Матеріали 31 Міжнародного конгресу з папірології
З 28 липня по 2 серпня 2025 р. в Кельні відбувався 31-ий Міжнародний конгрес фахівців з папірології.
Питома частина виступів була присвячена античному папірологічному доробку, зокрема абсолютно новим розшифрованим текстам Емпедокла, Філодема та ранньогрецьких стоїіків.
З текстами виступів можна ознайомитися за наступним покликанням -
https://papyrocongress2025.uni-koeln.de/sites/IfA/Mitarbeiter/Papyrolog._Kongress/31ICP_BookOfAbstracts.pdf
#новини_класики #антична_папірологія
З 28 липня по 2 серпня 2025 р. в Кельні відбувався 31-ий Міжнародний конгрес фахівців з папірології.
Питома частина виступів була присвячена античному папірологічному доробку, зокрема абсолютно новим розшифрованим текстам Емпедокла, Філодема та ранньогрецьких стоїіків.
З текстами виступів можна ознайомитися за наступним покликанням -
https://papyrocongress2025.uni-koeln.de/sites/IfA/Mitarbeiter/Papyrolog._Kongress/31ICP_BookOfAbstracts.pdf
#новини_класики #антична_папірологія
❤8🔥3👏3
Археологи виявили переконливі докази того, що Помпеї не були повністю покинуті після виверження Везувію у 79 році н.е., як вважалося раніше. Життя серед руїн тривало до V століття н.е.
Нова публікація Археологічного парку Помпеї — дослідження Інсула Меридіоналіс у південній частині загиблого античного міста.
Трагічна загибель міста у 79 році настільки захопила увагу, що пізніші, менш ефектні сліди життя після виверження довго ігнорувалися археологами, які прагнули розкопати лише "шар катастрофи".
Частина вцілілих мешканців, які не змогли або не захотіли виїхати, а також, ймовірно, бездомні, бідняки чи шукачі цінностей, повернулися на попелище, хоча офіційні спроби відновлення міста під патронатом імператора Тита явно зазнали невдачі.
Ті хто повернулися не відновлювали місто у колишньому вигляді. Не було інфраструктури (водопроводу, каналізації, вулиць). Люди пристосовували вцілілі верхні поверхи та приміщення, використовуючи їх як примітивні житла-притулки, де облаштовували вогнища, печі та млини. І не припиняли копати — у пошуках цінностей.
Помпеї після 79 року перетворилися не на відроджене місто, а на своєрідні нетрі, своєрідні фавели, що існували серед ще впізнаваних руїн колишньої цивілізації. Життя тут було суворим і примітивним.
Багато археологічних свідчень цього періоду були безповоротно знищені у XX столітті під час розкопок, зосереджених виключно на шарі 79 року.
Дослідження відкрило нам найважливішу главу в історії Помпеїв, показуючи, що вона не закінчилася виверженням, а тривала кілька століть, хоч і в зміненому вигляді.
Воно, зокрема, змінює підхід до археології. Вимагає уважного вивчення всіх культурних шарів, навіть "неефектних", а не лише найзахопливіших. Це заклик бачити "археологічне несвідоме" – приховані, але важливі сліди минулого, витіснені домінуючими наративами.
Археологи виступають тут як "психологи пам’яті", які витягують на світ забуті сторінки історії.
#новини_класики #антична_історіографія
Нова публікація Археологічного парку Помпеї — дослідження Інсула Меридіоналіс у південній частині загиблого античного міста.
Трагічна загибель міста у 79 році настільки захопила увагу, що пізніші, менш ефектні сліди життя після виверження довго ігнорувалися археологами, які прагнули розкопати лише "шар катастрофи".
Частина вцілілих мешканців, які не змогли або не захотіли виїхати, а також, ймовірно, бездомні, бідняки чи шукачі цінностей, повернулися на попелище, хоча офіційні спроби відновлення міста під патронатом імператора Тита явно зазнали невдачі.
Ті хто повернулися не відновлювали місто у колишньому вигляді. Не було інфраструктури (водопроводу, каналізації, вулиць). Люди пристосовували вцілілі верхні поверхи та приміщення, використовуючи їх як примітивні житла-притулки, де облаштовували вогнища, печі та млини. І не припиняли копати — у пошуках цінностей.
Помпеї після 79 року перетворилися не на відроджене місто, а на своєрідні нетрі, своєрідні фавели, що існували серед ще впізнаваних руїн колишньої цивілізації. Життя тут було суворим і примітивним.
Багато археологічних свідчень цього періоду були безповоротно знищені у XX столітті під час розкопок, зосереджених виключно на шарі 79 року.
Дослідження відкрило нам найважливішу главу в історії Помпеїв, показуючи, що вона не закінчилася виверженням, а тривала кілька століть, хоч і в зміненому вигляді.
Воно, зокрема, змінює підхід до археології. Вимагає уважного вивчення всіх культурних шарів, навіть "неефектних", а не лише найзахопливіших. Це заклик бачити "археологічне несвідоме" – приховані, але важливі сліди минулого, витіснені домінуючими наративами.
Археологи виступають тут як "психологи пам’яті", які витягують на світ забуті сторінки історії.
#новини_класики #антична_історіографія
🔥16❤11👏4👍3
Про можливу згадку матері Тесея в "Іліаді" як один з аспектів афінської пропаганди
У ІІІ-ій пісні «Іліади», в оповіданні про те, як Олена йде наверх міської стіни дивитися поєдинок Менелая і Паріса, згадуються дві її служниці:
(переклад Б. Тена) - οὐκ οἴη, ἅμα τῇ γε καὶ ἀμφίπολοι δύ’ ἕποντο, Αἴθρη Πιτθῆος θυγάτηρ, Κλυμένη τε βοῶπις· (Il. 143-144)
Тут, звичайно, кидається в очі ім’я Етра – як відомо, саме так звали матір Тесея. Можна згадати дифірамб Вакхіліда, де Тесей називає матір дочкою Піттея. Проте це вже було набагато пізніше Гомера, у V ст. до н.е. Звичайно, якщо вважати цю Етру матір’ю Тесея, кидається в очі анахронізм: Тесея вже немає в живих, скільки ж тоды років його матері? Самій Олені вже має бути близько сорока, а Етрі — вісімдесят як мінімум, але Гомер не звертає уваги на її вік і взагалі більше її не згадує. Проте міфологічна хронологія розтяжна, а подальша міфографія прийняла саме цю версію. Псевдо-Аполлодор, наприклад, розповідає, що Етру взяли в полон Діоскури, брати Олени, які звільнили сестру після того, як її, ще зовсім юну, викрав Тесей (Е I 23), а після взяття Трої її звільнили онуки, Акамант і Демофонт (Е V 22).
Водночас слід підкреслити, що цей фрагмент, що стосується Етри і Клімени, викликав підозру вже в античності і відкидався (наприклад, Арістархом Самофракійським, хранителем Александрійської бібліотеки). Його вважали афінською інтерполяцією та одним з аспектів політичної пропаганди: Афінам, які вийшли на історичну авансцену в більш пізній час, теж хотілося древньої історії і згадок своїх героїв у давніх поемах.
Цілком можливо, що так. Або ж для Гомера вірш про Етру і Клімену — просто формульний рядок з не дуже відомими іменами, а куди його вставити — все одно, нехай будуть служниці. Проте і навіть навколо одного згадування, наче з піни, народжується міфологічна історія.
#культурологічні_нотатки #гомер
У ІІІ-ій пісні «Іліади», в оповіданні про те, як Олена йде наверх міської стіни дивитися поєдинок Менелая і Паріса, згадуються дві її служниці:
І не сама: з нею разом зійшли дві служниці додолу, Етра, Піттеєва донька, й Клімена услід велеока
(переклад Б. Тена) - οὐκ οἴη, ἅμα τῇ γε καὶ ἀμφίπολοι δύ’ ἕποντο, Αἴθρη Πιτθῆος θυγάτηρ, Κλυμένη τε βοῶπις· (Il. 143-144)
Тут, звичайно, кидається в очі ім’я Етра – як відомо, саме так звали матір Тесея. Можна згадати дифірамб Вакхіліда, де Тесей називає матір дочкою Піттея. Проте це вже було набагато пізніше Гомера, у V ст. до н.е. Звичайно, якщо вважати цю Етру матір’ю Тесея, кидається в очі анахронізм: Тесея вже немає в живих, скільки ж тоды років його матері? Самій Олені вже має бути близько сорока, а Етрі — вісімдесят як мінімум, але Гомер не звертає уваги на її вік і взагалі більше її не згадує. Проте міфологічна хронологія розтяжна, а подальша міфографія прийняла саме цю версію. Псевдо-Аполлодор, наприклад, розповідає, що Етру взяли в полон Діоскури, брати Олени, які звільнили сестру після того, як її, ще зовсім юну, викрав Тесей (Е I 23), а після взяття Трої її звільнили онуки, Акамант і Демофонт (Е V 22).
Водночас слід підкреслити, що цей фрагмент, що стосується Етри і Клімени, викликав підозру вже в античності і відкидався (наприклад, Арістархом Самофракійським, хранителем Александрійської бібліотеки). Його вважали афінською інтерполяцією та одним з аспектів політичної пропаганди: Афінам, які вийшли на історичну авансцену в більш пізній час, теж хотілося древньої історії і згадок своїх героїв у давніх поемах.
Цілком можливо, що так. Або ж для Гомера вірш про Етру і Клімену — просто формульний рядок з не дуже відомими іменами, а куди його вставити — все одно, нехай будуть служниці. Проте і навіть навколо одного згадування, наче з піни, народжується міфологічна історія.
#культурологічні_нотатки #гомер
👏9🔥3❤1👌1
Якщо Ви думали, що в античні часи діти не малювали на стінах будинків, то можу Вас розчаровувати/порадувати…
Дитяче Графіті з зображенням бою гладіаторів на стіні однієї з кімнат у будинку Марка Обелія Фірма, Помпеї, I ст. н.е.
Висота зображення — близько 9 см.
Археологічний парк Помпеї, Casa di M. Obellii Firmi, Reg. 9, Ins. 14.2.4, Італія
#культурологічні_нотатки
Дитяче Графіті з зображенням бою гладіаторів на стіні однієї з кімнат у будинку Марка Обелія Фірма, Помпеї, I ст. н.е.
Висота зображення — близько 9 см.
Археологічний парк Помпеї, Casa di M. Obellii Firmi, Reg. 9, Ins. 14.2.4, Італія
#культурологічні_нотатки
🔥22🥰3👏3😢1
Щиро рекомендую цей курс - Вступ до етичних та політичних поглядів Арістотеля
Як Арістотель задав траєкторію розвитку Західного світу?
Курс відбуватиметься щосуботи з 6 вересня 2025 року о 13:00 за київським часом!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.
Кількість зустрічей: 8 зустрічей.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Є питання, які з часів зародження демократії все ще не мають остаточних відповідей (і чи матимуть?): хто ми як політичні істоти? як узгодити приватну доброчесність зі спільним благом? де проходить межа справедливості? як працює наділення Іншого цінністю? Один античний філософ на ім'я Арістотель дав свої відповіді на цей корпус питань: кращі, гірші, менш чи більш суперечливі, але це мало свої наслідки для всієї історії Західного світу. У цьому курсі ми спробуємо поглянути на Арістотелівське вчення як зсередини, так і ззовні, прослідкувавши наслідки імплементації його ідей в життя спільнот аж до сьогодення. Вісім занять передбачатимуть 5 лекцій, де розкриватиметься теоретична частина (від логіки й метафізики до антропології та етики, від Античності - й аж до наших днів), а також три заняття, присвячені поглибленому читанню уривків з «Нікомахової етики» та «Політики» Арістотеля.
Спробуймо осмислити сучасні проблеми через античний φρόνησις і глибше зрозуміти самих себе!
План курсу:
Лекція 1. Логіка, метафізика, фізика - засади світогляду та вчення Арістотеля.
Лекція 2. Антропологія та етика. Як Арістотелівська архітектоніка практичних наук змінила світ?
Практичне заняття 1. Читаємо уривки з «Нікомахової етики».
Лекція 3. Людина як тваринка політична: логос й правосуддя, приватна мораль і спільне благо.
Практичне заняття 2. Читаємо уривки з «Політики»
Практичне заняття 3. Читаємо уривки з «Політики»
Лекція 4. Витоки колоніалізму: яку роль відіграв Арістотель у дискусії між Сепульведою та Лас Касасом?
Лекція 5. Сучасні інтерпретації: траєкторія повернення до чеснот та Арістотель у геополітиці.
Лекторка:
Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Розгорнута програма:
https://platoscave.com.ua/tpost/061bh91r81-vstup-do-etichnih-ta-poltichnih-poglyadv
посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/sed80051abe08
#події_в_Україні
Як Арістотель задав траєкторію розвитку Західного світу?
Курс відбуватиметься щосуботи з 6 вересня 2025 року о 13:00 за київським часом!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.
Кількість зустрічей: 8 зустрічей.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Є питання, які з часів зародження демократії все ще не мають остаточних відповідей (і чи матимуть?): хто ми як політичні істоти? як узгодити приватну доброчесність зі спільним благом? де проходить межа справедливості? як працює наділення Іншого цінністю? Один античний філософ на ім'я Арістотель дав свої відповіді на цей корпус питань: кращі, гірші, менш чи більш суперечливі, але це мало свої наслідки для всієї історії Західного світу. У цьому курсі ми спробуємо поглянути на Арістотелівське вчення як зсередини, так і ззовні, прослідкувавши наслідки імплементації його ідей в життя спільнот аж до сьогодення. Вісім занять передбачатимуть 5 лекцій, де розкриватиметься теоретична частина (від логіки й метафізики до антропології та етики, від Античності - й аж до наших днів), а також три заняття, присвячені поглибленому читанню уривків з «Нікомахової етики» та «Політики» Арістотеля.
Спробуймо осмислити сучасні проблеми через античний φρόνησις і глибше зрозуміти самих себе!
План курсу:
Лекція 1. Логіка, метафізика, фізика - засади світогляду та вчення Арістотеля.
Лекція 2. Антропологія та етика. Як Арістотелівська архітектоніка практичних наук змінила світ?
Практичне заняття 1. Читаємо уривки з «Нікомахової етики».
Лекція 3. Людина як тваринка політична: логос й правосуддя, приватна мораль і спільне благо.
Практичне заняття 2. Читаємо уривки з «Політики»
Практичне заняття 3. Читаємо уривки з «Політики»
Лекція 4. Витоки колоніалізму: яку роль відіграв Арістотель у дискусії між Сепульведою та Лас Касасом?
Лекція 5. Сучасні інтерпретації: траєкторія повернення до чеснот та Арістотель у геополітиці.
Лекторка:
Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Розгорнута програма:
https://platoscave.com.ua/tpost/061bh91r81-vstup-do-etichnih-ta-poltichnih-poglyadv
посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/sed80051abe08
#події_в_Україні
👍9❤3❤🔥2💯1
Про комети в античності
В античні часи комети вважалися не просто астрономічними явищами, а знаками богів, провісниками доленосних подій і навіть порушенням природного порядку світу. Комети асоціювалися з війнами, смертями правителів, епідеміями та природними катастрофами.
Можна згадати комету 373–372 рр. до н. е. Вважалося, що вона пов’язана з руйнуванням Геліки – сильний землетрус і цунамі знищили місто в Ахайї. Давньогрецькі історики - Ефор, Діодор Сицилійський - писали, що перед катастрофою з’явилася «вогняна колона» — ймовірно, яскрава комета.
Найвідоміша з античних комет, мабуть, комета Цезаря, «sidus Iulium», що з’явилася через кілька місяців після вбивства Юлія Цезаря (15 березня 44 р. до н. е.). Октавіан використав її в пропаганді: оголосив, що це душа Цезаря, яка вознесена до богів. Вона згадується у Светонія, Вергілія, Плінія Старшого і навіть зображена на денарії 42 р. до н. е.
Комета Галлея, найвідоміша комета сучасності, в античності також спостерігалася, хоча не було розуміння її періодичності (обчислення її орбіти відбулося лише у 1705 році). Комету Цезаря, наприклад, традиційно ототожнювали з кометою Галлея.
Римляни називали комети «crinitae stellae» («волосаті зорі»), а греки – ἀστὴρ κομήτης. Звідси й сучасне слово «комета». Вергілій в «Енеїді» порівнював комету з «вогняною бородою» бога Вулкана, а Сенека іронічно зауважував: «Колись нащадки здивуються, що ми не знали таких очевидних речей» («Природні питання» книга VII).
#історичні_нотатки #культурологічні_нотатки
В античні часи комети вважалися не просто астрономічними явищами, а знаками богів, провісниками доленосних подій і навіть порушенням природного порядку світу. Комети асоціювалися з війнами, смертями правителів, епідеміями та природними катастрофами.
Можна згадати комету 373–372 рр. до н. е. Вважалося, що вона пов’язана з руйнуванням Геліки – сильний землетрус і цунамі знищили місто в Ахайї. Давньогрецькі історики - Ефор, Діодор Сицилійський - писали, що перед катастрофою з’явилася «вогняна колона» — ймовірно, яскрава комета.
Найвідоміша з античних комет, мабуть, комета Цезаря, «sidus Iulium», що з’явилася через кілька місяців після вбивства Юлія Цезаря (15 березня 44 р. до н. е.). Октавіан використав її в пропаганді: оголосив, що це душа Цезаря, яка вознесена до богів. Вона згадується у Светонія, Вергілія, Плінія Старшого і навіть зображена на денарії 42 р. до н. е.
Комета Галлея, найвідоміша комета сучасності, в античності також спостерігалася, хоча не було розуміння її періодичності (обчислення її орбіти відбулося лише у 1705 році). Комету Цезаря, наприклад, традиційно ототожнювали з кометою Галлея.
Римляни називали комети «crinitae stellae» («волосаті зорі»), а греки – ἀστὴρ κομήτης. Звідси й сучасне слово «комета». Вергілій в «Енеїді» порівнював комету з «вогняною бородою» бога Вулкана, а Сенека іронічно зауважував: «Колись нащадки здивуються, що ми не знали таких очевидних речей» («Природні питання» книга VII).
#історичні_нотатки #культурологічні_нотатки
❤12🔥5👏2
До вашої уваги анонс книжкових новинок з проблематики класичних студій - історії, філософії, культурології та літератури, які мають вийти у світ до кінця 2025 року у видавництві Принстонського університету
#книжкові_новинки
#книжкові_новинки
🔥8❤5🤩1
Шановні Друзі і Колеги!
Нагадую Вам, що дружня Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики КНУ ім. Тараса Шевченка запрошує до участі в Міжнародній науковій конференції «Філологія доби глобалізації: візії та перспективи» (10 жовтня 2025 р.).
NB! Реєстрація триває до 24 серпня 2025 р. Потрібно заповнити реєстраційну форму учасника (http://surl.li/kkcizd) та сплатити організаційний внесок 400 грн або 10 євро (для закордонних учасників). Номер рахунку зазначений в реєстраційній формі. Квитанцію про сплату необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
1. Класична філологія в сучасному освітньо-науковому просторі
2. Неоелліністика в координатах сучасної філології
3. Нові тенденції в перекладознавстві: динаміка й перспектива
4. Інноваційні підходи в сучасній дидактиці та гуманітаристиці
5. Традиційні та новітні аспекти лінгвістичних досліджень
6. «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо» (видатні постаті в філології)
7. Румунська філологія: здобутки й перспективи поступу
8. Гуманітарний дискурс: результати перших наукових пошуків (для молодих учених і здобувачів освіти)
9. Антикознавство в сучасному світі: філософія, історія, культура, мистецтво
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Формат конференції – змішаний.
Файл із текстом тез обсягом до 3000 знаків необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Оприлюднення тез у електронному форматі заплановане до початку конференції.
За підсумками конференції і рішенням редакційної колегії матеріали виступів можуть бути опубліковані у «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» (Категорія Б, Index Copernicus).
Контактні особи:
доц. Руда Наталія Вікторівна (nataruda82@gmail.com)
доц. Кожушний Олег Володимирович (olorch@gmail.com; тел. 0675816409)
#події_в_Україні
#класика_в_Украіні
Нагадую Вам, що дружня Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики КНУ ім. Тараса Шевченка запрошує до участі в Міжнародній науковій конференції «Філологія доби глобалізації: візії та перспективи» (10 жовтня 2025 р.).
NB! Реєстрація триває до 24 серпня 2025 р. Потрібно заповнити реєстраційну форму учасника (http://surl.li/kkcizd) та сплатити організаційний внесок 400 грн або 10 євро (для закордонних учасників). Номер рахунку зазначений в реєстраційній формі. Квитанцію про сплату необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
1. Класична філологія в сучасному освітньо-науковому просторі
2. Неоелліністика в координатах сучасної філології
3. Нові тенденції в перекладознавстві: динаміка й перспектива
4. Інноваційні підходи в сучасній дидактиці та гуманітаристиці
5. Традиційні та новітні аспекти лінгвістичних досліджень
6. «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо» (видатні постаті в філології)
7. Румунська філологія: здобутки й перспективи поступу
8. Гуманітарний дискурс: результати перших наукових пошуків (для молодих учених і здобувачів освіти)
9. Антикознавство в сучасному світі: філософія, історія, культура, мистецтво
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Формат конференції – змішаний.
Файл із текстом тез обсягом до 3000 знаків необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Оприлюднення тез у електронному форматі заплановане до початку конференції.
За підсумками конференції і рішенням редакційної колегії матеріали виступів можуть бути опубліковані у «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» (Категорія Б, Index Copernicus).
Контактні особи:
доц. Руда Наталія Вікторівна (nataruda82@gmail.com)
доц. Кожушний Олег Володимирович (olorch@gmail.com; тел. 0675816409)
#події_в_Україні
#класика_в_Украіні
❤10🔥3✍1❤🔥1