Звичайно, інтернету і телевізорів в античності не було, але тим не менш це явно не заважало створювати ще тоді різного роду фейки - Ви тільки подивіться яка книга має вийти друком протягом року у видавництві De Gruyter...🤩✍️
#книжкові_новинки
#книжкові_новинки
🔥22👏3
Серед сотень ролей геніального актора Ален Делона - особливо яскраво видніється роль Юлія Цезаря у фільмі «Астерікс і Обелікс на Олімпійських іграх» (2008) 🎦🏛
Світла і вдячна Вам пам’ять, Маестро кіномистецтва 🙏🏻👏🫶
#культурологічні_нотатки
Світла і вдячна Вам пам’ять, Маестро кіномистецтва 🙏🏻👏🫶
#культурологічні_нотатки
❤🔥26👍5❤3🫡2
Є така легенда: коли Арістотель написав трактати з логіки, то на честь цього заколов 4️⃣0️⃣ баранів, з того часу - барани не люблять логіку 😅
Усім позитивного настрою та успішного нового тижня 😎🙏🏻👍
Усім позитивного настрою та успішного нового тижня 😎🙏🏻👍
😁21🤣9👍4🔥2
«Літо» у давньогрецькій мові
Попереду - 1️⃣0️⃣ днів як нас буде радувати літо згідно календарю, тому ще доречно розкрити лексико-семантичне поле цієї пори року.
Отже, найбільш архаічним є іменник "θέρος", який неодноразово зустрічається в епічному корпусі Гомера [ Od.7.118 12.76] і Гесіода [Op.462]. Це ж слово зустрічається у поетичній семантиці, літа як роки життя [Supp.Epigr.2.874.4].
Трохи пізнім за цей іменник на позначення літа є "θέρειος", яке вперше зустрічається у досократика Емпедокла Акрагантського, а також орфічній поезії [Emp.111.7; Orph.H. 40.11]. Також ця лексема зустрічається у Піндара, Геродота, Арістотеля, Полібіія, Діодора Сицилійського та інших [ Pi.I.2.41; Hdt.1.189; Arist. Mir.841a25; Plb.5.1.3, al., PTeb.27.60 (ii B.C.), D.S.19.58].
Етимологічно походить від догрецького *kʷʰéros, який сягає коренями від праіндоєвропейського *gʷʰéros («спека; тепла погода», від *gʷʰer- («теплий, гарячий») + *-os (суфікс іменника дії)).
Від "θέρειος" походить дієслово "θερίζω", яке означає не лише збирати, прибирати, але й більш метафізичне - "косити", "нищити". У останньому значенні це дієслово зустрічаємо у давньогрецькій трагедії [ A.Supp.637, Ag.536; E.Hyps.фрагм.34(60); Ar.Ach.947].
Також одне з ключових значень цього слова є "врожай" [Ar.Eq.392, D.53.21, AP11.365.3, PFlor.150.5, Plu.Fab.2; A.Pers. 822, Ag.1655;E.Ba.1026; Call.Del.298, AP10.19; Jul.Or.5.168d].
Ще одне слово, яким позначалося літо у стародавніх греків - це "πόα". Частіше, цей іменник означав поле, луг, весну, але у елліністичній поезії його використовували саме в якості досліджуваної нами пори року [Rhian.54; Sch.E.Tr.20, EM677.49].
З цікавинок - у Піндара неодноразово зустрічаємо словосполучення "дощове літо" (νότιον θέρος) [Pi. Fr. 107.13], а також у Гомера "пізнє літо" (όπωρΐνός) [Il.5.5; 16.385; 21.346, Od.5.328].
Υ.Γ. на днях розповім і про латинський "літній словник".
#філологічні_нотатки #календар_античності
Попереду - 1️⃣0️⃣ днів як нас буде радувати літо згідно календарю, тому ще доречно розкрити лексико-семантичне поле цієї пори року.
Отже, найбільш архаічним є іменник "θέρος", який неодноразово зустрічається в епічному корпусі Гомера [ Od.7.118 12.76] і Гесіода [Op.462]. Це ж слово зустрічається у поетичній семантиці, літа як роки життя [Supp.Epigr.2.874.4].
Трохи пізнім за цей іменник на позначення літа є "θέρειος", яке вперше зустрічається у досократика Емпедокла Акрагантського, а також орфічній поезії [Emp.111.7; Orph.H. 40.11]. Також ця лексема зустрічається у Піндара, Геродота, Арістотеля, Полібіія, Діодора Сицилійського та інших [ Pi.I.2.41; Hdt.1.189; Arist. Mir.841a25; Plb.5.1.3, al., PTeb.27.60 (ii B.C.), D.S.19.58].
Етимологічно походить від догрецького *kʷʰéros, який сягає коренями від праіндоєвропейського *gʷʰéros («спека; тепла погода», від *gʷʰer- («теплий, гарячий») + *-os (суфікс іменника дії)).
Від "θέρειος" походить дієслово "θερίζω", яке означає не лише збирати, прибирати, але й більш метафізичне - "косити", "нищити". У останньому значенні це дієслово зустрічаємо у давньогрецькій трагедії [ A.Supp.637, Ag.536; E.Hyps.фрагм.34(60); Ar.Ach.947].
Також одне з ключових значень цього слова є "врожай" [Ar.Eq.392, D.53.21, AP11.365.3, PFlor.150.5, Plu.Fab.2; A.Pers. 822, Ag.1655;E.Ba.1026; Call.Del.298, AP10.19; Jul.Or.5.168d].
Ще одне слово, яким позначалося літо у стародавніх греків - це "πόα". Частіше, цей іменник означав поле, луг, весну, але у елліністичній поезії його використовували саме в якості досліджуваної нами пори року [Rhian.54; Sch.E.Tr.20, EM677.49].
З цікавинок - у Піндара неодноразово зустрічаємо словосполучення "дощове літо" (νότιον θέρος) [Pi. Fr. 107.13], а також у Гомера "пізнє літо" (όπωρΐνός) [Il.5.5; 16.385; 21.346, Od.5.328].
Υ.Γ. на днях розповім і про латинський "літній словник".
#філологічні_нотатки #календар_античності
👍11❤4✍2🔥2
Запрошуємо на Міжнародну онлайн-конференцію з класичної філології у Харківському університеті
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В. Н. КАРАЗІНА
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
Вельмишановні колеги!
Кафедра історії зарубіжної літератури і класичної філології
запрошує Вас взяти участь у
ІIІ Міжнародних Кронебергівських читаннях
«Античність – Класика – Сучасність»,
які відбудуться 10 жовтня 2024 року
в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна
Кафедра історії зарубіжної літератури і класичної філології проводить традиційні Міжнародні Кронебергівські читання на честь Івана Яковича (Йогана Христіана) Кронеберга (1788-1838), видатного філолога-класика, спеціаліста з античної культури і світової літератури, який свого часу був деканом словесного факультету і ректором Харківського університету
НАУКОВІ ВЕКТОРИ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:
• Класична філологія у Харківському університеті: історія і сучасність.
• Класична спадщина античності і неоміфологізм сучасної літератури.
• Проблема вивчення художнього твору крізь призму взаємодії тексту і контексту.
• Жанрові трансформації і розширення дискурсивних властивостей художнього тексту.
• Літературна антропологія як дослідження діалектичної єдності культурних, аксіологічних, психологічних і тілесних сфер «художнього буття» персонажу.
• Автор – текст – читач і рецептивний потенціал художнього дискурсу.
• Інтертекстуальність як спосіб моделювання художньої реальності тексту.
• Мультикультуралізм: соціокультурні аргументи модернізації класичного канону.
• Інтермедіальні виміри художнього дискурсу.
• Сучасна художня проза у дзеркалі наративних стратегій.
• Аналіз художнього тексту і цілісність художнього твору.
• Лексична й граматична системи класичних мов та методи їх дослідження.
• Класичні мови в діалозі культур: проблеми розвитку й функціонування в поліетнічному просторі.
• Класичні тексти у вимірі сучасних теорій перекладознавства.
• Лінгвокультурна спадщина античності в русі культур і дискурсів: образи, символи, архетипи.
• Дослідження грецьких і латинських рукописів і документів.
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Організаційні внески за участь у читаннях не сплачуються. Сертифікат та програма конференції будуть надіслані на електронну пошту.
Формат Міжнародних читань – дистанційно on-line. Платформа для дистанційного спілкування буде вказана у запрошенні.
Форми участі у Міжнародних читаннях: очна (виступ в режимі он-лайн) й заочна ((подання тексту доповіді у формі статті для публікації (див. нижче) без виступу на конференції).
Регламент роботи: Доповідь в он-лайн форматі на пленарному засіданні до 20 хвилин, на секційному – до 15 хвилин. Дискусія до 5 хвилин.
Публікація матеріалів Міжнародних читань. Учасники конференції можуть опублікувати доповіді у формі статті у фаховому виданні «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія» (категорія Б, наказ Міністерства освіти і науки України № 409 від 17.03.2020). Вимоги до змістових і формальних параметрів оригінальних статей, присвячених актуальним проблемам сучасного літературознавства та мовознавства, й покрокова інструкція для авторів містяться на сайті https://periodicals.karazin.ua/philology/requirements. Там також можна ознайомитись з політикою журналу відносно авторських прав, рецензування статей та плагіату.
Для участі в конференції просимо заповнити до 1 жовтня 2024 року заявку учасника
Google-форма:
https://forms.gle/m2EoUoriVqAVyHaK9
Оргкомітет розгляне подані теми в контексті їх відповідності тематиці конференції та повідомить про внесення їх до програми до 5 жовтня 2024 року.
Адреса та телефон для контактів:
Кафедра історії зарубіжної літератури і класичної філології
Філологічний факультет
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022
е-mail: krnbrg@ukr.net
#події_в_Украіні #класика_в_Україні
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В. Н. КАРАЗІНА
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
Вельмишановні колеги!
Кафедра історії зарубіжної літератури і класичної філології
запрошує Вас взяти участь у
ІIІ Міжнародних Кронебергівських читаннях
«Античність – Класика – Сучасність»,
які відбудуться 10 жовтня 2024 року
в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна
Кафедра історії зарубіжної літератури і класичної філології проводить традиційні Міжнародні Кронебергівські читання на честь Івана Яковича (Йогана Христіана) Кронеберга (1788-1838), видатного філолога-класика, спеціаліста з античної культури і світової літератури, який свого часу був деканом словесного факультету і ректором Харківського університету
НАУКОВІ ВЕКТОРИ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:
• Класична філологія у Харківському університеті: історія і сучасність.
• Класична спадщина античності і неоміфологізм сучасної літератури.
• Проблема вивчення художнього твору крізь призму взаємодії тексту і контексту.
• Жанрові трансформації і розширення дискурсивних властивостей художнього тексту.
• Літературна антропологія як дослідження діалектичної єдності культурних, аксіологічних, психологічних і тілесних сфер «художнього буття» персонажу.
• Автор – текст – читач і рецептивний потенціал художнього дискурсу.
• Інтертекстуальність як спосіб моделювання художньої реальності тексту.
• Мультикультуралізм: соціокультурні аргументи модернізації класичного канону.
• Інтермедіальні виміри художнього дискурсу.
• Сучасна художня проза у дзеркалі наративних стратегій.
• Аналіз художнього тексту і цілісність художнього твору.
• Лексична й граматична системи класичних мов та методи їх дослідження.
• Класичні мови в діалозі культур: проблеми розвитку й функціонування в поліетнічному просторі.
• Класичні тексти у вимірі сучасних теорій перекладознавства.
• Лінгвокультурна спадщина античності в русі культур і дискурсів: образи, символи, архетипи.
• Дослідження грецьких і латинських рукописів і документів.
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Організаційні внески за участь у читаннях не сплачуються. Сертифікат та програма конференції будуть надіслані на електронну пошту.
Формат Міжнародних читань – дистанційно on-line. Платформа для дистанційного спілкування буде вказана у запрошенні.
Форми участі у Міжнародних читаннях: очна (виступ в режимі он-лайн) й заочна ((подання тексту доповіді у формі статті для публікації (див. нижче) без виступу на конференції).
Регламент роботи: Доповідь в он-лайн форматі на пленарному засіданні до 20 хвилин, на секційному – до 15 хвилин. Дискусія до 5 хвилин.
Публікація матеріалів Міжнародних читань. Учасники конференції можуть опублікувати доповіді у формі статті у фаховому виданні «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія» (категорія Б, наказ Міністерства освіти і науки України № 409 від 17.03.2020). Вимоги до змістових і формальних параметрів оригінальних статей, присвячених актуальним проблемам сучасного літературознавства та мовознавства, й покрокова інструкція для авторів містяться на сайті https://periodicals.karazin.ua/philology/requirements. Там також можна ознайомитись з політикою журналу відносно авторських прав, рецензування статей та плагіату.
Для участі в конференції просимо заповнити до 1 жовтня 2024 року заявку учасника
Google-форма:
https://forms.gle/m2EoUoriVqAVyHaK9
Оргкомітет розгляне подані теми в контексті їх відповідності тематиці конференції та повідомить про внесення їх до програми до 5 жовтня 2024 року.
Адреса та телефон для контактів:
Кафедра історії зарубіжної літератури і класичної філології
Філологічний факультет
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022
е-mail: krnbrg@ukr.net
#події_в_Украіні #класика_в_Україні
Google Docs
ЗАЯВКА УЧАСНИКА
🔥8👍3
Науковці відтворили "парфум Юлія Цезаря"
Вважається, що давньоримський диктатор Гай Юлій Цезар (100 рік до н.е. - 44 рік до н.е.) користувався парфумом під назвою Telinum, який виготовлявся з квітів, фруктів, олій та поту гладіаторів. Через 2000 років після смерті легендарного полководця вченим вдалося відтворити ці духи, пише славнозвісний таблоїд "Daily Mai" (https://www.dailymail.co.uk/sciencetech/article-13719171/Julius-Caesar-perfume-ancient-recipe.html)
У поті гладіаторів була кров бійців, частинки їхньої шкіри, бруд та оливкова олія, яка наносилася на тіла перед поєдинком. У Стародавньому Римі вірили, що цей склад має корисні якості. Дослідницька команда The Scent Culture and Tourism Association (SCTA) реконструювала його за допомогою пачулі, у якого мускусний деревний аромат.
Фахівці вважають, що Telinum також міг містити суміш м'яти, троянди, лимона, бергамоту, лаванди, жасмину, водяної лілії, фіалки, кедра та амбри.
Однак, заради істини, слід підкреслити, що маркетологи знову живуть за рахунок необізнаності людей. Адже рецепт Телінуму дає Пліній (XIII.II.13): "«Telinum виготовляють зі свіжої оливкової олії, кіпрської олії, очерету, буркуну, пажитника, меду, котячого чебрецю і пахощів майорану. Це була найзнаменитіша мазь за часів Менандра, автора комедій; але згодом її місце зайняв мегалій, названий так через свою популярність…» і" (лат. "telinum fit ex oleo recenti, cypiro, calamo, meliloto, faeno Graeco, melle, maro, amaraco. hoc multo erat celeberrimum Menandri poetae comici aetate; postea successit propter gloriam appellatum megalium, ex oleo balanino, calamo, iunco, xylobalsamo, casia, resina. huius proprietas ut ventiletur in coquendo, donec desinat olere; rursus refrigeratum odorem suum capit.")
Менандр жив у IV-III ст. до н.е., але Пліній пише, що Телінум став менш популярним. Воно й не дивно, адже з'явилися інші суміші та аромати, а в Пізній республіці до Риму привезли і нард, і мирру, і всі найдорожчі пахощі. Очевидно, що в рецепті Плінія немає поту з гладіаторів
І взагалі, складається враження, що про піт гладіаторів - це ще один міф стосовно античності, який з'явився невідомо звідки...
#культурологічні_нотатки
Вважається, що давньоримський диктатор Гай Юлій Цезар (100 рік до н.е. - 44 рік до н.е.) користувався парфумом під назвою Telinum, який виготовлявся з квітів, фруктів, олій та поту гладіаторів. Через 2000 років після смерті легендарного полководця вченим вдалося відтворити ці духи, пише славнозвісний таблоїд "Daily Mai" (https://www.dailymail.co.uk/sciencetech/article-13719171/Julius-Caesar-perfume-ancient-recipe.html)
У поті гладіаторів була кров бійців, частинки їхньої шкіри, бруд та оливкова олія, яка наносилася на тіла перед поєдинком. У Стародавньому Римі вірили, що цей склад має корисні якості. Дослідницька команда The Scent Culture and Tourism Association (SCTA) реконструювала його за допомогою пачулі, у якого мускусний деревний аромат.
Фахівці вважають, що Telinum також міг містити суміш м'яти, троянди, лимона, бергамоту, лаванди, жасмину, водяної лілії, фіалки, кедра та амбри.
Однак, заради істини, слід підкреслити, що маркетологи знову живуть за рахунок необізнаності людей. Адже рецепт Телінуму дає Пліній (XIII.II.13): "«Telinum виготовляють зі свіжої оливкової олії, кіпрської олії, очерету, буркуну, пажитника, меду, котячого чебрецю і пахощів майорану. Це була найзнаменитіша мазь за часів Менандра, автора комедій; але згодом її місце зайняв мегалій, названий так через свою популярність…» і" (лат. "telinum fit ex oleo recenti, cypiro, calamo, meliloto, faeno Graeco, melle, maro, amaraco. hoc multo erat celeberrimum Menandri poetae comici aetate; postea successit propter gloriam appellatum megalium, ex oleo balanino, calamo, iunco, xylobalsamo, casia, resina. huius proprietas ut ventiletur in coquendo, donec desinat olere; rursus refrigeratum odorem suum capit.")
Менандр жив у IV-III ст. до н.е., але Пліній пише, що Телінум став менш популярним. Воно й не дивно, адже з'явилися інші суміші та аромати, а в Пізній республіці до Риму привезли і нард, і мирру, і всі найдорожчі пахощі. Очевидно, що в рецепті Плінія немає поту з гладіаторів
І взагалі, складається враження, що про піт гладіаторів - це ще один міф стосовно античності, який з'явився невідомо звідки...
#культурологічні_нотатки
Mail Online
Scientists recreate Julius Caesar's perfume using 2000-year-old recipe
Researchers have recreated the perfume used by Roman dictator Julius Caesar more than 2,000 years ago. The team referenced ancient texts written by his friends and ancient writers.
😍10👍4🔥3❤2☃1
Набір на курси перекладачів з греки і латини
Школа перекладачів «Міжвухами» розпочинає набір у два нових класи!
Ґрунтовні дворічні курси класичних мов, розроблені д.філол.н., проф. Лесею Звонською (КНУ імені Тараса Шевченка) для тих, хто мріє перекладати античні тексти, проте не має достатнього знання мови.
Викладатиме курси доктор філософії з філології Федір Довбищенко (КНУ імені Тараса Шевченка).
Після завершення студенти матимуть можливість продовжити навчання у перекладацькому класі Лесі Звонської.
👉 Давньогрецька мова: від початківців до знавців
18 місяців
2-3 заняття на тиждень
10 стипендій
📅 початок навчання – вересень 2024
👉 Латинська мова: від початківців до знавців
18 місяців
2 заняття на тиждень
10 стипендій
📅 початок навчання – вересень 2024
⚡️ Набір триває до 9 вересня!
Подати заявку: https://school.mizhvukhamy.com
Школа перекладачів «Міжвухами» розпочинає набір у два нових класи!
Ґрунтовні дворічні курси класичних мов, розроблені д.філол.н., проф. Лесею Звонською (КНУ імені Тараса Шевченка) для тих, хто мріє перекладати античні тексти, проте не має достатнього знання мови.
Викладатиме курси доктор філософії з філології Федір Довбищенко (КНУ імені Тараса Шевченка).
Після завершення студенти матимуть можливість продовжити навчання у перекладацькому класі Лесі Звонської.
👉 Давньогрецька мова: від початківців до знавців
18 місяців
2-3 заняття на тиждень
10 стипендій
📅 початок навчання – вересень 2024
👉 Латинська мова: від початківців до знавців
18 місяців
2 заняття на тиждень
10 стипендій
📅 початок навчання – вересень 2024
⚡️ Набір триває до 9 вересня!
Подати заявку: https://school.mizhvukhamy.com
👍13❤1🆒1
У видавництві "Наш формат" вийшла друком нова цікава книга про античність
Нещодавно було надруковано переклад відомої на Заході книги Гаррета Раяна, яка вийшла у 2021 р. "Naked Statues, Fat Gladiators, and War Elephants: Frequently Asked Questions about the Ancient Greeks and Romans" - укр. «Голі статуї, гладкі гладіатори та бойові слони. Відповіді на цікаві запитання про стародавніх греків і римлян».
АНОТАЦІЯ:
Чому греки не носили штанів, а у вино додавали порошок мармуру? На якій дієті сиділи гладіатори і скільки заробляли талановиті спортсмени? Що про військову медицину можна дізнатися з «Іліади»? Це лише частина запитань, на які відповідає Ґаррет Раян.
Він пише просто й цікаво, а ще — зосереджується не так на постатях і подіях, як на деталях із повсякденного життя. Як ставилися до стосунків і через що розлучалися, як робили операції та які використовували контрацептиви, коли в тренді були бороди, а коли ні. Автор не заявляє про всеохопність, але претендує на захопливість.
У цій книжці є оракули та шпигуни, Рим і Афіни, Спарта й Карфаген, Цезар і Нерон, язичники та християни, леви на арені й домашні улюбленці. Немає хіба занудства й намагання розповісти найвичерпнішу історію античності.
#книжкові_новинки #переклади_українською
Нещодавно було надруковано переклад відомої на Заході книги Гаррета Раяна, яка вийшла у 2021 р. "Naked Statues, Fat Gladiators, and War Elephants: Frequently Asked Questions about the Ancient Greeks and Romans" - укр. «Голі статуї, гладкі гладіатори та бойові слони. Відповіді на цікаві запитання про стародавніх греків і римлян».
АНОТАЦІЯ:
Чому греки не носили штанів, а у вино додавали порошок мармуру? На якій дієті сиділи гладіатори і скільки заробляли талановиті спортсмени? Що про військову медицину можна дізнатися з «Іліади»? Це лише частина запитань, на які відповідає Ґаррет Раян.
Він пише просто й цікаво, а ще — зосереджується не так на постатях і подіях, як на деталях із повсякденного життя. Як ставилися до стосунків і через що розлучалися, як робили операції та які використовували контрацептиви, коли в тренді були бороди, а коли ні. Автор не заявляє про всеохопність, але претендує на захопливість.
У цій книжці є оракули та шпигуни, Рим і Афіни, Спарта й Карфаген, Цезар і Нерон, язичники та християни, леви на арені й домашні улюбленці. Немає хіба занудства й намагання розповісти найвичерпнішу історію античності.
#книжкові_новинки #переклади_українською
👍12❤4🔥4
Григорій Савич Сковорода про те як перекладати латинських авторів
Нещодавно гортаючи повну академічну збірку творів видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди наштовхнувся на невеличкий його есей, присвячений особливостям перекладу класичних текстів. Адже, відомо, що сам мислитель є автором перекладів декількох од, праці Цицерона "Про старість" та трактату Плутарха "Про спокій душі".
"Як перекладати авторів на рідну мову
Якщо окремі латинські слова ти висловиш тими ж німецькими, вийде нісенітниця. Бо про один і той же предмет латинянин говорить так, а німець інакше. Наприклад, у Теренція сказано: коней або собак годувати (аlеге) для полювання. Якщо ти в цьому випадку захочеш «equos alere» (годувати коней) перекласти через «Pferde nähren» (годувати коней), то ти передаси значення дієслова «аіеге», але відступиш від правил і традицій німецької мови: німці говорять не «ein Pferd nähren», а «ein Pferd halten». Таким чином, коли ми що-небудь перекладаємо з латині, завжди слід враховувати традиції і властивості мови, не обмежуючись передачею смислу і значення слова (Бухнер, т. II, лист. 28).
Література корисна для теології і для інших занять. Чим більше успіхів досягнеш у вивченні літератури, тим кращі успіхи будеш потім здобувати в теології чи в іншій науці (він же, там же).
Читати і перечитувати слід небагатьох авторів, але найкращих. Слід також додержуватись порядку і вибору: варто читати не так багато щодо кількості, як багато щодо якості. Якщо не пережуєш їжі зубами, то буде використана лише невелика частина її, бо вона пройде в непереробленому вигляді; таким же чином, якщо не будеш брати від авторів того, що тобі потрібно і не будеш старанно і пильно їх читати, то ніколи їх не перетвориш в сік і кров."
Джерело: Сковорода Григорій. Повна академічна збірка творів / Григорій Сковорода ; за ред. проф. Леоніда Ушкалова. — 2-ге вид., стер. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2016, с.1331.
#переклади_українською
Нещодавно гортаючи повну академічну збірку творів видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди наштовхнувся на невеличкий його есей, присвячений особливостям перекладу класичних текстів. Адже, відомо, що сам мислитель є автором перекладів декількох од, праці Цицерона "Про старість" та трактату Плутарха "Про спокій душі".
"Як перекладати авторів на рідну мову
Якщо окремі латинські слова ти висловиш тими ж німецькими, вийде нісенітниця. Бо про один і той же предмет латинянин говорить так, а німець інакше. Наприклад, у Теренція сказано: коней або собак годувати (аlеге) для полювання. Якщо ти в цьому випадку захочеш «equos alere» (годувати коней) перекласти через «Pferde nähren» (годувати коней), то ти передаси значення дієслова «аіеге», але відступиш від правил і традицій німецької мови: німці говорять не «ein Pferd nähren», а «ein Pferd halten». Таким чином, коли ми що-небудь перекладаємо з латині, завжди слід враховувати традиції і властивості мови, не обмежуючись передачею смислу і значення слова (Бухнер, т. II, лист. 28).
Література корисна для теології і для інших занять. Чим більше успіхів досягнеш у вивченні літератури, тим кращі успіхи будеш потім здобувати в теології чи в іншій науці (він же, там же).
Читати і перечитувати слід небагатьох авторів, але найкращих. Слід також додержуватись порядку і вибору: варто читати не так багато щодо кількості, як багато щодо якості. Якщо не пережуєш їжі зубами, то буде використана лише невелика частина її, бо вона пройде в непереробленому вигляді; таким же чином, якщо не будеш брати від авторів того, що тобі потрібно і не будеш старанно і пильно їх читати, то ніколи їх не перетвориш в сік і кров."
Джерело: Сковорода Григорій. Повна академічна збірка творів / Григорій Сковорода ; за ред. проф. Леоніда Ушкалова. — 2-ге вид., стер. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2016, с.1331.
#переклади_українською
❤🔥14🔥5👍4👏2❤1
Віднайдені невідомі фрагменти двох загублених трагедій Евріпіда
Як зазначають науковці «... наші зусилля призвели до виявлення нового матеріалу з двох фрагментованих творів Евріпіда - "Поліїда" та "Іно". Із 98 рядків Єгипетського папірусу 22 - раніше були відомі в дещо різних варіантах, але 80% матеріалу виявилися абсолютно новими.
Більш детальніше про знахідку дивіться, будь ласка, за наступним покликанням - https://www.labrujulaverde.com/en/2024/08/previously-unknown-fragments-of-two-lost-tragedies-by-euripides-discovered-in-an-egyptian-papyrus/
#новини_класики
Як зазначають науковці «... наші зусилля призвели до виявлення нового матеріалу з двох фрагментованих творів Евріпіда - "Поліїда" та "Іно". Із 98 рядків Єгипетського папірусу 22 - раніше були відомі в дещо різних варіантах, але 80% матеріалу виявилися абсолютно новими.
Більш детальніше про знахідку дивіться, будь ласка, за наступним покликанням - https://www.labrujulaverde.com/en/2024/08/previously-unknown-fragments-of-two-lost-tragedies-by-euripides-discovered-in-an-egyptian-papyrus/
#новини_класики
LBV Magazine English Edition
Previously unknown fragments of two lost tragedies by Euripides, discovered in an Egyptian papyrus
Two scholars from the University of Colorado Boulder have unearthed significant fragments from two lost tragedies by the ancient Greek playwright Euripides. This discovery, made after months of painstaking research, is hailed as one of the most substantial…
🔥17❤7❤🔥2
З побажаннями усім та кожній/кожному - приємних та чудових прийдешніх вихідних 😍🤗
📸 Супермісяць🌓 на фоні античних пам’яток (Рим-Афіни) - 19/08/2024
📸 Супермісяць🌓 на фоні античних пам’яток (Рим-Афіни) - 19/08/2024
❤31🔥8❤🔥2🤩1💋1
Латинська мова про літо
Латиною першу лексему у словнику на позначення літа зустрічаємо "aestas, atis ", яка також позначала і весну, тобто взагалі теплу погоду. Це слово ще мало семантику "походу" і "кампанії". Що цікаво, окреме було дієслово, якщо можна сказати "літувати" - "aestlvo, avi".
Більш усталеним є слово є "aestus, us ", яке близьке за значенням "кипіння, жар, спека". Саме від нього пішли франц. "Été", італ. "Estate"
Етимологія цьогоіменника від праіталійського *aissus, від праіндоєвропейського *h₂eydʰ- («горіти; вогонь»), із суфіксом -tus від праіндоєвропейського *-tus, відновленим за аналогією.Споріднене, можливо, з aedis, давньогрецьке αἴθω (aíthō)), давньоанглійське ād («вогнище»). [De Vaan, Michiel (2008) Etymological Dictionary of Latin and the other Italic Languages (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 7), Leiden, Boston: Brill, р.28]
Ще одна лексема - це "messis", яке як у давньогрецькій мові дієслово "θερίζω" означає передусім "жнива, збір врожаю".
#латина #філологічні_нотатки
Латиною першу лексему у словнику на позначення літа зустрічаємо "aestas, atis ", яка також позначала і весну, тобто взагалі теплу погоду. Це слово ще мало семантику "походу" і "кампанії". Що цікаво, окреме було дієслово, якщо можна сказати "літувати" - "aestlvo, avi".
Більш усталеним є слово є "aestus, us ", яке близьке за значенням "кипіння, жар, спека". Саме від нього пішли франц. "Été", італ. "Estate"
Етимологія цьогоіменника від праіталійського *aissus, від праіндоєвропейського *h₂eydʰ- («горіти; вогонь»), із суфіксом -tus від праіндоєвропейського *-tus, відновленим за аналогією.Споріднене, можливо, з aedis, давньогрецьке αἴθω (aíthō)), давньоанглійське ād («вогнище»). [De Vaan, Michiel (2008) Etymological Dictionary of Latin and the other Italic Languages (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 7), Leiden, Boston: Brill, р.28]
Ще одна лексема - це "messis", яке як у давньогрецькій мові дієслово "θερίζω" означає передусім "жнива, збір врожаю".
#латина #філологічні_нотатки
Telegram
Класичні студії (Антикознавство) в Україні 🇺🇦🏛✍️🦉
«Літо» у давньогрецькій мові
Попереду - 1️⃣0️⃣ днів як нас буде радувати літо згідно календарю, тому ще доречно розкрити лексико-семантичне поле цієї пори року.
Отже, найбільш архаічним є іменник "θέρος", який неодноразово зустрічається в епічному корпусі…
Попереду - 1️⃣0️⃣ днів як нас буде радувати літо згідно календарю, тому ще доречно розкрити лексико-семантичне поле цієї пори року.
Отже, найбільш архаічним є іменник "θέρος", який неодноразово зустрічається в епічному корпусі…
🔥7👍2👏1
rozvidka_ta_inshi_taiemni_sluzh_-_volodimir_dmitrienko.pdf
5.2 MB
Монографія (електронна версія) "Розвідка та інші таємні служби Стародавнього Риму і його супротивників"
Пропоную Вашій увазі пдф-версію фундаментального вітчизняного наукового видання (2020 р.), присвяченого таємним службам Стародавнього Риму.
За всіх часів розвідка й контррозвідка були заняттями таємними, у їхні тонкощі посвячувалися лише обрані. Всіх таємниць римських спецслужб ми, сучасні історики, не знаємо й не довідаємося ніколи. Проте, завдяки збереженим працям античних авторів, а також уважному аналізу даних археології, нумізматики й епіграфіки, загальну картину, а подеколи й окремі конкретні епізоди, можна уявити собі достатньо чітко. Спираючись на наукові дані, автор іноді коментує події, висуває власні гіпотези й припущення, але ніде, у жодному рядку, не використовує вигадки — реальна історія розвідки та інших таємних служб Стародавнього Риму є набагато цікавішою, ніж будь-яка вигадка.
Понад півтори тисячі літ минуло відтоді, як припинила існування Римська імперія, але, сподіваюся, чимало читачів із подивом побачать, що багато з тодішніх методів і способів проведення таємних операцій не застаріли й дотепер.
Детальне історичне дослідження читається як захопливий пригодницький роман.
#класика_в_Україні #книжкові_новинки
#антична_історіографія
Пропоную Вашій увазі пдф-версію фундаментального вітчизняного наукового видання (2020 р.), присвяченого таємним службам Стародавнього Риму.
За всіх часів розвідка й контррозвідка були заняттями таємними, у їхні тонкощі посвячувалися лише обрані. Всіх таємниць римських спецслужб ми, сучасні історики, не знаємо й не довідаємося ніколи. Проте, завдяки збереженим працям античних авторів, а також уважному аналізу даних археології, нумізматики й епіграфіки, загальну картину, а подеколи й окремі конкретні епізоди, можна уявити собі достатньо чітко. Спираючись на наукові дані, автор іноді коментує події, висуває власні гіпотези й припущення, але ніде, у жодному рядку, не використовує вигадки — реальна історія розвідки та інших таємних служб Стародавнього Риму є набагато цікавішою, ніж будь-яка вигадка.
Понад півтори тисячі літ минуло відтоді, як припинила існування Римська імперія, але, сподіваюся, чимало читачів із подивом побачать, що багато з тодішніх методів і способів проведення таємних операцій не застаріли й дотепер.
Детальне історичне дослідження читається як захопливий пригодницький роман.
#класика_в_Україні #книжкові_новинки
#антична_історіографія
🔥13❤4🆒2
Перекладаючи поступово нові (ще невидані) для українського читача діалоги Платона, розумію - щось в цьому є 😁😁😅
#іронія_античності
#іронія_античності
😁25🤣11🤔2❤1
Закінчуються канікулярна доба, а тому логічно буде розглянути походження цього терміну і що писали про "канікули" Гомер і Гесіод?
Загалом це слово є калькою латинського dies caniculares (букв. «щенячі дні»), яка сама також є калькою давньогрецького κυνάδες ἡμέραι (kynádes hēmérai). Греки знали зірку α Великого Пса під кількома іменами, включаючи Сіріус «Спалюючий» (Σείριος, Seírios), Сотіс (Σῶθις, Sôthis, транскрипція єгипетського Spdt) і Собачу зірку (Κῠ́ων, Kúōn).[2] Остання назва відображає те, як Сіріус слідує за сузір'ям Оріона в нічному небі. Уперше давньогрецьке словосполучення "κυνάδες ἡμέραι" зустрічається у праці Плутарха "Про Ісіду та Осіріса" [, Plu.2.380d.]
У Греції Сіріусом стали називати передвісником неприємно спекотної фази літа. Грецькі поети навіть записали вірування, що повернення яскравої зірки приносить з собою спеку та лихоманку [McHugh, S. (2004), Dog, London: Reaktion, р.43]; це також асоціювалося з раптовими грозами [Kelly, Bethanne; et al. (2009), An Uncommon History of Common Things, Washington: National Geographic Books, р.59]. В «Іліаді» Гомера, яка представляє ще більш ранню традицію, зображається підхід Ахілла до Трої, де він уб’є Гектора, ілюструється розширеною метафорою про згубні наслідки повернення Сіріуса
"Перший Пріам, староденний Ахілла помітив очима,
Як по рівнині той мчав і сяяв озброєнням мідним,
Наче зоря, що наприкінці літа виходить на небо
Й сяє яскраво між зір незліченних у темряві ночі, -
Псом Оріона зорю ту блискучу в людей називають.
Найяскравіша вона, але знаком бува лиховісним
І вогневицю виснажливу людям нужденним приносить." [Il XXII, 25-31] (переклад Бориса Тена)
Схід Сіріуса в цей період був розрахований як 19 липня (за юліанським часом) [Edwards, Anthony (2004), Hesiod's Ascra, Berkeley: University of California Press, р.152-153]. Пишучи приблизно в той же час, Гесіод вважав найгіршу та найспекотнішу частину літа днями перед поверненням Сіріуса на нічне небо. Протягом цього періоду Сіріус був невидимий із землі, але вважалося, що він усе ще перебуває в небі, збільшуючи силу сонця [Див.: Opera et dies 414–422; 582-588].
Приблизно через століття ранньогрецький поет Алкей повторив цю тему, радячи своїм слухачам «омочити свої легені у вині» перед приходом зірки, оскільки «жінки найнегідніші, а чоловіки слабкі, оскільки у них пересохлі голова та коліна» [Frag.357]. Нарешті Арістотель згадує славнозвісну спеку "собачих днів" як частину свого аргументу проти раннього формулювання еволюції у своїй "Фізиці" [ІІ 8].
#культурологічні_нотатки
Загалом це слово є калькою латинського dies caniculares (букв. «щенячі дні»), яка сама також є калькою давньогрецького κυνάδες ἡμέραι (kynádes hēmérai). Греки знали зірку α Великого Пса під кількома іменами, включаючи Сіріус «Спалюючий» (Σείριος, Seírios), Сотіс (Σῶθις, Sôthis, транскрипція єгипетського Spdt) і Собачу зірку (Κῠ́ων, Kúōn).[2] Остання назва відображає те, як Сіріус слідує за сузір'ям Оріона в нічному небі. Уперше давньогрецьке словосполучення "κυνάδες ἡμέραι" зустрічається у праці Плутарха "Про Ісіду та Осіріса" [, Plu.2.380d.]
У Греції Сіріусом стали називати передвісником неприємно спекотної фази літа. Грецькі поети навіть записали вірування, що повернення яскравої зірки приносить з собою спеку та лихоманку [McHugh, S. (2004), Dog, London: Reaktion, р.43]; це також асоціювалося з раптовими грозами [Kelly, Bethanne; et al. (2009), An Uncommon History of Common Things, Washington: National Geographic Books, р.59]. В «Іліаді» Гомера, яка представляє ще більш ранню традицію, зображається підхід Ахілла до Трої, де він уб’є Гектора, ілюструється розширеною метафорою про згубні наслідки повернення Сіріуса
"Перший Пріам, староденний Ахілла помітив очима,
Як по рівнині той мчав і сяяв озброєнням мідним,
Наче зоря, що наприкінці літа виходить на небо
Й сяє яскраво між зір незліченних у темряві ночі, -
Псом Оріона зорю ту блискучу в людей називають.
Найяскравіша вона, але знаком бува лиховісним
І вогневицю виснажливу людям нужденним приносить." [Il XXII, 25-31] (переклад Бориса Тена)
Схід Сіріуса в цей період був розрахований як 19 липня (за юліанським часом) [Edwards, Anthony (2004), Hesiod's Ascra, Berkeley: University of California Press, р.152-153]. Пишучи приблизно в той же час, Гесіод вважав найгіршу та найспекотнішу частину літа днями перед поверненням Сіріуса на нічне небо. Протягом цього періоду Сіріус був невидимий із землі, але вважалося, що він усе ще перебуває в небі, збільшуючи силу сонця [Див.: Opera et dies 414–422; 582-588].
Приблизно через століття ранньогрецький поет Алкей повторив цю тему, радячи своїм слухачам «омочити свої легені у вині» перед приходом зірки, оскільки «жінки найнегідніші, а чоловіки слабкі, оскільки у них пересохлі голова та коліна» [Frag.357]. Нарешті Арістотель згадує славнозвісну спеку "собачих днів" як частину свого аргументу проти раннього формулювання еволюції у своїй "Фізиці" [ІІ 8].
#культурологічні_нотатки
🔥6👏5❤3
З сьогоднішнім Днем знань і початком нового навчального року, Шановні Друзі і Колеги! 🎉 📚 Щиро бажаю Вам - сил, наснаги для нових звершень і успіхів, а своїм Студентам - лише відмінних оцінок 😎👍
І як казали латиняни - “per aspera ad astra”, або якщо давньогрецькою "Δι' ἀκανθῶν εἰς τὰ ἄστρα"🌟🦉
#давньогрецька_у_житті
І як казали латиняни - “per aspera ad astra”, або якщо давньогрецькою "Δι' ἀκανθῶν εἰς τὰ ἄστρα"🌟🦉
#давньогрецька_у_житті
❤🔥24❤14🔥4👍3💋1
Нові публікації з антикознавчої проблематики у свіжому випуску "Sententiae"
В кінці серпня 2024 р. вийшло нове число провідного вітчизняного історико-філософського журналу "Sententiae".
У цьому номері є кілька публікацій присвячені класичним студіям. Зокрема, інтерв'ю кандидата філологічних наук, доцент Уляни Головач (кафедра філології УКУ) аспіранту Олександрі Іванюті (Інститут філософії імені Г.С. Сковороди) присвячене історії і перспективам перекладу філософських текстів з греки і латини в Україні - https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/1064 , а також рецензія доктора філософських наук Віталія Туренка (КНУ імені Тараса Шевченка) на книгу, присвячену абсолютно новому методологічному підходу в антикознавстві "Umachandran, M., & Ward, Μ. (Eds.). (2024). Critical Ancient World Studies: The Case for Forgetting Classics. London: Routledge.".
https://www.researchgate.net/publication/383595983_Critique_of_contemporary_Classics_between_rejection_and_acceptance_Umachandran_M_Ward_M_Eds_2024_Critical_Ancient_World_Studies_The_Case_for_Forgetting_Classics_London_Routledge
#класика_в_Україні
В кінці серпня 2024 р. вийшло нове число провідного вітчизняного історико-філософського журналу "Sententiae".
У цьому номері є кілька публікацій присвячені класичним студіям. Зокрема, інтерв'ю кандидата філологічних наук, доцент Уляни Головач (кафедра філології УКУ) аспіранту Олександрі Іванюті (Інститут філософії імені Г.С. Сковороди) присвячене історії і перспективам перекладу філософських текстів з греки і латини в Україні - https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/1064 , а також рецензія доктора філософських наук Віталія Туренка (КНУ імені Тараса Шевченка) на книгу, присвячену абсолютно новому методологічному підходу в антикознавстві "Umachandran, M., & Ward, Μ. (Eds.). (2024). Critical Ancient World Studies: The Case for Forgetting Classics. London: Routledge.".
https://www.researchgate.net/publication/383595983_Critique_of_contemporary_Classics_between_rejection_and_acceptance_Umachandran_M_Ward_M_Eds_2024_Critical_Ancient_World_Studies_The_Case_for_Forgetting_Classics_London_Routledge
#класика_в_Україні
ResearchGate
(PDF) Critique of contemporary Classics: between rejection and acceptance. Umachandran, M., & Ward, Μ. (Eds.). (2024). Critical…
PDF | Review of Umachandran, M., & Ward, Μ. (Eds.). (2024). Critical Ancient World Studies: The Case for Forgetting Classics. London: Routledge | Find, read and cite all the research you need on ResearchGate
🔥12👍2👏2
Про етимологію та семантику "скандалу" у давньогрецькій мові
Спочатку іменник skándalon (давньогрец. σκάνδαλον) належало до військових термінів: так називали розставлену на ворога пастку у формі трапеції [Poll.7.114, 10.156]. Згодом слово набуло більш образного значення: скандал як пастка для тих, хто нам дуже не симпатичний. Ставимо пастку = влаштовуємо скандал [Ar.Ach.687, ubi v. Sch., cf. Cratin.457].
Skandalon < часто пов’язане з латинським scando (підійматися), санскрит स्कन्दति (skándati, стрибати) (праіндоєвропейський корінь *skand-). Етимологічно цей корінь скоріше за все, походить від якоїсь основи, що означає «кидатися, стрибати, трясти», можливо, з неіндоєвропейської мови [Μπαμπινιώτης, Γ. (2010). Ετυμολογικό Λεξικό της Νέας Ελληνικής Γλώσσας (Β' ανατύπωση. 2009: A' έκδοση). Αθήνα: Κέντρο Λεξικολογίας. σ.78]
Зв'язане з цією лексемою дієслово "σκανδαλίζω" означало "збити когось з ніг", приблизно як людина буває принижена і "падає", виявившись замішаним у скандалі.
Водночас, скандалістами (давньогрец. σκανδαλιστής) називали акробатів які пригали на трапеціях (скандалах) [SIG847.5 (Delph., ii A.D.), v. Supp.Epigr.2.328.]
#філологічні_нотатки #грека
Спочатку іменник skándalon (давньогрец. σκάνδαλον) належало до військових термінів: так називали розставлену на ворога пастку у формі трапеції [Poll.7.114, 10.156]. Згодом слово набуло більш образного значення: скандал як пастка для тих, хто нам дуже не симпатичний. Ставимо пастку = влаштовуємо скандал [Ar.Ach.687, ubi v. Sch., cf. Cratin.457].
Skandalon < часто пов’язане з латинським scando (підійматися), санскрит स्कन्दति (skándati, стрибати) (праіндоєвропейський корінь *skand-). Етимологічно цей корінь скоріше за все, походить від якоїсь основи, що означає «кидатися, стрибати, трясти», можливо, з неіндоєвропейської мови [Μπαμπινιώτης, Γ. (2010). Ετυμολογικό Λεξικό της Νέας Ελληνικής Γλώσσας (Β' ανατύπωση. 2009: A' έκδοση). Αθήνα: Κέντρο Λεξικολογίας. σ.78]
Зв'язане з цією лексемою дієслово "σκανδαλίζω" означало "збити когось з ніг", приблизно як людина буває принижена і "падає", виявившись замішаним у скандалі.
Водночас, скандалістами (давньогрец. σκανδαλιστής) називали акробатів які пригали на трапеціях (скандалах) [SIG847.5 (Delph., ii A.D.), v. Supp.Epigr.2.328.]
#філологічні_нотатки #грека
🔥8❤4👏3🤩1
Дві давньоримські мозаїки III-IV стт. н.е. на зображення місяця Версеня, тобто лат. September.
Перша була віднайдена у Тунісі і зображено збір винограду, а друга на території сучасної Німеччини (як персоніфікація місяця).
Історико-культурологічний аналіз
Загалом цей місяць (від латинського septem, «сім») або mensis September спочатку був сьомим з десяти місяців у давньоримському календарі, який починався з березня (mensis Martius, «місяць Марса») і спочатку мав 29 днів.
Після реформ, які призвели до 12-місячного року, вересень став дев'ятим місяцем, але зберіг свою назву. Вересень слідував за тим, що спочатку був Sextilis, «шостим» місяцем, перейменованим на Август на честь першого римського імператора, і передував жовтню, «восьмому» місяцю, який, як і вересень, зберіг свою цифрову назву всупереч своєму положенню в календарі. 30-ий день був доданий до вересня в середині 40-х років до нашої ери в рамках реформи юліанського календаря.
Вересень не має жодного з архаїчних свят, які позначаються великими літерами для інших місяців на збережених римських фастах. Натомість приблизно половина місяця присвячена Ludi Romani, «Римським іграм», які розвинулися як вотивні ігри для Юпітера Оптимуса Максимуса («Юпітер Найкращий і Найбільший»). Ludi Romani — найдавніші ігри, засновані римлянами, датовані 509 роком до нашої ери. У вересневі Іди (13 числа) Юпітер був вшанований публічним бенкетом, Epulum Jovis . Ритуал забивання цвяхів у храмі відзначав закінчення політичного року в республіканську еру, і в найдавніший період консули вступали на посаду у вересневі Іди. У мистецтві місяць часто зображувався збором винограду.
Вересень був місяцем народження не менше ніж чотирьох великих римських імператорів, включаючи Августа. Імператор Коммод перейменував місяць на своє ім'я або на Геркулеса — нововведення, яке було скасовано після його вбивства в 192 р. У східних провінціях Римської імперії рік починався з вересня за деякими календарями, і це був початок імперського податкового року.
#культурологічні_нотатки #календар_античності
Перша була віднайдена у Тунісі і зображено збір винограду, а друга на території сучасної Німеччини (як персоніфікація місяця).
Історико-культурологічний аналіз
Загалом цей місяць (від латинського septem, «сім») або mensis September спочатку був сьомим з десяти місяців у давньоримському календарі, який починався з березня (mensis Martius, «місяць Марса») і спочатку мав 29 днів.
Після реформ, які призвели до 12-місячного року, вересень став дев'ятим місяцем, але зберіг свою назву. Вересень слідував за тим, що спочатку був Sextilis, «шостим» місяцем, перейменованим на Август на честь першого римського імператора, і передував жовтню, «восьмому» місяцю, який, як і вересень, зберіг свою цифрову назву всупереч своєму положенню в календарі. 30-ий день був доданий до вересня в середині 40-х років до нашої ери в рамках реформи юліанського календаря.
Вересень не має жодного з архаїчних свят, які позначаються великими літерами для інших місяців на збережених римських фастах. Натомість приблизно половина місяця присвячена Ludi Romani, «Римським іграм», які розвинулися як вотивні ігри для Юпітера Оптимуса Максимуса («Юпітер Найкращий і Найбільший»). Ludi Romani — найдавніші ігри, засновані римлянами, датовані 509 роком до нашої ери. У вересневі Іди (13 числа) Юпітер був вшанований публічним бенкетом, Epulum Jovis . Ритуал забивання цвяхів у храмі відзначав закінчення політичного року в республіканську еру, і в найдавніший період консули вступали на посаду у вересневі Іди. У мистецтві місяць часто зображувався збором винограду.
Вересень був місяцем народження не менше ніж чотирьох великих римських імператорів, включаючи Августа. Імператор Коммод перейменував місяць на своє ім'я або на Геркулеса — нововведення, яке було скасовано після його вбивства в 192 р. У східних провінціях Римської імперії рік починався з вересня за деякими календарями, і це був початок імперського податкового року.
#культурологічні_нотатки #календар_античності
❤🔥7❤5🔥3👍2