Добірка книг, присвячених Платону, які мають вийти протягом другої половини 2025 року (!) у Видавництві Кембріджського університету

#книжкові_новинки #платон

Як на Криті 4000 років тому формувалась «колективна памʼять» - унікальне археологічне дослідження


На острові Крит, відомому своїми мінойськими палацами і легендами, такими як лабіринт Мінотавра, міжнародна група археологів виявила щось ще більш інтригуюче: як древні крітяни символічно «вбивали» своїх мертвих. Свіжа стаття, опублікована в журналі Antiquity показує, що близько 3800 років тому жителі міста Сіссі провели велику церемонію, в ході якої вони знесли свої колективні гробниці, влаштували бенкет і поховали їх назавжди.

У бронзовому столітті (між 3000 і 1600 роками до н. е.) критяни ховали своїх померлих у колективних гробницях, великих прямокутних чи круглих спорудах, де лежали покоління однієї сім'ї.


Ці місця були просто місцями зберігання останків, а й місцями збору, де проводилися ритуали і зміцнювалися соціальні зв'язки. Проте близько 1900 року до зв. е. щось змінилося: вони почали відмовлятися від цих практик і набувати нових форм поховання, більш потайливих і менш помітних археологічно.

Досі вважалося, що це запустіння було поступовим та мирним. Але цвинтар Сіссі, розкопаний Бельгійською школою в Афінах з 2007 року, розповідає іншу історію. Тут могили були залишені вмирати повільно — їх ритуально «вбили».

У районі, що називається «Зона 9» цвинтаря, археологи виявили свідчення унікальної церемонії. Спочатку люди Сіссі ховали своїх останніх мерців у невеликих ямах та керамічних контейнерах. Потім вони обережно розбирали стіни гробниць, частково подрібнювали деякі останки, щоб «вирівняти» землю, і організовували великий бенкет.

Докази очевидні: був знайдений шар ґрунту, що містить тисячі шматочків глиняного посуду, залишки чашок і кухонних тарілок, що датуються тим самим періодом (близько 1700 р. до н. е.). Це було не просто сміття, пояснюють дослідники, це були залишки суспільного бенкету, символічного акту, який ознаменував кінець епохи.

Нарешті, вони покрили все шаром землі та каміння, назавжди запечатавши це місце. Цікаво, що коли через століття вони відновили поховання своїх померлих у цьому районі, вони поважали це місце, начебто знали, що його «заборонено» турбувати.

Чому вони «вбили» свої могили?

Дослідники вважають, що цей ритуал не був випадковим актом, а відповіддю на глибокі соціальні зміни. Приблизно саме в цей час на Криті почали будувати перші палаци, такі як Кносс, і громади почали організовуватись більш централізовано. Колективні гробниці, пов'язані з сім'ями чи кланами, втратили своє значення на користь нових ритуальних просторів, як-от гірські святилища чи священні печери.

Активно закопуючи свої могили, люди Сіссі не просто відмовлялися від них — вони робили їх частиною своєї колективної пам'яті, зазначають археологи. Це був спосіб сказати: це більше не уявляє нас, але ми цього не забудемо.

Однак не всі мінойські гробниці закінчили свій шлях у такий спосіб. Багато з них вийшли з ужитку, а деякі продовжували відвідуватися протягом століть для проведення церемоній, не пов'язаних із похованням. Це говорить про те, що кожна спільнота приймала різні рішення перед тими самими соціальними змінами.

Що робить відкриття Сіссі особливим, то це рівень деталізації, з яким воно було задокументовано. Завдяки сучасним методам, таким як аналіз кісток та стратиграфія, археологи змогли відновити точну послідовність подій: від останніх поховань до бенкету та остаточного запечатування.

Дослідження підтверджує ідею про те, що мінойці не були монолітною культурою, а скоріше мозаїкою спільнот із різноманітними традиціями. У той час як дехто чинив опір змінам, чіпляючись за старі звичаї, інші, як Сіссі, закривали їх церемоніальним актом. Ці ритуали були не тільки про мертвих — вони були про живих, кажуть археологи. Вони були способом об'єднатися перед невизначеністю, щоб сказати: «ось хто ми зараз».

#новини_класики

Прекрасні мінойські чашки - вони виглядають настільки сучасно, що важко повірити: їх створили майстри бронзової доби майже 3800 років тому! Ці розписні вироби — зразки кераміки камаресів, виготовленої в палацових майстернях. Тонкостінні, прикрашені вишуканими орнаментами, легкі та стильні, трохи незграбні, але наскільки ж прекрасні.

Місце знахідки - Фест, Кріт. Ранньопалацовий період, датування - 1800-1700 рр. до н.е.

Археологічний музей Іракліону, Кріт, Греція
Автори фото - Alison Fisk, Zdenek Kratochvil

#культурологічні_нотатки