξ, -ᾱκος”, in Etymological Dictionary of Greek (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 10), with the assistance of Lucien van Beek, Leiden, Boston: Brill, p. 734]

#антична_філософія
#філологічні_нотатки

Авторське…дуже життєво 😄

#іронія_античності

Вийшов друком підручник з порівняльної типології класичних мов

У Видавництві КНУ імені Тараса Шевченка вийшов підручник доктора філологічних наук, професора кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики Лесі Леонідівни Звонської «Порівняльна типологія класичних мов» (Київ : ВПЦ "Київський університет", 2025. – 311 с.)

Подано компаративний аналіз давньогрецької і латинської мов, оскільки зіставно-типологічне вивчення класичних мов формує цілісний фаховий підхід до розуміння мовної системи, її розвитку та функціонування. Подано опис лексико-граматичних явищ фонетичного, морфологічного та синтаксичного рівнів давньогрецької та латинської мов. Як приклади використано цитати виключно з оригінальних текстів; винятки та відхилення від правил наведено максимально повно.
Для практичного закріплення теоретичного матеріалу до кожного підрозділу додано завдання, а для зіставного аналізу включено прозових та поетичних текстів давньогрецьких і латинських авторів класичної доби.
Підручник розрахований на фахівців із класичної філології (викладачів і студентів), перекладачів з класичних мов, а також стане в пригоді всім, хто хоче поглибити свої знання з індоєвропейського порівняльно-історичного та зіставно-типологічного мовознавства.


#класична_філологія

Зараз однією з "модних" лексем є "ретрит" (період особистого чи групового усамітнення для духовної чи психологічної роботи над собою)....а от давньогрецькою це буде "анахоресіс"

#давньогрецька_у_житті

Що писали античні туристи на єгипетських пірамідах: дослідження польських єгиптологів

Польські археологи, досліджуючи гробницю єгипетського фараона Рамзеса VI, виявили в ній численні написи античних туристів, які відвідували гробницю та написані давньогрецькою, рідше латинською мовою.

Люди доби античності вважали, що в гробниці похований герой Троянської війни Мемнон, тому вона була місцем поклоніння. Античні написи мало відрізнялися від тих, які вирізають сучасні туристи: найпоширенішим виявився давній еквівалент нашого «Тут був такий-то». Повідомлення про знахідку опубліковано в Science and Scholarship in Poland.

Рамзес VI був фараоном XX династії Нового царства, який правив у 1145–1137 рр. до н.е. Як і багато правителів XVIII-XX династій, він був похований у Долині царів. Неподалік від усипальниці Рамзеса VI знаходилися 18-метрові статуї іншого фараона, Аменхотепа III, які вирубали з пісковика і поставили перед входом у меморіальний храм Аменхотепа.

У I ст. до н.е. одна із статуй була розколота землетрусом і почала видавати звуки, схожі, за словами очевидців, на свист вітру чи звуки ліри. Зазвичай статуя «співала» вранці, на світанку.

За цей незвичайний «спів» обидві статуї прозвали «колосами Мемнона». У грецькій міфології Мемнон був царем Ефіопії (легендарної країни, розташованої у верхів'ях Нілу) та сином богині зорі Еос. Стародавні вважали, що за допомогою «співочої» статуї Мемнон розмовляє зі своєю матір'ю, коли вона вдосвіта піднімається на небо.

У стародавньому світі колоси Мемнона стали вважати оракулами, що передбачають майбутнє. Також вважалося, що на того, хто почує «спів» статуї, чекає успіх. Тому до руїн храму Аменхотепа стікалися не лише місцеві жителі, а й мандрівники з інших регіонів Середземномор'я. При цьому виникла плутанина: оскільки багато офіційних титулів Аменхотепа, вирізьблених на статуї, і титули Рамзеса VI із сусідньої гробниці збігалися, гробницю стали вважати місцем поховання Мемнона і туди теж стікалися паломники.

Найчастіше серед написів зустрічаються античні еквіваленти «Тут був такий-то», імена, місця народження чи рід занять візитерів. Рідше дослідникам траплялися довші тексти, включаючи віршовані. Іноді відвідувачі залишали на стінах критичні відгуки на кшталт: «Я тут був і мені нічого не сподобалося крім саркофагу», «Не зміг прочитати ієрогліфи», «Сподобалося!» Один з написів є діалогом з пізнішими додаваннями. Якийсь відвідувач написав, що йому сподобалася гробниця та що він прочитав ієрогліфи на стінах. Другий додав нижче: "Не можу прочитати цей напис!", А третій турист дописав: "Не розумію, чому тебе це хвилює".

З імен, топонімів і роду занять, згаданих у написах, археологи зробили висновок, що усипальницю фараона відвідували як жителі Єгипту, і прилеглих країн. Серед них були лікарі та філософи — кініки та платоніки. "[Гробницю відвідували] люди і з дуже високим соціальним статусом, включаючи префектів Єгипту, призначених римськими імператорами, і правителів окремих частин країни", - пояснює керівник робіт професор Адам Лукашевич (Adam Łukaszewicz) з Варшавського університету.

#новини_класики

Безкоштовний доступ до найновіших журналів з антикознавства Кембріджського університету

Понад 1️⃣2️⃣0️⃣0️⃣ статей у журналах з класичних студій - історії, філології, філософії, культурологііі, які видаються Кембріджським університетом будуть доступні протягом тижня безкоштовно - раджу пошукати по Вашій темі та завантажити - https://www.cambridge.org/core/publications/open-access/listing?utm_date=20250822&utm_id=1755866738&sort=canonical.date:desc&aggs%5BproductTypes%5D%5Bfilters%5D=JOURNAL_ARTICLE&aggs%5BproductSubject%5D%5Bfilters%5D=DDC63B7F5792FE2A95D1FB15F76E3F42&searchWithinIds=7275BA1E84CA769210167A6A66523B47&utm_campaign=CLAS,Humanities,IOC,Journals,Open+Access&utm_source=facebook&utm_medium=social&utm_content=&fbclid=IwZnRzaAMcIidleHRuA2FlbQIxMQABHuP7umJmTyflEHWhnoV8HAdSvZYrBdCQYZwc5tQsGXsF7iPYu7O7GEsw6A7x_aem_8cmpnGj5Pcqc7ctKP2PCUA


#корисні_посилання

Всіх з прийдешнім початком нового навчального року! 📚 Щиро бажаю - сил, терпіння і натхнення на нові успіхи та звершення кожному/кожній з Вас!

Пропоную Вашій увазі найновішу монографію 2025 р., присвячену досократикам (вийшла друком на минулому тижні).

"Поезія буття та проза світу у ранньогрецькій філософії"

Досократичні філософи, які писали в Греції у шостому та п'ятому століттях до нашої ери, винайшли нові способи осмислення людського життя, природного світу та структур реальності. Вони також розробили нові способи використання мови для вираження своїх думок. У цій книзі Вікторія Воль досліджує ці нововведення та продуктивний зв'язок між ними у творчості п'яти постатей: Парменіда, Геракліта, Емпедокла, Анаксагора та Демокріта.

Залучаючи цих мислителів до розмови із сучасними критичними теоретиками щодо питань, що викликають спільне занепокоєння, Воль стверджує про поетичну вишуканість їхніх робіт та нерозривну конвергенцію їхньої естетичної форми та філософського змісту. Окрім оригінальних прочитань цих захопливих постатей та надійних стратегій інтерпретації їхніх фрагментарних, спростовуваних текстів, ця книга запрошує читачів до спілкування, долаючи глибокі розбіжності між літературою та філософією, а також між античністю та сучасністю.

#антична_філософія #досократики