Знайомлю з анонсом книг з класичних студій🏛✍️ - історії, філософії, політики, культурології та літератури, які мають вийти друком до кінця 2024 р. у Bloomsbury Publishing 📚
#книжкові_новинки
#книжкові_новинки
🔥10❤6❤🔥2🦄2🆒1
Стихії у давньогрецьких текстах
Статистика (діахронічний зріз) згадувань слів:
"земля" (1 скрін; γῆ, ‑ῆς, ἡ));
"вода" (2 скрін; ὕδωρ, ὕδατος, τό),
"вогонь" (3 скрін: πῦρ, πυρός, τό)
та "повітря" (4 скрін: ἀήρ, ‑έρος, ὁ)
у давньогрецьких текстах з VIII ст. до н.е. по ІІІ ст.н.е.
Джерело: THESAURUS LINGUAE GRAECAE
#філологічні_нотатки
Статистика (діахронічний зріз) згадувань слів:
"земля" (1 скрін; γῆ, ‑ῆς, ἡ));
"вода" (2 скрін; ὕδωρ, ὕδατος, τό),
"вогонь" (3 скрін: πῦρ, πυρός, τό)
та "повітря" (4 скрін: ἀήρ, ‑έρος, ὁ)
у давньогрецьких текстах з VIII ст. до н.е. по ІІІ ст.н.е.
Джерело: THESAURUS LINGUAE GRAECAE
#філологічні_нотатки
❤🔥8👍5
Гадаю, що всі питання чому варто вивчати саме античну філософію - відтепер раз і назавжди зникнуть 😁😄😉
#іронія_античності.
Джерело: Фб-група «Філософія в Україні»
P.S.
«51-річний представник Туреччини - Дікеч завоював срібну медаль зі стрільби з пневматичного пістолета з 10-метрової дистанції у змішаному командному заліку. Однак шанувальників більше вразило інше - невимушена поведінка стрільця під час змагань. Дікеч відмовився від спеціалізованого спорядження і виступав у своїх звичайних окулярах, хоча спортсменам дозволяють використовувати антиблікові окуляри для кращого прицілювання та захисні навушники. Він також стояв у розслабленій позі з рукою в кишені і дивився в ціль обома очима. Здавалося, що Юсуф просто насолоджується стріляниною у тирі, а не бореться за олімпійські медалі, писали світові ЗМІ. Після свого успіху Дікеч заявив: "Мені не потрібне спеціальне спорядження. Я - вроджений стрілець". Успіх турецького спортсмена став предметом гумористичних дописів та мемів, які зібрали сотні тисяч лайків у соцмережах. А фото Юсуфа Дікеча з пістолетом і рукою в кишені стало вірусним».
https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c880z2rr1kpo
#іронія_античності.
Джерело: Фб-група «Філософія в Україні»
P.S.
«51-річний представник Туреччини - Дікеч завоював срібну медаль зі стрільби з пневматичного пістолета з 10-метрової дистанції у змішаному командному заліку. Однак шанувальників більше вразило інше - невимушена поведінка стрільця під час змагань. Дікеч відмовився від спеціалізованого спорядження і виступав у своїх звичайних окулярах, хоча спортсменам дозволяють використовувати антиблікові окуляри для кращого прицілювання та захисні навушники. Він також стояв у розслабленій позі з рукою в кишені і дивився в ціль обома очима. Здавалося, що Юсуф просто насолоджується стріляниною у тирі, а не бореться за олімпійські медалі, писали світові ЗМІ. Після свого успіху Дікеч заявив: "Мені не потрібне спеціальне спорядження. Я - вроджений стрілець". Успіх турецького спортсмена став предметом гумористичних дописів та мемів, які зібрали сотні тисяч лайків у соцмережах. А фото Юсуфа Дікеча з пістолетом і рукою в кишені стало вірусним».
https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c880z2rr1kpo
❤17🤣13💯4
Завершую перший 🇺🇦 переклад трактату «Економіки» (Псевдо-) Арістотеля - сподіваюсь, що невдовзі він з'явиться у фаховому філологічному журналі. Це буде 5️⃣повна праця Стагірита українською мовою (якщо не брати до уваги деякі фрагменти "Категорій", "Риторики").
🔥20👏9❤🔥5❤2
Про кавун 🍉🍉 в античних текстах 📜
Існує думка, що стародавні греки з римлянами взагалі не знали кавунів, оскільки жоден із ботанічних "гуру" античності (від Теофраста до Плінія) у своїх працях про них нібито не згадує. Однак важко упокоритися з такою несправедливістю. Навряд чи заповзятливі греки, запозичуючи передові єгипетські сільськогосподарські технології, могли б не помітити кавун. Дослідники припускають, що відсутність точної ботанічної номенклатури ускладнює виявлення згадок про кавун в античних текстах, але не є непереборною перешкодою.
Судячи з усього, кавун був добре відомий у Греції, принаймні ще в IV ст. до н. е. У Гіппократа, Кратіна, Діокла Карістського і навіть Арістотеля зустрічається "σίκυος πέπων" (букв.стиглий огірок), причому всі автори відзначають його дуже великий розмір, більшу соковитість і розмаїтість насіння порівняно зі звичайним огірком [Hp. Morb. 3.17; Diocl. Fr. 120]. Учень Арістотеля Фаній Ересський був, мабуть, перший, хто вжив «видовий епітет» як власну назву кавуна [Phan.Hist. 34]. Під цією назвою кавун зустрічається пізніше у Діоскоріда та Галена. Усі античні лікарі відзначають малу поживність кавуна, але підкреслюють його легку засвоюваність та нешкідливість. Не залишився непоміченим також сечогінний ефект кавуна. М'якуш його, за словами Діоскорида, також використовувався для очищення шкіри, а змішання з медом – для лікування шкірних подразнень [Dscd.2.164]. Давньогрецькі дітлахи, які отримали сонячний або тепловий удар, рятувалися компресами з кавунових кірок – лікарі рекомендували накладати на лоб постраждалих.
P.S. У доантичні часи кавун був не ласощами, а природним джерелом води. У посушливій Південній Африці, батьківщині кавуна, люди та тварини звернули увагу на здатність цієї рослини накопичувати воду у своїх плодах. Зірвані, вони могли довго зберігатися в сухому темному місці і за потреби ними можна було вгамувати спрагу. Ці дикі кавуни були значно дрібнішими за сучасні, м'якоть мали білувато-жовта і, що важливо, були гіркими. Єгиптологи припускають, що численні кавуни, знайдені в гробниці Тутанхамона, є саме свого роду фляжками з водою, необхідною душі в її трансфері в царство мертвих. Вважається, що першими обробляти кавун стали єгиптяни, а через них кавун з'явився у персів (а через них - до греків).
#флора_в_античності #філологічні_нотатки
Існує думка, що стародавні греки з римлянами взагалі не знали кавунів, оскільки жоден із ботанічних "гуру" античності (від Теофраста до Плінія) у своїх працях про них нібито не згадує. Однак важко упокоритися з такою несправедливістю. Навряд чи заповзятливі греки, запозичуючи передові єгипетські сільськогосподарські технології, могли б не помітити кавун. Дослідники припускають, що відсутність точної ботанічної номенклатури ускладнює виявлення згадок про кавун в античних текстах, але не є непереборною перешкодою.
Судячи з усього, кавун був добре відомий у Греції, принаймні ще в IV ст. до н. е. У Гіппократа, Кратіна, Діокла Карістського і навіть Арістотеля зустрічається "σίκυος πέπων" (букв.стиглий огірок), причому всі автори відзначають його дуже великий розмір, більшу соковитість і розмаїтість насіння порівняно зі звичайним огірком [Hp. Morb. 3.17; Diocl. Fr. 120]. Учень Арістотеля Фаній Ересський був, мабуть, перший, хто вжив «видовий епітет» як власну назву кавуна [Phan.Hist. 34]. Під цією назвою кавун зустрічається пізніше у Діоскоріда та Галена. Усі античні лікарі відзначають малу поживність кавуна, але підкреслюють його легку засвоюваність та нешкідливість. Не залишився непоміченим також сечогінний ефект кавуна. М'якуш його, за словами Діоскорида, також використовувався для очищення шкіри, а змішання з медом – для лікування шкірних подразнень [Dscd.2.164]. Давньогрецькі дітлахи, які отримали сонячний або тепловий удар, рятувалися компресами з кавунових кірок – лікарі рекомендували накладати на лоб постраждалих.
P.S. У доантичні часи кавун був не ласощами, а природним джерелом води. У посушливій Південній Африці, батьківщині кавуна, люди та тварини звернули увагу на здатність цієї рослини накопичувати воду у своїх плодах. Зірвані, вони могли довго зберігатися в сухому темному місці і за потреби ними можна було вгамувати спрагу. Ці дикі кавуни були значно дрібнішими за сучасні, м'якоть мали білувато-жовта і, що важливо, були гіркими. Єгиптологи припускають, що численні кавуни, знайдені в гробниці Тутанхамона, є саме свого роду фляжками з водою, необхідною душі в її трансфері в царство мертвих. Вважається, що першими обробляти кавун стали єгиптяни, а через них кавун з'явився у персів (а через них - до греків).
#флора_в_античності #філологічні_нотатки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥16❤6👍4👏1
Досить довго ця дуже відома мозаїка вважалася як зображення «сімох мудреців», проте Конрад Гайзер у 1980 р. та Марван Рашед у 2013 р. показали, що перед нами — члени платонівської Академії. Цю ж думку поділяє дослідник античного платонізму Девід Седлі (Sedley D. (2021). An Iconography of Xenocrates’ Platonism. In: Erler M, Heßler JE, Petrucci FM, eds. Authority and Authoritative Texts in the Platonist Tradition. Cambridge University Press; рр.38-63)
На малюнку розшифрування персоналій, які зображені на ньому, відповідно до найбільш авторитетних досліджень Платона.
На малюнку розшифрування персоналій, які зображені на ньому, відповідно до найбільш авторитетних досліджень Платона.
❤10❤🔥4🤩1
Люблю цю серію від Принстонського університету - “Ancient wisdom for modern readers”… адже в рамках її вже вийшло понад 3️⃣0️⃣ книг в яких розкривається мудрість (не лише представників філософської думки) античності на різного роду побутові, соціальні, політичні, особисті теми і проблеми, тим самим доводячи, що класика не втрачає своєї актуальності і навіть через понад 2000 років.
На світлині - крайня на сьогодні книга з цієї серії.
Y.Γ. Ознайомитися з тематикою книг можна за наступним покликанням - https://press.princeton.edu/series/ancient-wisdom-for-modern-readers
На світлині - крайня на сьогодні книга з цієї серії.
Y.Γ. Ознайомитися з тематикою книг можна за наступним покликанням - https://press.princeton.edu/series/ancient-wisdom-for-modern-readers
❤15🔥6
Все-таки цікаво спостерігати за відчуттями під час перекладу доробку Платона. Одна справа, коли читаєш у студентські роки, інша справа, коли гортаєш сторінки діалогів для написання статей, дисертацій, і особливо дивишся на тексти філософа, коли вже їх перекладаєш. Таке враження, що дійсно відчуваєш себе і учнем, і співрозмовником. Учнем, бо бачиш дуже багато нового, те, що поспіхом ніколи не спостерігав у мислителя, але і співрозмовником, бо істина не може бути монологічною, вона завжди потребує Іншого. Недарма ж «філософія» саме так іменується, тобто - філософ і я.
#перекладаючи_Платона
#перекладаючи_Платона
❤🔥21❤8🔥5👏2⚡1
Хронографія ключових подій античних «Олімпійських ігор», на якій зокрема видно наскільки були пов’язані ці спортивні ігри з соціально-політичними обставинами того чи іншого періоду давньогрецької цивілізації.
#історичні_нотатки
#історичні_нотатки
🔥11❤🔥1
Шифрування секретної інформації від класика античної військової науки
Вже неодноразово у цьому ТГ-каналі я писав про різні способи шифрування, які були розроблені стародавніми греками і римлянами та застосовувалися античними військовими і тогочасними "розвідниками" (https://t.me/Ua_Classical_studies/667; https://t.me/Ua_Classical_studies/663).
Сьогодні ж розповім про методики приховування важливої інформації від одного з класиків і фактично родоначальника давньогрецької "військової науки" Енея Тактика (IV ст. до н.е.).
У своїй праці «Про втримання облоги» (давньогрец. "Περὶ τοῦ πῶς χρὴ") він пропонує ідею у шифруванні яка полягала в тому, щоб використати якийсь звичний побутовий предмет, наприклад, гральні кістки (у цьому ж ряді - були "диск Енея" і "лінійка Енея"), в яких робилися отвори за кількістю літер алфавіту, а потім через потрібні (див. прикріплене фото) протягалася ледь помітна нитка. Непосвячений нічого ніколи не зрозумів би, що потрібно.
Саме Енею Тактику належить ще і метод "книжкового шифрування", який досить активно використовувався німцями під час Першої світової війни.
#культурологічні_нотатки
Вже неодноразово у цьому ТГ-каналі я писав про різні способи шифрування, які були розроблені стародавніми греками і римлянами та застосовувалися античними військовими і тогочасними "розвідниками" (https://t.me/Ua_Classical_studies/667; https://t.me/Ua_Classical_studies/663).
Сьогодні ж розповім про методики приховування важливої інформації від одного з класиків і фактично родоначальника давньогрецької "військової науки" Енея Тактика (IV ст. до н.е.).
У своїй праці «Про втримання облоги» (давньогрец. "Περὶ τοῦ πῶς χρὴ") він пропонує ідею у шифруванні яка полягала в тому, щоб використати якийсь звичний побутовий предмет, наприклад, гральні кістки (у цьому ж ряді - були "диск Енея" і "лінійка Енея"), в яких робилися отвори за кількістю літер алфавіту, а потім через потрібні (див. прикріплене фото) протягалася ледь помітна нитка. Непосвячений нічого ніколи не зрозумів би, що потрібно.
Саме Енею Тактику належить ще і метод "книжкового шифрування", який досить активно використовувався німцями під час Першої світової війни.
#культурологічні_нотатки
🔥12👏4❤1