До Вашої уваги добірка книжок з проблематики класичних студій - історіографії, класичних мов, античної літератури, культурології та філософії, які мають вийти друком у Oxford University Press до кінця 2024 р. - першій половині 2025 р. 📚
#книжкові_новинки
#книжкові_новинки
🔥11❤7👍3❤🔥2
Кому давали виключне право нарізати оливкові гілки для приготування вінків Олімпійським переможцям?
Anonymous Quiz
43%
Місцевій піфії
4%
Рабам
27%
Дітям
8%
Можновладцям
18%
Воїнам
🔥10🕊6🍾1
Воскова табличка доби елліністичного Єгипту (ІІ ст. н. е.) із виконаним домашнім завданням дитини.
Учитель зверху записав пару моральних цитат грецькою мовою, а учень скопіював їх нижче, ймовірно, для орфографічної вправи.
#культурологічні_нотатки
Учитель зверху записав пару моральних цитат грецькою мовою, а учень скопіював їх нижче, ймовірно, для орфографічної вправи.
#культурологічні_нотатки
❤19🔥6🤔1
На цьому тижні, 11 грудня, відзначався Всесвітній день гір, тому пропоную розглянути цей "концепт" у давньогрецькій мові.
Алфавітно, першою нас зустрічає лексема "αίπος", εος τό яка має два ключові значення:
1) висота, крутизна, круча, гора [A.Ag.285,309б; Hp.Morb.2.51,70];
2) складність, складна задача [E.Alc.500, Id.Ph.851].
Далі слід зауважити про таке слово як "κρημνός" ό (кремнос), яке також має такі значення як гора, круча, крутизна. Цю лексему ми неодноразово зустрічаємо зокрема у Гомера, Піндара [Hom. Il. 12.54, 21.175,234,244, cf. Pi.O.3.22].
Найбільш ж відомою лексемою на позначення гори є звичайно - "ορός, іон. ούρός" [Il.3.10, 11.87; 1.235, 24.614, 13.18; Hes.Th.129.], яке має дуже розгалужену семантику - межа, кордон, різниця, матем. "член відношення", музич. "співвідношення, пропорція", логіч. "визначення".
Менш вживані у давньогрецькій літературі:
1) πάγος (α) ό - яке частіше за все перекладається як пагорб і гора [Od.5.405; 411; Hes.Sc.439, Pi.O.10(11).49, I.2.33; S.Ichn.215], але й також іноді і як лід, мороз, як, наприклад, у Софокла, Платона і Есхіла [S.Ph.293; Id.Fr.149.3;Pl.Smp.220b, A.Ag.335]
2) πρών, ώνος, яке окрім значення гори [Paus.2.34.11, Id.2.35.4; AP9.328 (Damostr.); Q.S.4.520] перекладається у працях як мис, півострів [А.Pers.132 ib.879]
3) σκόπελος ό скеля, гора - спостерігаємо у доробку Есхіла [E.Ion 274; Pi. Fr.196]
Цікавим також зазначити про наявність усталеного фразеологізму "όδίνειν ορος, εΐτα μυν άποτεκεΐν" (переклад - "мучилась гора, а потім народила миш" [Phaedrus 4.24], який у вітчизняній традиції просто називається "гора народила миш" коли говорять про великі надії, але малі результати, а також про те, хто обіцяє багато, але дає дуже мале.
#філологічні_нотатки #грека #антична_географія
Алфавітно, першою нас зустрічає лексема "αίπος", εος τό яка має два ключові значення:
1) висота, крутизна, круча, гора [A.Ag.285,309б; Hp.Morb.2.51,70];
2) складність, складна задача [E.Alc.500, Id.Ph.851].
Далі слід зауважити про таке слово як "κρημνός" ό (кремнос), яке також має такі значення як гора, круча, крутизна. Цю лексему ми неодноразово зустрічаємо зокрема у Гомера, Піндара [Hom. Il. 12.54, 21.175,234,244, cf. Pi.O.3.22].
Найбільш ж відомою лексемою на позначення гори є звичайно - "ορός, іон. ούρός" [Il.3.10, 11.87; 1.235, 24.614, 13.18; Hes.Th.129.], яке має дуже розгалужену семантику - межа, кордон, різниця, матем. "член відношення", музич. "співвідношення, пропорція", логіч. "визначення".
Менш вживані у давньогрецькій літературі:
1) πάγος (α) ό - яке частіше за все перекладається як пагорб і гора [Od.5.405; 411; Hes.Sc.439, Pi.O.10(11).49, I.2.33; S.Ichn.215], але й також іноді і як лід, мороз, як, наприклад, у Софокла, Платона і Есхіла [S.Ph.293; Id.Fr.149.3;Pl.Smp.220b, A.Ag.335]
2) πρών, ώνος, яке окрім значення гори [Paus.2.34.11, Id.2.35.4; AP9.328 (Damostr.); Q.S.4.520] перекладається у працях як мис, півострів [А.Pers.132 ib.879]
3) σκόπελος ό скеля, гора - спостерігаємо у доробку Есхіла [E.Ion 274; Pi. Fr.196]
Цікавим також зазначити про наявність усталеного фразеологізму "όδίνειν ορος, εΐτα μυν άποτεκεΐν" (переклад - "мучилась гора, а потім народила миш" [Phaedrus 4.24], який у вітчизняній традиції просто називається "гора народила миш" коли говорять про великі надії, але малі результати, а також про те, хто обіцяє багато, але дає дуже мале.
#філологічні_нотатки #грека #антична_географія
🔥8👍4❤3👏1
Єдиний (на сьогодні відомий) документ з почерком Клеопатри
Папірус, про який йде мова, був віднайдений аж у 2010 році, а датується приблизно 33 р. до н. е., часом, коли Клеопатра була глибоко залучена в політичні події давньоримського світу, в основному через свої стосунки з Марком Антонієм.
Що робить цей документ особливо цікавим, так це підпис Клеопатри. Замість свого повного імені вона підписала документ давньогрецьким словом «γινέσθωι», що перекладається як «хай станеться» або «хай буде так». Цей лаконічний і авторитетний наказ відображає її роль як суверенної правительки, яка безпосередньо втручається в адміністративні справи свого царства.
Зміст тексту короткий. У ньому текст указу, згода цариці Клеопатри і дата його отримання в Олександрії. На думку експертів, за затвердження таких указів відповідала тільки Клеопатра, а чиновники, які відтворювали і поширювали документи, визнавали її підпис.
Вона звільняє від податків римського офіцера Публія Канідія, близького соратника Марка Антонія.
Голландський професор давньої історії Пітер ван Мінен заявив, що документ, швидше за все, призначений для внутрішнього зв'язку з високопоставленим чиновником.
Сухий клімат Єгипту - причина, через яку папірус зумів вижити. Багато стародавніх текстів знаходилося всередині мумій, оскільки в процесі бальзамування папірус, який більше не був корисним, використовувався як пломбувальний матеріал в порожнинах, зберігаючи їх.
#історичні_нотатки
Папірус, про який йде мова, був віднайдений аж у 2010 році, а датується приблизно 33 р. до н. е., часом, коли Клеопатра була глибоко залучена в політичні події давньоримського світу, в основному через свої стосунки з Марком Антонієм.
Що робить цей документ особливо цікавим, так це підпис Клеопатри. Замість свого повного імені вона підписала документ давньогрецьким словом «γινέσθωι», що перекладається як «хай станеться» або «хай буде так». Цей лаконічний і авторитетний наказ відображає її роль як суверенної правительки, яка безпосередньо втручається в адміністративні справи свого царства.
Зміст тексту короткий. У ньому текст указу, згода цариці Клеопатри і дата його отримання в Олександрії. На думку експертів, за затвердження таких указів відповідала тільки Клеопатра, а чиновники, які відтворювали і поширювали документи, визнавали її підпис.
Вона звільняє від податків римського офіцера Публія Канідія, близького соратника Марка Антонія.
Голландський професор давньої історії Пітер ван Мінен заявив, що документ, швидше за все, призначений для внутрішнього зв'язку з високопоставленим чиновником.
Сухий клімат Єгипту - причина, через яку папірус зумів вижити. Багато стародавніх текстів знаходилося всередині мумій, оскільки в процесі бальзамування папірус, який більше не був корисним, використовувався як пломбувальний матеріал в порожнинах, зберігаючи їх.
#історичні_нотатки
🔥22❤5🤩3👍2⚡1
До речі, сьогодні День народження (15 грудня 37 р.н.е.) одного з найвідоміших (і найбільш суперечливих!) учнів видатного давньоримського мислителя Сенеки Молодшого - імператора Нерона.
Саме такий пам'ятник - "Нерон і Сенека" був поставлений у рідному місті античного філософа - Кордова (територія сучасної Іспанії)
#календар_античності
Саме такий пам'ятник - "Нерон і Сенека" був поставлений у рідному місті античного філософа - Кордова (територія сучасної Іспанії)
#календар_античності
🔥18👍5❤2🍾1
У Стародавньому Римі число 4 ніколи не писали як "IV", хоча сьогодні ми використовуємо саме такий варіант. Причина дивна: "IV" були першими літерами імені найвеличнішого римського бога - Юпітера (IVPPITER).
Використовувати священні літери для позначення простого числа? Жоден римлянин не наважився б на таке! Тому вони завжди писали четвірку як "IIII".
Звичне нам "IV" увійшло в широкий вжиток тільки в XIX столітті. А на старовинних римських монетах і пам'ятниках ви завжди знайдете саме "IIII".
Цікавий факт: ця традиція збереглася до наших днів в оформленні циферблатів дорогих годинників - вони досі використовують "IIII" замість "IV".
#культурологічні_нотатки
Використовувати священні літери для позначення простого числа? Жоден римлянин не наважився б на таке! Тому вони завжди писали четвірку як "IIII".
Звичне нам "IV" увійшло в широкий вжиток тільки в XIX столітті. А на старовинних римських монетах і пам'ятниках ви завжди знайдете саме "IIII".
Цікавий факт: ця традиція збереглася до наших днів в оформленні циферблатів дорогих годинників - вони досі використовують "IIII" замість "IV".
#культурологічні_нотатки
👍31🔥12❤7👏2🆒2
Сьогодні від Колег і Друзів отримав такий прекрасний подарунок 🎁 - новітнє видання перекладів латиномовних творів вітчизняних мислителів XV- XVIII стт.
#переклади_українською
#переклади_українською
🔥29❤8🆒2❤🔥1🤩1