Давні греки не стояли на одному місці, а завжди йшли в ногу з часом 😁😄😃
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/FKdzSMSxF1PEqGYS/?mibextid=K35XfP
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/FKdzSMSxF1PEqGYS/?mibextid=K35XfP
😁23🤩5❤4❤🔥2
08_Sousse_mosaic_calendar_August_Aout_Augustas_Sextilis_800px.jpg
173 KB
Про історію появи місяця "Серпень" (лат. Augustus)
Спочатку цей місяць мав назву Sextilis латинською мовою, тому що він був 6-м місяцем у оригінальному десятимісячному римському календарі під час Ромула в 753 році до нашої ери, а березень був першим місяцем року. Приблизно в 700 році до нашої ери він став восьмим місяцем, коли король Нума Помпілій додав січень і лютий до року перед березнем, який також дав йому 29 днів. Юлій Цезар додав два дні, створюючи юліанський календар у 46 році до нашої ери (AUC 708), що дало йому сучасну тривалість у 31 день.
У 8 р. до н.е. місяць було перейменовано на честь імператора Августа [(Suet. Aug. 100.31]. Згідно з ࠊдекретом Сенату, цитованим Макробієм, імператор вибрав саме цей місяць, тому що це був період кількох його великих тріумфів, включаючи завоювання Єгипту [Saturn.1.12] Зазвичай часто зустрічається легенда яка відчить, що серпень має 31 день, тому що Август хотів, щоб його місяць відповідав тривалості липня Юлія Цезаря, але насправді це винахід вченого ХІІІ ст. Йоганна де Сакробоско. Насправді ж Sextilis мав 31 день до того, як його було перейменовано, і його не було обрано через його тривалість[Nothaft, C. Philipp E. (2018). Scandalous Error: Calendar Reform and Calendrical Astronomy in Medieval Europe. Oxford University Press. p. 122].
Насамкінець, слід зауважити, що при імператорі Коммоді (180-192 рр) назва місяця була змінена на Коммода на його честь, після смерті імператора місяцю було повернуто його стару назву [Clauss, M. (2001). Kaiser und Gott: Herrscherkult im römischen Reich. München: K. G. Saur Verlag GmbH, Nachtdruck der 1. Auflage , s. 241].
На світлині: давньоримська мозайка місяця ІІ ст.н.е.
#календар_античності
Спочатку цей місяць мав назву Sextilis латинською мовою, тому що він був 6-м місяцем у оригінальному десятимісячному римському календарі під час Ромула в 753 році до нашої ери, а березень був першим місяцем року. Приблизно в 700 році до нашої ери він став восьмим місяцем, коли король Нума Помпілій додав січень і лютий до року перед березнем, який також дав йому 29 днів. Юлій Цезар додав два дні, створюючи юліанський календар у 46 році до нашої ери (AUC 708), що дало йому сучасну тривалість у 31 день.
У 8 р. до н.е. місяць було перейменовано на честь імператора Августа [(Suet. Aug. 100.31]. Згідно з ࠊдекретом Сенату, цитованим Макробієм, імператор вибрав саме цей місяць, тому що це був період кількох його великих тріумфів, включаючи завоювання Єгипту [Saturn.1.12] Зазвичай часто зустрічається легенда яка відчить, що серпень має 31 день, тому що Август хотів, щоб його місяць відповідав тривалості липня Юлія Цезаря, але насправді це винахід вченого ХІІІ ст. Йоганна де Сакробоско. Насправді ж Sextilis мав 31 день до того, як його було перейменовано, і його не було обрано через його тривалість[Nothaft, C. Philipp E. (2018). Scandalous Error: Calendar Reform and Calendrical Astronomy in Medieval Europe. Oxford University Press. p. 122].
Насамкінець, слід зауважити, що при імператорі Коммоді (180-192 рр) назва місяця була змінена на Коммода на його честь, після смерті імператора місяцю було повернуто його стару назву [Clauss, M. (2001). Kaiser und Gott: Herrscherkult im römischen Reich. München: K. G. Saur Verlag GmbH, Nachtdruck der 1. Auflage , s. 241].
На світлині: давньоримська мозайка місяця ІІ ст.н.е.
#календар_античності
❤🔥8❤6👏3
Продовжую (як обіцяв) знайомити з цікавинками французького 🇫🇷 7-ми томника "Dictionnaire des philosophes antiques".📚..Отже якщо говорити про літери "B" і "C" у другому томі найбільш повного словника античних філософів, то можна побачити наступне.
Передусім, це статті про наступних філософинь: Бія і Бабеліка Аргосські (піфагорійців), Батіда Метапонтська (епікурейська школа), Вітала, Біндака, Церелія, Катерина Александрійська, Хілоніда Спартанська, Клея, Клеахма, Клементіана.
Також можемо знайти у цьому томі наступні моменти:
1) Серед учнів Аркесілая, голови другої Академії (ІІІ ст. до н.е.) був учень Батон, який був комедіографом і написав твір на межі філософії та комедії, що зберігся в "Антології Стобея";
2) Засновуючись на міркуваннях та працях Юлія Цезаря, він зарахований до епікурейської школи (є тут доволі об'ємна стаття про його філософські переконання);
3) Досить цікавою є постаттю Хамелеон Гераклейський (IV-III стт. до н.е.) представник перипатетиків, якому належить дослідницька техніка названа «методом Хамелеона», котра полягала у виведенні біографічних деталей із творів самих авторів і навіть пародійних нападок драматургів. Він рясно використав анекдоти та відомі висловлювання у своїх біографіях;
4) Міститься доволі розлога окрема стаття про постать давньоєгипетського жерця Хонуфіса Мемфського, який дискутував з Платоном та Сіммієм;
5) Крім засновника грецького стоїцизму Хрісіппа із Сол є об'ємні статті про Хрісіппа Кнідського та піфагорійця Хрісіппа Корінфського;
6) Словник не обмежується великої за обсягом статті про Марка Туллія Цицерона, але й тут можемо прочитати в окремому гаслі про філософські переконання його брата - Квінта Туллія Цицерона;
7) Серед філософів еллінізму можна знайти мислителя на ймення Кран, а серед сократиків - Корінф (як тезка міста).
#антична_філософія
Передусім, це статті про наступних філософинь: Бія і Бабеліка Аргосські (піфагорійців), Батіда Метапонтська (епікурейська школа), Вітала, Біндака, Церелія, Катерина Александрійська, Хілоніда Спартанська, Клея, Клеахма, Клементіана.
Також можемо знайти у цьому томі наступні моменти:
1) Серед учнів Аркесілая, голови другої Академії (ІІІ ст. до н.е.) був учень Батон, який був комедіографом і написав твір на межі філософії та комедії, що зберігся в "Антології Стобея";
2) Засновуючись на міркуваннях та працях Юлія Цезаря, він зарахований до епікурейської школи (є тут доволі об'ємна стаття про його філософські переконання);
3) Досить цікавою є постаттю Хамелеон Гераклейський (IV-III стт. до н.е.) представник перипатетиків, якому належить дослідницька техніка названа «методом Хамелеона», котра полягала у виведенні біографічних деталей із творів самих авторів і навіть пародійних нападок драматургів. Він рясно використав анекдоти та відомі висловлювання у своїх біографіях;
4) Міститься доволі розлога окрема стаття про постать давньоєгипетського жерця Хонуфіса Мемфського, який дискутував з Платоном та Сіммієм;
5) Крім засновника грецького стоїцизму Хрісіппа із Сол є об'ємні статті про Хрісіппа Кнідського та піфагорійця Хрісіппа Корінфського;
6) Словник не обмежується великої за обсягом статті про Марка Туллія Цицерона, але й тут можемо прочитати в окремому гаслі про філософські переконання його брата - Квінта Туллія Цицерона;
7) Серед філософів еллінізму можна знайти мислителя на ймення Кран, а серед сократиків - Корінф (як тезка міста).
#антична_філософія
🔥11👏3❤🔥1
Знайомлю з анонсом книг з класичних студій🏛✍️ - історії, філософії, політики, культурології та літератури, які мають вийти друком до кінця 2024 р. у Bloomsbury Publishing 📚
#книжкові_новинки
#книжкові_новинки
🔥10❤6❤🔥2🦄2🆒1
Стихії у давньогрецьких текстах
Статистика (діахронічний зріз) згадувань слів:
"земля" (1 скрін; γῆ, ‑ῆς, ἡ));
"вода" (2 скрін; ὕδωρ, ὕδατος, τό),
"вогонь" (3 скрін: πῦρ, πυρός, τό)
та "повітря" (4 скрін: ἀήρ, ‑έρος, ὁ)
у давньогрецьких текстах з VIII ст. до н.е. по ІІІ ст.н.е.
Джерело: THESAURUS LINGUAE GRAECAE
#філологічні_нотатки
Статистика (діахронічний зріз) згадувань слів:
"земля" (1 скрін; γῆ, ‑ῆς, ἡ));
"вода" (2 скрін; ὕδωρ, ὕδατος, τό),
"вогонь" (3 скрін: πῦρ, πυρός, τό)
та "повітря" (4 скрін: ἀήρ, ‑έρος, ὁ)
у давньогрецьких текстах з VIII ст. до н.е. по ІІІ ст.н.е.
Джерело: THESAURUS LINGUAE GRAECAE
#філологічні_нотатки
❤🔥8👍5
Гадаю, що всі питання чому варто вивчати саме античну філософію - відтепер раз і назавжди зникнуть 😁😄😉
#іронія_античності.
Джерело: Фб-група «Філософія в Україні»
P.S.
«51-річний представник Туреччини - Дікеч завоював срібну медаль зі стрільби з пневматичного пістолета з 10-метрової дистанції у змішаному командному заліку. Однак шанувальників більше вразило інше - невимушена поведінка стрільця під час змагань. Дікеч відмовився від спеціалізованого спорядження і виступав у своїх звичайних окулярах, хоча спортсменам дозволяють використовувати антиблікові окуляри для кращого прицілювання та захисні навушники. Він також стояв у розслабленій позі з рукою в кишені і дивився в ціль обома очима. Здавалося, що Юсуф просто насолоджується стріляниною у тирі, а не бореться за олімпійські медалі, писали світові ЗМІ. Після свого успіху Дікеч заявив: "Мені не потрібне спеціальне спорядження. Я - вроджений стрілець". Успіх турецького спортсмена став предметом гумористичних дописів та мемів, які зібрали сотні тисяч лайків у соцмережах. А фото Юсуфа Дікеча з пістолетом і рукою в кишені стало вірусним».
https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c880z2rr1kpo
#іронія_античності.
Джерело: Фб-група «Філософія в Україні»
P.S.
«51-річний представник Туреччини - Дікеч завоював срібну медаль зі стрільби з пневматичного пістолета з 10-метрової дистанції у змішаному командному заліку. Однак шанувальників більше вразило інше - невимушена поведінка стрільця під час змагань. Дікеч відмовився від спеціалізованого спорядження і виступав у своїх звичайних окулярах, хоча спортсменам дозволяють використовувати антиблікові окуляри для кращого прицілювання та захисні навушники. Він також стояв у розслабленій позі з рукою в кишені і дивився в ціль обома очима. Здавалося, що Юсуф просто насолоджується стріляниною у тирі, а не бореться за олімпійські медалі, писали світові ЗМІ. Після свого успіху Дікеч заявив: "Мені не потрібне спеціальне спорядження. Я - вроджений стрілець". Успіх турецького спортсмена став предметом гумористичних дописів та мемів, які зібрали сотні тисяч лайків у соцмережах. А фото Юсуфа Дікеча з пістолетом і рукою в кишені стало вірусним».
https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c880z2rr1kpo
❤17🤣13💯4
Завершую перший 🇺🇦 переклад трактату «Економіки» (Псевдо-) Арістотеля - сподіваюсь, що невдовзі він з'явиться у фаховому філологічному журналі. Це буде 5️⃣повна праця Стагірита українською мовою (якщо не брати до уваги деякі фрагменти "Категорій", "Риторики").
🔥20👏9❤🔥5❤2
Про кавун 🍉🍉 в античних текстах 📜
Існує думка, що стародавні греки з римлянами взагалі не знали кавунів, оскільки жоден із ботанічних "гуру" античності (від Теофраста до Плінія) у своїх працях про них нібито не згадує. Однак важко упокоритися з такою несправедливістю. Навряд чи заповзятливі греки, запозичуючи передові єгипетські сільськогосподарські технології, могли б не помітити кавун. Дослідники припускають, що відсутність точної ботанічної номенклатури ускладнює виявлення згадок про кавун в античних текстах, але не є непереборною перешкодою.
Судячи з усього, кавун був добре відомий у Греції, принаймні ще в IV ст. до н. е. У Гіппократа, Кратіна, Діокла Карістського і навіть Арістотеля зустрічається "σίκυος πέπων" (букв.стиглий огірок), причому всі автори відзначають його дуже великий розмір, більшу соковитість і розмаїтість насіння порівняно зі звичайним огірком [Hp. Morb. 3.17; Diocl. Fr. 120]. Учень Арістотеля Фаній Ересський був, мабуть, перший, хто вжив «видовий епітет» як власну назву кавуна [Phan.Hist. 34]. Під цією назвою кавун зустрічається пізніше у Діоскоріда та Галена. Усі античні лікарі відзначають малу поживність кавуна, але підкреслюють його легку засвоюваність та нешкідливість. Не залишився непоміченим також сечогінний ефект кавуна. М'якуш його, за словами Діоскорида, також використовувався для очищення шкіри, а змішання з медом – для лікування шкірних подразнень [Dscd.2.164]. Давньогрецькі дітлахи, які отримали сонячний або тепловий удар, рятувалися компресами з кавунових кірок – лікарі рекомендували накладати на лоб постраждалих.
P.S. У доантичні часи кавун був не ласощами, а природним джерелом води. У посушливій Південній Африці, батьківщині кавуна, люди та тварини звернули увагу на здатність цієї рослини накопичувати воду у своїх плодах. Зірвані, вони могли довго зберігатися в сухому темному місці і за потреби ними можна було вгамувати спрагу. Ці дикі кавуни були значно дрібнішими за сучасні, м'якоть мали білувато-жовта і, що важливо, були гіркими. Єгиптологи припускають, що численні кавуни, знайдені в гробниці Тутанхамона, є саме свого роду фляжками з водою, необхідною душі в її трансфері в царство мертвих. Вважається, що першими обробляти кавун стали єгиптяни, а через них кавун з'явився у персів (а через них - до греків).
#флора_в_античності #філологічні_нотатки
Існує думка, що стародавні греки з римлянами взагалі не знали кавунів, оскільки жоден із ботанічних "гуру" античності (від Теофраста до Плінія) у своїх працях про них нібито не згадує. Однак важко упокоритися з такою несправедливістю. Навряд чи заповзятливі греки, запозичуючи передові єгипетські сільськогосподарські технології, могли б не помітити кавун. Дослідники припускають, що відсутність точної ботанічної номенклатури ускладнює виявлення згадок про кавун в античних текстах, але не є непереборною перешкодою.
Судячи з усього, кавун був добре відомий у Греції, принаймні ще в IV ст. до н. е. У Гіппократа, Кратіна, Діокла Карістського і навіть Арістотеля зустрічається "σίκυος πέπων" (букв.стиглий огірок), причому всі автори відзначають його дуже великий розмір, більшу соковитість і розмаїтість насіння порівняно зі звичайним огірком [Hp. Morb. 3.17; Diocl. Fr. 120]. Учень Арістотеля Фаній Ересський був, мабуть, перший, хто вжив «видовий епітет» як власну назву кавуна [Phan.Hist. 34]. Під цією назвою кавун зустрічається пізніше у Діоскоріда та Галена. Усі античні лікарі відзначають малу поживність кавуна, але підкреслюють його легку засвоюваність та нешкідливість. Не залишився непоміченим також сечогінний ефект кавуна. М'якуш його, за словами Діоскорида, також використовувався для очищення шкіри, а змішання з медом – для лікування шкірних подразнень [Dscd.2.164]. Давньогрецькі дітлахи, які отримали сонячний або тепловий удар, рятувалися компресами з кавунових кірок – лікарі рекомендували накладати на лоб постраждалих.
P.S. У доантичні часи кавун був не ласощами, а природним джерелом води. У посушливій Південній Африці, батьківщині кавуна, люди та тварини звернули увагу на здатність цієї рослини накопичувати воду у своїх плодах. Зірвані, вони могли довго зберігатися в сухому темному місці і за потреби ними можна було вгамувати спрагу. Ці дикі кавуни були значно дрібнішими за сучасні, м'якоть мали білувато-жовта і, що важливо, були гіркими. Єгиптологи припускають, що численні кавуни, знайдені в гробниці Тутанхамона, є саме свого роду фляжками з водою, необхідною душі в її трансфері в царство мертвих. Вважається, що першими обробляти кавун стали єгиптяни, а через них кавун з'явився у персів (а через них - до греків).
#флора_в_античності #філологічні_нотатки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥16❤6👍4👏1
Досить довго ця дуже відома мозаїка вважалася як зображення «сімох мудреців», проте Конрад Гайзер у 1980 р. та Марван Рашед у 2013 р. показали, що перед нами — члени платонівської Академії. Цю ж думку поділяє дослідник античного платонізму Девід Седлі (Sedley D. (2021). An Iconography of Xenocrates’ Platonism. In: Erler M, Heßler JE, Petrucci FM, eds. Authority and Authoritative Texts in the Platonist Tradition. Cambridge University Press; рр.38-63)
На малюнку розшифрування персоналій, які зображені на ньому, відповідно до найбільш авторитетних досліджень Платона.
На малюнку розшифрування персоналій, які зображені на ньому, відповідно до найбільш авторитетних досліджень Платона.
❤10❤🔥4🤩1
Люблю цю серію від Принстонського університету - “Ancient wisdom for modern readers”… адже в рамках її вже вийшло понад 3️⃣0️⃣ книг в яких розкривається мудрість (не лише представників філософської думки) античності на різного роду побутові, соціальні, політичні, особисті теми і проблеми, тим самим доводячи, що класика не втрачає своєї актуальності і навіть через понад 2000 років.
На світлині - крайня на сьогодні книга з цієї серії.
Y.Γ. Ознайомитися з тематикою книг можна за наступним покликанням - https://press.princeton.edu/series/ancient-wisdom-for-modern-readers
На світлині - крайня на сьогодні книга з цієї серії.
Y.Γ. Ознайомитися з тематикою книг можна за наступним покликанням - https://press.princeton.edu/series/ancient-wisdom-for-modern-readers
❤15🔥6