Шифрування секретної інформації від класика античної військової науки

Вже неодноразово у цьому ТГ-каналі я писав про різні способи шифрування, які були розроблені стародавніми греками і римлянами та застосовувалися античними військовими і тогочасними "розвідниками" (https://t.me/Ua_Classical_studies/667; https://t.me/Ua_Classical_studies/663).

Сьогодні ж розповім про методики приховування важливої інформації від одного з класиків і фактично родоначальника давньогрецької "військової науки" Енея Тактика (IV ст. до н.е.).

У своїй праці «Про втримання облоги» (давньогрец. "Περὶ τοῦ πῶς χρὴ") він пропонує ідею у шифруванні яка полягала в тому, щоб використати якийсь звичний побутовий предмет, наприклад, гральні кістки (у цьому ж ряді - були "диск Енея" і "лінійка Енея"), в яких робилися отвори за кількістю літер алфавіту, а потім через потрібні (див. прикріплене фото) протягалася ледь помітна нитка. Непосвячений нічого ніколи не зрозумів би, що потрібно.

Саме Енею Тактику належить ще і метод "книжкового шифрування", який досить активно використовувався німцями під час Першої світової війни.

#культурологічні_нотатки

Що писав Арістотель про котячих😻📜?

У сьогоднішній "Всесвітній день кішок", розповім що про них (давньогрец. αίλουρος) писав видатний античний філософ та вчений Арістотель.

В одній з своїх біологічних праць, а саме фундаментальному трактаті "Історія тварин" (HA) він тричі згадує цю тварину (далі - переклад мій, В.Т.) :

1) "Коти не підходять один до одного задом наперед, а самець стоїть прямо, а самка розміщується під ним. Самки дуже хтиві, запрошують самця та шумлять під час статевого акту" [V 2.3].

2) "Кішки та івхегемони (вид комах - В.Т.) народжують дитинчат так само, як собаки, і живуть тим самим як і останні. Тривалість життя близько шести років" [VI 29.3].

3) "Тхір приблизно розміром з маленьку мальтійську болонку; густотою свого волосся, зовнішнім виглядом, білим черевом і хитрістю вдачі він нагадує ласку; легко приручається ; нападає на вулики бджіл, бо дуже любить мед; він їсть птахів, як котів" [IX 7.5] .

Також у праці "Про сон та неспання" Стагірит наголошує, що кішки як і інші тварини очевидно здатні бачити сни [De Somno 2].

#антична_зоологія

Про першого перекладача усіх діалогів Платона українською

Мова йде звичайно про Михайла-Ярослава Климентійовича Соневицького (1892 - 1975) — українського класичного філолога, дійсного члена НТШ (з 1954), професора Українського католицького університету в Римі.

У вступі до його перекладу "Анабазису" Ксенофонта знаходимо наступне свідчення: "У передвоєнних роках в часі вакацій, перебуваючи звичайно у своїх улюблених Гадинівцях, на приходстві батька о. Клмента, (М. Соневицький) дуже часто під впливом односельчанина україніста д-ра Василя Сімовича, залюбки, особливо в ранішніх годинах перекладав твори старовинних грецьких авторів. Відомо, що з-поміж них перекладені були всі діалоги Платона і твори Геродота, як також "Анабазис" Ксенофонта...<АЛЕ....> Цей останній твір, може тому, що менший об'ємом і в іншому клунку, випадково зберігся серед воєнної хуртовини, тоді як переклади Платона й Геродота зrоріли" [Ксенофонт (1986). Анабазис. Пер. з давньогрец. М. Соневицького, Нью-Йорк, с.11-12].

#переклади_українською

Продовжуємо рухатися французьким словником античних філософів і цього разу у другому томі розглянемо літеру "Д" (D), яка охоплює понад 500 сторінок.

Отже, серед філософинь тут зустрічаємо - Дамо (піфагорійка), Даная, Демелата, Деметрія (епікурейку), Дейно та Діотіма. Також під цієї літерою ми можемо спостерігати наступні цікавинки:
1) тут бачимо трьох мислителів з іменем "Демократ";
2) Окрім славнозвісного засновника атомізму - Демокріта Абдерського, античній філософії відомо ще ім'я Демокріта Нікомідійського;
3) серед піфагорійців зустрічаємо мислителя Демона Сікіонського;
4) понад 10 філософів з іменем "Діоген";
5) окрім легендарної Діотіми тут згадуються 5 філософів з іменем "Діотім";
6) окрема стаття про музику та теоретика естетичних ідей - Дракона Афінського.

#антична_філософія

Про жіночі прикраси давньогрецькою

Все-таки є щось піднесено-естетичне 😍 у давньогрецькому виразі на позначення "жіночих прикрас" 🪭🎀💍- "τῶν γυναικῶν κόσμον " ("тон гюнейкон космон").

Жіноча краса якщо вона дійсно від природи - це справді щось космічне, невимовне та неземне і греки це відчували по-особливому. Адже у міфах можна згадати що Афродіта як уособлення не лише любові, але й жіночності, як та, якій за словами Гомера властиві "Запал кохання, жадання жагуче, облесні розмови - та умовляння, що зводять із розуму й найрозумніших" (ἔνθ᾽ ἔνι μὲν φιλότης, ἐν δ᾽ ἵμερος, ἐν δ᾽ ὀαριστὺςπάρφασις, ἥ τ᾽ ἔκλεψε νόον πύκα περ φρονεόντων) [Hom. Il. XIV 216-217] - народилась від свого батька, бога неба Урана.

#давньогрецька_у_житті

Знайшли новий папірусний фрагмент праці Емпедокла

Влітку цього року в Університеті Франкфурта Ален Мартен та Олівер Прімавезі повідомили про новий фрагмент твору філософа Емпедокла «Про природу».

Папірусний фрагмент був виявлений в архіві IFAO (Institut français d'archéologie orientale) у Каїрі папірологом з Льєжа, Натаном Карлігом.

Незважаючи на свою лакунарність, новознайдений папірусний текст доповнює наші знання про загадкове вчення сицилійського філософа і піддається тлумаченню з непрямої античної традиції.

Емпедоклу до речі останні 30 років «щастить» з новими знахідками. Попередній сенсаційний папірусний (страсбурзький) фрагмент його філософської поеми був виданий тими ж ученими, Аленом Мартеном та Олівером Прімавезі у 1999 р. і наробив багато галасу серед дослідників досократівської філософії.

Тепер можна говорити про «Каїрський фрагмент» праці досократика

Докладніше тут:

https://www.faz.net/aktuell/wissen/archaeologie-altertum/neues-papyrusfragment-eines-werkes-des-empedokles-gefunden-was-steht-drauf-19901788.html

#антична_філософія #новини_класики

Що називалося "хіротоніями" у Стародавній Греції?

Зазвичай, коли ми чуємо слово "хіротонія" (давньогрец. χειροτονία), то скоріше за все вона у нашій свідомості воно має церковну, релігієзнавчу семантику, а саме на позначення таїнства рукопокладення у диякона/священника/єпископа. Втім, ця лексема є не неологізмом перших віків християнства, а має глибокі корені ще з початку класичної доби.

Уперше слово це зустрічається у Фукідіда на позначення голосуванням підняттям рук [III 49]. У такій же семантиці ми це слово зустрічаємо у ораторів Ісократа і Дінарха [Isoc.8.15;Din.1.114].
Просто як голосування цей іменник вживається в "Законах" Платона [Leg.659b, ;.755d, cf. 756b], Есхіна [Aeschin. 3.3], а також в "Афінській політії" Арістотеля [Arist.Ath.54.3]

Сакральну семантику це слово отримує завдяки "Септуагінті", де в "Книзі пророка Ісаї" якраз вже говориться не про підняття, а саме як "покладання рук" [Is.58.9].

Водночас, посадовці обрані таким чином називалися "хіротонітами". Саме про них ми зустрічаємо у текстах Есхіна та Арістотеля [Aeschin.1.19, 113, 3.14, Arist.Rh. Al.1424a14]. Слід також зауважити, що хіротоніти як обрані посадові особи існували на противагу тим, які обирались за жеребом — так звані, κληρωτοί або κυαμευτοί.

#філологічні_нотатки

- А як буде "шопінг" давньогрецькою?
- На допомогу тут може прийти Антіфан (давньогрец. Ἀντιφάνης; 388 до н. е. - 311 рр. до н. е.) давньогрецький поет, представник середньої аттичної комедії.

На скріні можемо побачити фрагмент (69.2–4) однієї з його комедій, в якому якраз і бачимо дієслово "αγοραζω" ("агорадзо")

#давньогрецька_у_житті

Люблю розповідати студентам тему апорій Зенона Елейського….як на мене, це найбільш класний мем на цю тему - чітко, стисло і актуально в будь-який час 😁😄😅

#іронія_античності