Класичні студії (Антикознавство) в Україні 🇺🇦🏛✍️🦉
1.8K subscribers
1.33K photos
37 videos
210 files
259 links
Канал створений для популяризації класичних студій в Україні та вітчизняних антикознавчих досліджень.
Новітні зарубіжні та українські праці з антикознавства та цікаві факти з давньогрецької і давньоримської історії, філософії та класичних мов.
Download Telegram
Жіночий погляд між епохами - сучасна гречанка дивиться на бюст давньогрецької дівчини (ІІ ст. н.е) 😍

© Dr Clayton Forrester


#культурологічні_нотатки
❤‍🔥4413🔥5😁4
- а як буде давньогрецькою «паті» 💃 🥂 🕺 ?
- звичайно, що «сюмпосіон» 😉


#давньогрецька_у_житті
🔥206🦄5
- Який антикознавчий коментар написати🏛️✍️ під новим фото Дівчини?
- Робив запит у Google «давньогрецькі богині, знайти світлини» і першим показали саме твоє фото 🥰🤩

#давньогрецька_у_житті
❤‍🔥26😁9💋7🙈4🥰3🙏2🤣2🔥1
Щиро вітаю усіх Шановних Друзів і Колег, своїх Студентів з сьогоднішнім Міжнародним днем перекладача! 📚 🥳 ✍️👏Щиро бажаю кожній/кожному з Вас - сил і натхнення для перекладацьких проєктів задля розвитку вітчизняної гуманітарної освіти і науки та всього доброго і найкращого по життю!💪🫶🤗

Окремі вітання для Колег-фахівцівців перекладачів з класичних мов🏛️…адже завдяки вам, джерела європейської культури і цивілізації стають доступними нашою рідною мовою! 🇺🇦👍
🔥3213🍾8👍1
Підручники - це одне, а в житті по-іншому 😁😄😅

(авторський мем)

#іронія_античності
🤣43😁9🔥64
У сьогоднішній Всесвітній День музики 🎵🎹🎤, доречним буде поділитися цікавими сюжетами стосовно музики у давньогрецькій мові і літературі

Вперше іменник "μουσῐκός" у значенні особливо виду мистецтва, з'являється в "Кіропедії" історика Ксенофонта [1.6.38]. Цікаво, що музикою в античних текстах позначалися вчені та філософи [Ar.Eq.191; Pl.Phdr.248d], тобто не лише мудрі, але й обізнані та делікатні.

Ця ж лексема має значення також у давньогрецькій літературі як ніжного, елегантного по відношенню до речей [Diox.1; Philem.23; Dam.Isid.50. Adv.݉; Pl.Prt.333a; Euphro 11.10, Nicom.Com.1.9: Comp. Arist.Rh.1395b29; Ar.Ra.873.]

Окремо слово було для позначення любителів музики - "φῐλόμουσος" [Theoc.14.61; Pl.Phdr.259b, R.548e, X.Cyr.5.1.1; Phld.Mus.p.62 K; Ar.Nu.358; Plu.2.984b].

Цікаво, що Арістотель, Ямвліх та Діонісій Сицилійський вживають на позначення гри на музичних інструментів дієслово "хейрургео" (давньогрец. χειρουργέω) [Arist.Pol.1340b20, cf. 1342a3, Iamb.Comm.Math.26; D.S.1.74, Id.3.62].

Доречним буде ще згадати іменник "ἔντεα" , ключове значення якого "зброя", але у Піндара воно вживається саме як "музичний інструмент" [Pi.O.4.24̥݉݉݉݉; 7.12; .P.12.21].

Слово "симфонія" (συμφωνία) мало як матеріальний, видимий сенс - єдність голосів, так і філософський, метафізичний - у значенні згоди та гармонії [Pl.Lg.689d, Arist.Pol.1334b10; Thphr.Fr.89.8].

#філологічні_нотатки #грека
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥189👏7
Щиро вітаю Шановних Друзів і Колег - усіх (давньогрец.) граматиків, дидаскалів і педагогів та (лат.) докторів, ерудіторів, інституторів, магістрів, монстраторів і професорів - з прийдешнім святом працівників освіти ✍️💡📚

Сердечно бажаю усім Вам - сил і натхнення на нові творчі звершення і успіхи та вдячних учнів/студентів/аспірантів/докторантів 🙏🏻🤗🤝👍
🔥2810💋3👍2👏2🥰1
В сьогоднішній день - якраз доречним буде поділитися свіжими авторськими мемами про найбільш відому групу вчителів у Стародавній Греції - софістів 😁😄😉

#іронія_античності
🤣30😁3🦄1
Про першого (і єдиного на сьогодні) перекладача українською збірки фрагментів досократиків

Ще у 1926 році видатний український історик філософії Дмитро Чижевський видав цю хрестоматію як збірник вправ для студентів Українського педагогічного інституту імені М. Драгоманова.

У 2015 році це хрестоматію було перевидано вже у Мюнхені в Українському вільному університеті.

Хрестоматія на майже 300 сторінок, в якій переклади є фрагментів мілетців, піфагорійців, елейців, атомістів та сократичних шкіл.

#переклади_українською
🔥316👍1
Про тих, хто любить їсти уночі 😋😀 (давньогрецькою мовою)

У зв'язку з тим, що осінь 🍁🍂 вже повністю вступає у свої права, і день зменшується на користь ночі, згадалося, що один з "семи мудреців" Піттак Мітіленський к у своєму скромному побуті обходився без світильника. Про нього розповідали, що замість гімнастики він волів працювати на мідниці, так що, як можна думати, людина була дуже трудяща, а тому рано лягав спати. Один з найвідоміших раньогрецьких поетів Алкей, що недолюблював Піттака (адже вони належали до різних політичних партій рідного міста – Мітілени) вигадав для глузування з нього складне слово ζοφοδορπίδας (укр. дзофодорпідас), тобто. "вечеряючий у темряві" (ζόφος – темрява, δόρπον – вечеря) [Alc. 37 B]. Також це слово згадує Плутарх і александрійський теолог Феогност [Plu.2.726a; Theognost.Can.20]

До речі, у старослов'янській мові є така лексема (скоріше за все як переклад означеного давньогрецького слова) - "тайноядение".

#філологічні_нотатки #давньогрецька_у_житті
🔥16👏53
Kroneberg_progr_2024.pdf
1.3 MB
До Вашої уваги Програма
ІІІ Міжнародних Кронебергівських читань

«АНТИЧНІСТЬ – КЛАСИКА – СУЧАСНІСТЬ»,
яку організовує філологічний факультет ХНУ імені В.Н. Каразіна
(10 жовтня 2024 р.)

Серед доповідей значна кількість присвячена саме доробку античної цивілізації і проблематиці класичних мов.

#класика_в_Україні #події_в_Украіні
🔥11👏32
Щиро вітаю Друзів і Колег-юристів, підписників ТГ-каналу з сьогоднішнім професійним святом - Днем юриста! Бажаю сердечно - сил і наснаги на нові звершення та успіхи, як у навчанні, так і в роботі!

І сьогодні пропоную розглянути таке важливе слово у давньогрецькій мові як νόμος - який усталено перекладають як закон.

Вивчаючи слово νόμος, помічаємо, що в архаїчну епоху ним називали усталений звичай, суспільну норму, традицію. Νόμος вважався неписаною моральною нормою, яку змалечку потрібно було знати, але за порушення якої не передбачалось покарання. Так, наприклад, відомо: в архаїчну епоху, а саме в VII ст. до нашої ери, на території Давньої Греції вже існували писанні закони, але не існує фактів, які б доводили, що на позначення них використовували слово номос. Щодо писаних законів цей термін починають використовувати лише у класичний період (у скріні наведена схема етимології цього слова)

Зі схеми у скріні зрозуміло, що νόμος, у суті своїй, – це щось таке, що регулює відносини у суспільстві, які будуться не стільки на раціональності, скільки на авторитеті.
Також слід зауважити, що у давньогрецькому пантеоні існував бог Номос, котрий був батьком Діке. Побутувало і персоніфіковане значення νόμος – «те, що над богами», яке ми можемо простежити у Евріпіда [E.Hec.800] і орфічній традиції [Orph.Fr.105, 160]. Очевидно, для греків νόμος був більш загальним і древнішим поняттям, тоді як δίκη – більш сучасним і спеціальним. Тому, νόμος розкривається як «щось усталене», те, що ми використовуємо у звичній практиці. Його ми можемо віднайти у Гомерівській «Одіссеї» [Od.1.3] і у Йосифа Флавія [J.Ap.2.15].

Зупинимось більш детально на випадках уживання νόμος у значенні закону, якого воно набуває дещо пізніше. Так, у класичний період його вдається віднайти у роботах Платона й Арістотеля:
 значення «закон», пов’язане з політичним життям, наявне у праці «Теетет» Платона: «Ці ж із ранньої юності не знають дороги ні на агору, ні в суд, ні в Раду, ні в будь-яке інше громадське зібрання, Законів і постанов, усних і письмових, вони в очі не бачили і не чули» (οὗτοι δέ που ἐκ νέων πρῶτον μὲν εἰς ἀγορὰν οὐκ ἴσασι τὴν ὁδόν, οὐδὲ ὅπου δικαστήριον ἢ βουλευτήριον ἤ τι κοινὸν ἄλλο τῆς πόλεως συνέδριον· νόμους δὲ καὶ ψηφίσματα λεγόμενα ἢ γεγραμμένα οὔτε ὁρῶσιν οὔτε ἀκούουσι) [Tht.173d].

У Стагірита νόμος виступає як певне твердження, що стосується політичного життя. Згодом розкривається значення νόμος і в розумінні Божественного закону. Це ми можемо побачити в текстах Септуагінти [Ps.1.2, Is.2.3, De.33.4] та Нового Заповіту [Ev.Luc.2.22, Ep.Gal.6.2]. Подекуди цю ж лексему використовують на позначення певного музичного жанру. Вважається, що творцем νόμος, що являв собою певний акомпанемент до епічних творів, був поет Терпандр [Ar.Ra.1282, Arist. Polit.1447b26, Pr.918b13, Hdt. I 24, Pl.Leg.700d, S.Fr.966]. Спочатку його написали для ліри [Plut.2.1132d]; потім для флейти, але без тексту, а пізніші твори містили як слова, так і мелодію [Poll.4.79, Tim.Pers. 972a13]. Крім того, слово νόμος використовувалось і в значенні музичного твору, присвяченого певному Богу. Сьогодні ж найпоширенішими значеннями νόμος можна вважати значення «закон», «звичай», «традиція». Важливо звернути увагу і на схожість слів νόμος та νομός, значення яких відрізняється (друге в сучасному розумінні пов’язане з адміністративною одиницею).

#філологічні_нотатки
🔥93👍3👏2
Етимологія і значення імен ключових представників досократичної філософії

- Фалес -  від дієслова θᾰ́λλω (thállō, «процвітати») +‎ -ης (-ēs), у цьому випадку «той, хто процвітає».
- Анаксімандр - від ᾰ̓́ναξ (ánax, «господар») +‎ μᾰ́νδρᾱ (mándrā, «огородження») +‎ -ος (-os).
- Анаксімен - ᾰ̓́ναξ (ánax, «господар») +‎ μένος (ménos, «могут») +‎ -ης (-ēs)
- Емпедокл - від ἔμπεδος (émpedos, «стійкий») +‎ -κλῆς (-klês): можливо, «відомий надовго».
- Анаксагор - від ᾰ̓́ναξ (ánax, «господар») +‎ ᾰ̓γορᾱ́ (agorā́, «агора» тобто площа, ринок) +‎ -ης (-ēs).
- Парменід - від παραμένω, paraménō («залишатися поруч») із суфіксом -ίδης, -ídēs («-ide»).
- Зенон - від Ζεύς (Зевс), від догрецького *dzéus, від праіндоєвропейського *dyḗws.
- Мелісс - від μέλισσα бджола ч.р. 
- Ксенофан - від ξένος (xénos) +‎ φαίνω (phaínō) +‎ -ης (-ēs), букв. «дивний на вигляд».
- Геракліт - від Ἥρᾱ (Hḗrā, «Гера») +‎ κλειτός (kleitós, «славетний»), букв. «слава Гери». 
- Піфагор - Арістіпп пояснив це ім’я наступним чином: «Він говорив (-agor-) правду не менше, ніж піфія (Pyth-)», посилаючись таким чином на ім’я Πυθία (Пуфія, «Дельфійський оракул Аполлона») і ἀγορεύω (agoreúō, «говорити публічно на агорі»).
- Філолай (піфагорієць) - від φίλος (philos) +‎ λαός (laós) - букв "любитель народу(ів)". 
- Левкіпп - від λευκός (leukós, «білий») +‎ ἵππος (híppos, «кінь»), букв. "білий кінь"
- Демокріт - від δῆμος (dêmos, «люди») +‎ κρῐτός (kritós, «обраний») - букв. "обраний народом".

#філологічні_нотатки #антична_філософія
🔥20👍93🍾1
Емпедокл, вино🍷 і політика

Ось такий винний магазин знаходиться у Буенос-Айресі (Аргентина) і це цілком логічно😉

Адже давньогрецький історик Тімей Тавроменійський наводить таку історію про Акрагантського досократика:
"…Емпедокл був запрошений одним з архонтів на обід. Обід йшов поступово, а пиття все не вносили. Усі мовчали, а він, обурившись такій підлості, велів подавати [вино]. На це господар відповів, що чекає на служителя Ради. Коли той з'явився, то був призначений симпосіархом (явно за вказівкою господаря) і став натяками говорити про початок тиранії у місті: наказавши пити вино, або вилити на голову. Тоді Емпедокл промовчав, але наступного дня притяг їх до міського суду і домігся засудження і страти обох — як господаря, так і симпосіарха. Таким був початок його політичної (демократичної - В.Т.) діяльності" [FGH fr.88].

#антична_філософія
🔥13🍾5
Чижевський_Д_Грецька_філософія_до_Платона.pdf
11.1 MB
Фрагменти праць досократиків у перекладі Дмитра Чижевського (електронна версія книжки)

Завдяки праці спільноти Archivum Sententiarum, яка висловлює щиру вдячність Українському вільному університету (Мюнхен), канцлеру УВУ Дмитрові Шевченку та керівнику.
бібліотеки УВУ Іванові Заріцькому за передачу примірника й дозвіл на його сканування та публікацію ділюся цифровою версією Хрестоматії за редакцією Дмитра Чижевського "Грецька філософія до Платона"

#антична_філософія #переклади_українською

Авторське право (c) 2015 Український Вільний Університет (Мюнхен); Archivum Sententiarum (цифрова версія)

Постійна веб-адреса розміщення публікації - https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/view/230/204/160-2
🔥17👏76👍1
Про Люпин (вовчі боби) у житті античних філософів.

Гадаю, що всі Ви бачили цю гарну рослину (на прикріплених світлинах) , яка в античні часи поряд з мальвою сприймалась як звична їжа бідняків. Давньогрецький письменник Афіней наводить їх скорботний плач («Уся наша їжа складається з бобів, люпину і зелені...») і знущається з аскетизму філософа-кініка Менедема: у нього, мовляв, лише люпини (давньогрец. θέρμος) гралися на столі [Deipn., 2.44]. Але люпин – це порятунок від голодної смерті, а все тому, що він невибагливий і росте повсюдно, його боби добре зберігаються, не гниють, їх не гризуть черв'яки та миші  (через властиву їм «їдку гіркоту», як зауважує Теофраст, винен у якій, як з'ясувалося пізніше, алкалоїд люпінін). Нарешті, люпин рекордсмен за вмістом білка, він добре вгамовує голод, а тому ще в давнину став популярним фастфудом: його продавали вуличні торговці, а покупці часто їли його на ходу, кидаючи під ноги лушпиння, чим викликали напади люті у ревнителів чистоти («нехай» йде до всіх чортів, хто їв люпин і лушпинням смітив в передпокої.
Але щоб їсти вовчі боби без огиди, їх потрібно не менше 14 днів вимочувати в морській воді або в прісній, підсолодженій медом, а потім варити від двох годин і більше - лише тоді гіркота йде.
Цікаво, що філософ один з родоначальників Ранньої Стої Зенон з Кітіона пояснював особливості свого характеру через порівняння з бобами люпину: «Зазвичай суворий і дуже різкий з приятелями, напившись вина, він ставав привітним і лагідним. А хто питав, чому це, він відповідав, що це так відбувається і з вовчими бобами: вони, мовляв, поки не розмокнуть, дуже гіркі, а як насититься вологою, стають солодкими і дуже смачними» [SVF 2.45].

Насамкінець слід зауважити, що про корисні властивості цієї рослини неодноразово згадує Теофраст і Діоскорід [Thphr.HP8.11.2, Dsc.2.109].

#флора_в_античності #антична_філософія
🔥18👍4👏3🤩31💘1