Сьогодні від Колег і Друзів отримав такий прекрасний подарунок 🎁 - новітнє видання перекладів латиномовних творів вітчизняних мислителів XV- XVIII стт.
#переклади_українською
#переклади_українською
🔥29❤8🆒2❤🔥1🤩1
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Навчально-науковий інститут філології
Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики
Шановні колеги!
запрошуємо Вас до участі в Міжнародній науковій конференції
«Філологія доби глобалізації: візії та перспективи»
з нагоди 70-річного ювілею утворення кафедри
загального мовознавства і класичної філології
в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
(10 жовтня 2025 р., м. Київ)
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
1. Класична філологія в сучасному освітньо-науковому просторі
2. Неоелліністика в координатах сучасної філології
3. Нові тенденції в перекладознавстві: динаміка й перспектива
4. Інноваційні підходи в сучасній дидактиці та гуманітаристиці
5. Традиційні та новітні аспекти лінгвістичних досліджень
6. «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо» (видатні постаті в філології)
7. Румунська філологія: здобутки й перспективи поступу
8. Гуманітарний дискурс: результати перших наукових пошуків (для молодих учених і здобувачів освіти)
9. Антикознавство в сучасному світі: філософія, історія, культура, мистецтво
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Формат конференції – змішаний, з урахуванням безпекової ситуації.
Для участі у конференції просимо до 1 серпня 2025 року заповнити реєстраційну форму учасника (http://surl.li/kkcizd) та сплатити організаційний внесок 400 грн або 10 євро (для закордонних учасників).
Номер рахунку зазначений в реєстраційній формі. Квитанцію про сплату необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Файл із текстом тез обсягом до 3000 знаків необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Оприлюднення тез у електронному форматі заплановане до початку конференції.
Тези оформлюються відповідно до таких вимог:
1. Прізвище та імʼя, науковий ступінь та вчене звання.
2. Назва доповіді.
3. Основний текст наукових тез (у тому числі актуальність, стислий огляд наукової літератури з теми, мета дослідження та виклад основного матеріалу), який відповідає вимогам академічної доброчесності.
4. Список використаних джерел (наводиться в алфавітному порядку, посилання у тексті подаються у квадратних дужках, наприклад [2, 35] – одне цитування; [1; 4; 9] – кілька праць.
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ
Іваненко О.І., доцент, ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ
ДРАМАТУРГІЇ
ТЕКСТ ТЕЗ НАУКОВОЇ ДОПОВІДІ
ЛІТЕРАТУРА
1. Іваненко О. Теорія і практика перекладу. К.: «Дніпро», 2016. 385 с.
2. Компаративістика: курс лекцій / Упоряд. Іваненко О. М., К.: Дніпро, 2014. 536 с.
3. Іваненко О. М. Принципи перекладу поетичних творів. Слово і час. 2014. №8. С. 45-56.
За підсумками конференції і рішенням редакційної колегії матеріали виступів можуть бути опубліковані у «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» (категорія Б).
Адреса оргкомітету: 01601, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, каб. 141. Телефон для довідок: (044) 239-34-15.
Контактні особи:
доц. Руда Наталія Вікторівна
nataruda82@gmail.com
доц. Кожушний Олег Володимирович
olorch@gmail.com
тел. 067-581-64-09
#події_в_Украіні
Навчально-науковий інститут філології
Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики
Шановні колеги!
запрошуємо Вас до участі в Міжнародній науковій конференції
«Філологія доби глобалізації: візії та перспективи»
з нагоди 70-річного ювілею утворення кафедри
загального мовознавства і класичної філології
в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
(10 жовтня 2025 р., м. Київ)
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
1. Класична філологія в сучасному освітньо-науковому просторі
2. Неоелліністика в координатах сучасної філології
3. Нові тенденції в перекладознавстві: динаміка й перспектива
4. Інноваційні підходи в сучасній дидактиці та гуманітаристиці
5. Традиційні та новітні аспекти лінгвістичних досліджень
6. «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо» (видатні постаті в філології)
7. Румунська філологія: здобутки й перспективи поступу
8. Гуманітарний дискурс: результати перших наукових пошуків (для молодих учених і здобувачів освіти)
9. Антикознавство в сучасному світі: філософія, історія, культура, мистецтво
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Формат конференції – змішаний, з урахуванням безпекової ситуації.
Для участі у конференції просимо до 1 серпня 2025 року заповнити реєстраційну форму учасника (http://surl.li/kkcizd) та сплатити організаційний внесок 400 грн або 10 євро (для закордонних учасників).
Номер рахунку зазначений в реєстраційній формі. Квитанцію про сплату необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Файл із текстом тез обсягом до 3000 знаків необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Оприлюднення тез у електронному форматі заплановане до початку конференції.
Тези оформлюються відповідно до таких вимог:
1. Прізвище та імʼя, науковий ступінь та вчене звання.
2. Назва доповіді.
3. Основний текст наукових тез (у тому числі актуальність, стислий огляд наукової літератури з теми, мета дослідження та виклад основного матеріалу), який відповідає вимогам академічної доброчесності.
4. Список використаних джерел (наводиться в алфавітному порядку, посилання у тексті подаються у квадратних дужках, наприклад [2, 35] – одне цитування; [1; 4; 9] – кілька праць.
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ
Іваненко О.І., доцент, ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ
ДРАМАТУРГІЇ
ТЕКСТ ТЕЗ НАУКОВОЇ ДОПОВІДІ
ЛІТЕРАТУРА
1. Іваненко О. Теорія і практика перекладу. К.: «Дніпро», 2016. 385 с.
2. Компаративістика: курс лекцій / Упоряд. Іваненко О. М., К.: Дніпро, 2014. 536 с.
3. Іваненко О. М. Принципи перекладу поетичних творів. Слово і час. 2014. №8. С. 45-56.
За підсумками конференції і рішенням редакційної колегії матеріали виступів можуть бути опубліковані у «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» (категорія Б).
Адреса оргкомітету: 01601, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, каб. 141. Телефон для довідок: (044) 239-34-15.
Контактні особи:
доц. Руда Наталія Вікторівна
nataruda82@gmail.com
доц. Кожушний Олег Володимирович
olorch@gmail.com
тел. 067-581-64-09
#події_в_Украіні
🔥9👍6👏1
Ось такі прекрасні новинки перекладів античних авторів вийдуть у 2025 році у видавництві «Апріорі»
#книжкові_новинки
#переклади_українською
#книжкові_новинки
#переклади_українською
❤25🔥8👏5🥰3🍾1
Cьогодні, коли в Україні відзначається День працівника дипломатичної служби, то логічними буде згадати як буде "посол" (англ. амбассадор) давньогрецькою - "пресбеутес" (аттичною вимовою).
#давньогрецька_у_житті
#давньогрецька_у_житті
👍12🔥3❤2
Жак Дерріда про античні витоки появи архівних установ
В сьогоднішній день, коли щорічно в Україні відзначається День працівників архівних установ, доречним буде згадати думку видатного французького філософа Жака Дерріда про походження архіву як інституції в державі.
У своїй праці "Архівна лихоманка: Фрейдистське враження" (франц. Mal d'Archive: Une Impression Freudienne) він наголошує, що "Як і у випадку з латинським archivum або archium (слово, яке вживається в однині, як і французьке archive, що раніше вживалося в однині чоловічого роду: un archive), значення «архіву», його ключова семантика, походить від грецького arkheion (давньогрец. ἀρχεῖον): спочатку будинок, місце проживання, адреса, резиденція вищих суддів, архонтів, тих, хто командував. Вважалося, що ці громадяни, які таким чином володіли політичною владою і позначали її, мали право створювати або представляти закон. З огляду на їхній публічно визнаний авторитет, саме в їхньому домі, в тому місці, яке є їхнім домом (приватний будинок, будинок сім'ї або будинок службовця), складаються офіційні документи. Архонти - це, перш за все, охоронці документів. Вони не лише забезпечують фізичну безпеку того, що зберігається, але вони також наділені герменевтичним правом і компетенцією. Вони мають повноваження інтерпретувати архіви. Довірені таким архонтам документи фактично промовляють законом: вони нагадують про закон, закликають до нього або нав'язують його. Для того, щоб перебувати під охороною, в юрисдикції цього промовця закону, вони потребували одночасно опікуна і локалізації. Навіть у своїй опіці чи герменевтичній традиції архіви не могли обійтися без субстрату і без місця проживання" [Derrida, 1995, p.12-13].
Cлушним, буде зауважити, що саме лексема "ἀρχεῖον" зустрічається у значенні про яке писав Дерріда у давньогрецькій історіографії (Геродота, Ксенофонта) [Hdt.4.62, X.Cyr.1.2.3], софістиці (Ісократа, Лісія) [ Lys.9.9, Isoc.5.48] та Арістотеля [Mu.400b16] .
#філологічні_нотатки #грека
В сьогоднішній день, коли щорічно в Україні відзначається День працівників архівних установ, доречним буде згадати думку видатного французького філософа Жака Дерріда про походження архіву як інституції в державі.
У своїй праці "Архівна лихоманка: Фрейдистське враження" (франц. Mal d'Archive: Une Impression Freudienne) він наголошує, що "Як і у випадку з латинським archivum або archium (слово, яке вживається в однині, як і французьке archive, що раніше вживалося в однині чоловічого роду: un archive), значення «архіву», його ключова семантика, походить від грецького arkheion (давньогрец. ἀρχεῖον): спочатку будинок, місце проживання, адреса, резиденція вищих суддів, архонтів, тих, хто командував. Вважалося, що ці громадяни, які таким чином володіли політичною владою і позначали її, мали право створювати або представляти закон. З огляду на їхній публічно визнаний авторитет, саме в їхньому домі, в тому місці, яке є їхнім домом (приватний будинок, будинок сім'ї або будинок службовця), складаються офіційні документи. Архонти - це, перш за все, охоронці документів. Вони не лише забезпечують фізичну безпеку того, що зберігається, але вони також наділені герменевтичним правом і компетенцією. Вони мають повноваження інтерпретувати архіви. Довірені таким архонтам документи фактично промовляють законом: вони нагадують про закон, закликають до нього або нав'язують його. Для того, щоб перебувати під охороною, в юрисдикції цього промовця закону, вони потребували одночасно опікуна і локалізації. Навіть у своїй опіці чи герменевтичній традиції архіви не могли обійтися без субстрату і без місця проживання" [Derrida, 1995, p.12-13].
Cлушним, буде зауважити, що саме лексема "ἀρχεῖον" зустрічається у значенні про яке писав Дерріда у давньогрецькій історіографії (Геродота, Ксенофонта) [Hdt.4.62, X.Cyr.1.2.3], софістиці (Ісократа, Лісія) [ Lys.9.9, Isoc.5.48] та Арістотеля [Mu.400b16] .
#філологічні_нотатки #грека
🔥8❤4👏4🤔1
Про латинський "зірковий словник"
В сьогоднішній день, хто святкує світле свято Різдва Христового🎄 😇 та чекав вчора "першої зірки", слід зауважити, що латиною є доволі багатий набір слів на позначення зірок: розглянемо їх за принципом етимологічної спорідненості. Цікаво, що протоіндоєвропейська форма *h₂stḗr («зірка») породила латинською кілька слів:
🌟Stella, ae f
Тут корінь ster зустрівся із зменшувальним італійським формантом -la, що призвело до асиміляції [r] та [l]: sterla -> stella.
Stella – зірка загалом, велика чи мала. Принагідно можна згадати і похідне constellatio, onis f (сузір'я).
До речі, якщо ви любите косметику, то, звичайно, знаєте магазин "Л'Етуаль" (L'étoile), що також носить ім'я зірки, тільки французькою: stella-> estella-> esteila -> estoile -> étoile. А може Вам за смаком іспанське пиво «Еstrella», назва якого також походить від того ж латинського слова.
🌟 Аster, eris m
Повертаючись до індоєвропейського кореня *ster, виявимо у т.ч. та грецьке ἀστήρ, ος m (зірка).
Відомо, що грецьких запозичень латиною чимало, включаючи і aster. Грецьке походження цього слова стає ще помітнішим, якщо звернути увагу на його acc. sing.: крім стандартної для латинського 3 скл. форми «asterem», він може мати і форму «astera», з властивим грецьким закінченням відповідного відмінка цього ж слова: Nom.Sg. ὁ ἀστήρ, Acc.Sg. τὸν ἀστέρα.
Слово аster, однак, використовується у власному розумінні досить рідко, найчастіше для позначення деяких рослин у Плінії: Aster Atticus \ Samius.
🌟 Аstrum, i n
Це слово, яке ви знаєте за виразом «per aspera ad astra», також прийшло з грецької, але не безпосередньо від ἀστήρ, а від його похідного порівн. ἄστρον.
Аstrum може бути повним синонімом stella, проте нерідко використовується в переносному значенні («висота, небеса»): In cælum conscendam; (Vulg. Isa. 14, 13) («зійду на небо, вище зірок Божих піднесу мій престол»).
Іноді це значення може розширюватися, маючи на увазі вічність, властиву, на думку давніх, небу та космосу взагалі. Вергілій пише: "sic itur ad astra" - "так вирушають до зірок", тобто. до безсмертя, безсмертної слави.
🌟 Sidus, eris n
Етимологія цього слова не зовсім зрозуміла. Деякі дослідники пов'язують його із давньогр. ὁ σίδηρος (залізо), проте не можна сказати, що це пояснення є задовільним.
Sidus вживається або в значенні «сузір'я» 😊 constellatio), «група зірок» або ж у переносному сенсі, як щось яскраве, блискуче, у тому числі при зверненні до людини. Зі значення «сузір'я» логічно виходить і «сезон», «пора року», оскільки зміна календарних циклів відстежується за змінами на зоряному небосхилі. Sidus також часто вживається в сенсі, близькому нашому «світило», «світло», «слава». E.g. у Овідія: "o sidus Fabiae, Maxime, gentis ..." (Ex Ponto, III).
📝 Breviter: окрема зірка - astrum \ stella, сузір'я - sidus \ constellatio. Для переносного значення можна використовувати sidus (маючи на увазі, що є й інші синоніми).
#філологічні_нотатки #латина
В сьогоднішній день, хто святкує світле свято Різдва Христового
🌟Stella, ae f
Тут корінь ster зустрівся із зменшувальним італійським формантом -la, що призвело до асиміляції [r] та [l]: sterla -> stella.
Stella – зірка загалом, велика чи мала. Принагідно можна згадати і похідне constellatio, onis f (сузір'я).
До речі, якщо ви любите косметику, то, звичайно, знаєте магазин "Л'Етуаль" (L'étoile), що також носить ім'я зірки, тільки французькою: stella-> estella-> esteila -> estoile -> étoile. А може Вам за смаком іспанське пиво «Еstrella», назва якого також походить від того ж латинського слова.
🌟 Аster, eris m
Повертаючись до індоєвропейського кореня *ster, виявимо у т.ч. та грецьке ἀστήρ, ος m (зірка).
Відомо, що грецьких запозичень латиною чимало, включаючи і aster. Грецьке походження цього слова стає ще помітнішим, якщо звернути увагу на його acc. sing.: крім стандартної для латинського 3 скл. форми «asterem», він може мати і форму «astera», з властивим грецьким закінченням відповідного відмінка цього ж слова: Nom.Sg. ὁ ἀστήρ, Acc.Sg. τὸν ἀστέρα.
Слово аster, однак, використовується у власному розумінні досить рідко, найчастіше для позначення деяких рослин у Плінії: Aster Atticus \ Samius.
🌟 Аstrum, i n
Це слово, яке ви знаєте за виразом «per aspera ad astra», також прийшло з грецької, але не безпосередньо від ἀστήρ, а від його похідного порівн. ἄστρον.
Аstrum може бути повним синонімом stella, проте нерідко використовується в переносному значенні («висота, небеса»): In cælum conscendam; (Vulg. Isa. 14, 13) («зійду на небо, вище зірок Божих піднесу мій престол»).
Іноді це значення може розширюватися, маючи на увазі вічність, властиву, на думку давніх, небу та космосу взагалі. Вергілій пише: "sic itur ad astra" - "так вирушають до зірок", тобто. до безсмертя, безсмертної слави.
🌟 Sidus, eris n
Етимологія цього слова не зовсім зрозуміла. Деякі дослідники пов'язують його із давньогр. ὁ σίδηρος (залізо), проте не можна сказати, що це пояснення є задовільним.
Sidus вживається або в значенні «сузір'я» 😊 constellatio), «група зірок» або ж у переносному сенсі, як щось яскраве, блискуче, у тому числі при зверненні до людини. Зі значення «сузір'я» логічно виходить і «сезон», «пора року», оскільки зміна календарних циклів відстежується за змінами на зоряному небосхилі. Sidus також часто вживається в сенсі, близькому нашому «світило», «світло», «слава». E.g. у Овідія: "o sidus Fabiae, Maxime, gentis ..." (Ex Ponto, III).
📝 Breviter: окрема зірка - astrum \ stella, сузір'я - sidus \ constellatio. Для переносного значення можна використовувати sidus (маючи на увазі, що є й інші синоніми).
#філологічні_нотатки #латина
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🎄16👍3👏3❤2😇2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🤣17👍5😍4😁2🆒2🦄2🔥1
Homère_et_la_philologie_classique_Encyclopédie_de_la_philologie.epub
7.6 MB
Праці Ф. Ніцше з класичної філології
Пропоную Вашій увазі видання 2022 р. французькою мовою двох праць німецького філософа і класичного філолога Фрідріха Ніцше "Гомер і класична філологія", "Енциклопедія класичної філології".
Анотація:
Philosophia facta est quæ philologia fuit (те, що було філологією, стало філософією) — це останні слова вступної лекції про Гомера та класичну філологію, яку Ніцше виголосив 28 травня 1869 року, коли він вступив до Базельського університету. Це інверсія фрази Сенеки, який нарікав, що те, що колись було філософією, тепер стало філологією. Таким чином, досліджуючи гомерівське питання, Ніцше стверджує вимогу надавати філософського значення філологічній роботі. Той самий вислів повторюється у передмові до курсу Енциклопедії класичної філології, яку Ніцше прочитав у 1871 році і яка тут вперше публікується у французькому перекладі з оригінальних рукописів. Термін «енциклопедія» вказує, згідно з використанням того часу, на компендіум дисципліни та її методів, «карту, яка служить для орієнтування», як писав Ніцше. У рамках нашого видання цей том також слугує вступом до інших курсів Ніцше, оскільки певна кількість тем, представлених тут, знову з’явиться в інших курсах і працях. Але, перш за все, ця Енциклопедія дозволяє нам зрозуміти філософську функцію філології, яка, відроджуючи культуру античності, здатна здійснити глибоке оновлення культури сучасності. Можна було б припустити, що оновлення, на яке тут натякає Ніцше, відповідає тому, що представлене в його першій книзі «Народження трагедії», яку він також писав у той же час. Але ренесанс, який має на увазі молодий професор філології, насправді зовсім інший, ніж той, який проголошує вагнерівський філософ і публіцист. Таким чином, цей курс повертає нам неопублікованого Ніцше, що дозволяє нам краще зрозуміти його майбутню відстороненість від германського міфу та метафізику художника «Народження трагедії».
#класична_філологія
Пропоную Вашій увазі видання 2022 р. французькою мовою двох праць німецького філософа і класичного філолога Фрідріха Ніцше "Гомер і класична філологія", "Енциклопедія класичної філології".
Анотація:
Philosophia facta est quæ philologia fuit (те, що було філологією, стало філософією) — це останні слова вступної лекції про Гомера та класичну філологію, яку Ніцше виголосив 28 травня 1869 року, коли він вступив до Базельського університету. Це інверсія фрази Сенеки, який нарікав, що те, що колись було філософією, тепер стало філологією. Таким чином, досліджуючи гомерівське питання, Ніцше стверджує вимогу надавати філософського значення філологічній роботі. Той самий вислів повторюється у передмові до курсу Енциклопедії класичної філології, яку Ніцше прочитав у 1871 році і яка тут вперше публікується у французькому перекладі з оригінальних рукописів. Термін «енциклопедія» вказує, згідно з використанням того часу, на компендіум дисципліни та її методів, «карту, яка служить для орієнтування», як писав Ніцше. У рамках нашого видання цей том також слугує вступом до інших курсів Ніцше, оскільки певна кількість тем, представлених тут, знову з’явиться в інших курсах і працях. Але, перш за все, ця Енциклопедія дозволяє нам зрозуміти філософську функцію філології, яка, відроджуючи культуру античності, здатна здійснити глибоке оновлення культури сучасності. Можна було б припустити, що оновлення, на яке тут натякає Ніцше, відповідає тому, що представлене в його першій книзі «Народження трагедії», яку він також писав у той же час. Але ренесанс, який має на увазі молодий професор філології, насправді зовсім інший, ніж той, який проголошує вагнерівський філософ і публіцист. Таким чином, цей курс повертає нам неопублікованого Ніцше, що дозволяє нам краще зрозуміти його майбутню відстороненість від германського міфу та метафізику художника «Народження трагедії».
#класична_філологія
🔥13❤8👏5👍2
Про практики інклюзивності у Стародавній Греції
Вчені вважають, що стародавні греки допомагали людям з обмеженими фізичними можливостями відвідувати громадські місця.
У відносно недавній статті, опублікованій в Antiquity (посилання прикріплюю), стверджується, що давньогрецькі архітектори забезпечували зручний доступ у релігійних цілющих святилищах, таких як, наприклад святилище Асклепія в Епідаврі. Ці святилища були спеціально призначені для людей, які приходили у пошуках допомоги бога, включаючи інвалідів, вагітних жінок та людей похилого віку. Постійні діючі кам'яні пандуси забезпечували доступ до різних будівель у святилищі для відвідувачів з обмеженими можливостями пересування.
Серед них були такі відвідувачі, як Сострата, жінка, яку несли на кушетці чи ношах усю дорогу до Епідавру з її рідного міста у Фессалії (північна Греція). Був також Дамосфен, у якого були паралізовані ноги, і після того, як його несли в Епідавр на кушетці, він використовував милиці всередині святилища, щоб пересуватися. Пандуси робили будівлі — і святилище загалом — доступними для людей, які їх потребували.
Це дослідження засвідчує по-новому, що стародавні греки були людьми. Вони все одно цінували різноманітність та складність їхніх людських тіл, адже фізичні немочі, які існують в багатьох різних формах і ступенях, є природною частиною людського досвіду. Якщо наше завдання зрозуміти давній світ у всій його повноті, ми повинні бути креативними в питаннях, які ми ставимо про його мешканців.
https://www.cambridge.org/core/blog/2021/06/10/studying-disability-in-ancient-greece/
#історичні_нотатки
#культурологічні_нотатки
Вчені вважають, що стародавні греки допомагали людям з обмеженими фізичними можливостями відвідувати громадські місця.
У відносно недавній статті, опублікованій в Antiquity (посилання прикріплюю), стверджується, що давньогрецькі архітектори забезпечували зручний доступ у релігійних цілющих святилищах, таких як, наприклад святилище Асклепія в Епідаврі. Ці святилища були спеціально призначені для людей, які приходили у пошуках допомоги бога, включаючи інвалідів, вагітних жінок та людей похилого віку. Постійні діючі кам'яні пандуси забезпечували доступ до різних будівель у святилищі для відвідувачів з обмеженими можливостями пересування.
Серед них були такі відвідувачі, як Сострата, жінка, яку несли на кушетці чи ношах усю дорогу до Епідавру з її рідного міста у Фессалії (північна Греція). Був також Дамосфен, у якого були паралізовані ноги, і після того, як його несли в Епідавр на кушетці, він використовував милиці всередині святилища, щоб пересуватися. Пандуси робили будівлі — і святилище загалом — доступними для людей, які їх потребували.
Це дослідження засвідчує по-новому, що стародавні греки були людьми. Вони все одно цінували різноманітність та складність їхніх людських тіл, адже фізичні немочі, які існують в багатьох різних формах і ступенях, є природною частиною людського досвіду. Якщо наше завдання зрозуміти давній світ у всій його повноті, ми повинні бути креативними в питаннях, які ми ставимо про його мешканців.
https://www.cambridge.org/core/blog/2021/06/10/studying-disability-in-ancient-greece/
#історичні_нотатки
#культурологічні_нотатки
Studying disability in ancient Greece | Cambridge Core Blog | In a recent article I published with Antiquity, I argued that ancient Greek architects built accessibility into religious healing sanctuaries, such as the Sanctuary of Asclepius at Epidaurus. These sanctuaries were specifically intended to serve people who came in search of the god’s assistance, including disabled people, pregnant women, and the elderly. Permanent stone ramps
Studying disability in ancient Greece « Archaeology# « Cambridge Core Blog
In a recent article I published with Antiquity, I argued that ancient Greek architects built accessibility into religious healing sanctuaries, such as the Sanctuary of Asclepius at Epidaurus.
🔥13👍5❤🔥3❤2😁1😍1