Про кавун 🍉🍉 в античних текстах 📜
Існує думка, що стародавні греки з римлянами взагалі не знали кавунів, оскільки жоден із ботанічних "гуру" античності (від Теофраста до Плінія) у своїх працях про них нібито не згадує. Однак важко упокоритися з такою несправедливістю. Навряд чи заповзятливі греки, запозичуючи передові єгипетські сільськогосподарські технології, могли б не помітити кавун. Дослідники припускають, що відсутність точної ботанічної номенклатури ускладнює виявлення згадок про кавун в античних текстах, але не є непереборною перешкодою.
Судячи з усього, кавун був добре відомий у Греції, принаймні ще в IV ст. до н. е. У Гіппократа, Кратіна, Діокла Карістського і навіть Арістотеля зустрічається "σίκυος πέπων" (букв.стиглий огірок), причому всі автори відзначають його дуже великий розмір, більшу соковитість і розмаїтість насіння порівняно зі звичайним огірком [Hp. Morb. 3.17; Diocl. Fr. 120]. Учень Арістотеля Фаній Ересський був, мабуть, перший, хто вжив «видовий епітет» як власну назву кавуна [Phan.Hist. 34]. Під цією назвою кавун зустрічається пізніше у Діоскоріда та Галена. Усі античні лікарі відзначають малу поживність кавуна, але підкреслюють його легку засвоюваність та нешкідливість. Не залишився непоміченим також сечогінний ефект кавуна. М'якуш його, за словами Діоскорида, також використовувався для очищення шкіри, а змішання з медом – для лікування шкірних подразнень [Dscd.2.164]. Давньогрецькі дітлахи, які отримали сонячний або тепловий удар, рятувалися компресами з кавунових кірок – лікарі рекомендували накладати на лоб постраждалих.
P.S. У доантичні часи кавун був не ласощами, а природним джерелом води. У посушливій Південній Африці, батьківщині кавуна, люди та тварини звернули увагу на здатність цієї рослини накопичувати воду у своїх плодах. Зірвані, вони могли довго зберігатися в сухому темному місці і за потреби ними можна було вгамувати спрагу. Ці дикі кавуни були значно дрібнішими за сучасні, м'якоть мали білувато-жовта і, що важливо, були гіркими. Єгиптологи припускають, що численні кавуни, знайдені в гробниці Тутанхамона, є саме свого роду фляжками з водою, необхідною душі в її трансфері в царство мертвих. Вважається, що першими обробляти кавун стали єгиптяни, а через них кавун з'явився у персів (а через них - до греків).
#флора_в_античності #філологічні_нотатки
Існує думка, що стародавні греки з римлянами взагалі не знали кавунів, оскільки жоден із ботанічних "гуру" античності (від Теофраста до Плінія) у своїх працях про них нібито не згадує. Однак важко упокоритися з такою несправедливістю. Навряд чи заповзятливі греки, запозичуючи передові єгипетські сільськогосподарські технології, могли б не помітити кавун. Дослідники припускають, що відсутність точної ботанічної номенклатури ускладнює виявлення згадок про кавун в античних текстах, але не є непереборною перешкодою.
Судячи з усього, кавун був добре відомий у Греції, принаймні ще в IV ст. до н. е. У Гіппократа, Кратіна, Діокла Карістського і навіть Арістотеля зустрічається "σίκυος πέπων" (букв.стиглий огірок), причому всі автори відзначають його дуже великий розмір, більшу соковитість і розмаїтість насіння порівняно зі звичайним огірком [Hp. Morb. 3.17; Diocl. Fr. 120]. Учень Арістотеля Фаній Ересський був, мабуть, перший, хто вжив «видовий епітет» як власну назву кавуна [Phan.Hist. 34]. Під цією назвою кавун зустрічається пізніше у Діоскоріда та Галена. Усі античні лікарі відзначають малу поживність кавуна, але підкреслюють його легку засвоюваність та нешкідливість. Не залишився непоміченим також сечогінний ефект кавуна. М'якуш його, за словами Діоскорида, також використовувався для очищення шкіри, а змішання з медом – для лікування шкірних подразнень [Dscd.2.164]. Давньогрецькі дітлахи, які отримали сонячний або тепловий удар, рятувалися компресами з кавунових кірок – лікарі рекомендували накладати на лоб постраждалих.
P.S. У доантичні часи кавун був не ласощами, а природним джерелом води. У посушливій Південній Африці, батьківщині кавуна, люди та тварини звернули увагу на здатність цієї рослини накопичувати воду у своїх плодах. Зірвані, вони могли довго зберігатися в сухому темному місці і за потреби ними можна було вгамувати спрагу. Ці дикі кавуни були значно дрібнішими за сучасні, м'якоть мали білувато-жовта і, що важливо, були гіркими. Єгиптологи припускають, що численні кавуни, знайдені в гробниці Тутанхамона, є саме свого роду фляжками з водою, необхідною душі в її трансфері в царство мертвих. Вважається, що першими обробляти кавун стали єгиптяни, а через них кавун з'явився у персів (а через них - до греків).
#флора_в_античності #філологічні_нотатки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥16❤6👍4👏1
Досить довго ця дуже відома мозаїка вважалася як зображення «сімох мудреців», проте Конрад Гайзер у 1980 р. та Марван Рашед у 2013 р. показали, що перед нами — члени платонівської Академії. Цю ж думку поділяє дослідник античного платонізму Девід Седлі (Sedley D. (2021). An Iconography of Xenocrates’ Platonism. In: Erler M, Heßler JE, Petrucci FM, eds. Authority and Authoritative Texts in the Platonist Tradition. Cambridge University Press; рр.38-63)
На малюнку розшифрування персоналій, які зображені на ньому, відповідно до найбільш авторитетних досліджень Платона.
На малюнку розшифрування персоналій, які зображені на ньому, відповідно до найбільш авторитетних досліджень Платона.
❤10❤🔥4🤩1
Люблю цю серію від Принстонського університету - “Ancient wisdom for modern readers”… адже в рамках її вже вийшло понад 3️⃣0️⃣ книг в яких розкривається мудрість (не лише представників філософської думки) античності на різного роду побутові, соціальні, політичні, особисті теми і проблеми, тим самим доводячи, що класика не втрачає своєї актуальності і навіть через понад 2000 років.
На світлині - крайня на сьогодні книга з цієї серії.
Y.Γ. Ознайомитися з тематикою книг можна за наступним покликанням - https://press.princeton.edu/series/ancient-wisdom-for-modern-readers
На світлині - крайня на сьогодні книга з цієї серії.
Y.Γ. Ознайомитися з тематикою книг можна за наступним покликанням - https://press.princeton.edu/series/ancient-wisdom-for-modern-readers
❤15🔥6
Все-таки цікаво спостерігати за відчуттями під час перекладу доробку Платона. Одна справа, коли читаєш у студентські роки, інша справа, коли гортаєш сторінки діалогів для написання статей, дисертацій, і особливо дивишся на тексти філософа, коли вже їх перекладаєш. Таке враження, що дійсно відчуваєш себе і учнем, і співрозмовником. Учнем, бо бачиш дуже багато нового, те, що поспіхом ніколи не спостерігав у мислителя, але і співрозмовником, бо істина не може бути монологічною, вона завжди потребує Іншого. Недарма ж «філософія» саме так іменується, тобто - філософ і я.
#перекладаючи_Платона
#перекладаючи_Платона
❤🔥21❤8🔥5👏2⚡1
Хронографія ключових подій античних «Олімпійських ігор», на якій зокрема видно наскільки були пов’язані ці спортивні ігри з соціально-політичними обставинами того чи іншого періоду давньогрецької цивілізації.
#історичні_нотатки
#історичні_нотатки
🔥11❤🔥1
Шифрування секретної інформації від класика античної військової науки
Вже неодноразово у цьому ТГ-каналі я писав про різні способи шифрування, які були розроблені стародавніми греками і римлянами та застосовувалися античними військовими і тогочасними "розвідниками" (https://t.me/Ua_Classical_studies/667; https://t.me/Ua_Classical_studies/663).
Сьогодні ж розповім про методики приховування важливої інформації від одного з класиків і фактично родоначальника давньогрецької "військової науки" Енея Тактика (IV ст. до н.е.).
У своїй праці «Про втримання облоги» (давньогрец. "Περὶ τοῦ πῶς χρὴ") він пропонує ідею у шифруванні яка полягала в тому, щоб використати якийсь звичний побутовий предмет, наприклад, гральні кістки (у цьому ж ряді - були "диск Енея" і "лінійка Енея"), в яких робилися отвори за кількістю літер алфавіту, а потім через потрібні (див. прикріплене фото) протягалася ледь помітна нитка. Непосвячений нічого ніколи не зрозумів би, що потрібно.
Саме Енею Тактику належить ще і метод "книжкового шифрування", який досить активно використовувався німцями під час Першої світової війни.
#культурологічні_нотатки
Вже неодноразово у цьому ТГ-каналі я писав про різні способи шифрування, які були розроблені стародавніми греками і римлянами та застосовувалися античними військовими і тогочасними "розвідниками" (https://t.me/Ua_Classical_studies/667; https://t.me/Ua_Classical_studies/663).
Сьогодні ж розповім про методики приховування важливої інформації від одного з класиків і фактично родоначальника давньогрецької "військової науки" Енея Тактика (IV ст. до н.е.).
У своїй праці «Про втримання облоги» (давньогрец. "Περὶ τοῦ πῶς χρὴ") він пропонує ідею у шифруванні яка полягала в тому, щоб використати якийсь звичний побутовий предмет, наприклад, гральні кістки (у цьому ж ряді - були "диск Енея" і "лінійка Енея"), в яких робилися отвори за кількістю літер алфавіту, а потім через потрібні (див. прикріплене фото) протягалася ледь помітна нитка. Непосвячений нічого ніколи не зрозумів би, що потрібно.
Саме Енею Тактику належить ще і метод "книжкового шифрування", який досить активно використовувався німцями під час Першої світової війни.
#культурологічні_нотатки
🔥12👏4❤1
Що писав Арістотель про котячих😻📜?
У сьогоднішній "Всесвітній день кішок", розповім що про них (давньогрец. αίλουρος) писав видатний античний філософ та вчений Арістотель.
В одній з своїх біологічних праць, а саме фундаментальному трактаті "Історія тварин" (HA) він тричі згадує цю тварину (далі - переклад мій, В.Т.) :
1) "Коти не підходять один до одного задом наперед, а самець стоїть прямо, а самка розміщується під ним. Самки дуже хтиві, запрошують самця та шумлять під час статевого акту" [V 2.3].
2) "Кішки та івхегемони (вид комах - В.Т.) народжують дитинчат так само, як собаки, і живуть тим самим як і останні. Тривалість життя близько шести років" [VI 29.3].
3) "Тхір приблизно розміром з маленьку мальтійську болонку; густотою свого волосся, зовнішнім виглядом, білим черевом і хитрістю вдачі він нагадує ласку; легко приручається ; нападає на вулики бджіл, бо дуже любить мед; він їсть птахів, як котів" [IX 7.5] .
Також у праці "Про сон та неспання" Стагірит наголошує, що кішки як і інші тварини очевидно здатні бачити сни [De Somno 2].
#антична_зоологія
У сьогоднішній "Всесвітній день кішок", розповім що про них (давньогрец. αίλουρος) писав видатний античний філософ та вчений Арістотель.
В одній з своїх біологічних праць, а саме фундаментальному трактаті "Історія тварин" (HA) він тричі згадує цю тварину (далі - переклад мій, В.Т.) :
1) "Коти не підходять один до одного задом наперед, а самець стоїть прямо, а самка розміщується під ним. Самки дуже хтиві, запрошують самця та шумлять під час статевого акту" [V 2.3].
2) "Кішки та івхегемони (вид комах - В.Т.) народжують дитинчат так само, як собаки, і живуть тим самим як і останні. Тривалість життя близько шести років" [VI 29.3].
3) "Тхір приблизно розміром з маленьку мальтійську болонку; густотою свого волосся, зовнішнім виглядом, білим черевом і хитрістю вдачі він нагадує ласку; легко приручається ; нападає на вулики бджіл, бо дуже любить мед; він їсть птахів, як котів" [IX 7.5] .
Також у праці "Про сон та неспання" Стагірит наголошує, що кішки як і інші тварини очевидно здатні бачити сни [De Somno 2].
#антична_зоологія
❤7🥰7👏2🤩1🆒1
Про першого перекладача усіх діалогів Платона українською
Мова йде звичайно про Михайла-Ярослава Климентійовича Соневицького (1892 - 1975) — українського класичного філолога, дійсного члена НТШ (з 1954), професора Українського католицького університету в Римі.
У вступі до його перекладу "Анабазису" Ксенофонта знаходимо наступне свідчення: "У передвоєнних роках в часі вакацій, перебуваючи звичайно у своїх улюблених Гадинівцях, на приходстві батька о. Клмента, (М. Соневицький) дуже часто під впливом односельчанина україніста д-ра Василя Сімовича, залюбки, особливо в ранішніх годинах перекладав твори старовинних грецьких авторів. Відомо, що з-поміж них перекладені були всі діалоги Платона і твори Геродота, як також "Анабазис" Ксенофонта...<АЛЕ....> Цей останній твір, може тому, що менший об'ємом і в іншому клунку, випадково зберігся серед воєнної хуртовини, тоді як переклади Платона й Геродота зrоріли" [Ксенофонт (1986). Анабазис. Пер. з давньогрец. М. Соневицького, Нью-Йорк, с.11-12].
#переклади_українською
Мова йде звичайно про Михайла-Ярослава Климентійовича Соневицького (1892 - 1975) — українського класичного філолога, дійсного члена НТШ (з 1954), професора Українського католицького університету в Римі.
У вступі до його перекладу "Анабазису" Ксенофонта знаходимо наступне свідчення: "У передвоєнних роках в часі вакацій, перебуваючи звичайно у своїх улюблених Гадинівцях, на приходстві батька о. Клмента, (М. Соневицький) дуже часто під впливом односельчанина україніста д-ра Василя Сімовича, залюбки, особливо в ранішніх годинах перекладав твори старовинних грецьких авторів. Відомо, що з-поміж них перекладені були всі діалоги Платона і твори Геродота, як також "Анабазис" Ксенофонта...<АЛЕ....> Цей останній твір, може тому, що менший об'ємом і в іншому клунку, випадково зберігся серед воєнної хуртовини, тоді як переклади Платона й Геродота зrоріли" [Ксенофонт (1986). Анабазис. Пер. з давньогрец. М. Соневицького, Нью-Йорк, с.11-12].
#переклади_українською
❤🔥7❤4🔥4😢2
Продовжуємо рухатися французьким словником античних філософів і цього разу у другому томі розглянемо літеру "Д" (D), яка охоплює понад 500 сторінок.
Отже, серед філософинь тут зустрічаємо - Дамо (піфагорійка), Даная, Демелата, Деметрія (епікурейку), Дейно та Діотіма. Також під цієї літерою ми можемо спостерігати наступні цікавинки:
1) тут бачимо трьох мислителів з іменем "Демократ";
2) Окрім славнозвісного засновника атомізму - Демокріта Абдерського, античній філософії відомо ще ім'я Демокріта Нікомідійського;
3) серед піфагорійців зустрічаємо мислителя Демона Сікіонського;
4) понад 10 філософів з іменем "Діоген";
5) окрім легендарної Діотіми тут згадуються 5 філософів з іменем "Діотім";
6) окрема стаття про музику та теоретика естетичних ідей - Дракона Афінського.
#антична_філософія
Отже, серед філософинь тут зустрічаємо - Дамо (піфагорійка), Даная, Демелата, Деметрія (епікурейку), Дейно та Діотіма. Також під цієї літерою ми можемо спостерігати наступні цікавинки:
1) тут бачимо трьох мислителів з іменем "Демократ";
2) Окрім славнозвісного засновника атомізму - Демокріта Абдерського, античній філософії відомо ще ім'я Демокріта Нікомідійського;
3) серед піфагорійців зустрічаємо мислителя Демона Сікіонського;
4) понад 10 філософів з іменем "Діоген";
5) окрім легендарної Діотіми тут згадуються 5 філософів з іменем "Діотім";
6) окрема стаття про музику та теоретика естетичних ідей - Дракона Афінського.
#антична_філософія
🔥8👏5❤🔥2
Для натхнення у прийдешні вихідні ділюся світлинами прекрасної «Скриньки Прожекти» Projecta Casket), срібло та позолота.
Подивіться, яка тонка робота, зроблена в Пізній Античності 😍🤩
Знайдена на Есквіліні і датується приблизно 380 р. н.е.
Вважається, що скринька була весільний подарунок для дівчини 💍👰♂️ на ім'я Прожекта.
Особливо вражає синкретизм у ній. Скринька прикрашена сценами підготовки до весілля і міфологічними сюжетами, абсолютно язичницькими, як бачите: Венера в ракушці, нереїди, гіпокампи тощо Але напис на скриньці такий: «Секунд і Прожекта, живіть у Христі!»
Ось таке поєднання християнства та язичництва.
Портрет молодят крупним планом на кришку у вінку з амурами.
Подивіться, яка тонка робота, зроблена в Пізній Античності 😍🤩
Знайдена на Есквіліні і датується приблизно 380 р. н.е.
Вважається, що скринька була весільний подарунок для дівчини 💍👰♂️ на ім'я Прожекта.
Особливо вражає синкретизм у ній. Скринька прикрашена сценами підготовки до весілля і міфологічними сюжетами, абсолютно язичницькими, як бачите: Венера в ракушці, нереїди, гіпокампи тощо Але напис на скриньці такий: «Секунд і Прожекта, живіть у Христі!»
Ось таке поєднання християнства та язичництва.
Портрет молодят крупним планом на кришку у вінку з амурами.
🥰11❤4👍4🔥1
Про жіночі прикраси давньогрецькою
Все-таки є щось піднесено-естетичне 😍 у давньогрецькому виразі на позначення "жіночих прикрас" 🪭🎀💍- "τῶν γυναικῶν κόσμον " ("тон гюнейкон космон").
Жіноча краса якщо вона дійсно від природи - це справді щось космічне, невимовне та неземне і греки це відчували по-особливому. Адже у міфах можна згадати що Афродіта як уособлення не лише любові, але й жіночності, як та, якій за словами Гомера властиві "Запал кохання, жадання жагуче, облесні розмови - та умовляння, що зводять із розуму й найрозумніших" (ἔνθ᾽ ἔνι μὲν φιλότης, ἐν δ᾽ ἵμερος, ἐν δ᾽ ὀαριστὺςπάρφασις, ἥ τ᾽ ἔκλεψε νόον πύκα περ φρονεόντων) [Hom. Il. XIV 216-217] - народилась від свого батька, бога неба Урана.
#давньогрецька_у_житті
Все-таки є щось піднесено-естетичне 😍 у давньогрецькому виразі на позначення "жіночих прикрас" 🪭🎀💍- "τῶν γυναικῶν κόσμον " ("тон гюнейкон космон").
Жіноча краса якщо вона дійсно від природи - це справді щось космічне, невимовне та неземне і греки це відчували по-особливому. Адже у міфах можна згадати що Афродіта як уособлення не лише любові, але й жіночності, як та, якій за словами Гомера властиві "Запал кохання, жадання жагуче, облесні розмови - та умовляння, що зводять із розуму й найрозумніших" (ἔνθ᾽ ἔνι μὲν φιλότης, ἐν δ᾽ ἵμερος, ἐν δ᾽ ὀαριστὺςπάρφασις, ἥ τ᾽ ἔκλεψε νόον πύκα περ φρονεόντων) [Hom. Il. XIV 216-217] - народилась від свого батька, бога неба Урана.
#давньогрецька_у_житті
🔥8❤5🥰2