- А як буде давньогрецькою «бізнес»?
- Звичайно, що «епітедевма».

#давньогрецька_у_житті

⚡️ Вийшов друком 4-ий том перекладу українською
«Від заснування Міста», Тит Лівій. Книги XXVI–XXX:.

Четверте видання (4 том) — переклад книг XXVI–XXX першого професійного римського історика Тита Лівія, що охоплює період з 211/210 року до н. е. до 201 року до н. е.

Перекладачка — Наталя Яковенко — докторка історичних наук, професорка. Закінчила класичне відділення факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка. Фахівчиня з ранньомодерної історії XVI–XVII століть.

Замовити можна на сайті провідного вітчизняного гуманітарного видавництва «Дух і літера» за наступним покликанням - https://bit.ly/4jPFkaZ

#переклади_українською #книжкові_новинки
#антична_історіографія

Сьогодні, 9 лютого відзначається Всесвітній день грецької мови 🏛✍️🇬🇷

Щиро вітаю Друзів і Колег, хто шанує, вивчає, викладає та перекладає з (давньо/ново)грецької мови, українською 🇺🇦 - сил і натхнення для нових творчих успіхів та звершень кожному/ій з Вас!

Пропоную Вашій увазі сайт зарубіжного щорічника "Histos", присвяченого виключно дослідженням античної історіографії -

Метою Histos є публікація високоякісних статей і заміток про всі аспекти античної історіографії та біографії (включаючи єврейську історіографію, Євангеліє та пізніші християнські матеріали), а також поглиблених оглядів останніх публікацій у цій галузі. Журнал не має наміру публікувати матеріал, який сам по собі є історичним, якщо тільки він не висвітлює якості стародавніх істориків або біографів (це буде питання балансу та судження). Усі подання будуть анонімно оцінюватися експертами. Журнал прагне, щоб час виконання робіт становив максимум три місяці. Видання публікує статті англійською, французькою, німецькою та італійською мовами.

https://histos.org/index.php/histos/issue/archive

#антикознавча_світова_періодика
#антична_історіографія
#електронні_ресурси

Сердечно вітаю усіх філологинь, історикинь та філософинь, в центрі уваги яких класичні студії і загалом усіх Дівчат і Жінок, які причетні до наукової діяльності з сьогоднішнім Міжнародним днем Жінок і Дівчат у науці! Щиро бажаю кожній з Вас - творчих успіхів і всього найкращого по життю!

На світлині - прекрасна картина словенського художника Франка Кавчиця «Сократ з учнем слухають настанови Діотіми» (1810)

Монографія 2024 року "Помста, покарання та гнів у давньогрецькому правосудді"


Анотація:
Гнів був двигуном справедливості в давньогрецькому світі. Це спонукало до прагнення помсти, що призводило до різноманітних наслідків, часто шкідливих не лише для відповідних учасників, але й для ширших спільнот, у яких вони жили.

Починаючи з VII ст. до н.е. грецькі громади розробили більш-менш формальні засоби накладення обмежень на таку поведінку у формі судів. Однак це не обов’язково означало суспільство, яке було б менш злим або мстивим, а таке, де гнів і помста підлягали публічному санкціонуванню, а іноді й публічному використанню.

До V -IV стт. до н.е. афінськмй поліс розробив значно більш досконалу систему здійснення правосуддя, яка охоплювала різноманітні закони, суди та процедури. По суті, справедливість, яку він сформував була побудована на тих же емоційних засадах, що й у Гомера.

#книжкові_новинки

В сьогоднішнє свято Дня закоханих - пропоную розгорнуту етимологію імені «Валентин(а)»

#філологічні_нотатки

На цьому тижні, 20
лютого, у Києві відбудеться презентація унікального видання – Об’єднавчого українського перекладу (EUM) Нового Завіту, повного тексту, який побачив світ уже втретє, в особливих умовах воєнного часу.

Це видання є не просто черговим друком Святого Письма, а результатом багаторічної праці, освяченої благословенням Вселенського Патріарха.

Як зазначив Екзарх Вселенського Патріарха в Україні єпископ Команський Михаїл у передмові до видання: “Дорогий у Христі брате чи сестро, Ви тримаєте в руках видання Нового Завіту Господа нашого Ісуса Христа в новому українському перекладі (Обʼєднавчий Український Переклад Ἑνωτικὴ Οὐκρανικὴ Μετάφρασις (EUM)), підготовлене у складних умовах війни, повномасштабного ворожого вторгнення. Історія появи цього перекладу та видання насичена й цікава. Переглядаючи її крізь призму сьогодення, впевнено можемо відзначити чудесний Промисел Божий у тому, як саме ця книга побачила світ.”

Презентація відбудеться 20 лютого 2025 року о 14:00 в офісі Ставропігії Вселенського Патріархату в Україні.

Дізнайтеся більше про Об’єднавчий український переклад та його значення для українського православ’я на сайті перекладу: eum.org.ua

Фб-сторінка події - https://www.facebook.com/share/1FMtmX2gRz/?mibextid=wwXIfrа

P.S. Адміністраторське - дивно, що серед колективу перекладачів нема жодного з філологів, хто дійсно спеціалізується та зарекомендував себе як фахівець з перекладу біблійних, сакральних текстів.

#переклади_українською #події_в_Украіні

Найновіша монографія (2025 р.) про Платона - пропоную Вашій увазі дослідження, яке ще має вийти друком у березні цього року, присвячене осмисленню феномену сили (δύναμις) у доробку Платона.

Це новаторське дослідження платонівської концепції сили і теорії причинно-наслідкового зв’язку, яке заповнює прогалину в літературі з античної філософії, роблячи відповідний внесок у сучасну дискусію про метафізику та філософію дії.

Що ми маємо на увазі, коли кажемо, що щось має силу? Діалоги Платона, ймовірно, є першим філософським корпусом, який розглядає це питання. Ця книга об’єднує групу спеціалістів, щоб провести читача через цю захоплюючу теорію.

#антична_філософія #платон

Будьте обережні зізнаватися у тому, що фахівець з класичних студій 😂😅🙈

#іронія_античності

Про новітнє дослідження давньої ДНК, що розкриває загадкову появу гунів, які розграбували Рим.

Поява гунів у Європі IV ст.н.е. тривалий час було предметом суперечок, але дослідження ДНК виявили їхнє різноманітне походження.

Походження європейських гунів, кочової групи, яка допомогла повалити Римську імперію, було оповите таємницею - досі.Нове дослідження стародавньої ДНК зі скелетів гунів п'ятого-шостого століть передбачає, що вони були різношерстою групою змішаного походження з деякими зв'язками з імперією хунну в Монголії.

У дослідженні, опублікованому в понеділок (24 лютого) в журналі PNAS, дослідники вивчили геноми 370 скелетів, щоб вивчити зв'язки між європейськими гунами IV і V століть і кочовими групами Центральної Азії, такими як хунну, чия імперія досягла свого розквіту приблизно з 200 р. до н.е. по 100 р. н. е. Однак вони виявили, що гуни були надзвичайно різноманітні у генетичному плані.

Дослідники дійшли висновку, що європейські гуни, які мігрували до Східної Європи у 370-х роках, являли собою генетично та культурно різноманітну групу — висновок, який вказує на «складніший процес мобільності та змішання, ніж одноразова міграція на великі відстані».

Детальніше дивіться, будь ласка, за наступним посиланням -
https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.2418485122

#антична_історіографія

#історичні_нотатки

Бетховен та античність.

У щоденниках та листах видатного композитора Людвіга ван Бетховена безліч алюзій на античні літературно-міфологічні сюжети та афористичних навколофілософських висловлювань (переважно платонічно чи стоїчно забарвлених). Одні біографи пояснювали «античні інтереси» Бетховена близькістю Франції, у полі культурного впливу якої був і Бонн, рідне місто Бетховена. Інші - впливом німецького романтизму, що набирав силу. Музикознавець Людвіг Шидермайр у своїй праці «Der junge Beethoven» (Лейпциг, 1925) писав, що саме в Боннському університеті Бетховен вперше дізнався про античність: саме там у Плутарха він навчився "смиренності", у Гомера "Таке, Тане, ке. Втім, давньогрецьку мову він не знав, але якщо довіряти спогадам віолончеліста придворної капели Бонна Мойрера, Бетховен у 1780 р. протягом року брав уроки латині і вже через шість тижнів нібито жваво перекладав листи Цицерона.

Примітно, що у бібліотеці Бетховена збереглося видання листів Цицерона. Судячи з його листів та щоденників, саме в античних авторів він знаходив втіху та підтримку. Сократ і Епіктет були для нього зразками чесноти, бо мужньо і не нарікали на несправедливість. Стриманості (наскільки це було доступно Бетховену) і дотримання почуття обов'язку він навчався у Марка Аврелія. Переконаність у пануванні Блага і Краси сприйняв від Платона і Плутарха.

Біографи стверджують, що хоча філософські інтереси не перетворилися на систематичні заняття, проте до кінця життя Бетховен повертався до улюблених авторів. Останні дні життя Бетховен, за спогадами Шіндлера, був оточений Плутархом
та іншими античними фаворитами» - Гомером, Овідієм та Епіктетом. Одним із його останніх висловлювань було: «Plaudite, amici, comoedia finita est».

У своєму балеті «Gli uomini di Prometheus» "Творіння Прометея" (1800—1801) у міфічно-алегоричній формі показав становлення людини як розумної, ніжної та чутливої ​​істоти, що життєрадісно втілює в собі велику силу гармонії. т. зв. "Мелодію людинолюбства" ("Humanitätsmelodie"), що звучить в останній дії, Бетховен використовував надалі в інших своїх творах. Вона, як і весь балет загалом, уособлює велику просвітню силу віри у могутність звільненого розуму, символом якого є Прометей.

#культурологічні_нотатки