В Університеті Лейдена досліджують помилки у давньогрецьких текстах єгипетських папірусів як свідчення розвитку мови

Якщо у давнину вам потрібно було записати щось важливе, то зазвичай писали грецькою мовою у східному Середземномор'ї. Викладачка університету Джоанна Штолк отримала грант ERC для дослідження видів орфографічних помилок, які були допущені в цих артефактах. І, що ще важливіше, які виправлення зробили автори.

Ці тексти пропонують багатство інформації про елліністичне єгипетське суспільство, а також про те, як там використовувалася давньогрецька мова. «Ми регулярно бачимо греку, яка за нашими стандартами має низьку якість», — каже Штолк. «Для цього було придумано всілякі пояснення: з одного боку, автори мали обмежену освіту, або тексти були написані людьми, які опанували цю мову як другу. З іншого боку, це може бути ознакою зміни мови. Тоді помилки не завжди були б помилками, а розвитком у напрямку розвитку койне і взагалі новогрецької мови, як ми її знаємо».

Детальніше за цим покликанням - https://www.universiteitleiden.nl/en/news/2025/07/ancient-greek-spelling-mistakes-shed-new-light-on-language-development

#новини_класики #грека

В сьогоднішній Міжнародний день Сови, ділюся незвичайною давньоримською мозаїкою ІІІ ст.н.е. зі зображенням Сови у центрі та помираючих птахів, зверху якої надпис «Птахи розриваються від заздрості, а сові - байдуже» (лат. INVIDIA RUMPUNTUR AVES NEQUE NOCTUA CURAT).

Локація: Археологічний музей у Тунісі

#культурологічні_нотатки

Матеріали 31 Міжнародного конгресу з папірології

З 28 липня по 2 серпня 2025 р. в Кельні відбувався 31-ий Міжнародний конгрес фахівців з папірології.

Питома частина виступів була присвячена античному папірологічному доробку, зокрема абсолютно новим розшифрованим текстам Емпедокла, Філодема та ранньогрецьких стоїіків.

З текстами виступів можна ознайомитися за наступним покликанням -

https://papyrocongress2025.uni-koeln.de/sites/IfA/Mitarbeiter/Papyrolog._Kongress/31ICP_BookOfAbstracts.pdf

#новини_класики #антична_папірологія

Про можливу згадку матері Тесея в "Іліаді" як один з аспектів афінської пропаганди

У ІІІ-ій пісні «Іліади», в оповіданні про те, як Олена йде наверх міської стіни дивитися поєдинок Менелая і Паріса, згадуються дві її служниці:

І не сама: з нею разом зійшли дві служниці додолу, Етра, Піттеєва донька, й Клімена услід велеока

(переклад Б. Тена) - οὐκ οἴη, ἅμα τῇ γε καὶ ἀμφίπολοι δύ’ ἕποντο, Αἴθρη Πιτθῆος θυγάτηρ, Κλυμένη τε βοῶπις· (Il. 143-144)

Тут, звичайно, кидається в очі ім’я Етра – як відомо, саме так звали матір Тесея. Можна згадати дифірамб Вакхіліда, де Тесей називає матір дочкою Піттея. Проте це вже було набагато пізніше Гомера, у V ст. до н.е. Звичайно, якщо вважати цю Етру матір’ю Тесея, кидається в очі анахронізм: Тесея вже немає в живих, скільки ж тоды років його матері? Самій Олені вже має бути близько сорока, а Етрі — вісімдесят як мінімум, але Гомер не звертає уваги на її вік і взагалі більше її не згадує. Проте міфологічна хронологія розтяжна, а подальша міфографія прийняла саме цю версію. Псевдо-Аполлодор, наприклад, розповідає, що Етру взяли в полон Діоскури, брати Олени, які звільнили сестру після того, як її, ще зовсім юну, викрав Тесей (Е I 23), а після взяття Трої її звільнили онуки, Акамант і Демофонт (Е V 22).

Водночас слід підкреслити, що цей фрагмент, що стосується Етри і Клімени, викликав підозру вже в античності і відкидався (наприклад, Арістархом Самофракійським, хранителем Александрійської бібліотеки). Його вважали афінською інтерполяцією та одним з аспектів політичної пропаганди: Афінам, які вийшли на історичну авансцену в більш пізній час, теж хотілося древньої історії і згадок своїх героїв у давніх поемах.

Цілком можливо, що так. Або ж для Гомера вірш про Етру і Клімену — просто формульний рядок з не дуже відомими іменами, а куди його вставити — все одно, нехай будуть служниці. Проте і навіть навколо одного згадування, наче з піни, народжується міфологічна історія.


#культурологічні_нотатки #гомер

Щиро рекомендую цей курс - Вступ до етичних та політичних поглядів Арістотеля
Як Арістотель задав траєкторію розвитку Західного світу?

Курс відбуватиметься щосуботи з 6 вересня 2025 року о 13:00 за київським часом!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.
Кількість зустрічей: 8 зустрічей.
Запис зустрічей: так, для учасників.

Є питання, які з часів зародження демократії все ще не мають остаточних відповідей (і чи матимуть?): хто ми як політичні істоти? як узгодити приватну доброчесність зі спільним благом? де проходить межа справедливості? як працює наділення Іншого цінністю? Один античний філософ на ім'я Арістотель дав свої відповіді на цей корпус питань: кращі, гірші, менш чи більш суперечливі, але це мало свої наслідки для всієї історії Західного світу. У цьому курсі ми спробуємо поглянути на Арістотелівське вчення як зсередини, так і ззовні, прослідкувавши наслідки імплементації його ідей в життя спільнот аж до сьогодення. Вісім занять передбачатимуть 5 лекцій, де розкриватиметься теоретична частина (від логіки й метафізики до антропології та етики, від Античності - й аж до наших днів), а також три заняття, присвячені поглибленому читанню уривків з «Нікомахової етики» та «Політики» Арістотеля.
Спробуймо осмислити сучасні проблеми через античний φρόνησις і глибше зрозуміти самих себе!

План курсу:
Лекція 1. Логіка, метафізика, фізика - засади світогляду та вчення Арістотеля.
Лекція 2. Антропологія та етика. Як Арістотелівська архітектоніка практичних наук змінила світ?
Практичне заняття 1. Читаємо уривки з «Нікомахової етики».
Лекція 3. Людина як тваринка політична: логос й правосуддя, приватна мораль і спільне благо.
Практичне заняття 2. Читаємо уривки з «Політики»
Практичне заняття 3. Читаємо уривки з «Політики»
Лекція 4. Витоки колоніалізму: яку роль відіграв Арістотель у дискусії між Сепульведою та Лас Касасом?
Лекція 5. Сучасні інтерпретації: траєкторія повернення до чеснот та Арістотель у геополітиці.

Лекторка:
Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Розгорнута програма:
https://platoscave.com.ua/tpost/061bh91r81-vstup-do-etichnih-ta-poltichnih-poglyadv

посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/sed80051abe08

#події_в_Україні

Про комети в античності

В античні часи комети вважалися не просто астрономічними явищами, а знаками богів, провісниками доленосних подій і навіть порушенням природного порядку світу. Комети асоціювалися з війнами, смертями правителів, епідеміями та природними катастрофами.

Можна згадати комету 373–372 рр. до н. е. Вважалося, що вона пов’язана з руйнуванням Геліки – сильний землетрус і цунамі знищили місто в Ахайї. Давньогрецькі історики - Ефор, Діодор Сицилійський - писали, що перед катастрофою з’явилася «вогняна колона» — ймовірно, яскрава комета.

Найвідоміша з античних комет, мабуть, комета Цезаря, «sidus Iulium», що з’явилася через кілька місяців після вбивства Юлія Цезаря (15 березня 44 р. до н. е.). Октавіан використав її в пропаганді: оголосив, що це душа Цезаря, яка вознесена до богів. Вона згадується у Светонія, Вергілія, Плінія Старшого і навіть зображена на денарії 42 р. до н. е.

Комета Галлея, найвідоміша комета сучасності, в античності також спостерігалася, хоча не було розуміння її періодичності (обчислення її орбіти відбулося лише у 1705 році). Комету Цезаря, наприклад, традиційно ототожнювали з кометою Галлея.

Римляни називали комети «crinitae stellae» («волосаті зорі»), а греки – ἀστὴρ κομήτης. Звідси й сучасне слово «комета». Вергілій в «Енеїді» порівнював комету з «вогняною бородою» бога Вулкана, а Сенека іронічно зауважував: «Колись нащадки здивуються, що ми не знали таких очевидних речей» («Природні питання» книга VII).

#історичні_нотатки #культурологічні_нотатки