Шифрування секретної інформації від класика античної військової науки

Вже неодноразово у цьому ТГ-каналі я писав про різні способи шифрування, які були розроблені стародавніми греками і римлянами та застосовувалися античними військовими і тогочасними "розвідниками" (https://t.me/Ua_Classical_studies/667; https://t.me/Ua_Classical_studies/663).

Сьогодні ж розповім про методики приховування важливої інформації від одного з класиків і фактично родоначальника давньогрецької "військової науки" Енея Тактика (IV ст. до н.е.).

У своїй праці «Про втримання облоги» (давньогрец. "Περὶ τοῦ πῶς χρὴ") він пропонує ідею у шифруванні яка полягала в тому, щоб використати якийсь звичний побутовий предмет, наприклад, гральні кістки (у цьому ж ряді - були "диск Енея" і "лінійка Енея"), в яких робилися отвори за кількістю літер алфавіту, а потім через потрібні (див. прикріплене фото) протягалася ледь помітна нитка. Непосвячений нічого ніколи не зрозумів би, що потрібно.

Саме Енею Тактику належить ще і метод "книжкового шифрування", який досить активно використовувався німцями під час Першої світової війни.

#культурологічні_нотатки

Що писав Арістотель про котячих😻📜?

У сьогоднішній "Всесвітній день кішок", розповім що про них (давньогрец. αίλουρος) писав видатний античний філософ та вчений Арістотель.

В одній з своїх біологічних праць, а саме фундаментальному трактаті "Історія тварин" (HA) він тричі згадує цю тварину (далі - переклад мій, В.Т.) :

1) "Коти не підходять один до одного задом наперед, а самець стоїть прямо, а самка розміщується під ним. Самки дуже хтиві, запрошують самця та шумлять під час статевого акту" [V 2.3].

2) "Кішки та івхегемони (вид комах - В.Т.) народжують дитинчат так само, як собаки, і живуть тим самим як і останні. Тривалість життя близько шести років" [VI 29.3].

3) "Тхір приблизно розміром з маленьку мальтійську болонку; густотою свого волосся, зовнішнім виглядом, білим черевом і хитрістю вдачі він нагадує ласку; легко приручається ; нападає на вулики бджіл, бо дуже любить мед; він їсть птахів, як котів" [IX 7.5] .

Також у праці "Про сон та неспання" Стагірит наголошує, що кішки як і інші тварини очевидно здатні бачити сни [De Somno 2].

#антична_зоологія

Про першого перекладача усіх діалогів Платона українською

Мова йде звичайно про Михайла-Ярослава Климентійовича Соневицького (1892 - 1975) — українського класичного філолога, дійсного члена НТШ (з 1954), професора Українського католицького університету в Римі.

У вступі до його перекладу "Анабазису" Ксенофонта знаходимо наступне свідчення: "У передвоєнних роках в часі вакацій, перебуваючи звичайно у своїх улюблених Гадинівцях, на приходстві батька о. Клмента, (М. Соневицький) дуже часто під впливом односельчанина україніста д-ра Василя Сімовича, залюбки, особливо в ранішніх годинах перекладав твори старовинних грецьких авторів. Відомо, що з-поміж них перекладені були всі діалоги Платона і твори Геродота, як також "Анабазис" Ксенофонта...<АЛЕ....> Цей останній твір, може тому, що менший об'ємом і в іншому клунку, випадково зберігся серед воєнної хуртовини, тоді як переклади Платона й Геродота зrоріли" [Ксенофонт (1986). Анабазис. Пер. з давньогрец. М. Соневицького, Нью-Йорк, с.11-12].

#переклади_українською

Продовжуємо рухатися французьким словником античних філософів і цього разу у другому томі розглянемо літеру "Д" (D), яка охоплює понад 500 сторінок.

Отже, серед філософинь тут зустрічаємо - Дамо (піфагорійка), Даная, Демелата, Деметрія (епікурейку), Дейно та Діотіма. Також під цієї літерою ми можемо спостерігати наступні цікавинки:
1) тут бачимо трьох мислителів з іменем "Демократ";
2) Окрім славнозвісного засновника атомізму - Демокріта Абдерського, античній філософії відомо ще ім'я Демокріта Нікомідійського;
3) серед піфагорійців зустрічаємо мислителя Демона Сікіонського;
4) понад 10 філософів з іменем "Діоген";
5) окрім легендарної Діотіми тут згадуються 5 філософів з іменем "Діотім";
6) окрема стаття про музику та теоретика естетичних ідей - Дракона Афінського.

#антична_філософія

Про жіночі прикраси давньогрецькою

Все-таки є щось піднесено-естетичне 😍 у давньогрецькому виразі на позначення "жіночих прикрас" 🪭🎀💍- "τῶν γυναικῶν κόσμον " ("тон гюнейкон космон").

Жіноча краса якщо вона дійсно від природи - це справді щось космічне, невимовне та неземне і греки це відчували по-особливому. Адже у міфах можна згадати що Афродіта як уособлення не лише любові, але й жіночності, як та, якій за словами Гомера властиві "Запал кохання, жадання жагуче, облесні розмови - та умовляння, що зводять із розуму й найрозумніших" (ἔνθ᾽ ἔνι μὲν φιλότης, ἐν δ᾽ ἵμερος, ἐν δ᾽ ὀαριστὺςπάρφασις, ἥ τ᾽ ἔκλεψε νόον πύκα περ φρονεόντων) [Hom. Il. XIV 216-217] - народилась від свого батька, бога неба Урана.

#давньогрецька_у_житті

Знайшли новий папірусний фрагмент праці Емпедокла

Влітку цього року в Університеті Франкфурта Ален Мартен та Олівер Прімавезі повідомили про новий фрагмент твору філософа Емпедокла «Про природу».

Папірусний фрагмент був виявлений в архіві IFAO (Institut français d'archéologie orientale) у Каїрі папірологом з Льєжа, Натаном Карлігом.

Незважаючи на свою лакунарність, новознайдений папірусний текст доповнює наші знання про загадкове вчення сицилійського філософа і піддається тлумаченню з непрямої античної традиції.

Емпедоклу до речі останні 30 років «щастить» з новими знахідками. Попередній сенсаційний папірусний (страсбурзький) фрагмент його філософської поеми був виданий тими ж ученими, Аленом Мартеном та Олівером Прімавезі у 1999 р. і наробив багато галасу серед дослідників досократівської філософії.

Тепер можна говорити про «Каїрський фрагмент» праці досократика

Докладніше тут:

https://www.faz.net/aktuell/wissen/archaeologie-altertum/neues-papyrusfragment-eines-werkes-des-empedokles-gefunden-was-steht-drauf-19901788.html

#антична_філософія #новини_класики

Що називалося "хіротоніями" у Стародавній Греції?

Зазвичай, коли ми чуємо слово "хіротонія" (давньогрец. χειροτονία), то скоріше за все вона у нашій свідомості воно має церковну, релігієзнавчу семантику, а саме на позначення таїнства рукопокладення у диякона/священника/єпископа. Втім, ця лексема є не неологізмом перших віків християнства, а має глибокі корені ще з початку класичної доби.

Уперше слово це зустрічається у Фукідіда на позначення голосуванням підняттям рук [III 49]. У такій же семантиці ми це слово зустрічаємо у ораторів Ісократа і Дінарха [Isoc.8.15;Din.1.114].
Просто як голосування цей іменник вживається в "Законах" Платона [Leg.659b, ;.755d, cf. 756b], Есхіна [Aeschin. 3.3], а також в "Афінській політії" Арістотеля [Arist.Ath.54.3]

Сакральну семантику це слово отримує завдяки "Септуагінті", де в "Книзі пророка Ісаї" якраз вже говориться не про підняття, а саме як "покладання рук" [Is.58.9].

Водночас, посадовці обрані таким чином називалися "хіротонітами". Саме про них ми зустрічаємо у текстах Есхіна та Арістотеля [Aeschin.1.19, 113, 3.14, Arist.Rh. Al.1424a14]. Слід також зауважити, що хіротоніти як обрані посадові особи існували на противагу тим, які обирались за жеребом — так звані, κληρωτοί або κυαμευτοί.

#філологічні_нотатки

- А як буде "шопінг" давньогрецькою?
- На допомогу тут може прийти Антіфан (давньогрец. Ἀντιφάνης; 388 до н. е. - 311 рр. до н. е.) давньогрецький поет, представник середньої аттичної комедії.

На скріні можемо побачити фрагмент (69.2–4) однієї з його комедій, в якому якраз і бачимо дієслово "αγοραζω" ("агорадзо")

#давньогрецька_у_житті

Люблю розповідати студентам тему апорій Зенона Елейського….як на мене, це найбільш класний мем на цю тему - чітко, стисло і актуально в будь-який час 😁😄😅

#іронія_античності

Хто був першим вітчизняним істориком?

На світлині Ви бачите декрет ІІІ ст. до н.е., вибитий на мармуровій стелі — єдине джерело інформації про нього. Мова іде про історика з Херсонеса Таврійського, що жив у вказаний час - Сіріск Понтійський. Він вважається першим істориком, що жив на теренах України.


На цій стелі, що на фото написано похвала історику за праці та правдивість у його дослідженнях: "Гераклід, син Парменонта, запропонував: оскільки Сіріск син Геракліда, появу Діви працьовито описав, прочитав, і про відносини з царями Боспора розповів, і колишні дружні відносини з містами дослідив відповідно гідності народу, - то для того, щоб він отримав належне вшанування, нехай ухвалить рада і народ похвалити його за це, і сіммнамонам увінчати його золотим вінком на Діонісія, на 21 день і бути проголошеним: Народ вінчає Сіріска, сина Геракліда, за те, що він описав явлення Діви і колишні дружні відносини з містами та царями дослідив правдиво і відповідно гідності держави. Написати сіммнамонам (-посадові особи, що відповідали за релігійні церемонії і нагородження громадян - В.Т.) на кам'яній плиті народне ухвалення і виставити в притворі храму Діви; а понесені витрати видати відповідно до рішення скарбнику священних сум. Це рішення радою і народом місяця (...) на десятий день (...)"

Ось так шанували істориків свого часу на наших землях.

#історичні_нотатки

Звичайно, інтернету і телевізорів в античності не було, але тим не менш це явно не заважало створювати ще тоді різного роду фейки - Ви тільки подивіться яка книга має вийти друком протягом року у видавництві De Gruyter...🤩✍️

#книжкові_новинки

Серед сотень ролей геніального актора Ален Делона - особливо яскраво видніється роль Юлія Цезаря у фільмі «Астерікс і Обелікс на Олімпійських іграх» (2008) 🎦🏛

Світла і вдячна Вам пам’ять, Маестро кіномистецтва 🙏🏻👏🫶

#культурологічні_нотатки

Є така легенда: коли Арістотель написав трактати з логіки, то на честь цього заколов 4️⃣0️⃣ баранів, з того часу - барани не люблять логіку 😅

Усім позитивного настрою та успішного нового тижня 😎🙏🏻👍

«Літо» у давньогрецькій мові

Попереду - 1️⃣0️⃣ днів як нас буде радувати літо згідно календарю, тому ще доречно розкрити лексико-семантичне поле цієї пори року.

Отже, найбільш архаічним є іменник "θέρος", який неодноразово зустрічається в епічному корпусі Гомера [ Od.7.118 12.76] і Гесіода [Op.462]. Це ж слово зустрічається у поетичній семантиці, літа як роки життя [Supp.Epigr.2.874.4].

Трохи пізнім за цей іменник на позначення літа є "θέρειος", яке вперше зустрічається у досократика Емпедокла Акрагантського, а також орфічній поезії [Emp.111.7; Orph.H. 40.11]. Також ця лексема зустрічається у Піндара, Геродота, Арістотеля, Полібіія, Діодора Сицилійського та інших [ Pi.I.2.41; Hdt.1.189; Arist. Mir.841a25; Plb.5.1.3, al., PTeb.27.60 (ii B.C.), D.S.19.58].

Етимологічно походить від догрецького *kʷʰéros, який сягає коренями від праіндоєвропейського *gʷʰéros («спека; тепла погода», від *gʷʰer- («теплий, гарячий») +‎ *-os (суфікс іменника дії)).

Від "θέρειος" походить дієслово "θερίζω", яке означає не лише збирати, прибирати, але й більш метафізичне - "косити", "нищити". У останньому значенні це дієслово зустрічаємо у давньогрецькій трагедії [ A.Supp.637, Ag.536; E.Hyps.фрагм.34(60); Ar.Ach.947].

Також одне з ключових значень цього слова є "врожай" [Ar.Eq.392, D.53.21, AP11.365.3, PFlor.150.5, Plu.Fab.2; A.Pers. 822, Ag.1655;E.Ba.1026; Call.Del.298, AP10.19; Jul.Or.5.168d].

Ще одне слово, яким позначалося літо у стародавніх греків - це "πόα". Частіше, цей іменник означав поле, луг, весну, але у елліністичній поезії його використовували саме в якості досліджуваної нами пори року [Rhian.54; Sch.E.Tr.20, EM677.49].

З цікавинок - у Піндара неодноразово зустрічаємо словосполучення "дощове літо" (νότιον θέρος) [Pi. Fr. 107.13], а також у Гомера "пізнє літо" (όπωρΐνός) [Il.5.5; 16.385; 21.346, Od.5.328].

Υ.Γ. на днях розповім і про латинський "літній словник".

#філологічні_нотатки #календар_античності

Запрошуємо на Міжнародну онлайн-конференцію з класичної філології у Харківському університеті



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В. Н. КАРАЗІНА
 
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
 
Вельмишановні колеги!
 
Кафедра історії зарубіжної літератури і класичної філології
запрошує Вас взяти участь у
ІIІ Міжнародних Кронебергівських читаннях
«Античність – Класика – Сучасність»,
 
які відбудуться 10 жовтня 2024 року
в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна
 
Кафедра історії зарубіжної літератури і класичної філології проводить традиційні Міжнародні Кронебергівські читання на честь Івана Яковича (Йогана Христіана) Кронеберга (1788-1838), видатного філолога-класика, спеціаліста з античної культури і світової літератури, який свого часу був деканом словесного факультету і ректором Харківського університету
 
НАУКОВІ ВЕКТОРИ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:
 
• Класична філологія у Харківському університеті: історія і сучасність.
• Класична спадщина античності і неоміфологізм сучасної літератури.
• Проблема вивчення художнього твору крізь призму взаємодії тексту і контексту.
• Жанрові трансформації і розширення дискурсивних властивостей художнього тексту.
• Літературна антропологія як дослідження діалектичної єдності культурних, аксіологічних, психологічних і тілесних сфер «художнього буття» персонажу.
• Автор – текст – читач і рецептивний потенціал художнього дискурсу.
• Інтертекстуальність як спосіб моделювання художньої реальності тексту.
• Мультикультуралізм: соціокультурні аргументи модернізації класичного канону.
• Інтермедіальні виміри художнього дискурсу.
• Сучасна художня проза у дзеркалі наративних стратегій.
• Аналіз художнього тексту і цілісність художнього твору.
• Лексична й граматична системи класичних мов та методи їх дослідження.
• Класичні мови в діалозі культур: проблеми розвитку й функціонування в поліетнічному просторі.
• Класичні тексти у вимірі сучасних теорій перекладознавства.
• Лінгвокультурна спадщина античності в русі культур і дискурсів: образи, символи, архетипи.
• Дослідження грецьких і латинських рукописів і документів.
 
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Організаційні внески за участь у читаннях не сплачуються. Сертифікат та програма конференції будуть надіслані на електронну пошту.
Формат Міжнародних читань – дистанційно on-line. Платформа для дистанційного спілкування буде вказана у запрошенні.
Форми участі у Міжнародних читаннях: очна (виступ в режимі он-лайн) й заочна ((подання тексту доповіді у формі статті для публікації (див. нижче) без виступу на конференції).
Регламент роботи: Доповідь в он-лайн форматі на пленарному засіданні до 20 хвилин, на секційному – до 15 хвилин. Дискусія до 5 хвилин.
 
Публікація матеріалів Міжнародних читань. Учасники конференції можуть опублікувати доповіді у формі статті у фаховому виданні «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія» (категорія Б, наказ Міністерства освіти і науки України № 409 від 17.03.2020). Вимоги до змістових і формальних параметрів оригінальних статей, присвячених актуальним проблемам сучасного літературознавства та мовознавства, й покрокова інструкція для авторів містяться на сайті https://periodicals.karazin.ua/philology/requirements. Там також можна ознайомитись з політикою журналу відносно авторських прав, рецензування статей та плагіату.
 
Для участі в конференції просимо заповнити до 1 жовтня 2024 року заявку учасника
Google-форма:
https://forms.gle/m2EoUoriVqAVyHaK9
 
Оргкомітет розгляне подані теми в контексті їх відповідності тематиці конференції та повідомить про внесення їх до програми до 5 жовтня 2024 року.
 
Адреса та телефон для контактів:
Кафедра історії зарубіжної літератури і класичної філології
Філологічний факультет
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022
е-mail: krnbrg@ukr.net

#події_в_Украіні #класика_в_Україні

Науковці відтворили "парфум Юлія Цезаря"

Вважається, що давньоримський диктатор Гай Юлій Цезар (100 рік до н.е. - 44 рік до н.е.) користувався парфумом під назвою Telinum, який виготовлявся з квітів, фруктів, олій та поту гладіаторів. Через 2000 років після смерті легендарного полководця вченим вдалося відтворити ці духи, пише славнозвісний таблоїд "Daily Mai" (https://www.dailymail.co.uk/sciencetech/article-13719171/Julius-Caesar-perfume-ancient-recipe.html)

У поті гладіаторів була кров бійців, частинки їхньої шкіри, бруд та оливкова олія, яка наносилася на тіла перед поєдинком. У Стародавньому Римі вірили, що цей склад має корисні якості. Дослідницька команда The Scent Culture and Tourism Association (SCTA) реконструювала його за допомогою пачулі, у якого мускусний деревний аромат.

Фахівці вважають, що Telinum також міг містити суміш м'яти, троянди, лимона, бергамоту, лаванди, жасмину, водяної лілії, фіалки, кедра та амбри.

Однак, заради істини, слід підкреслити, що маркетологи знову живуть за рахунок необізнаності людей. Адже рецепт Телінуму дає Пліній (XIII.II.13): "«Telinum виготовляють зі свіжої оливкової олії, кіпрської олії, очерету, буркуну, пажитника, меду, котячого чебрецю і пахощів майорану. Це була найзнаменитіша мазь за часів Менандра, автора комедій; але згодом її місце зайняв мегалій, названий так через свою популярність…» і" (лат. "telinum fit ex oleo recenti, cypiro, calamo, meliloto, faeno Graeco, melle, maro, amaraco. hoc multo erat celeberrimum Menandri poetae comici aetate; postea successit propter gloriam appellatum megalium, ex oleo balanino, calamo, iunco, xylobalsamo, casia, resina. huius proprietas ut ventiletur in coquendo, donec desinat olere; rursus refrigeratum odorem suum capit.")

Менандр жив у IV-III ст. до н.е., але Пліній пише, що Телінум став менш популярним. Воно й не дивно, адже з'явилися інші суміші та аромати, а в Пізній республіці до Риму привезли і нард, і мирру, і всі найдорожчі пахощі. Очевидно, що в рецепті Плінія немає поту з гладіаторів

І взагалі, складається враження, що про піт гладіаторів - це ще один міф стосовно античності, який з'явився невідомо звідки...

#культурологічні_нотатки