Пропоную Вашій увазі монографію, яка вийшла друком пару тижнім тому "М. Гайдеггер і антична думка" і є на сьогодні найбільш повним аналізом розуміння античного доробку в спадщині видатного західного мислителя ХХ ст. - Мартіна Гайдеггера.

Анотація:
Незважаючи на тривалі й плідні стосунки з класичними філологами свого часу, статус Мартіна Гайдеггера серед антикознавців уже давно був напруженим, особливо в англомовній традиції. "Гайдеггер і класична думка" знову підкреслює важливість німецького філософа для класичних студій та значення антикознавства для написання праць Гайдеггером.

Нариси, наведені в цій книзі, демонструють глибину й широту взаємодії Гайдеггера з класичною думкою протягом усього його життя, від його ранніх знайомств з Арістотелем і Платоном до його глибокого читання ранніх грецьких мислителів. Водночас ця книга показує, як читання Гайдеггерової інтерпретації класичної думки відкриває нові та інноваційні шляхи підходу та вивчення античності.

#антична_філософія

- а як буде давньогрецькою «пранк»?
- Звичайно, що «гютлос»

#давньогрецька_у_житті

P.S. Пранк — це телефонний розіграш друзів, близьких, родичів, сторонніх людей, щоб викликати неадекватну реакцію у співрозмовника.

Антологія давньогрецької жіночої поезії українською

Пропоную Вашій увазі (електронну версію) унікальне вітчизняне видання "Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії Сапфо, Миртіда, Телесілла, та інші"

Феномен жіночого поетичного письма вперше сформувався в Давній Греції. Александрійські книжники уклали «канон грецьких поетес»: Сапфо, Миртіда, Телесілла, Праксілла, Корінна, Ерінна, Анита, Носсіда й Мойро (поетеси VII–III ст. до Хр.). Але були поетеси й поза каноном: Гедила, Філінна, Мелінно, Юлія Бальбілла, Кайкілія Требулла, Дамо, Клеопатра, Теосебея й Евдокія Авґуста (поетеси III ст. до Хр. – V ст. після Хр.). Ці «канонічні» й «неканонічні» поетеси увійшли в «Кодекс давньогрецької жіночої поезії» — перше повне видання їхніх поетичних творів у перекладах українською мовою. Тут упорядковано та прокоментовано понад 350 текстів (фраґментів) жіночої поезії — від Сапфо до Евдокії Авґусти, від жриці до імператриці. Кодекс, як сукупність цілісних корпусів текстів кожної поетеси, сформовано з класичних антологій давньогрецької поезії, які суттєво доповнені новітніми публікаціями — текстологічними, епіграфічними та папірологічними.


#переклади_українською

Жіночий погляд між епохами - сучасна гречанка дивиться на бюст давньогрецької дівчини (ІІ ст. н.е) 😍

© Dr Clayton Forrester


#культурологічні_нотатки

- а як буде давньогрецькою «паті» 💃 🥂 🕺 ?
- звичайно, що «сюмпосіон» 😉


#давньогрецька_у_житті

- Який антикознавчий коментар написати🏛️✍️ під новим фото Дівчини?
- Робив запит у Google «давньогрецькі богині, знайти світлини» і першим показали саме твоє фото 🥰🤩

#давньогрецька_у_житті

Щиро вітаю усіх Шановних Друзів і Колег, своїх Студентів з сьогоднішнім Міжнародним днем перекладача! 📚 🥳 ✍️👏Щиро бажаю кожній/кожному з Вас - сил і натхнення для перекладацьких проєктів задля розвитку вітчизняної гуманітарної освіти і науки та всього доброго і найкращого по життю!💪🫶🤗

Окремі вітання для Колег-фахівцівців перекладачів з класичних мов🏛️…адже завдяки вам, джерела європейської культури і цивілізації стають доступними нашою рідною мовою! 🇺🇦👍

Підручники - це одне, а в житті по-іншому 😁😄😅

(авторський мем)

#іронія_античності

Щиро вітаю Шановних Друзів і Колег - усіх (давньогрец.) граматиків, дидаскалів і педагогів та (лат.) докторів, ерудіторів, інституторів, магістрів, монстраторів і професорів - з прийдешнім святом працівників освіти ✍️💡📚

Сердечно бажаю усім Вам - сил і натхнення на нові творчі звершення і успіхи та вдячних учнів/студентів/аспірантів/докторантів 🙏🏻🤗🤝👍

Про тих, хто любить їсти уночі 😋😀 (давньогрецькою мовою)

У зв'язку з тим, що осінь 🍁🍂 вже повністю вступає у свої права, і день зменшується на користь ночі, згадалося, що один з "семи мудреців" Піттак Мітіленський к у своєму скромному побуті обходився без світильника. Про нього розповідали, що замість гімнастики він волів працювати на мідниці, так що, як можна думати, людина була дуже трудяща, а тому рано лягав спати. Один з найвідоміших раньогрецьких поетів Алкей, що недолюблював Піттака (адже вони належали до різних політичних партій рідного міста – Мітілени) вигадав для глузування з нього складне слово ζοφοδορπίδας (укр. дзофодорпідас), тобто. "вечеряючий у темряві" (ζόφος – темрява, δόρπον – вечеря) [Alc. 37 B]. Також це слово згадує Плутарх і александрійський теолог Феогност [Plu.2.726a; Theognost.Can.20]

До речі, у старослов'янській мові є така лексема (скоріше за все як переклад означеного давньогрецького слова) - "тайноядение".

#філологічні_нотатки #давньогрецька_у_житті

До Вашої уваги Програма
ІІІ Міжнародних Кронебергівських читань

«АНТИЧНІСТЬ – КЛАСИКА – СУЧАСНІСТЬ»,
яку організовує філологічний факультет ХНУ імені В.Н. Каразіна
(10 жовтня 2024 р.)

Серед доповідей значна кількість присвячена саме доробку античної цивілізації і проблематиці класичних мов.

#класика_в_Україні #події_в_Украіні

Щиро вітаю Друзів і Колег-юристів, підписників ТГ-каналу з сьогоднішнім професійним святом - Днем юриста! Бажаю сердечно - сил і наснаги на нові звершення та успіхи, як у навчанні, так і в роботі!

І сьогодні пропоную розглянути таке важливе слово у давньогрецькій мові як νόμος - який усталено перекладають як закон.

Вивчаючи слово νόμος, помічаємо, що в архаїчну епоху ним називали усталений звичай, суспільну норму, традицію. Νόμος вважався неписаною моральною нормою, яку змалечку потрібно було знати, але за порушення якої не передбачалось покарання. Так, наприклад, відомо: в архаїчну епоху, а саме в VII ст. до нашої ери, на території Давньої Греції вже існували писанні закони, але не існує фактів, які б доводили, що на позначення них використовували слово номос. Щодо писаних законів цей термін починають використовувати лише у класичний період (у скріні наведена схема етимології цього слова)

Зі схеми у скріні зрозуміло, що νόμος, у суті своїй, – це щось таке, що регулює відносини у суспільстві, які будуться не стільки на раціональності, скільки на авторитеті.
Також слід зауважити, що у давньогрецькому пантеоні існував бог Номос, котрий був батьком Діке. Побутувало і персоніфіковане значення νόμος – «те, що над богами», яке ми можемо простежити у Евріпіда [E.Hec.800] і орфічній традиції [Orph.Fr.105, 160]. Очевидно, для греків νόμος був більш загальним і древнішим поняттям, тоді як δίκη – більш сучасним і спеціальним. Тому, νόμος розкривається як «щось усталене», те, що ми використовуємо у звичній практиці. Його ми можемо віднайти у Гомерівській «Одіссеї» [Od.1.3] і у Йосифа Флавія [J.Ap.2.15].

Зупинимось більш детально на випадках уживання νόμος у значенні закону, якого воно набуває дещо пізніше. Так, у класичний період його вдається віднайти у роботах Платона й Арістотеля:
 значення «закон», пов’язане з політичним життям, наявне у праці «Теетет» Платона: «Ці ж із ранньої юності не знають дороги ні на агору, ні в суд, ні в Раду, ні в будь-яке інше громадське зібрання, Законів і постанов, усних і письмових, вони в очі не бачили і не чули» (οὗτοι δέ που ἐκ νέων πρῶτον μὲν εἰς ἀγορὰν οὐκ ἴσασι τὴν ὁδόν, οὐδὲ ὅπου δικαστήριον ἢ βουλευτήριον ἤ τι κοινὸν ἄλλο τῆς πόλεως συνέδριον· νόμους δὲ καὶ ψηφίσματα λεγόμενα ἢ γεγραμμένα οὔτε ὁρῶσιν οὔτε ἀκούουσι) [Tht.173d].

У Стагірита νόμος виступає як певне твердження, що стосується політичного життя. Згодом розкривається значення νόμος і в розумінні Божественного закону. Це ми можемо побачити в текстах Септуагінти [Ps.1.2, Is.2.3, De.33.4] та Нового Заповіту [Ev.Luc.2.22, Ep.Gal.6.2]. Подекуди цю ж лексему використовують на позначення певного музичного жанру. Вважається, що творцем νόμος, що являв собою певний акомпанемент до епічних творів, був поет Терпандр [Ar.Ra.1282, Arist. Polit.1447b26, Pr.918b13, Hdt. I 24, Pl.Leg.700d, S.Fr.966]. Спочатку його написали для ліри [Plut.2.1132d]; потім для флейти, але без тексту, а пізніші твори містили як слова, так і мелодію [Poll.4.79, Tim.Pers. 972a13]. Крім того, слово νόμος використовувалось і в значенні музичного твору, присвяченого певному Богу. Сьогодні ж найпоширенішими значеннями νόμος можна вважати значення «закон», «звичай», «традиція». Важливо звернути увагу і на схожість слів νόμος та νομός, значення яких відрізняється (друге в сучасному розумінні пов’язане з адміністративною одиницею).

#філологічні_нотатки

Етимологія і значення імен ключових представників досократичної філософії

- Фалес -  від дієслова θᾰ́λλω (thállō, «процвітати») +‎ -ης (-ēs), у цьому випадку «той, хто процвітає».
- Анаксімандр - від ᾰ̓́ναξ (ánax, «господар») +‎ μᾰ́νδρᾱ (mándrā, «огородження») +‎ -ος (-os).
- Анаксімен - ᾰ̓́ναξ (ánax, «господар») +‎ μένος (ménos, «могут») +‎ -ης (-ēs)
- Емпедокл - від ἔμπεδος (émpedos, «стійкий») +‎ -κλῆς (-klês): можливо, «відомий надовго».
- Анаксагор - від ᾰ̓́ναξ (ánax, «господар») +‎ ᾰ̓γορᾱ́ (agorā́, «агора» тобто площа, ринок) +‎ -ης (-ēs).
- Парменід - від παραμένω, paraménō («залишатися поруч») із суфіксом -ίδης, -ídēs («-ide»).
- Зенон - від Ζεύς (Зевс), від догрецького *dzéus, від праіндоєвропейського *dyḗws.
- Мелісс - від μέλισσα бджола ч.р. 
- Ксенофан - від ξένος (xénos) +‎ φαίνω (phaínō) +‎ -ης (-ēs), букв. «дивний на вигляд».
- Геракліт - від Ἥρᾱ (Hḗrā, «Гера») +‎ κλειτός (kleitós, «славетний»), букв. «слава Гери». 
- Піфагор - Арістіпп пояснив це ім’я наступним чином: «Він говорив (-agor-) правду не менше, ніж піфія (Pyth-)», посилаючись таким чином на ім’я Πυθία (Пуфія, «Дельфійський оракул Аполлона») і ἀγορεύω (agoreúō, «говорити публічно на агорі»).
- Філолай (піфагорієць) - від φίλος (philos) +‎ λαός (laós) - букв "любитель народу(ів)". 
- Левкіпп - від λευκός (leukós, «білий») +‎ ἵππος (híppos, «кінь»), букв. "білий кінь"
- Демокріт - від δῆμος (dêmos, «люди») +‎ κρῐτός (kritós, «обраний») - букв. "обраний народом".

#філологічні_нотатки #антична_філософія