Класичний мем, але з філософсько-антикознавчим присмаком 😁😆😂

#іронія_античності

- А як буде давньогрецькою «абʼюзер»?
- Звичайно, що «люмантеріос».

До речі, цей іменник зустрічається у класичній греці фактично лише у трагедіях Есхіла як стосовно чоловіків, так і жінок [A.Pr.991, Ag.1438, Ch.764]

#давньогрецька_у_житті #грека

Щиро вітаю усіх Шановних Студентів з прийдешнім Всесвітнім днем студента 😎🤩🥳 📚✍️ Сердечно бажаю кожному/кожній з Вас - тільки відмінних оцінок та всього доброго і найкращого у всіх сферах і аспектах життєвого шляху!

До речі, давньогрецькою…студент - буде μαθητής (матхетес).

#давньогрецька_у_житті

Карта доримських народностей

#історичні_нотатки #антична_географія

Ще дві книги ніколи не будуть зайвими 😁😆😂

#іронія_античності

Монографія "Екологічна думка в греко-римському світі"


Пропоную Вашій увазі монографію 2024 року, в якій розкривається - дискусія, яка виникла навколо концепції антропоцену і лягла в основу цієї книги.
Вона досліджує певні форми взаємозв'язку навколишнього середовища та «екологічну» чутливість у греко-римському світі. Уявлення про виснаження навколишнього середовища, експлуатацію та втрату видів рослин, а також знання стародавніх про різноманітність видів є основними завданнями дослідження. Мета полягає в тому, щоб дослідити історичні джерела та різноманітні докази, а також проаналізувати політичні та соціально-економічні структури, відповідно до читання, зосередженого на можливих попередніх, культурних продромах, узгодженні думок або розбіжностях щодо основних сучасних екологічних проблем і поточних екологічних концептуалізацій. Як наслідок, «стійка» поведінка, «біорізноманіття» та його практичне використання також можна визначити в стародавніх суспільствах. У контексті екологічних досліджень цей внесок поміщено з точки зору історика античності з метою окреслити forma mentis і практику стародавніх щодо конкретних екологічних питань. Стародавні цивілізації завжди передбачали спеціальні рішення для конкретних надзвичайних ситуацій, але ніколи не розвивали всеохоплюючої екологічної культури захисту навколишнього середовища, як у сучасності.

#культурологічні_нотатки

(Чи) стародавні греки допливли до берегів сучасної Америки? - цікава і дискусійна стаття на основі тексту однієі з праць Плутарха, опублікована позавчора міждисциплінарною групою науковців.

https://greekreporter.com/2024/11/17/ancient-greeks-america-before-columbus/

#антична_географія #історичні_нотатки

Щиро вітаю Друзів, Колег, Студентів та усіх, хто шанує і цінує Любов до Мудрості з сьогоднішнім Всесвітнім Днем філософії 🥳🦉📚 сердечно бажаю усім та кожній/кожному - хай завжди і всюди по життю буде Мудрість у словах, вчинках і почуттях та всього доброго і найкращого! 🤝🤗

Отже, продовжуємо мандрівкою фундаментального 8-томного французького Словника античних філософів і сьогодні розповім цікавинки про мислителів, які тут зустрічаються під літерами І, L та М.

1)  бачимо таких філософинь як Юлія Домна, Ласфенія Мантінейська, Лейте, Леонтія, Магнілла Аполонійська, Мамариона, Марцелла, дві Марсії, Мія Кротонська, Міро; 
2) є стаття про брахмана Ярхаса, з яким мав спілкування і вплив Аполлоній Тіанський;
3) Окрім того, що ми знаємо під ім'ям Ясона як очільника аргонавтів, жили також три філософи з таким іменем - послідовники платонізму (з Ніси, Афін і Паросу). Це ж стосується і особистості Менелая - в античності два були перипатетики з таким іменем;
4) стаття про Ісоса, маловідомого учня Стагірита, який згадується у трактаті про любов "Еротик" Арістотеля, фрагменти якого збереглися лише арабською мовою;
5) Маловідомі філософи з іменем "Юніор", "Ліберал" та "Ментор";
6) статті про християнських святих письменників Юстина Мученика, Іоанна Дамаскіна і Макарія Магнезійського;
7) серед стоїків зустрічаємо єдиного античного мислителя з іменем Леонід (з о. Родос);
8) майже 20 мислителів з іменем "Максим" різних сократичних та елліністичних шкіл;
9) крім знаного елеата-досократика Мелісса Самоського також відомо про Мелісса Евбейського;
10) величезна за обсягом стаття про видатного комедіографа Менандра (в якій зокрема розкривається про взаємозв'язки з Арістотелем і перипатетиками) та про царя Мітрідата Євпатора.

#антична_філософія

Ось так виглядає Давньоримське запрошення на вечірку з нагоди дня народження, 🥳🤩 що дає побіжне уявлення про життя двох жінок у І ст. н.е. в Британії (знайдено в римському форті Віндоланда)

«Клавдія Севера своїй Лепідіні - вітаю.
11 вересня, сестро, на день святкування мого дня народження, я тебе сердечно запрошую, щоб ти обов’язково прийшла до нас, щоб зробити мені день приємнішим своїм приходом, якщо ти будеш присутня. Передай мій привіт твоєму Церіалісу. Мій Еліус і мій маленький син передають йому свої вітання».

Першу частину, ймовірно, продиктували рабині, але ось що вона пише власноруч;

«Я чекаю на тебе, сестро. Прощай, сестро, моя найдорожча душе, я сподіваюся тебе побачити, до зустрічі».

📸 Британський музей

#культурологічні_нотатки

Як давньоримські моряки харчувалися 🥪🍖🫕🍝у відкритому морі🌊: дослідження розкриває технологію приготування їжі на кораблях імперії

Недавнє археологічне дослідження показує, як моряки Римської імперії примудрялися прогодувати себе в центрі Середземномор'я, роблячи тривалі та небезпечні плавання, використовуючи геніальні методи приготування їжі на борту.

У захоплюючому дослідженні, опублікованому в журналі Journal of Maritime Archaeology - https://link.springer.com/article/10.1007/s11457-024-09420-8 , експерт з морської історії Герман Дж. ван Вліт розкриває таємниці того, як римські моряки готували їжу у морі. Ключове питання, яке ставить його робота, полягає в наступному: як їм вдавалося готувати у відкритому морі і які продукти входили до їхнього раціону під час цих тривалих подорожей?

У період розквіту Римської імперії кораблі стали основним засобом перевезення товарів та людей через Середземномор'я.

Проте моряки зіткнулися із серйозною проблемою: необхідність залишатися ситими у подорожах, які могли тривати кілька днів чи навіть тижнів. Згідно з дослідженням, логістика продовольства на кораблях розвивалася разом із морською торгівлею. У міру того як кораблі ставали більшими і складнішими, так само розвивалися і кухні на борту.

Одне з найцікавіших відкриттів полягає в тому, що попри те, що можна було б собі уявити, римляни не покладалися виключно на холодну або консервовану їжу. Ван Вліт вказує, що завдяки археологічним розкопкам стародавніх аварії корабля були знайдені свідчення існування примітивних кухонь на кораблях. Ці кухні, обладнані великими казанами та примітивними печами, дозволяли морякам готувати гарячу їжу - необхідну розкіш, щоб витримати суворі умови життя в морі.

Хліб був одним із основних продуктів харчування на борту. Це був ячмінний хліб, їжа, яка могла зберігатися протягом тривалого часу, не псуючись. Однак римські моряки також покладалися на рибальство, щоб доповнити свій раціон. За словами Ван Вліта, гачки та свинцеві сітки були знайдені в кількох затонулих кораблях, що вказує на те, що моряки ловили рибу під час подорожей, щоб забезпечити собі свіже джерело білка. Але погана погода ускладнювала це заняття, і під час штормів їм доводилося покладатися на запаси сушеної чи консервованої риби.

Крім хліба та риби, в раціоні моряків обов'язково були присутні зернові та бобові. Ці інгредієнти використовувалися для приготування супів та каш, забезпечуючи швидке та легке джерело калорій. Залишки цих продуктів, таких як зернові, оливки та горіхи, були знайдені на різних затонулих кораблях та римських портах, що підтверджує, що вони були частиною щоденного раціону на борту.

Одним із найцікавіших аспектів дослідження є опис того, як готувалася їжа на борту без шкоди для безпеки судна. Ван Вліт описує використання жаровень та вугільних печей, які виробляли тепло без відкритого полум'я, допомагаючи знизити ризик виникнення пожеж на дерев'яних суднах. Археологи виявили плитки та цеглу, які використовувалися на римських аварії корабля для захисту зон приготування їжі, що було необхідним заходом для запобігання нещасним випадкам.

Дослідження також розкриває подробиці про інноваційні системи приготування їжі, такі як жаровня з резервуаром для води, виявлена ​​біля узбережжя Ізраїлю, в якій контролювалася температура, щоб не допустити плавлення свинцю в жаровні, - тип технологічного нововведення, що демонструє винахідливість римлян в адаптації .

У звіті Ван Вліта наголошується на важливості хорошого харчування для морального духу та ефективності команди. Хоча вільні пасажири самі відповідали за свою їжу, годування рабів і солдатів на борту було обов'язком держави, що відбиває важливість підтримки всіх пасажирів корабля у стані забезпечення виживання і успіху місій.

У міру того як кораблі ставали більшими, а команди численнішими, приготування їжі ставало спеціалізованим і доручалося конкретним членам екіпажу.

#історичні_нотатки

Про те як Еразм Роттердамський навчився давньогрецькій мові

У праці "Про правильну вимову латинської і грецької мови" (лат. "De recta Latini Graecique sermonis pronuntiatione") видатний ренесансний класичний філолог і гуманіст Еразм Роттердамський описує, як він навчився давньогрецькій мові.

Спочатку, він зауважує, навчився вимові і швидкості мови, читаючи почергово з колегами рукописи вголос, порівнюючи сказане з написаним і виправляючи одне одного. Для тих же цілей він виписав собі з Греції живого грека, але його вимові віддав перевагу своїм вченим колегам.

Таким чином, вони прочитали totum Demosthenem, totum Plutarchum, totum Herodotum, Thucydidem, Homerum et Lucianum. У цій частині його історії мені дуже сподобалося його зауваження, що "чомусь трапляється, що ми яскравіше запам'ятовуємо те, що чуємо вголос, ніж те, що читаємо про себе" (лат. nescio quo pacto fit, at acrius meminerimus, quae recitari audimus, quam quae taciti legimus).

Потім Еразм сформував гурток любителів греки φιλελλήνων, які за трапезою мали спілкуватися один з одним тільки давньогрецькою мовою, а хто зривався на латину — з того асc, хто робив помилку в грецькій — з тієї півасса, хто повторював помилку двічі — драхма! Таким чином скоро вони досягли не тільки facilities, але також iucunditas non sine fructu maximo.

#історія_класичних_студій
#філологічні_нотатки

Навчально-методичний семінар з викладання живої латини


Кафедра філології Украінського католицького університету запрошує на дискусію: «Жива латина:
проблеми викладання давньої мови
для студентів-філологів».


Дата: 6 грудня о 15:10, 424 авдиторія, Академічний корпус УКУ
Приєднатися онлайн:

Zoom
Ідентифікатор: 529 942 3213
Код доступу: 726243

#класика_в_Україні #події_в_Украіні #латина

Про те як могла бути в історії античної філософії «Олімпійська школа»

Один з представників сократичної школи, а саме мегарської - Алексін з Еліди [IV-III стт. до н.е.), учень одного з «предтеч» логіки Евбуліда, якось перебрався разом із учнями до Олімпії, центру проведення знаменитих Олімпійських ігор, де й став викладати.

Коли учні запитали його, в чому був сенс переїзду, то Алексін відповідав їм, що хотів для своєї філософської школи отримати гучну назву – Олімпійська.

Втім, задум не вдався: місце для школи було обрано незручне, та й припливу нових слухачів фактично не було (ймовірно, це було пов'язано з напливом людей у ​​зв'язку з іграми, що проходили раз на чотири роки) [Diog.Laert. II 109].

#антична_філософія

- А як буде «Фейсбук» давньогрецькою?
- скоріше за все «Πρόσωποβίβλος» (просопобіблос)

#давньогрецька_у_житті

Давньоримська мозаїка із зображенням Зими (хеймон).

Об'єкт, відомий як Мозаїка "Чотири пори року", знаходиться на Віллі Сокольника в Аргосі (Греція). Датується V ст. н. е.

#культурологічні_нотатки
#календар_античності

З настанням зими, Шановні Друзі і Колеги - хай зимові дні, попри холод і мороз за вікном, будуть наповнені теплом і світлом у Ваших домівках та серцях!:)

Інтернет-ресурс присвячений астрономії класичних і давньосемітських мов

Пропоную Вашій увазі – Ancient Astral Science in Transformation (https://www.geschkult.fu-berlin.de/en/e/zodiac/team) - глосарій астрономічної та астрологічної термінології аккадською, єгипетською (демотика), давньогрецькою, арамейською та латиною.

Астрологія в цьому проекті розглядається як взаємозв'язані астрономічні, астрологічні, математичні, релігійні та соціальні практики.

Хронологічні рамки представленої лексики – від 400 р. до н.е. до 300 г. н.е.

Наразі також додаються лексеми відповідної тематики з івриту і санскриту.

Даний ресурс буде корисний фахівцям з семітських і класичних мов, спеціалістам з порівняльно-історичного мовознавства, а також історикам природничих наук.

☞ Глосарій: https://zodiac.fly.dev (https://zodiac.fly.dev/)
☞ Детальніше про проект: https://www.geschkult.fu-berlin.de/en/e/zodiac/research/index.html

#електронні_ресурси #корисні_посилання
#цифровізація_класичних_студій

Про найбільш дорогу породу собак🦮 у Стародавній Греції

У діалозі «Парменід», Платон передаючи діалог філософів, вустами Зенон порівнює допитливість та дослідницьку вдачу Сократа з лаконською собакою (давньогрец. Λάκαιναι σκύλακες) [128с]. Чому саме з нею і що собою являла ця порода собака?

Лаконська порода (давньогрец. Λάκαινα, латинська: Lakaina), також відома як спартанська і касторська, є вимерлою породою собак із Стародавньої Греції, яка зазвичай використовувалася для полювання. Порода походить з Лаконії, регіону Стародавньої Греції, відомого своїм містом-державою Спартою.Лаконські гончаки часто поділялися на два підтипи: великі, касторії (давньогрец: καστορίδες, латин.: kastorides) і менші лисоподібні вульпіни (давньогрец: ἀλωπεκίδες, латин.: alopekides). Ім'я касторів походить від міфу про те, що вони були виведені від гончих, яких Кастор нібито отримав від Аполлона. Назва Vulpine походить від помилкової думки, що вони були результатом схрещування собаки та лисиці.

Античні джерела про цю породу собак

Ця порода собак була відома в усьому стародавньому світі своєю мисливською майстерністю та швидкістю [Pollux, Onomasticon 5, 37], і їх широко зображували на класичних скульптурах, мозаїках, надгробках і чашках для пиття. Вони славилися своїми мисливськими здібностями, їхньою швидкістю, витривалістю та нюховими здібностями часто вихваляли сучасні письменники, зокрема Софокл [Ajax 8] Арістотель [Historia Animalium 574A], Теофраст, [Theophrastus, Characters 21, 14], Оппіан [Cynegetica 1, 396], Горацій, [11] Клавдіан [Stilicho 3, 302], Пліній Старший [Historia Naturalis 10, 177–178] і Петроній [Satyricon 2, 40].

Найвідоміші представники цієї породи

Існує припущення, що улюблений пес Олександра Македонського, Перітас, міг бути лаконцем [Див.: https://www.bbc.com/future/article/20211105-the-bizarre-dog-breeds-time-forgot].
Існує також серйозна теорія, яку висунув ще Стагірит, що Аргус, собака Одіссея, міг бути лаконцем [Historia Animalium 574A]. Лаконська собака були описані як найшвидші з-поміж своїх сучасників, і вибір Гомера назвати її Аргосом («швидконогий», найпоширеніший епітет Гомера для швидкості), можливо, був натяком на те, що Аргос був лаконієм. Додатковим доказом є специфікація того, що його використовували для полювання на «диких кіз, або оленів, або зайців», [Od. XVII 319] менш люту дичину, на яку зазвичай полювали лаконські гончі.

#перекладаючи_Платона
#історичні_нотатки
#фауна_античності

Монографія 2024 року "Як пише Платон: просвітницька і протепритична інтенції великого учня Сократа"

У липні цього року я тут вже ділився монографією зі схожою назвою - https://t.me/Ua_Classical_studies/1450, але в цій (яку наразі прикріплюю) монографії наголошується, що труднощі в інтерпретації Платона залежать від неправильного розуміння його техніки письма.

Щоб подолати їх, це дослідження зосереджується на його техніці, заснованій на трудомісткій грі, за допомогою якої він спонукає читача діяти у відповідь на його провокації та на його використання сократівської майевтики: вона створює послідовність діалогів як чудовий протрептик. Розуміння того, як він використовує цю техніку, дозволяє нам осягнути його уні-множинне бачення реальності.

Автор - Мауріціо Мільйорі, професор історії філософії в Університеті Мачерати (Італія) і член Міжнародного товариства Платона, був фахівцем з Платона, якому він присвятив численні книги та понад 100 статей у міжнародних журналах і книгах.

#антична_філософія

Дуже сподобалися слова патріарха вітчизняного перекладу з класичних мов Шановного професора Андрія Олександровича Содомори: «Античність зі старістю і бородою нічого не має спільного. Ми на 2 тисячі років старші від них. Вони свіжо сприймали світ. Вони жили душа в душу з природою, їхнє слово пульсувало і було дивовижне саме тому, що вони були глибоко занурені у світ природи»

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/sodomora-pro-pereklad-viynu-movu-yak-zbroyu/32404570.html

Дійсно, як завжди кажу, античні тексти - є вічно актуальні тому, що вони це не (лише) про те, що відбувалися у часи Гомера, Арістотеля чи Петронія, а що турбує, цікавить, відчуває кожна людина у будь-який час, навіть у наше буремне і надскладне ХХІ сторіччя.

#рефлексії_антикознавця