Про Люпин (вовчі боби) у житті античних філософів.
Гадаю, що всі Ви бачили цю гарну рослину (на прикріплених світлинах) , яка в античні часи поряд з мальвою сприймалась як звична їжа бідняків. Давньогрецький письменник Афіней наводить їх скорботний плач («Уся наша їжа складається з бобів, люпину і зелені...») і знущається з аскетизму філософа-кініка Менедема: у нього, мовляв, лише люпини (давньогрец. θέρμος) гралися на столі [Deipn., 2.44]. Але люпин – це порятунок від голодної смерті, а все тому, що він невибагливий і росте повсюдно, його боби добре зберігаються, не гниють, їх не гризуть черв'яки та миші (через властиву їм «їдку гіркоту», як зауважує Теофраст, винен у якій, як з'ясувалося пізніше, алкалоїд люпінін). Нарешті, люпин рекордсмен за вмістом білка, він добре вгамовує голод, а тому ще в давнину став популярним фастфудом: його продавали вуличні торговці, а покупці часто їли його на ходу, кидаючи під ноги лушпиння, чим викликали напади люті у ревнителів чистоти («нехай» йде до всіх чортів, хто їв люпин і лушпинням смітив в передпокої.
Але щоб їсти вовчі боби без огиди, їх потрібно не менше 14 днів вимочувати в морській воді або в прісній, підсолодженій медом, а потім варити від двох годин і більше - лише тоді гіркота йде.
Цікаво, що філософ один з родоначальників Ранньої Стої Зенон з Кітіона пояснював особливості свого характеру через порівняння з бобами люпину: «Зазвичай суворий і дуже різкий з приятелями, напившись вина, він ставав привітним і лагідним. А хто питав, чому це, він відповідав, що це так відбувається і з вовчими бобами: вони, мовляв, поки не розмокнуть, дуже гіркі, а як насититься вологою, стають солодкими і дуже смачними» [SVF 2.45].
Насамкінець слід зауважити, що про корисні властивості цієї рослини неодноразово згадує Теофраст і Діоскорід [Thphr.HP8.11.2, Dsc.2.109].
#флора_в_античності #антична_філософія
Гадаю, що всі Ви бачили цю гарну рослину (на прикріплених світлинах) , яка в античні часи поряд з мальвою сприймалась як звична їжа бідняків. Давньогрецький письменник Афіней наводить їх скорботний плач («Уся наша їжа складається з бобів, люпину і зелені...») і знущається з аскетизму філософа-кініка Менедема: у нього, мовляв, лише люпини (давньогрец. θέρμος) гралися на столі [Deipn., 2.44]. Але люпин – це порятунок від голодної смерті, а все тому, що він невибагливий і росте повсюдно, його боби добре зберігаються, не гниють, їх не гризуть черв'яки та миші (через властиву їм «їдку гіркоту», як зауважує Теофраст, винен у якій, як з'ясувалося пізніше, алкалоїд люпінін). Нарешті, люпин рекордсмен за вмістом білка, він добре вгамовує голод, а тому ще в давнину став популярним фастфудом: його продавали вуличні торговці, а покупці часто їли його на ходу, кидаючи під ноги лушпиння, чим викликали напади люті у ревнителів чистоти («нехай» йде до всіх чортів, хто їв люпин і лушпинням смітив в передпокої.
Але щоб їсти вовчі боби без огиди, їх потрібно не менше 14 днів вимочувати в морській воді або в прісній, підсолодженій медом, а потім варити від двох годин і більше - лише тоді гіркота йде.
Цікаво, що філософ один з родоначальників Ранньої Стої Зенон з Кітіона пояснював особливості свого характеру через порівняння з бобами люпину: «Зазвичай суворий і дуже різкий з приятелями, напившись вина, він ставав привітним і лагідним. А хто питав, чому це, він відповідав, що це так відбувається і з вовчими бобами: вони, мовляв, поки не розмокнуть, дуже гіркі, а як насититься вологою, стають солодкими і дуже смачними» [SVF 2.45].
Насамкінець слід зауважити, що про корисні властивості цієї рослини неодноразово згадує Теофраст і Діоскорід [Thphr.HP8.11.2, Dsc.2.109].
#флора_в_античності #антична_філософія
🔥18👍4👏3🤩3❤1💘1
Ніколи не задумувався про те, що антонімом всім відомого слова нам «апологія» (ἀπολογία - захист) є саме «категорія» (κατηγορία - обвинувачення).
Саме про таке співвідношення цих давньогрецьких лексем пише Арістотель у «Риториці» [Rhet.1358a11]
#філологічні_нотатки #грека
Саме про таке співвідношення цих давньогрецьких лексем пише Арістотель у «Риториці» [Rhet.1358a11]
#філологічні_нотатки #грека
🔥17❤3👏3👍1
Про давньогрецьких художниць
В сьогоднішній день художників (у давньогрецькій мові людей такого роду діяльності називали по-різному - είδωλοποίός, είκονοποιός, σοφιστής, τέκτων, ζωγράφος), доречним буде згадати імена давньогрецьких художниць. А їх класичні автори (особливо Пліній) зберегли немало (алфавітно):
- Алкісфена [Naturalis Historia xxxv. 40];
- Анаксара (ІІІ ст. до н.е.) [Stromateis 4,124];
- Арістарета [Naturalis Historia xxxv. 40];
- Ейрена (І ст. до н.е.) [Naturalis Historia xxxv. 40, 140, 147];
- Олена Єгипетська (ІV ст. до н.е.) [Ptolemaios Chennos: Kaine Historia 4 bei Photios, Bibliotheke p. 482]
- Лайя Кізікська (І ст. до н.е.) [Naturalis Historia xxxv. 40];
- Тімарета (V ст. до н.е.), саме їй належав розпис зображення богині Артеміди, у славнозвісному святилищі на її честь в Ефесі.[Naturalis Historia xxxv. 11. s. 35, 49, 59, 147].
#культурологічні_нотатки #жінки_античності
P.S. Прикріплені світлини - зображення Тімарети, Ейрени і Лайї з французького видання XV ст. праці Джованні Бокаччо «Про славних жінок»
В сьогоднішній день художників (у давньогрецькій мові людей такого роду діяльності називали по-різному - είδωλοποίός, είκονοποιός, σοφιστής, τέκτων, ζωγράφος), доречним буде згадати імена давньогрецьких художниць. А їх класичні автори (особливо Пліній) зберегли немало (алфавітно):
- Алкісфена [Naturalis Historia xxxv. 40];
- Анаксара (ІІІ ст. до н.е.) [Stromateis 4,124];
- Арістарета [Naturalis Historia xxxv. 40];
- Ейрена (І ст. до н.е.) [Naturalis Historia xxxv. 40, 140, 147];
- Олена Єгипетська (ІV ст. до н.е.) [Ptolemaios Chennos: Kaine Historia 4 bei Photios, Bibliotheke p. 482]
- Лайя Кізікська (І ст. до н.е.) [Naturalis Historia xxxv. 40];
- Тімарета (V ст. до н.е.), саме їй належав розпис зображення богині Артеміди, у славнозвісному святилищі на її честь в Ефесі.[Naturalis Historia xxxv. 11. s. 35, 49, 59, 147].
#культурологічні_нотатки #жінки_античності
P.S. Прикріплені світлини - зображення Тімарети, Ейрени і Лайї з французького видання XV ст. праці Джованні Бокаччо «Про славних жінок»
🥰13❤8👏2👍1
Умберто_Еко_Історія_філософії_Античність_і_Середні_віки.pdf
9.8 MB
Енциклопедичне видання «Історія філософії» за редакцією Умберто Еко та Рікардо Федріги розповідає про розвиток філософської думки від Античності до Новітнього часу (електронне видання)
1-й том — «Історія філософії. Античність та Середньовіччя».
Коли у первісної людини з’явилась можливість думати не тільки про виживання, вона замислилася про те, для чого вона прийшла в цей світ і хто створив усе, що її оточує, — саме тоді, можна стверджувати, і народилася філософія як така.
За первинною етимологією термін «філософія» означає «любов до знання». Людина завжди хотіла знати: чи є в цьому світі справедливість? Чому потрібно страждати? Чи існує життя після смерті? Що таке душа і де вона перебуває? Що таке істина?
Можна продовжувати цей перелік безкінечно: усе це філософські питання, і не потрібно бути професором філософії, щоб їх ставити. Вони цікавлять кожного з нас, бо філософія передусім допомагає нам призвичаїтися до абстрактного мислення.
Історія філософії розпочинається з греків. Саме їхня думка утворила простір мислення західного світу, й лише зрозумівши, як розмірковували греки, ми зможемо збагнути, в який спосіб розвивалося мислення протягом наступних майже трьох тисячоліть.
Наше видання знайомить читача з розвитком філософії від Античності до Середньовіччя, висвітлюючи тісний зв’язок філософської думки Сократа, Платона, Арістотеля з формуванням поглядів таких представників середньовічної філософії, як Альберт Великий, Тома Аквінський, Роджер Бекон та інші.
#антична_філософія
1-й том — «Історія філософії. Античність та Середньовіччя».
Коли у первісної людини з’явилась можливість думати не тільки про виживання, вона замислилася про те, для чого вона прийшла в цей світ і хто створив усе, що її оточує, — саме тоді, можна стверджувати, і народилася філософія як така.
За первинною етимологією термін «філософія» означає «любов до знання». Людина завжди хотіла знати: чи є в цьому світі справедливість? Чому потрібно страждати? Чи існує життя після смерті? Що таке душа і де вона перебуває? Що таке істина?
Можна продовжувати цей перелік безкінечно: усе це філософські питання, і не потрібно бути професором філософії, щоб їх ставити. Вони цікавлять кожного з нас, бо філософія передусім допомагає нам призвичаїтися до абстрактного мислення.
Історія філософії розпочинається з греків. Саме їхня думка утворила простір мислення західного світу, й лише зрозумівши, як розмірковували греки, ми зможемо збагнути, в який спосіб розвивалося мислення протягом наступних майже трьох тисячоліть.
Наше видання знайомить читача з розвитком філософії від Античності до Середньовіччя, висвітлюючи тісний зв’язок філософської думки Сократа, Платона, Арістотеля з формуванням поглядів таких представників середньовічної філософії, як Альберт Великий, Тома Аквінський, Роджер Бекон та інші.
#антична_філософія
🔥21👍8👏7
Знайомлю з анонсом книг з класичних студій🏛✍️ - історії, філософії, політики, культурології та літератури, які мають вийти друком у січні-лютому вже 2025 р. у Bloomsbury Publishing 📚
#книжкові_новинки
#книжкові_новинки
🔥18👏5👍3
Рідко себе балую купівлею книжкових новинок- тому щиро Дякую, хто допомагає поповненню моєї антикознавчої бібліотеки ☺️😊
Всі книжки на світлині 2024 року 🤩
#класика_в_Україні
Всі книжки на світлині 2024 року 🤩
#класика_в_Україні
🔥25👍7❤5❤🔥2👏2
До речі, вчора був День археолога. Саме ж слово "ἀρχαιολογία" вперше з'являється ще у Гіппократа [Hp.Ma.285d], але систематично вже використовується в елліністичній традиції [D.H.1.4, Str.11.14.12; J.AJ1.3.6] і має значення "давні знання, стародавні легенди чи історія"
Фахівця ж у знаннях давнини йменували "археологіком" (ἀρχαιολογικός) як досвідчений у антикварних знаннях [Str.10.2.9].
Ще близьким до цієї тематики є дієслово "ἀρχαιολογέω", обговорювати старожитності або давні явища і процеси, яке спостерігаємо у Фукідіда і Діонісія Галікарнського [Th.7.69; D.H.1.74]
#філологічні_нотатки #грека
Фахівця ж у знаннях давнини йменували "археологіком" (ἀρχαιολογικός) як досвідчений у антикварних знаннях [Str.10.2.9].
Ще близьким до цієї тематики є дієслово "ἀρχαιολογέω", обговорювати старожитності або давні явища і процеси, яке спостерігаємо у Фукідіда і Діонісія Галікарнського [Th.7.69; D.H.1.74]
#філологічні_нотатки #грека
🔥18👏4❤3❤🔥2
Прекрасне наочне зображення еволюції написання літер сучасного (західного) алфавіту, на якому чітко видно значення давньогрецької і латини у його формуванні 🏛️✍️
#філологічні_нотатки
#філологічні_нотатки
🔥26❤4❤🔥3👏3😍1
Арабської -грецький конвертер чисел
Цей конвертер перетворює сучасні арабські цифри на алфавітну (також звану іонійською або мілетською) (давньо)грецьку систему числення. Коротко кажучи, це була десяткова система, яка використовувала літери для представлення цифр, як показано вище. Оскільки він не містив нуля, для позначення одиниць, десятків і сотень використовувалися різні літери. Отже, наше 27 буде написано κζʹ.
Шаблон повторювався тисячами, з іншим діакритичним знаком, що вказував на зміну величини. Однак для чисел, більших за 9999, величина цифр стає неоднозначною; тому літера M (для Μυριάς, залишку давнішої акрофонічної системи) була включена для позначення множення на десять тисяч, а ще більші цифри написані над або поряд із нею.
Треба звернути увагу, що три архаїчні давньогрецькі літери, ϛ (дигамма або стигма), ϙ (коппа) і ϡ (сан або сампі) використовуються як цифри, які супроводжуються цифровими знаками ʹ і ͵.
Наскільки мені відомо, це перша такого роду програма, опублікований в Інтернеті. Історично існували варіації представлення цифр, особливо тих, що перевищували 9999. Ця інтерпретація базується на системі, запропонованій Аполлонієм з Перги, давньогрецьким математиком ІІІ-ІІ стт. до н.е.
Цифри нанизані групами по чотири; M передує групам після першої з додатковою цифрою, яка вказує на потужність M. Використовуючи лише одну цифру ступеня, цей сценарій працює для чисел до 40 знаків.
Частково через обмеження, накладені формами веб-сторінок, дещо було модернізовано візуалізацію, розмістивши потужність міріади поряд, а не над М; розділення груп комами; і використання пізнішої конвенції верхніх і нижніх цифрових знаків, подібних до наголосу, замість верхнього індексу йоти.
Наприклад: 2 056 839 184 стає βΜκʹ, αΜ͵εχπγ, ͵θρπδ.
Відповідно:
͵θρπδ представляє остаточне число 9184,
εχπγ — 5683,
причому αΜ вказує, що останнє помножене на перший ступінь М (10 000). βΜκʹ представляє 20, помножене на другий ступінь M (100 000 000).
Форматування тексту може ближче наблизити до концепції Аполлонія: βΜκ χαι αΜιεχπγ χαι ιθρπδ
https://www.russellcottrell.com/greek/utilities/GreekNumberConverter.htm?platform=hootsuite
#електронні_ресурси #корисні_посилання
Цей конвертер перетворює сучасні арабські цифри на алфавітну (також звану іонійською або мілетською) (давньо)грецьку систему числення. Коротко кажучи, це була десяткова система, яка використовувала літери для представлення цифр, як показано вище. Оскільки він не містив нуля, для позначення одиниць, десятків і сотень використовувалися різні літери. Отже, наше 27 буде написано κζʹ.
Шаблон повторювався тисячами, з іншим діакритичним знаком, що вказував на зміну величини. Однак для чисел, більших за 9999, величина цифр стає неоднозначною; тому літера M (для Μυριάς, залишку давнішої акрофонічної системи) була включена для позначення множення на десять тисяч, а ще більші цифри написані над або поряд із нею.
Треба звернути увагу, що три архаїчні давньогрецькі літери, ϛ (дигамма або стигма), ϙ (коппа) і ϡ (сан або сампі) використовуються як цифри, які супроводжуються цифровими знаками ʹ і ͵.
Наскільки мені відомо, це перша такого роду програма, опублікований в Інтернеті. Історично існували варіації представлення цифр, особливо тих, що перевищували 9999. Ця інтерпретація базується на системі, запропонованій Аполлонієм з Перги, давньогрецьким математиком ІІІ-ІІ стт. до н.е.
Цифри нанизані групами по чотири; M передує групам після першої з додатковою цифрою, яка вказує на потужність M. Використовуючи лише одну цифру ступеня, цей сценарій працює для чисел до 40 знаків.
Частково через обмеження, накладені формами веб-сторінок, дещо було модернізовано візуалізацію, розмістивши потужність міріади поряд, а не над М; розділення груп комами; і використання пізнішої конвенції верхніх і нижніх цифрових знаків, подібних до наголосу, замість верхнього індексу йоти.
Наприклад: 2 056 839 184 стає βΜκʹ, αΜ͵εχπγ, ͵θρπδ.
Відповідно:
͵θρπδ представляє остаточне число 9184,
εχπγ — 5683,
причому αΜ вказує, що останнє помножене на перший ступінь М (10 000). βΜκʹ представляє 20, помножене на другий ступінь M (100 000 000).
Форматування тексту може ближче наблизити до концепції Аполлонія: βΜκ χαι αΜιεχπγ χαι ιθρπδ
https://www.russellcottrell.com/greek/utilities/GreekNumberConverter.htm?platform=hootsuite
#електронні_ресурси #корисні_посилання
🔥14❤4👏3🤩2