На днях антикознавчий ТГ-канал перетнув позначку у понад 1️⃣5️⃣0️⃣0️⃣ підписників/підписниць 🤩🥳
Щиро Дякую усім та кожному/кожній, хто підтримує, допомагає та цікавиться розвитком і популяризацією класичних студій в Україні! 🏛️🇺🇦
Щиро Дякую усім та кожному/кожній, хто підтримує, допомагає та цікавиться розвитком і популяризацією класичних студій в Україні! 🏛️🇺🇦
❤29❤🔥12👏9
Слово "догма" у Платона і Арістотеля
Всім нам відомо слово «догма» (давньогрец. δόγμα), хоча і найчастіше має сакральну, релігійну семантику, втім, його історія сягає корінням у доробок Платона і Арістотеля.
Проте, якщо говорити, про етимологію, то відповідно до Бікеса, походить від дієслова δέχομαι (dékhomai, «беру, приймаю»), від праіндоєвропейського *deḱ- («брати»). [Beekes, R. S. P. (2010) “δοκέω”, in Etymological Dictionary of Greek (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 10), with the assistance of Lucien van Beek, Leiden, Boston: Brill, p. 344-5]. Споріднено з латинським doceō («навчаю, показую, репетирую») і латинським dignus («відповідний, гідний»).
Саме у Платона взагалі вперше з'являється ця лексема. Так, у «Кратілі» догмами називаються, мабуть, антропоморфні і тому невідповідні істині божественної реальності характеристики богів [Crat.425d]. У «Тетететі» «δόγματα» використовується для позначення думок, які з'являються у розумі в стані неспання і в стані сну і здаються йому кожна у свій час однаково істинними [Tht.158d]. У «Державі» під «догмами» розуміються погляди правителів (τῶν ἀρχόντων δόγμασιν), провідниками та виконавцями яких є правоохоронці. Нарешті, в «Законах» [Leg.644e, 926d] термін застосовується в державно-правовому контексті і використовується або для позначення стадії законодавчого процесу, в ході якого правила проходять випробування розумом, стверджуються як елементи неписаного кодексу певної спільності людей (δόγμα πόλεως, свого роду зазвичай як визначення рішень державних інстанцій, обов'язкових до виконання (κύρια τελοῦντες τὰ τούτων δόγματα).
У «Метафізиці» Стагірита δόγμα як самостійна семантична одиниця зустрічається при обговоренні негативного ставлення Платона до класифікації точки як геометричної фігури (διεμάχετο Πλάτων ὡς ὄντι γεωμετρικῷ δόγμα) [Metaph.992α22]. Втім, у тій же «Метафізиці» Арістотель вводить інше поняття, яке має найбільш близьке смислове наповнення стосовно догми — аксіоми, які є положеннями, недоступними доведенню, що мають найвищий ступінь спільності і мають силу «для всього, оскільки воно є сущим» [Metaph.997a7, 1005b33].
#філологічні_нотатки #грека
Всім нам відомо слово «догма» (давньогрец. δόγμα), хоча і найчастіше має сакральну, релігійну семантику, втім, його історія сягає корінням у доробок Платона і Арістотеля.
Проте, якщо говорити, про етимологію, то відповідно до Бікеса, походить від дієслова δέχομαι (dékhomai, «беру, приймаю»), від праіндоєвропейського *deḱ- («брати»). [Beekes, R. S. P. (2010) “δοκέω”, in Etymological Dictionary of Greek (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 10), with the assistance of Lucien van Beek, Leiden, Boston: Brill, p. 344-5]. Споріднено з латинським doceō («навчаю, показую, репетирую») і латинським dignus («відповідний, гідний»).
Саме у Платона взагалі вперше з'являється ця лексема. Так, у «Кратілі» догмами називаються, мабуть, антропоморфні і тому невідповідні істині божественної реальності характеристики богів [Crat.425d]. У «Тетететі» «δόγματα» використовується для позначення думок, які з'являються у розумі в стані неспання і в стані сну і здаються йому кожна у свій час однаково істинними [Tht.158d]. У «Державі» під «догмами» розуміються погляди правителів (τῶν ἀρχόντων δόγμασιν), провідниками та виконавцями яких є правоохоронці. Нарешті, в «Законах» [Leg.644e, 926d] термін застосовується в державно-правовому контексті і використовується або для позначення стадії законодавчого процесу, в ході якого правила проходять випробування розумом, стверджуються як елементи неписаного кодексу певної спільності людей (δόγμα πόλεως, свого роду зазвичай як визначення рішень державних інстанцій, обов'язкових до виконання (κύρια τελοῦντες τὰ τούτων δόγματα).
У «Метафізиці» Стагірита δόγμα як самостійна семантична одиниця зустрічається при обговоренні негативного ставлення Платона до класифікації точки як геометричної фігури (διεμάχετο Πλάτων ὡς ὄντι γεωμετρικῷ δόγμα) [Metaph.992α22]. Втім, у тій же «Метафізиці» Арістотель вводить інше поняття, яке має найбільш близьке смислове наповнення стосовно догми — аксіоми, які є положеннями, недоступними доведенню, що мають найвищий ступінь спільності і мають силу «для всього, оскільки воно є сущим» [Metaph.997a7, 1005b33].
#філологічні_нотатки #грека
🔥15❤🔥5👏4😍2❤1
Cкільки заробляли давні римляни в еквіваленті нашого часу у доларах та гривнях?
У свіжому дослідженні в журналі "Nature communication" західні науковці вирахували, що середньостатистичний давній римлянин заробляв 536-752 $ на місяць.
Оскільки реальна сукупна спроможність у доларах цін 1990 року на самих же США для сучасного українця є зовсім неочевидною, то агентство УНІАН перерахував заробітну плату давніх ринків римлян, використовуючи офіційний прожитковий мінімум в Україні на 2025 рік – це 3028 грн.
Використовуючи ту саму формулу, можна побачити, що середньостатистичний римлянин за 165 років нашої ери заробив на місяць 4057-5692 грн.
#історичні_нотатки
У свіжому дослідженні в журналі "Nature communication" західні науковці вирахували, що середньостатистичний давній римлянин заробляв 536-752 $ на місяць.
Оскільки реальна сукупна спроможність у доларах цін 1990 року на самих же США для сучасного українця є зовсім неочевидною, то агентство УНІАН перерахував заробітну плату давніх ринків римлян, використовуючи офіційний прожитковий мінімум в Україні на 2025 рік – це 3028 грн.
Використовуючи ту саму формулу, можна побачити, що середньостатистичний римлянин за 165 років нашої ери заробив на місяць 4057-5692 грн.
#історичні_нотатки
Nature
A comparison of income inequality in the Roman and Chinese Han empires
Nature Communications - The authors estimate income inequality in the Roman Empire and the Chinese Han Empire. They find that the Han Empire was, overall, more unequal and extractive than the Roman...
👏7❤🔥6❤4🔥2🤔1
Obraz_idealnoho_hromadianyna_u_kolektyvnii_svidomosti_afinian_VI.pdf
4.4 MB
Пропоную Вашій увазі дисертацію, яка була захищена у минулому році в Чернівцях на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Вар’ян О. О. Образ ідеального громадянина у колективній свідомості афінян VI-IV ст. до н.е.
07.00.02. – всесвітня історія). Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича МОН України, Чернівці, 2024.
У дисертації на основі комплексу писемних та візуальних джерел в історичному вимірі здійснено аналіз витоків і причин становлення образу ідеального громадянина у полісній свідомості афінського колективу громадян VI-IV ст. до н.е., змісту даного образу, напрямів формування особи у пайдейї та способів реалізації набутої нею доброчесності задля досягнення суспільного визнання. Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що вперше на рівні дисертаційної роботи здійснено комплексний аналіз актуальної наукової проблеми, яка досі не поставала предметом спеціальних історичних досліджень. Визначено, що образ афінського ідеального громадянина протягом досліджуваних періодів постає наслідком особливостей розвитку поліса як держави, міста, громадянської общини.
#класика_в_Україні #антикознавчі_дисертації
#антична_історіографія
Вар’ян О. О. Образ ідеального громадянина у колективній свідомості афінян VI-IV ст. до н.е.
07.00.02. – всесвітня історія). Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича МОН України, Чернівці, 2024.
У дисертації на основі комплексу писемних та візуальних джерел в історичному вимірі здійснено аналіз витоків і причин становлення образу ідеального громадянина у полісній свідомості афінського колективу громадян VI-IV ст. до н.е., змісту даного образу, напрямів формування особи у пайдейї та способів реалізації набутої нею доброчесності задля досягнення суспільного визнання. Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що вперше на рівні дисертаційної роботи здійснено комплексний аналіз актуальної наукової проблеми, яка досі не поставала предметом спеціальних історичних досліджень. Визначено, що образ афінського ідеального громадянина протягом досліджуваних періодів постає наслідком особливостей розвитку поліса як держави, міста, громадянської общини.
#класика_в_Україні #антикознавчі_дисертації
#антична_історіографія
👏11🔥7❤🔥2❤2
А поки у нас мало хто розуміє навіщо досконало вивчати широкому загалу античну філософію, тим часом у Великобританіі 🇬🇧 запрошують провідних філософських антикознавців для читання лекцій з античної етики в англійських вʼязницях.
Детальніше про це у пʼятничній публікації у всесвітньо відомому таблоїді Guardian
https://www.theguardian.com/society/2025/apr/12/classics-philosophy-england-jails-prison-education-durham?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR7YKFPq47PmrTuVc7-lcRyHsrkOAwVcbJN8T2dXFh3bC5Dq0phsSwHfssKw-g_aem_-0ErDEUixZjic1Wfxn7KQg
#новини_класики
Детальніше про це у пʼятничній публікації у всесвітньо відомому таблоїді Guardian
https://www.theguardian.com/society/2025/apr/12/classics-philosophy-england-jails-prison-education-durham?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR7YKFPq47PmrTuVc7-lcRyHsrkOAwVcbJN8T2dXFh3bC5Dq0phsSwHfssKw-g_aem_-0ErDEUixZjic1Wfxn7KQg
#новини_класики
the Guardian
Classicists take ‘ancient philosophical wisdom’ into English jails
Inmates in several prisons given chance to study ethics and rhetoric ‘to inform contemporary life’ and skills
👏14❤🔥4❤3🤔1😱1
Вперше в Україні відбулося сертифікаційне тестування з латинської мови
У понеділок, 14 квітня 2025 р., учні ліцею #33 м.Києва стали учасниками історичної події — першого в Україні сертифікаційного тестування з латинської мови згідно з вимогами Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (A1, A2 etc).для студентів немедичних закладів вищої освіти та учнів, які вивчають латину на поглибленому рівні.
#події_в_Україні
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/12JCuhVDfsU/?
У понеділок, 14 квітня 2025 р., учні ліцею #33 м.Києва стали учасниками історичної події — першого в Україні сертифікаційного тестування з латинської мови згідно з вимогами Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (A1, A2 etc).для студентів немедичних закладів вищої освіти та учнів, які вивчають латину на поглибленому рівні.
#події_в_Україні
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/12JCuhVDfsU/?
🔥16❤🔥5❤3👍3👏1
Добірка книг, присвячених Платону, які мають вийти протягом другої половини 2025 року (!) у Видавництві Кембріджського університету
#книжкові_новинки #платон
#книжкові_новинки #платон
❤13👏5✍1🤩1
Скляні птахи від Стародавнього Риму
Ось такі скляні посудини для ароматичних олій - Римські унгвентарії були маленькими і одноразовими: відколюєш пташці кінчик хвоста і користуєшся дорогоцінним вмістом.
У цьому була своя чарівність: тимчасова посудина, образ що з'єднує земне і небесне птахи, голуби – посланці Афродіти та віщі птахи при Додонському оракулі (до речі, його жриці, «пелеїади» – «голубки», тлумачили шелест листя священного дуба і голубине ворк Аполлона, та інше міфологічне навантаження.
#культурологічні_нотатки
Ось такі скляні посудини для ароматичних олій - Римські унгвентарії були маленькими і одноразовими: відколюєш пташці кінчик хвоста і користуєшся дорогоцінним вмістом.
У цьому була своя чарівність: тимчасова посудина, образ що з'єднує земне і небесне птахи, голуби – посланці Афродіти та віщі птахи при Додонському оракулі (до речі, його жриці, «пелеїади» – «голубки», тлумачили шелест листя священного дуба і голубине ворк Аполлона, та інше міфологічне навантаження.
#культурологічні_нотатки
❤🔥26🔥5🤩2❤1🤗1💘1
Коли почув як хтось назвав Парменіда - Пармезаном
(с) засновано на реальному викладацькому досвіді.
#іронія_античності
(с) засновано на реальному викладацькому досвіді.
#іронія_античності
🤣33🔥4🙈2
Про давньогрецькі "писанки"
У сьогоднішній Великодній день, доречним буде згадати, що традиція нанесення різного роду візерунків на яйця має дуже давню традицію.
Якщо говорити про античність, то як і стародавні єгиптяни, греки також клали в могили прикрашені страусині яйця або їх зображення із золота, срібла чи глини.
Фото з експозиції в Археологічному музеї Керамейкос в Афінах і датується початком 5 ст. до н.е.
#культурологічні_нотатки
У сьогоднішній Великодній день, доречним буде згадати, що традиція нанесення різного роду візерунків на яйця має дуже давню традицію.
Якщо говорити про античність, то як і стародавні єгиптяни, греки також клали в могили прикрашені страусині яйця або їх зображення із золота, срібла чи глини.
Фото з експозиції в Археологічному музеї Керамейкос в Афінах і датується початком 5 ст. до н.е.
#культурологічні_нотатки
🔥17❤7💘5👏4❤🔥1
Передивився у вільному доступі за ключовими словами (античність, Стародавня Греція, Рим, давньогрецька, латина тощо). базу захистів на здобуття ступеня доктора філософії на сайті НАЗЯВО - серед 2500 дисертацій, лише 1 присвячена антикознавчій проблематиці.
Sapienti sat...(
#класика_в_Україні
Sapienti sat...(
#класика_в_Україні
😢16😱5
Ви тільки подивіться на цю Давньоримську скляну посудину у вигляді риби
Невідомо навіщо саме використовувалися посудини такого виду. Можливо, форма була пов'язана з вмістом, і в них зберігати , наприклад, рибний соус гарум, який був дуже популярний у давньоримській кухні і готувався з ферментованої крові та нутрощів риб.
І-ІІ ст.н.е.
З колекції Археологічного Музею фонду П'єрідес, Ларнака, Кіпр.
#культурологічні_нотатки
Невідомо навіщо саме використовувалися посудини такого виду. Можливо, форма була пов'язана з вмістом, і в них зберігати , наприклад, рибний соус гарум, який був дуже популярний у давньоримській кухні і готувався з ферментованої крові та нутрощів риб.
І-ІІ ст.н.е.
З колекції Археологічного Музею фонду П'єрідес, Ларнака, Кіпр.
#культурологічні_нотатки
👍17❤🔥9🔥7⚡4❤1
До речі, до 30 квітня - вільний доступ для скачування статей у Кембріджських періодичних видань за тематикою саме класичних студій розділу «Політика і Влада» - гадаю що тут є статті, які будуть цікаві та потрібні Колегам для іх наукових напрацювань - https://www.cambridge.org/core/browse-subjects/classical-studies/politics-and-power?utm_date=20250325&utm_id=1742905588&utm_campaign=Books%2CCLAS%2CHumanities%2CIOC%2CJournals&utm_source=facebook&utm_medium=social&utm_content&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR3umPYMhSkUVDWPjDNHrGILczmynjD7W-8ppOOjdlzEQ1IiGJqNIkdvJ3A_aem_wISHk-_V0YVCbNtEpFafyQ
#корисні_посилання
#електронні_ресурси
#корисні_посилання
#електронні_ресурси
Cambridge Core
Classical Studies | Cambridge Core
Browse all available academic journals, books and articles at Cambridge University Press.
🔥15👏5❤3❤🔥3
Як на Криті 4000 років тому формувалась «колективна памʼять» - унікальне археологічне дослідження
На острові Крит, відомому своїми мінойськими палацами і легендами, такими як лабіринт Мінотавра, міжнародна група археологів виявила щось ще більш інтригуюче: як древні крітяни символічно «вбивали» своїх мертвих. Свіжа стаття, опублікована в журналі Antiquity показує, що близько 3800 років тому жителі міста Сіссі провели велику церемонію, в ході якої вони знесли свої колективні гробниці, влаштували бенкет і поховали їх назавжди.
У бронзовому столітті (між 3000 і 1600 роками до н. е.) критяни ховали своїх померлих у колективних гробницях, великих прямокутних чи круглих спорудах, де лежали покоління однієї сім'ї.
Ці місця були просто місцями зберігання останків, а й місцями збору, де проводилися ритуали і зміцнювалися соціальні зв'язки. Проте близько 1900 року до зв. е. щось змінилося: вони почали відмовлятися від цих практик і набувати нових форм поховання, більш потайливих і менш помітних археологічно.
Досі вважалося, що це запустіння було поступовим та мирним. Але цвинтар Сіссі, розкопаний Бельгійською школою в Афінах з 2007 року, розповідає іншу історію. Тут могили були залишені вмирати повільно — їх ритуально «вбили».
У районі, що називається «Зона 9» цвинтаря, археологи виявили свідчення унікальної церемонії. Спочатку люди Сіссі ховали своїх останніх мерців у невеликих ямах та керамічних контейнерах. Потім вони обережно розбирали стіни гробниць, частково подрібнювали деякі останки, щоб «вирівняти» землю, і організовували великий бенкет.
Докази очевидні: був знайдений шар ґрунту, що містить тисячі шматочків глиняного посуду, залишки чашок і кухонних тарілок, що датуються тим самим періодом (близько 1700 р. до н. е.). Це було не просто сміття, пояснюють дослідники, це були залишки суспільного бенкету, символічного акту, який ознаменував кінець епохи.
Нарешті, вони покрили все шаром землі та каміння, назавжди запечатавши це місце. Цікаво, що коли через століття вони відновили поховання своїх померлих у цьому районі, вони поважали це місце, начебто знали, що його «заборонено» турбувати.
Чому вони «вбили» свої могили?
Дослідники вважають, що цей ритуал не був випадковим актом, а відповіддю на глибокі соціальні зміни. Приблизно саме в цей час на Криті почали будувати перші палаци, такі як Кносс, і громади почали організовуватись більш централізовано. Колективні гробниці, пов'язані з сім'ями чи кланами, втратили своє значення на користь нових ритуальних просторів, як-от гірські святилища чи священні печери.
Активно закопуючи свої могили, люди Сіссі не просто відмовлялися від них — вони робили їх частиною своєї колективної пам'яті, зазначають археологи. Це був спосіб сказати: це більше не уявляє нас, але ми цього не забудемо.
Однак не всі мінойські гробниці закінчили свій шлях у такий спосіб. Багато з них вийшли з ужитку, а деякі продовжували відвідуватися протягом століть для проведення церемоній, не пов'язаних із похованням. Це говорить про те, що кожна спільнота приймала різні рішення перед тими самими соціальними змінами.
Що робить відкриття Сіссі особливим, то це рівень деталізації, з яким воно було задокументовано. Завдяки сучасним методам, таким як аналіз кісток та стратиграфія, археологи змогли відновити точну послідовність подій: від останніх поховань до бенкету та остаточного запечатування.
Дослідження підтверджує ідею про те, що мінойці не були монолітною культурою, а скоріше мозаїкою спільнот із різноманітними традиціями. У той час як дехто чинив опір змінам, чіпляючись за старі звичаї, інші, як Сіссі, закривали їх церемоніальним актом. Ці ритуали були не тільки про мертвих — вони були про живих, кажуть археологи. Вони були способом об'єднатися перед невизначеністю, щоб сказати: «ось хто ми зараз».
#новини_класики
На острові Крит, відомому своїми мінойськими палацами і легендами, такими як лабіринт Мінотавра, міжнародна група археологів виявила щось ще більш інтригуюче: як древні крітяни символічно «вбивали» своїх мертвих. Свіжа стаття, опублікована в журналі Antiquity показує, що близько 3800 років тому жителі міста Сіссі провели велику церемонію, в ході якої вони знесли свої колективні гробниці, влаштували бенкет і поховали їх назавжди.
У бронзовому столітті (між 3000 і 1600 роками до н. е.) критяни ховали своїх померлих у колективних гробницях, великих прямокутних чи круглих спорудах, де лежали покоління однієї сім'ї.
Ці місця були просто місцями зберігання останків, а й місцями збору, де проводилися ритуали і зміцнювалися соціальні зв'язки. Проте близько 1900 року до зв. е. щось змінилося: вони почали відмовлятися від цих практик і набувати нових форм поховання, більш потайливих і менш помітних археологічно.
Досі вважалося, що це запустіння було поступовим та мирним. Але цвинтар Сіссі, розкопаний Бельгійською школою в Афінах з 2007 року, розповідає іншу історію. Тут могили були залишені вмирати повільно — їх ритуально «вбили».
У районі, що називається «Зона 9» цвинтаря, археологи виявили свідчення унікальної церемонії. Спочатку люди Сіссі ховали своїх останніх мерців у невеликих ямах та керамічних контейнерах. Потім вони обережно розбирали стіни гробниць, частково подрібнювали деякі останки, щоб «вирівняти» землю, і організовували великий бенкет.
Докази очевидні: був знайдений шар ґрунту, що містить тисячі шматочків глиняного посуду, залишки чашок і кухонних тарілок, що датуються тим самим періодом (близько 1700 р. до н. е.). Це було не просто сміття, пояснюють дослідники, це були залишки суспільного бенкету, символічного акту, який ознаменував кінець епохи.
Нарешті, вони покрили все шаром землі та каміння, назавжди запечатавши це місце. Цікаво, що коли через століття вони відновили поховання своїх померлих у цьому районі, вони поважали це місце, начебто знали, що його «заборонено» турбувати.
Чому вони «вбили» свої могили?
Дослідники вважають, що цей ритуал не був випадковим актом, а відповіддю на глибокі соціальні зміни. Приблизно саме в цей час на Криті почали будувати перші палаци, такі як Кносс, і громади почали організовуватись більш централізовано. Колективні гробниці, пов'язані з сім'ями чи кланами, втратили своє значення на користь нових ритуальних просторів, як-от гірські святилища чи священні печери.
Активно закопуючи свої могили, люди Сіссі не просто відмовлялися від них — вони робили їх частиною своєї колективної пам'яті, зазначають археологи. Це був спосіб сказати: це більше не уявляє нас, але ми цього не забудемо.
Однак не всі мінойські гробниці закінчили свій шлях у такий спосіб. Багато з них вийшли з ужитку, а деякі продовжували відвідуватися протягом століть для проведення церемоній, не пов'язаних із похованням. Це говорить про те, що кожна спільнота приймала різні рішення перед тими самими соціальними змінами.
Що робить відкриття Сіссі особливим, то це рівень деталізації, з яким воно було задокументовано. Завдяки сучасним методам, таким як аналіз кісток та стратиграфія, археологи змогли відновити точну послідовність подій: від останніх поховань до бенкету та остаточного запечатування.
Дослідження підтверджує ідею про те, що мінойці не були монолітною культурою, а скоріше мозаїкою спільнот із різноманітними традиціями. У той час як дехто чинив опір змінам, чіпляючись за старі звичаї, інші, як Сіссі, закривали їх церемоніальним актом. Ці ритуали були не тільки про мертвих — вони були про живих, кажуть археологи. Вони були способом об'єднатися перед невизначеністю, щоб сказати: «ось хто ми зараз».
#новини_класики
🔥12❤5👏4❤🔥1😱1
У звʼязку з наявною наразі вакантною посадою очільника «держави в місті» на днях розповім звідки пішла традиція зміни імені при обранні «вікарія Христа».
Спойлер: це повʼязано з добою античністю)
Спойлер: це повʼязано з добою античністю)
👍11🔥4❤1❤🔥1