Шифрування секретної інформації від класика античної військової науки

Вже неодноразово у цьому ТГ-каналі я писав про різні способи шифрування, які були розроблені стародавніми греками і римлянами та застосовувалися античними військовими і тогочасними "розвідниками" (https://t.me/Ua_Classical_studies/667; https://t.me/Ua_Classical_studies/663).

Сьогодні ж розповім про методики приховування важливої інформації від одного з класиків і фактично родоначальника давньогрецької "військової науки" Енея Тактика (IV ст. до н.е.).

У своїй праці «Про втримання облоги» (давньогрец. "Περὶ τοῦ πῶς χρὴ") він пропонує ідею у шифруванні яка полягала в тому, щоб використати якийсь звичний побутовий предмет, наприклад, гральні кістки (у цьому ж ряді - були "диск Енея" і "лінійка Енея"), в яких робилися отвори за кількістю літер алфавіту, а потім через потрібні (див. прикріплене фото) протягалася ледь помітна нитка. Непосвячений нічого ніколи не зрозумів би, що потрібно.

Саме Енею Тактику належить ще і метод "книжкового шифрування", який досить активно використовувався німцями під час Першої світової війни.

#культурологічні_нотатки

Що писав Арістотель про котячих😻📜?

У сьогоднішній "Всесвітній день кішок", розповім що про них (давньогрец. αίλουρος) писав видатний античний філософ та вчений Арістотель.

В одній з своїх біологічних праць, а саме фундаментальному трактаті "Історія тварин" (HA) він тричі згадує цю тварину (далі - переклад мій, В.Т.) :

1) "Коти не підходять один до одного задом наперед, а самець стоїть прямо, а самка розміщується під ним. Самки дуже хтиві, запрошують самця та шумлять під час статевого акту" [V 2.3].

2) "Кішки та івхегемони (вид комах - В.Т.) народжують дитинчат так само, як собаки, і живуть тим самим як і останні. Тривалість життя близько шести років" [VI 29.3].

3) "Тхір приблизно розміром з маленьку мальтійську болонку; густотою свого волосся, зовнішнім виглядом, білим черевом і хитрістю вдачі він нагадує ласку; легко приручається ; нападає на вулики бджіл, бо дуже любить мед; він їсть птахів, як котів" [IX 7.5] .

Також у праці "Про сон та неспання" Стагірит наголошує, що кішки як і інші тварини очевидно здатні бачити сни [De Somno 2].

#антична_зоологія

Про першого перекладача усіх діалогів Платона українською

Мова йде звичайно про Михайла-Ярослава Климентійовича Соневицького (1892 - 1975) — українського класичного філолога, дійсного члена НТШ (з 1954), професора Українського католицького університету в Римі.

У вступі до його перекладу "Анабазису" Ксенофонта знаходимо наступне свідчення: "У передвоєнних роках в часі вакацій, перебуваючи звичайно у своїх улюблених Гадинівцях, на приходстві батька о. Клмента, (М. Соневицький) дуже часто під впливом односельчанина україніста д-ра Василя Сімовича, залюбки, особливо в ранішніх годинах перекладав твори старовинних грецьких авторів. Відомо, що з-поміж них перекладені були всі діалоги Платона і твори Геродота, як також "Анабазис" Ксенофонта...<АЛЕ....> Цей останній твір, може тому, що менший об'ємом і в іншому клунку, випадково зберігся серед воєнної хуртовини, тоді як переклади Платона й Геродота зrоріли" [Ксенофонт (1986). Анабазис. Пер. з давньогрец. М. Соневицького, Нью-Йорк, с.11-12].

#переклади_українською

Продовжуємо рухатися французьким словником античних філософів і цього разу у другому томі розглянемо літеру "Д" (D), яка охоплює понад 500 сторінок.

Отже, серед філософинь тут зустрічаємо - Дамо (піфагорійка), Даная, Демелата, Деметрія (епікурейку), Дейно та Діотіма. Також під цієї літерою ми можемо спостерігати наступні цікавинки:
1) тут бачимо трьох мислителів з іменем "Демократ";
2) Окрім славнозвісного засновника атомізму - Демокріта Абдерського, античній філософії відомо ще ім'я Демокріта Нікомідійського;
3) серед піфагорійців зустрічаємо мислителя Демона Сікіонського;
4) понад 10 філософів з іменем "Діоген";
5) окрім легендарної Діотіми тут згадуються 5 філософів з іменем "Діотім";
6) окрема стаття про музику та теоретика естетичних ідей - Дракона Афінського.

#антична_філософія

Про жіночі прикраси давньогрецькою

Все-таки є щось піднесено-естетичне 😍 у давньогрецькому виразі на позначення "жіночих прикрас" 🪭🎀💍- "τῶν γυναικῶν κόσμον " ("тон гюнейкон космон").

Жіноча краса якщо вона дійсно від природи - це справді щось космічне, невимовне та неземне і греки це відчували по-особливому. Адже у міфах можна згадати що Афродіта як уособлення не лише любові, але й жіночності, як та, якій за словами Гомера властиві "Запал кохання, жадання жагуче, облесні розмови - та умовляння, що зводять із розуму й найрозумніших" (ἔνθ᾽ ἔνι μὲν φιλότης, ἐν δ᾽ ἵμερος, ἐν δ᾽ ὀαριστὺςπάρφασις, ἥ τ᾽ ἔκλεψε νόον πύκα περ φρονεόντων) [Hom. Il. XIV 216-217] - народилась від свого батька, бога неба Урана.

#давньогрецька_у_житті

Знайшли новий папірусний фрагмент праці Емпедокла

Влітку цього року в Університеті Франкфурта Ален Мартен та Олівер Прімавезі повідомили про новий фрагмент твору філософа Емпедокла «Про природу».

Папірусний фрагмент був виявлений в архіві IFAO (Institut français d'archéologie orientale) у Каїрі папірологом з Льєжа, Натаном Карлігом.

Незважаючи на свою лакунарність, новознайдений папірусний текст доповнює наші знання про загадкове вчення сицилійського філософа і піддається тлумаченню з непрямої античної традиції.

Емпедоклу до речі останні 30 років «щастить» з новими знахідками. Попередній сенсаційний папірусний (страсбурзький) фрагмент його філософської поеми був виданий тими ж ученими, Аленом Мартеном та Олівером Прімавезі у 1999 р. і наробив багато галасу серед дослідників досократівської філософії.

Тепер можна говорити про «Каїрський фрагмент» праці досократика

Докладніше тут:

https://www.faz.net/aktuell/wissen/archaeologie-altertum/neues-papyrusfragment-eines-werkes-des-empedokles-gefunden-was-steht-drauf-19901788.html

#антична_філософія #новини_класики

Що називалося "хіротоніями" у Стародавній Греції?

Зазвичай, коли ми чуємо слово "хіротонія" (давньогрец. χειροτονία), то скоріше за все вона у нашій свідомості воно має церковну, релігієзнавчу семантику, а саме на позначення таїнства рукопокладення у диякона/священника/єпископа. Втім, ця лексема є не неологізмом перших віків християнства, а має глибокі корені ще з початку класичної доби.

Уперше слово це зустрічається у Фукідіда на позначення голосуванням підняттям рук [III 49]. У такій же семантиці ми це слово зустрічаємо у ораторів Ісократа і Дінарха [Isoc.8.15;Din.1.114].
Просто як голосування цей іменник вживається в "Законах" Платона [Leg.659b, ;.755d, cf. 756b], Есхіна [Aeschin. 3.3], а також в "Афінській політії" Арістотеля [Arist.Ath.54.3]

Сакральну семантику це слово отримує завдяки "Септуагінті", де в "Книзі пророка Ісаї" якраз вже говориться не про підняття, а саме як "покладання рук" [Is.58.9].

Водночас, посадовці обрані таким чином називалися "хіротонітами". Саме про них ми зустрічаємо у текстах Есхіна та Арістотеля [Aeschin.1.19, 113, 3.14, Arist.Rh. Al.1424a14]. Слід також зауважити, що хіротоніти як обрані посадові особи існували на противагу тим, які обирались за жеребом — так звані, κληρωτοί або κυαμευτοί.

#філологічні_нотатки

- А як буде "шопінг" давньогрецькою?
- На допомогу тут може прийти Антіфан (давньогрец. Ἀντιφάνης; 388 до н. е. - 311 рр. до н. е.) давньогрецький поет, представник середньої аттичної комедії.

На скріні можемо побачити фрагмент (69.2–4) однієї з його комедій, в якому якраз і бачимо дієслово "αγοραζω" ("агорадзо")

#давньогрецька_у_житті

Люблю розповідати студентам тему апорій Зенона Елейського….як на мене, це найбільш класний мем на цю тему - чітко, стисло і актуально в будь-який час 😁😄😅

#іронія_античності

Хто був першим вітчизняним істориком?

На світлині Ви бачите декрет ІІІ ст. до н.е., вибитий на мармуровій стелі — єдине джерело інформації про нього. Мова іде про історика з Херсонеса Таврійського, що жив у вказаний час - Сіріск Понтійський. Він вважається першим істориком, що жив на теренах України.


На цій стелі, що на фото написано похвала історику за праці та правдивість у його дослідженнях: "Гераклід, син Парменонта, запропонував: оскільки Сіріск син Геракліда, появу Діви працьовито описав, прочитав, і про відносини з царями Боспора розповів, і колишні дружні відносини з містами дослідив відповідно гідності народу, - то для того, щоб він отримав належне вшанування, нехай ухвалить рада і народ похвалити його за це, і сіммнамонам увінчати його золотим вінком на Діонісія, на 21 день і бути проголошеним: Народ вінчає Сіріска, сина Геракліда, за те, що він описав явлення Діви і колишні дружні відносини з містами та царями дослідив правдиво і відповідно гідності держави. Написати сіммнамонам (-посадові особи, що відповідали за релігійні церемонії і нагородження громадян - В.Т.) на кам'яній плиті народне ухвалення і виставити в притворі храму Діви; а понесені витрати видати відповідно до рішення скарбнику священних сум. Це рішення радою і народом місяця (...) на десятий день (...)"

Ось так шанували істориків свого часу на наших землях.

#історичні_нотатки

Звичайно, інтернету і телевізорів в античності не було, але тим не менш це явно не заважало створювати ще тоді різного роду фейки - Ви тільки подивіться яка книга має вийти друком протягом року у видавництві De Gruyter...🤩✍️

#книжкові_новинки

Серед сотень ролей геніального актора Ален Делона - особливо яскраво видніється роль Юлія Цезаря у фільмі «Астерікс і Обелікс на Олімпійських іграх» (2008) 🎦🏛

Світла і вдячна Вам пам’ять, Маестро кіномистецтва 🙏🏻👏🫶

#культурологічні_нотатки

Є така легенда: коли Арістотель написав трактати з логіки, то на честь цього заколов 4️⃣0️⃣ баранів, з того часу - барани не люблять логіку 😅

Усім позитивного настрою та успішного нового тижня 😎🙏🏻👍

«Літо» у давньогрецькій мові

Попереду - 1️⃣0️⃣ днів як нас буде радувати літо згідно календарю, тому ще доречно розкрити лексико-семантичне поле цієї пори року.

Отже, найбільш архаічним є іменник "θέρος", який неодноразово зустрічається в епічному корпусі Гомера [ Od.7.118 12.76] і Гесіода [Op.462]. Це ж слово зустрічається у поетичній семантиці, літа як роки життя [Supp.Epigr.2.874.4].

Трохи пізнім за цей іменник на позначення літа є "θέρειος", яке вперше зустрічається у досократика Емпедокла Акрагантського, а також орфічній поезії [Emp.111.7; Orph.H. 40.11]. Також ця лексема зустрічається у Піндара, Геродота, Арістотеля, Полібіія, Діодора Сицилійського та інших [ Pi.I.2.41; Hdt.1.189; Arist. Mir.841a25; Plb.5.1.3, al., PTeb.27.60 (ii B.C.), D.S.19.58].

Етимологічно походить від догрецького *kʷʰéros, який сягає коренями від праіндоєвропейського *gʷʰéros («спека; тепла погода», від *gʷʰer- («теплий, гарячий») +‎ *-os (суфікс іменника дії)).

Від "θέρειος" походить дієслово "θερίζω", яке означає не лише збирати, прибирати, але й більш метафізичне - "косити", "нищити". У останньому значенні це дієслово зустрічаємо у давньогрецькій трагедії [ A.Supp.637, Ag.536; E.Hyps.фрагм.34(60); Ar.Ach.947].

Також одне з ключових значень цього слова є "врожай" [Ar.Eq.392, D.53.21, AP11.365.3, PFlor.150.5, Plu.Fab.2; A.Pers. 822, Ag.1655;E.Ba.1026; Call.Del.298, AP10.19; Jul.Or.5.168d].

Ще одне слово, яким позначалося літо у стародавніх греків - це "πόα". Частіше, цей іменник означав поле, луг, весну, але у елліністичній поезії його використовували саме в якості досліджуваної нами пори року [Rhian.54; Sch.E.Tr.20, EM677.49].

З цікавинок - у Піндара неодноразово зустрічаємо словосполучення "дощове літо" (νότιον θέρος) [Pi. Fr. 107.13], а також у Гомера "пізнє літо" (όπωρΐνός) [Il.5.5; 16.385; 21.346, Od.5.328].

Υ.Γ. на днях розповім і про латинський "літній словник".

#філологічні_нотатки #календар_античності