Як працює «Еней»? Штучний інтелект, який розшифровує таємниці давньоримських написів.

У римському світі писемність була всюди: від імператорських пам’ятників до предметів повсякденного вжитку. Політичні графіті, любовні вірші, епітафії, торгові угоди, запрошення на дні народження і навіть магічні заклинання гравіювалися на камені, металі та кераміці. Ці тексти надають сучасним історикам унікальну можливість зазирнути в повсякденне життя Стародавнього Риму, але багато з них фрагментовані, розмиті або навмисно пошкоджені, що ускладнює їх реставрацію, датування та локалізацію без контекстної інформації.

Цього року група дослідників представила в журналі Nature новаторське досягнення: Aeneas – перша модель штучного інтелекту, призначена для контекстуалізації давніх написів. Ця система, розроблена спільно з Ноттінгемським університетом та у партнерстві з вченими з Уорікського університету, Оксфордського університету та Афінського університету економіки і бізнесу (AUEB).

Серед найбільш примітних особливостей Енея:
Пошук текстових паралелей: система перетворює кожен напис на свого роду «історичний відбиток», виявляючи глибокі зв'язки, які дозволяють помістити текст у його ширший контекст.
Мультимодальна обробка: на відміну від попередніх моделей, Aeneas може визначити географічне походження написи, використовуючи як текст, і зображення носія, у якому вона вигравірувана.
Відновлення прогалин невідомої довжини: вперше система може заповнювати пробіли, навіть якщо кількість пропущених символів невідома, - важлива навичка при роботі з сильно зношеними матеріалами.
Безпрецедентна точність : Еней встановлює новий стандарт у відновленні пошкоджених текстів та передбаченні їх дати та місця походження.

Aeneas не тільки реконструює пошкоджені тексти, але й дає їм контекстуальне уявлення, допомагаючи дослідникам осмислювати окремі фрагменти та робити глибші висновки про минуле.

Як працює ця модель?
Aeneas - це мультимодальна генеративна нейронна мережа, що приймає на вхід як текст напису, так і зображення об'єкта, на якому вона вигравірувана. Для її навчання дослідники зібрали і гармонізували епіграфічні бази даних, такі як Epigraphic Database Roma (EDR), Epigraphic Database Heidelberg (EDH) і Epigraphic Database Clauss Slaby (EDCS-ELT), створивши єдиний набір даних під назвою Latin Epigraphic Dataset (LED), що містить більше 0.

#латина #електронні_ресурси
#новини_класики

Ось так виглядав перший у світі "дрон" - винахід давньогрецького вченого та філософа-піфагорійця Архіта Тарентського (V-IV ст. до н.е.).

Про дану інноваційну розробку послідовника цієї філософської школи, пише Авл Геллій у своїх "Аттичних ночах": "«Архіт Тарентієць… зробив дерев’яного голуба[, який рухався завдяки струменю пару] і той полетів… хоча, коли сів, то не зміг знову піднятися»." [Х 12].

#історичні_нотатки

Фрагменти Геракліта українською

На сайті спільноти Archivum Sententiarum вперше широкому загалу розміщена повна електронна версія відомої багатьом праці Анатолія Георгійовича Тихолаза:

Геракліт. Пер. з давньогр. Анатолій Тихолаз): Київ, Абрис, 1995, 160 c.

Видання білінгвальне. Текст фрагментів Геракліта зібрано на основі видання Дільса-Кранца. Тихолаз наводить переліки: (1) праць, за якими ДК наводять цитати Геракліта, (2) перекладів фрагментів Геракліта і книг про нього, (3) праць, на які він посилається у вступній статті.

Авторське право (c) 2025 Archivum Sententiarum (цифрова версія)

https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/download/533/488/438-1?inline=1&fbclid=IwQ0xDSwL3H_RleHRuA2FlbQIxMQABHvaFv-uHsLvZ4MwiarGAVRckBrFqTmidRzqQ_7UnqYVXgxK6BGJMtyatIcMB_aem_hb5VeVy6XOeE5CAIz4ODNw


#переклади_українською #антична_філософія

Без коментарів…по факту 😁😅

#іронія_античності

В Університеті Лейдена досліджують помилки у давньогрецьких текстах єгипетських папірусів як свідчення розвитку мови

Якщо у давнину вам потрібно було записати щось важливе, то зазвичай писали грецькою мовою у східному Середземномор'ї. Викладачка університету Джоанна Штолк отримала грант ERC для дослідження видів орфографічних помилок, які були допущені в цих артефактах. І, що ще важливіше, які виправлення зробили автори.

Ці тексти пропонують багатство інформації про елліністичне єгипетське суспільство, а також про те, як там використовувалася давньогрецька мова. «Ми регулярно бачимо греку, яка за нашими стандартами має низьку якість», — каже Штолк. «Для цього було придумано всілякі пояснення: з одного боку, автори мали обмежену освіту, або тексти були написані людьми, які опанували цю мову як другу. З іншого боку, це може бути ознакою зміни мови. Тоді помилки не завжди були б помилками, а розвитком у напрямку розвитку койне і взагалі новогрецької мови, як ми її знаємо».

Детальніше за цим покликанням - https://www.universiteitleiden.nl/en/news/2025/07/ancient-greek-spelling-mistakes-shed-new-light-on-language-development

#новини_класики #грека

В сьогоднішній Міжнародний день Сови, ділюся незвичайною давньоримською мозаїкою ІІІ ст.н.е. зі зображенням Сови у центрі та помираючих птахів, зверху якої надпис «Птахи розриваються від заздрості, а сові - байдуже» (лат. INVIDIA RUMPUNTUR AVES NEQUE NOCTUA CURAT).

Локація: Археологічний музей у Тунісі

#культурологічні_нотатки

Матеріали 31 Міжнародного конгресу з папірології

З 28 липня по 2 серпня 2025 р. в Кельні відбувався 31-ий Міжнародний конгрес фахівців з папірології.

Питома частина виступів була присвячена античному папірологічному доробку, зокрема абсолютно новим розшифрованим текстам Емпедокла, Філодема та ранньогрецьких стоїіків.

З текстами виступів можна ознайомитися за наступним покликанням -

https://papyrocongress2025.uni-koeln.de/sites/IfA/Mitarbeiter/Papyrolog._Kongress/31ICP_BookOfAbstracts.pdf

#новини_класики #антична_папірологія

Про можливу згадку матері Тесея в "Іліаді" як один з аспектів афінської пропаганди

У ІІІ-ій пісні «Іліади», в оповіданні про те, як Олена йде наверх міської стіни дивитися поєдинок Менелая і Паріса, згадуються дві її служниці:

І не сама: з нею разом зійшли дві служниці додолу, Етра, Піттеєва донька, й Клімена услід велеока

(переклад Б. Тена) - οὐκ οἴη, ἅμα τῇ γε καὶ ἀμφίπολοι δύ’ ἕποντο, Αἴθρη Πιτθῆος θυγάτηρ, Κλυμένη τε βοῶπις· (Il. 143-144)

Тут, звичайно, кидається в очі ім’я Етра – як відомо, саме так звали матір Тесея. Можна згадати дифірамб Вакхіліда, де Тесей називає матір дочкою Піттея. Проте це вже було набагато пізніше Гомера, у V ст. до н.е. Звичайно, якщо вважати цю Етру матір’ю Тесея, кидається в очі анахронізм: Тесея вже немає в живих, скільки ж тоды років його матері? Самій Олені вже має бути близько сорока, а Етрі — вісімдесят як мінімум, але Гомер не звертає уваги на її вік і взагалі більше її не згадує. Проте міфологічна хронологія розтяжна, а подальша міфографія прийняла саме цю версію. Псевдо-Аполлодор, наприклад, розповідає, що Етру взяли в полон Діоскури, брати Олени, які звільнили сестру після того, як її, ще зовсім юну, викрав Тесей (Е I 23), а після взяття Трої її звільнили онуки, Акамант і Демофонт (Е V 22).

Водночас слід підкреслити, що цей фрагмент, що стосується Етри і Клімени, викликав підозру вже в античності і відкидався (наприклад, Арістархом Самофракійським, хранителем Александрійської бібліотеки). Його вважали афінською інтерполяцією та одним з аспектів політичної пропаганди: Афінам, які вийшли на історичну авансцену в більш пізній час, теж хотілося древньої історії і згадок своїх героїв у давніх поемах.

Цілком можливо, що так. Або ж для Гомера вірш про Етру і Клімену — просто формульний рядок з не дуже відомими іменами, а куди його вставити — все одно, нехай будуть служниці. Проте і навіть навколо одного згадування, наче з піни, народжується міфологічна історія.


#культурологічні_нотатки #гомер