#Анонс
Запрошуємо 18 листопада 2024 о 17:00 до Паркової авдиторії Центру Шептицького УКУ, де відбудеться міждисциплінарний семінар кафедри філології УКУ та кафедри філософії УКУ:
Секрети Платонового «Іона», ключі і розгадки.
Доповідачка: Уляна Головач
Дискутантка: Орися Біла
Модератор: Андрій Ясіновський
Для участі у семінарі просимо зареєструватися: https://docs.google.com/forms/d/1f0TRD3WTlpNjROnG_wlP_9a_w00IjEITpYJbmc8CEKs/edit
До презентації можна долучитися дистанційно через Zoom.
Ланка для приєднання:
https://us02web.zoom.us/j/83942716622...
Meeting ID: 839 4271 6622
Passcode: 2024
#класика_в_Україні #події_в_Украіні
Запрошуємо 18 листопада 2024 о 17:00 до Паркової авдиторії Центру Шептицького УКУ, де відбудеться міждисциплінарний семінар кафедри філології УКУ та кафедри філософії УКУ:
Секрети Платонового «Іона», ключі і розгадки.
Доповідачка: Уляна Головач
Дискутантка: Орися Біла
Модератор: Андрій Ясіновський
Для участі у семінарі просимо зареєструватися: https://docs.google.com/forms/d/1f0TRD3WTlpNjROnG_wlP_9a_w00IjEITpYJbmc8CEKs/edit
До презентації можна долучитися дистанційно через Zoom.
Ланка для приєднання:
https://us02web.zoom.us/j/83942716622...
Meeting ID: 839 4271 6622
Passcode: 2024
#класика_в_Україні #події_в_Украіні
Google Docs
Реєстрація на міждисциплінарний семінар кафедри філології і кафедри філософії «Секрети Платонового ‘Іона’, ключі і розгадки»
Разом з Уляною Головач, перекладачкою творів Платона, і Орисею Білою, дослідницею філософських ідей в їхній історії, ви матимете змогу стати учасником розмови про філософські осягнення Платона щодо поезії, а також про літературну форму викладу ідей Платона…
🔥9👍4❤2
До Вашої уваги пропоную анонс книг, з проблематики класичних студій - філософії, історії, літератури, культурології, які вийдуть протягом першої половини 2️⃣0️⃣2️⃣5️⃣ року у видавництві Едінбурзького університету.
#книжкові_новинки
#книжкові_новинки
🔥15✍3👀3❤1👏1🍾1
✉️ Відкривається передпродаж на переклад вперше українською книги Марка Аврелія «Листування з наставником» ✉️
Листування Марка Аврелія з його наставником у риториці й близьким приятелем Марком Корнелієм Фронтоном розкриває малознану сторону особистості імператора-філософа, доповнюючи образ мудреця-стоїка, відомий зі славнозвісних роздумів «Наодинці з собою», жвавими, зворушливими деталями. Темою листів стають і літературні уподобання, і вправи в риториці, і яскраво описані враження від буденних подій, і вічно актуальні розмови про погоду та здоров’я — про все це приятелі висловлюються з непідробною відвертістю почуттів.
А передовсім — листи пройняті їхньою щирою турботою про своїх близьких та одне про одного 🫂.
🍂Переклав з латини Ростислав Паранько.
🍂Редагування та коректура Галини Теодорович.
Акційна ціна за умови передпродажу: 213 ₴ (пізніше 250).
Книгу очікуємо приблизно у перші дні грудня (можливо, вона надійде швидше).
➡ Передзамовити: https://apriori-publishing.com/product/listuvanna-z-nastavnikom
#переклади_українською
Листування Марка Аврелія з його наставником у риториці й близьким приятелем Марком Корнелієм Фронтоном розкриває малознану сторону особистості імператора-філософа, доповнюючи образ мудреця-стоїка, відомий зі славнозвісних роздумів «Наодинці з собою», жвавими, зворушливими деталями. Темою листів стають і літературні уподобання, і вправи в риториці, і яскраво описані враження від буденних подій, і вічно актуальні розмови про погоду та здоров’я — про все це приятелі висловлюються з непідробною відвертістю почуттів.
А передовсім — листи пройняті їхньою щирою турботою про своїх близьких та одне про одного 🫂.
🍂Переклав з латини Ростислав Паранько.
🍂Редагування та коректура Галини Теодорович.
Акційна ціна за умови передпродажу: 213 ₴ (пізніше 250).
Книгу очікуємо приблизно у перші дні грудня (можливо, вона надійде швидше).
➡ Передзамовити: https://apriori-publishing.com/product/listuvanna-z-nastavnikom
#переклади_українською
🔥20❤5⚡2❤🔥1
Коли у адміна ТГ-каналу вийшов друком переклад🏛️✍️…ще 3️⃣3️⃣ року тому Львівські колеги зробили переклад 🇺🇦 першої частини «Порівняльних життєписів» Плутарха - тепер мав честь продовжити цю важливу і непросту, але цікаву справу 📚.
Дякую Вчителям, Рідним і Любим Серцю Людям, які допомагали і надихали ❤️🤗
#переклади_українською
Дякую Вчителям, Рідним і Любим Серцю Людям, які допомагали і надихали ❤️🤗
#переклади_українською
🔥43👏10❤5👍5😍2🙈1
Гранат в античних текстах
Продовжуючи рубрику #флора_в_античності на цей раз поговоримо про "пунічні яблука" (вони ж – зернинні яблука). Так, саме так (malum punicum і malum granatum) давні римляни називали гранати. У стародавніх греків дерево та плід граната називався ῥοά. Дослідники вважають переконливою етимологічну версію, що зв'язує цю назву з іменником ῥοή (струмінь, волога), вказуючи тим самим на соковитість плода, вірніше, його зерен.
У грецькій міфології плід граната поєднує у собі протилежності - з одного боку, родючість, народження, життя, з іншого - смерть і забуття. Греки вірили, що гранат виник із крові розтерзаного Діоніса. Гера, будучи покровителькою шлюбу, зображувалася з гранатом у руці як символом шлюбу. Аїд, відпускаючи Персефону до матері, змусив її з'їсти сім зерен граната, щоб вона не забула свого чоловіка і в належний термін повернулася до нього [Hes. hDem2].
Гранат - уродженець Середньої Азії, але дуже рано і швидко поширився і Середземноморському ареалі. У будь-якому разі, вже у Гомера засвідчено, що гранат - обов'язковий мешканець давньогрецького саду поряд з яблунями, виноградом, грушами і смоквами: не тільки палац Алкіноя, а й сад, що його оточує, справляє приголомшливе враження на Одіссея своєю красою і рясністю [Od.VII .115]. І безперервно квітучий і плодоносний гранат зіграв у цьому не останню роль.
Також про нього згадують філософи Платон і Арістотель [Pl.Lg.845b; Arist.Col.796a21, Pr.923b25].
Учень Стагірита, Теофраст пише про гранат як про звичну садову культуру [Thphr.HP7.13.4]. Він підкреслює, що особливо гарні гранати в Північному Причорномор'ї, на території сучасної України - в Пантікапеї, і нарікає, що багато плодів гранту обсипається ще незрілими, а стиглі часто псують хробаки [Thphr.HP1.6.3].
Римляни звернули увагу на гранат значно пізніше за греків. Судячи з назви, вони відкрили для себе в Карфагені, звідки і привезли його саджанці. Колумелла і Пліній-старший діляться "лайфхаками" по догляду за цими рослинами [Collum. de Re Rustica XI; Plin.Dubius Sermo 13.111.1], а Апіцій - щодо збереження їх плодів: їх треба опустити в киплячу морську воду, відразу вийняти, підвісити, щоби вода скла, просушити і відправити в прохолодне сухе місце.
Для лікарів гранат зі всіма своїми комплектуючими (плодами, квітами, корінням та шкіркою) став основою безлічі зілля - протизапальних, жарознижувальних, дезінфікуючих. Діоскорид корисним властивостям граната присвятив досить докладний запис [Dsc.1.110].
Продовжуючи рубрику #флора_в_античності на цей раз поговоримо про "пунічні яблука" (вони ж – зернинні яблука). Так, саме так (malum punicum і malum granatum) давні римляни називали гранати. У стародавніх греків дерево та плід граната називався ῥοά. Дослідники вважають переконливою етимологічну версію, що зв'язує цю назву з іменником ῥοή (струмінь, волога), вказуючи тим самим на соковитість плода, вірніше, його зерен.
У грецькій міфології плід граната поєднує у собі протилежності - з одного боку, родючість, народження, життя, з іншого - смерть і забуття. Греки вірили, що гранат виник із крові розтерзаного Діоніса. Гера, будучи покровителькою шлюбу, зображувалася з гранатом у руці як символом шлюбу. Аїд, відпускаючи Персефону до матері, змусив її з'їсти сім зерен граната, щоб вона не забула свого чоловіка і в належний термін повернулася до нього [Hes. hDem2].
Гранат - уродженець Середньої Азії, але дуже рано і швидко поширився і Середземноморському ареалі. У будь-якому разі, вже у Гомера засвідчено, що гранат - обов'язковий мешканець давньогрецького саду поряд з яблунями, виноградом, грушами і смоквами: не тільки палац Алкіноя, а й сад, що його оточує, справляє приголомшливе враження на Одіссея своєю красою і рясністю [Od.VII .115]. І безперервно квітучий і плодоносний гранат зіграв у цьому не останню роль.
Також про нього згадують філософи Платон і Арістотель [Pl.Lg.845b; Arist.Col.796a21, Pr.923b25].
Учень Стагірита, Теофраст пише про гранат як про звичну садову культуру [Thphr.HP7.13.4]. Він підкреслює, що особливо гарні гранати в Північному Причорномор'ї, на території сучасної України - в Пантікапеї, і нарікає, що багато плодів гранту обсипається ще незрілими, а стиглі часто псують хробаки [Thphr.HP1.6.3].
Римляни звернули увагу на гранат значно пізніше за греків. Судячи з назви, вони відкрили для себе в Карфагені, звідки і привезли його саджанці. Колумелла і Пліній-старший діляться "лайфхаками" по догляду за цими рослинами [Collum. de Re Rustica XI; Plin.Dubius Sermo 13.111.1], а Апіцій - щодо збереження їх плодів: їх треба опустити в киплячу морську воду, відразу вийняти, підвісити, щоби вода скла, просушити і відправити в прохолодне сухе місце.
Для лікарів гранат зі всіма своїми комплектуючими (плодами, квітами, корінням та шкіркою) став основою безлічі зілля - протизапальних, жарознижувальних, дезінфікуючих. Діоскорид корисним властивостям граната присвятив досить докладний запис [Dsc.1.110].
🔥12❤4👍4🆒2👏1
The Routledge Handbook of Women and Ancient Greek Philosophy.pdf
5.2 MB
Пропоную Вашій увазі посібник Routledge «Жінки та давньогрецька філософія» який вийшов друком навесні 2024 року і є важливим довідковим джерелом для передових наукових досліджень щодо жінок, гендеру та філософії грецької античності. Том містить оригінальні дослідження, які перетинають дисципліни, пропонуючи читачам доступний путівник щодо нових методів, нових джерел і нових питань у вивченні давньогрецької філософії та її численних загробних життів.
Посібник складається з 40 розділів від різноманітної міжнародної групи експертів і розглядає питання про жінок і ґендер у джерелах давньогрецької давнини, що охоплює період з 7 ст. до н.е. до 2 ст. до н.е., а також у рецепціях грецької античності від періоду Римської імперії, через європейське Відродження до наших днів. Розділи організовані в п’ять основних розділів:
I. Рання грецька античність – включаючи Сафо, досократичну філософію, софістів і грецьку трагедію – 700-400-ті роки до н.
II. Класична грецька античність – включаючи Есхіна, Платона та Ксенофонта – 400–300-ті роки до н.
III. Від пізньої класичної грецької до елліністичної античності – включаючи кіренаїку, кініків, корпус Гіппократа та Арістотеля – 300–200-ті роки до н.
IV. Від пізньої грецької античності до періоду Римської імперії, включаючи піфагорійських жінок, стоїків, пірронівських скептиків і пізніх платоніків – 200-ті роки до нашої ери до 700-х років нашої ери.
V. Рецепція давньогрецького осмислення жінки – зокрема у творчості Шекспіра, європейське Відродження, Анна Джулія Купер, W.E.B. Дюбуа, Джейн Харрісон, Сара Кофман і Тоні Моррісон
Посібник Routledge «Жінки та давньогрецька філософія» є життєво важливим ресурсом для студентів і науковців у галузі філософії, класики та гендерних досліджень, які хочуть глибше зрозуміти багате минуле філософії та досліджувати джерела та питання, що виходять за межі традиційного канону. Том також є цінним ресурсом для студентів і науковців з історії, гуманітарних наук, літератури, політології, релігієзнавства, риторики, театру.
#книжкові_новинки #антична_філософія #жінки_античності
Посібник складається з 40 розділів від різноманітної міжнародної групи експертів і розглядає питання про жінок і ґендер у джерелах давньогрецької давнини, що охоплює період з 7 ст. до н.е. до 2 ст. до н.е., а також у рецепціях грецької античності від періоду Римської імперії, через європейське Відродження до наших днів. Розділи організовані в п’ять основних розділів:
I. Рання грецька античність – включаючи Сафо, досократичну філософію, софістів і грецьку трагедію – 700-400-ті роки до н.
II. Класична грецька античність – включаючи Есхіна, Платона та Ксенофонта – 400–300-ті роки до н.
III. Від пізньої класичної грецької до елліністичної античності – включаючи кіренаїку, кініків, корпус Гіппократа та Арістотеля – 300–200-ті роки до н.
IV. Від пізньої грецької античності до періоду Римської імперії, включаючи піфагорійських жінок, стоїків, пірронівських скептиків і пізніх платоніків – 200-ті роки до нашої ери до 700-х років нашої ери.
V. Рецепція давньогрецького осмислення жінки – зокрема у творчості Шекспіра, європейське Відродження, Анна Джулія Купер, W.E.B. Дюбуа, Джейн Харрісон, Сара Кофман і Тоні Моррісон
Посібник Routledge «Жінки та давньогрецька філософія» є життєво важливим ресурсом для студентів і науковців у галузі філософії, класики та гендерних досліджень, які хочуть глибше зрозуміти багате минуле філософії та досліджувати джерела та питання, що виходять за межі традиційного канону. Том також є цінним ресурсом для студентів і науковців з історії, гуманітарних наук, літератури, політології, релігієзнавства, риторики, театру.
#книжкові_новинки #антична_філософія #жінки_античності
🔥15❤7👏6❤🔥2
- А як буде давньогрецькою «абʼюзер»?
- Звичайно, що «люмантеріос».
До речі, цей іменник зустрічається у класичній греці фактично лише у трагедіях Есхіла як стосовно чоловіків, так і жінок [A.Pr.991, Ag.1438, Ch.764]
#давньогрецька_у_житті #грека
- Звичайно, що «люмантеріос».
До речі, цей іменник зустрічається у класичній греці фактично лише у трагедіях Есхіла як стосовно чоловіків, так і жінок [A.Pr.991, Ag.1438, Ch.764]
#давньогрецька_у_житті #грека
🔥19❤3👏3❤🔥1🎅1🦄1
Щиро вітаю усіх Шановних Студентів з прийдешнім Всесвітнім днем студента 😎🤩🥳 📚✍️ Сердечно бажаю кожному/кожній з Вас - тільки відмінних оцінок та всього доброго і найкращого у всіх сферах і аспектах життєвого шляху!
До речі, давньогрецькою…студент - буде μαθητής (матхетес).
#давньогрецька_у_житті
До речі, давньогрецькою…студент - буде μαθητής (матхетес).
#давньогрецька_у_житті
❤🔥27🍾4❤2🥰2🎅2💋1🦄1