На цьому тижні, 11 грудня, відзначався Всесвітній день гір, тому пропоную розглянути цей "концепт" у давньогрецькій мові.
Алфавітно, першою нас зустрічає лексема "αίπος", εος τό яка має два ключові значення:
1) висота, крутизна, круча, гора [A.Ag.285,309б; Hp.Morb.2.51,70];
2) складність, складна задача [E.Alc.500, Id.Ph.851].
Далі слід зауважити про таке слово як "κρημνός" ό (кремнос), яке також має такі значення як гора, круча, крутизна. Цю лексему ми неодноразово зустрічаємо зокрема у Гомера, Піндара [Hom. Il. 12.54, 21.175,234,244, cf. Pi.O.3.22].
Найбільш ж відомою лексемою на позначення гори є звичайно - "ορός, іон. ούρός" [Il.3.10, 11.87; 1.235, 24.614, 13.18; Hes.Th.129.], яке має дуже розгалужену семантику - межа, кордон, різниця, матем. "член відношення", музич. "співвідношення, пропорція", логіч. "визначення".
Менш вживані у давньогрецькій літературі:
1) πάγος (α) ό - яке частіше за все перекладається як пагорб і гора [Od.5.405; 411; Hes.Sc.439, Pi.O.10(11).49, I.2.33; S.Ichn.215], але й також іноді і як лід, мороз, як, наприклад, у Софокла, Платона і Есхіла [S.Ph.293; Id.Fr.149.3;Pl.Smp.220b, A.Ag.335]
2) πρών, ώνος, яке окрім значення гори [Paus.2.34.11, Id.2.35.4; AP9.328 (Damostr.); Q.S.4.520] перекладається у працях як мис, півострів [А.Pers.132 ib.879]
3) σκόπελος ό скеля, гора - спостерігаємо у доробку Есхіла [E.Ion 274; Pi. Fr.196]
Цікавим також зазначити про наявність усталеного фразеологізму "όδίνειν ορος, εΐτα μυν άποτεκεΐν" (переклад - "мучилась гора, а потім народила миш" [Phaedrus 4.24], який у вітчизняній традиції просто називається "гора народила миш" коли говорять про великі надії, але малі результати, а також про те, хто обіцяє багато, але дає дуже мале.
#філологічні_нотатки #грека #антична_географія
Алфавітно, першою нас зустрічає лексема "αίπος", εος τό яка має два ключові значення:
1) висота, крутизна, круча, гора [A.Ag.285,309б; Hp.Morb.2.51,70];
2) складність, складна задача [E.Alc.500, Id.Ph.851].
Далі слід зауважити про таке слово як "κρημνός" ό (кремнос), яке також має такі значення як гора, круча, крутизна. Цю лексему ми неодноразово зустрічаємо зокрема у Гомера, Піндара [Hom. Il. 12.54, 21.175,234,244, cf. Pi.O.3.22].
Найбільш ж відомою лексемою на позначення гори є звичайно - "ορός, іон. ούρός" [Il.3.10, 11.87; 1.235, 24.614, 13.18; Hes.Th.129.], яке має дуже розгалужену семантику - межа, кордон, різниця, матем. "член відношення", музич. "співвідношення, пропорція", логіч. "визначення".
Менш вживані у давньогрецькій літературі:
1) πάγος (α) ό - яке частіше за все перекладається як пагорб і гора [Od.5.405; 411; Hes.Sc.439, Pi.O.10(11).49, I.2.33; S.Ichn.215], але й також іноді і як лід, мороз, як, наприклад, у Софокла, Платона і Есхіла [S.Ph.293; Id.Fr.149.3;Pl.Smp.220b, A.Ag.335]
2) πρών, ώνος, яке окрім значення гори [Paus.2.34.11, Id.2.35.4; AP9.328 (Damostr.); Q.S.4.520] перекладається у працях як мис, півострів [А.Pers.132 ib.879]
3) σκόπελος ό скеля, гора - спостерігаємо у доробку Есхіла [E.Ion 274; Pi. Fr.196]
Цікавим також зазначити про наявність усталеного фразеологізму "όδίνειν ορος, εΐτα μυν άποτεκεΐν" (переклад - "мучилась гора, а потім народила миш" [Phaedrus 4.24], який у вітчизняній традиції просто називається "гора народила миш" коли говорять про великі надії, але малі результати, а також про те, хто обіцяє багато, але дає дуже мале.
#філологічні_нотатки #грека #антична_географія
🔥8👍4❤3👏1
Єдиний (на сьогодні відомий) документ з почерком Клеопатри
Папірус, про який йде мова, був віднайдений аж у 2010 році, а датується приблизно 33 р. до н. е., часом, коли Клеопатра була глибоко залучена в політичні події давньоримського світу, в основному через свої стосунки з Марком Антонієм.
Що робить цей документ особливо цікавим, так це підпис Клеопатри. Замість свого повного імені вона підписала документ давньогрецьким словом «γινέσθωι», що перекладається як «хай станеться» або «хай буде так». Цей лаконічний і авторитетний наказ відображає її роль як суверенної правительки, яка безпосередньо втручається в адміністративні справи свого царства.
Зміст тексту короткий. У ньому текст указу, згода цариці Клеопатри і дата його отримання в Олександрії. На думку експертів, за затвердження таких указів відповідала тільки Клеопатра, а чиновники, які відтворювали і поширювали документи, визнавали її підпис.
Вона звільняє від податків римського офіцера Публія Канідія, близького соратника Марка Антонія.
Голландський професор давньої історії Пітер ван Мінен заявив, що документ, швидше за все, призначений для внутрішнього зв'язку з високопоставленим чиновником.
Сухий клімат Єгипту - причина, через яку папірус зумів вижити. Багато стародавніх текстів знаходилося всередині мумій, оскільки в процесі бальзамування папірус, який більше не був корисним, використовувався як пломбувальний матеріал в порожнинах, зберігаючи їх.
#історичні_нотатки
Папірус, про який йде мова, був віднайдений аж у 2010 році, а датується приблизно 33 р. до н. е., часом, коли Клеопатра була глибоко залучена в політичні події давньоримського світу, в основному через свої стосунки з Марком Антонієм.
Що робить цей документ особливо цікавим, так це підпис Клеопатри. Замість свого повного імені вона підписала документ давньогрецьким словом «γινέσθωι», що перекладається як «хай станеться» або «хай буде так». Цей лаконічний і авторитетний наказ відображає її роль як суверенної правительки, яка безпосередньо втручається в адміністративні справи свого царства.
Зміст тексту короткий. У ньому текст указу, згода цариці Клеопатри і дата його отримання в Олександрії. На думку експертів, за затвердження таких указів відповідала тільки Клеопатра, а чиновники, які відтворювали і поширювали документи, визнавали її підпис.
Вона звільняє від податків римського офіцера Публія Канідія, близького соратника Марка Антонія.
Голландський професор давньої історії Пітер ван Мінен заявив, що документ, швидше за все, призначений для внутрішнього зв'язку з високопоставленим чиновником.
Сухий клімат Єгипту - причина, через яку папірус зумів вижити. Багато стародавніх текстів знаходилося всередині мумій, оскільки в процесі бальзамування папірус, який більше не був корисним, використовувався як пломбувальний матеріал в порожнинах, зберігаючи їх.
#історичні_нотатки
🔥22❤5🤩3👍2⚡1
До речі, сьогодні День народження (15 грудня 37 р.н.е.) одного з найвідоміших (і найбільш суперечливих!) учнів видатного давньоримського мислителя Сенеки Молодшого - імператора Нерона.
Саме такий пам'ятник - "Нерон і Сенека" був поставлений у рідному місті античного філософа - Кордова (територія сучасної Іспанії)
#календар_античності
Саме такий пам'ятник - "Нерон і Сенека" був поставлений у рідному місті античного філософа - Кордова (територія сучасної Іспанії)
#календар_античності
🔥18👍5❤2🍾1
У Стародавньому Римі число 4 ніколи не писали як "IV", хоча сьогодні ми використовуємо саме такий варіант. Причина дивна: "IV" були першими літерами імені найвеличнішого римського бога - Юпітера (IVPPITER).
Використовувати священні літери для позначення простого числа? Жоден римлянин не наважився б на таке! Тому вони завжди писали четвірку як "IIII".
Звичне нам "IV" увійшло в широкий вжиток тільки в XIX столітті. А на старовинних римських монетах і пам'ятниках ви завжди знайдете саме "IIII".
Цікавий факт: ця традиція збереглася до наших днів в оформленні циферблатів дорогих годинників - вони досі використовують "IIII" замість "IV".
#культурологічні_нотатки
Використовувати священні літери для позначення простого числа? Жоден римлянин не наважився б на таке! Тому вони завжди писали четвірку як "IIII".
Звичне нам "IV" увійшло в широкий вжиток тільки в XIX столітті. А на старовинних римських монетах і пам'ятниках ви завжди знайдете саме "IIII".
Цікавий факт: ця традиція збереглася до наших днів в оформленні циферблатів дорогих годинників - вони досі використовують "IIII" замість "IV".
#культурологічні_нотатки
👍31🔥12❤7👏2🆒2
Сьогодні від Колег і Друзів отримав такий прекрасний подарунок 🎁 - новітнє видання перекладів латиномовних творів вітчизняних мислителів XV- XVIII стт.
#переклади_українською
#переклади_українською
🔥29❤8🆒2❤🔥1🤩1
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Навчально-науковий інститут філології
Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики
Шановні колеги!
запрошуємо Вас до участі в Міжнародній науковій конференції
«Філологія доби глобалізації: візії та перспективи»
з нагоди 70-річного ювілею утворення кафедри
загального мовознавства і класичної філології
в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
(10 жовтня 2025 р., м. Київ)
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
1. Класична філологія в сучасному освітньо-науковому просторі
2. Неоелліністика в координатах сучасної філології
3. Нові тенденції в перекладознавстві: динаміка й перспектива
4. Інноваційні підходи в сучасній дидактиці та гуманітаристиці
5. Традиційні та новітні аспекти лінгвістичних досліджень
6. «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо» (видатні постаті в філології)
7. Румунська філологія: здобутки й перспективи поступу
8. Гуманітарний дискурс: результати перших наукових пошуків (для молодих учених і здобувачів освіти)
9. Антикознавство в сучасному світі: філософія, історія, культура, мистецтво
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Формат конференції – змішаний, з урахуванням безпекової ситуації.
Для участі у конференції просимо до 1 серпня 2025 року заповнити реєстраційну форму учасника (http://surl.li/kkcizd) та сплатити організаційний внесок 400 грн або 10 євро (для закордонних учасників).
Номер рахунку зазначений в реєстраційній формі. Квитанцію про сплату необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Файл із текстом тез обсягом до 3000 знаків необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Оприлюднення тез у електронному форматі заплановане до початку конференції.
Тези оформлюються відповідно до таких вимог:
1. Прізвище та імʼя, науковий ступінь та вчене звання.
2. Назва доповіді.
3. Основний текст наукових тез (у тому числі актуальність, стислий огляд наукової літератури з теми, мета дослідження та виклад основного матеріалу), який відповідає вимогам академічної доброчесності.
4. Список використаних джерел (наводиться в алфавітному порядку, посилання у тексті подаються у квадратних дужках, наприклад [2, 35] – одне цитування; [1; 4; 9] – кілька праць.
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ
Іваненко О.І., доцент, ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ
ДРАМАТУРГІЇ
ТЕКСТ ТЕЗ НАУКОВОЇ ДОПОВІДІ
ЛІТЕРАТУРА
1. Іваненко О. Теорія і практика перекладу. К.: «Дніпро», 2016. 385 с.
2. Компаративістика: курс лекцій / Упоряд. Іваненко О. М., К.: Дніпро, 2014. 536 с.
3. Іваненко О. М. Принципи перекладу поетичних творів. Слово і час. 2014. №8. С. 45-56.
За підсумками конференції і рішенням редакційної колегії матеріали виступів можуть бути опубліковані у «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» (категорія Б).
Адреса оргкомітету: 01601, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, каб. 141. Телефон для довідок: (044) 239-34-15.
Контактні особи:
доц. Руда Наталія Вікторівна
nataruda82@gmail.com
доц. Кожушний Олег Володимирович
olorch@gmail.com
тел. 067-581-64-09
#події_в_Украіні
Навчально-науковий інститут філології
Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики
Шановні колеги!
запрошуємо Вас до участі в Міжнародній науковій конференції
«Філологія доби глобалізації: візії та перспективи»
з нагоди 70-річного ювілею утворення кафедри
загального мовознавства і класичної філології
в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
(10 жовтня 2025 р., м. Київ)
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
1. Класична філологія в сучасному освітньо-науковому просторі
2. Неоелліністика в координатах сучасної філології
3. Нові тенденції в перекладознавстві: динаміка й перспектива
4. Інноваційні підходи в сучасній дидактиці та гуманітаристиці
5. Традиційні та новітні аспекти лінгвістичних досліджень
6. «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо» (видатні постаті в філології)
7. Румунська філологія: здобутки й перспективи поступу
8. Гуманітарний дискурс: результати перших наукових пошуків (для молодих учених і здобувачів освіти)
9. Антикознавство в сучасному світі: філософія, історія, культура, мистецтво
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Формат конференції – змішаний, з урахуванням безпекової ситуації.
Для участі у конференції просимо до 1 серпня 2025 року заповнити реєстраційну форму учасника (http://surl.li/kkcizd) та сплатити організаційний внесок 400 грн або 10 євро (для закордонних учасників).
Номер рахунку зазначений в реєстраційній формі. Квитанцію про сплату необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Файл із текстом тез обсягом до 3000 знаків необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Оприлюднення тез у електронному форматі заплановане до початку конференції.
Тези оформлюються відповідно до таких вимог:
1. Прізвище та імʼя, науковий ступінь та вчене звання.
2. Назва доповіді.
3. Основний текст наукових тез (у тому числі актуальність, стислий огляд наукової літератури з теми, мета дослідження та виклад основного матеріалу), який відповідає вимогам академічної доброчесності.
4. Список використаних джерел (наводиться в алфавітному порядку, посилання у тексті подаються у квадратних дужках, наприклад [2, 35] – одне цитування; [1; 4; 9] – кілька праць.
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ
Іваненко О.І., доцент, ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ
ДРАМАТУРГІЇ
ТЕКСТ ТЕЗ НАУКОВОЇ ДОПОВІДІ
ЛІТЕРАТУРА
1. Іваненко О. Теорія і практика перекладу. К.: «Дніпро», 2016. 385 с.
2. Компаративістика: курс лекцій / Упоряд. Іваненко О. М., К.: Дніпро, 2014. 536 с.
3. Іваненко О. М. Принципи перекладу поетичних творів. Слово і час. 2014. №8. С. 45-56.
За підсумками конференції і рішенням редакційної колегії матеріали виступів можуть бути опубліковані у «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» (категорія Б).
Адреса оргкомітету: 01601, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, каб. 141. Телефон для довідок: (044) 239-34-15.
Контактні особи:
доц. Руда Наталія Вікторівна
nataruda82@gmail.com
доц. Кожушний Олег Володимирович
olorch@gmail.com
тел. 067-581-64-09
#події_в_Украіні
🔥9👍6👏1
Ось такі прекрасні новинки перекладів античних авторів вийдуть у 2025 році у видавництві «Апріорі»
#книжкові_новинки
#переклади_українською
#книжкові_новинки
#переклади_українською
❤25🔥8👏5🥰3🍾1
Cьогодні, коли в Україні відзначається День працівника дипломатичної служби, то логічними буде згадати як буде "посол" (англ. амбассадор) давньогрецькою - "пресбеутес" (аттичною вимовою).
#давньогрецька_у_житті
#давньогрецька_у_житті
👍12🔥3❤2